Екс-заступник колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Денис Басс займається елітним будівництвом у Москві. До того ж, російське громадянство Басса не завадило йому стати власником «Київпроекту» та ТРЦ «Квітень». Отже, аналітики досліджували, звідки до цих компаній йдуть кошти на купівлю забудов в Україні і чому Басс у 2018 році так активно займався девелопментом у столиці.
Денис Басс, ексзаммера Києва Леоніда Черновецького, займається будівництвом елітного житлового комплексу «Зорге 9» у Москві. Відео про це будівництво розміщено на ютуб каналі, саме там видно як генеральний директор "ST MICHAEL" Денис Басс перевіряє хід робіт на "Зорзі 9".
Водночас, екс-чиновник залишається власником будівель у Києві, а один із його столичних активів, «Київпроект», навіть проходить масштабну реконструкцію. І у власність їх він придбав уже під час проведення в Україні АТО та маючи російський паспорт. А ще відкриті джерела повідомляють про зв'язок Басса підприємцями Шомонко та Тимошенко, які близькі до Дмитра Ісаєнка, секретаря Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та віце-президента Конфедерації будівельників України. Це лобістська структура, що поєднує великих забудовників. Тому поки що в державі триває війна, російський забудовник сміливо може просувати свій бізнес у столиці України. Проте детальніше про бізнес зв'язку Баса журналісти СтопКора розкажуть у наступній публікації.
Професійні злети та падіння Басса
Денис Басс відразу після здобуття університетської освіти влаштувався в АКБ Правекс-Банк, який був головною бізнесовою структурою Леоніда Черновецького, на той час ще народного депутата України. Свою кар'єру в банку Басс починав як менеджер групи технічних секретарів, потім став начальником відділу маркетингу, а ще пізніше очолив два столичні відділення банку – Дорогожицьке та Пушкінське.
Потім його кар'єра стрімко зростає: віце-президент АКБ "Правекс-Банк", старший віце-президент банку та заступник голови правління того ж банку.
Вже у 2005-2006 Бас був включений до п'ятірки найкращих українських банкірів за результатами річного фінансового рейтингу, проведеного газетою «Бізнес». Декілька разів його колеги з інших вітчизняних банків обирали членом Ради директорів асоціації VISA Україна.
Коли Леоніда Черновецького у 2006 році було обрано мером Києва, то навів із собою цілу команду з «Правекс Банку» і Басс отримав одну з найвищих посад у КМДА. Він керував головними відділами, такими як фінанси, економіка та інвестиції, транспорт, зв'язок та інформатизація, взаємодія з мас-медіа та громадськістю, комунальна власність, промислова та інноваційна політика.
І вже через рік, 2007 року, Басс обіймає посаду першого заступника голови КМДА та виконує обов'язки начальника головного управління економіки та інвестицій. Однак у середині травня Черновецький призначив на цю посаду іншу особу, не пояснивши деталей цього рішення. Тоді мер лише зазначив, що «комбінувати дві посади – це дуже велика відповідальність і навантаження».
Коли у березні 2010 року до влади прийшов Віктор Янукович, Черновецький провів реорганізацію структури управління КМДА. Тоді ж Баса було переведено на посаду заступника, а вже у червні 2010 року він звільнився з посади в КМДА.
У 2012 році Денис Басс вирішив переїхати до Москви і очолив російську компанію «Інтурист».
Повернення до Києва
Російська газета «Ведомости» на той час писала про зв'язки Басса з Володимиром Євтушенковым, який перебуває під санкціями в Україні. Відкриті джерела пишуть, що Басс намагається легалізувати гроші Євтушенкова в Україні, уникнувши санкцій. Тому повернувся до Києва у 2018 році та став девелопером. І тут слід нагадати, що з 2014 року в Україні проводили АТО. Саме тоді, за інформацією, наданою LIGA.net, група інвесторів на чолі з Денисом Бассом стала власниками інституту «Київпроект», який володіє офісною будівлею в центрі Києва. Точніше сказати, у 2017 році Traylory Ventures придбала «Київпроект» і Басс став партнером у цьому проекті. Будівля «Київпроекту» розташована на вулиці Богдана Хмельницького, має 16 поверхів та загальну площу близько 25 000 квадратних метрів.
» Це будівля радянського типу, але завдяки вдалому розташування офіси можна здавати приблизно за $10 за кв. м на місяць», – розповів директор київської оцінної компанії.
Екс-чиновник Басс не купив Київпроект безпосередньо, а ймовірно скористався обхідними шляхами, адже на той момент уже був громадянином Росії. Отже, згідно з інформацією від агентства SMIDA, до кінця 2016 року «Київпроектом» володіли три офшорні компанії Хайтоп Лімітед, Джетрікс Лтд, Арваті Глобал Лтд та фізична особа Олександр Попов у такому співвідношенні як показано знизу
Вже у 2017 році компанія власником стає «Traylory Ventures», яка раніше володіла пакетом акцій банку Хрещатик на користь Василя Хмельницького. І саме тоді Басс став партнером у цьому проекті, повідомила речниця Хмельницького Олександра Погорела. Вона також зазначила, що у березні того ж року Хмельницький продав свою частку у Traylory та вийшов зі складу власників Київпроекту.
Однак Басс не обмежився придбанням "Київпроекту". У відкритих джерелах повідомлялося, що він також інвестував кошти у будівництво ТРЦ "Квітень" на Борщагівці. І ось нібито чиновник взявся за справу будівництва. Але Басс знову ж таки повернувся до Росії. До речі, він має російський паспорт, який отримав ще під час першої поїздки до Москви.
Що ж не так із будівництвом на місці «Київпроекту»
19 вересня 2019 року Держархбудінспекція України видала «Київпроекту» дозвіл на проведення будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція майнового комплексу — будівлі «Київпроект» з метою перетворення його на багатофункціональний комплекс».
Вихідні дані щодо цього дозволу поки недоступні у публічному доступі через введене воєнне положення, що призвело до недоступності всіх відповідних «будівельних реєстрів» для громадського огляду. Однак характеристики цього багатофункціонального комплексу були зафіксовані в експертному звіті щодо розгляду проектної документації для реконструкції даного комплексу.
У цьому звіті зазначається, що площа будівлі «Київпроекту» після реконструкції збільшиться з 30,3 тисяч квадратних метрів до 79,7 тисяч квадратних метрів, а кількість поверхів зросте з 16 до 24 (також передбачається будівництво 8-поверхових секцій). Водночас площу озеленення та благоустрою планується зменшити з 3,6 тисяч квадратних метрів до 580 квадратних метрів. Відповідно до звіту, в рамках цього багатофункціонального комплексу передбачалося облаштування 272 однокімнатних квартир загальною площею 23,3 тисяч квадратних метрів, а також будівництво паркінгу на 210 машиномісць.
У лютому 2020 року громадська організація "Народ проти корупції" вирішила оскаржити законність запланованої забудови. Вони подали позов до Окружного адміністративного суду Києва з метою визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16–22. Громадська організація пояснила свої претензії, зазначивши, що використання відповідної земельної ділянки під будівництво багатофункціонального комплексу, а також включення до її житлової функції не відповідають призначенню цієї землі.
Крім того, позивачі зазначили, що забудовники, серед іншого, не врахували обмеження щодо кількості поверхів майбутнього БФК та особливості будівництва, зумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу Києва. Про що викладено у рішенні суду від 25 травня 2020 р. у справі № 640/3954/20.
Проте суд не підтримав позиції громадської організації «Народ проти корупції» та відмовив у задоволенні позову.
Потім справою «Київпроекту» зацікавилися правоохоронні органи та відкрили кримінальне провадження №12021105100003650 за фактами можливих порушень закону під час будівництва на вул. Богдана Хмельницького, 16–22.
Під час проведення слідства Державне бюро розслідувань попередньо встановило, що попри зазначене цільове призначення ділянки на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22 там відбувається будівництво багатоповерхового житлового комплексу «KYIVPROEKT City Space», висотою понад 100 метрів (понад 24 поверхи) з 272 квартири. За даними правоохоронних органів, ці роботи не були погоджені з Міністерством культури, хоча ділянка знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, що є зоною регулювання забудови першої категорії. Крім того, як встановлено ДБР, виконання цих робіт може спричинити пошкодження пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Будинок прибутковий, 1883-1884 років» (вулиця Богдана Хмельницького, 12-14), що прилягає до згаданої ділянки.
20 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва, на прохання Державного бюро розслідувань, ухвалив рішення про застосування арешту до земельної ділянки, розташованої на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22, а також до групи приміщень будівлі «Київпроекту» з обсягом площі 26,7 тисяч квадратних метрів. Ця постанова була обґрунтована «необхідністю забезпечення збереження майна як матеріальний доказ у кримінальному провадженні».
Але вже за кілька місяців, 16 лютого 2022 року, Київський апеляційний суд за скаргою директора ПАТ «Київпроект» скасував цей арешт.
Отже, спостерігаючи за всіма цими подіями навколо забудови, хотілося б, щоб правоохоронці також глибше копали інформацію про власників «Київпроекту». І чи не виходить, що під час повномасштабного вторгнення російська еліта спокійно веде будівництво в Україні.
Громадська організація «Стоп корупції» вважає: «що співпраця з людиною, яка працює в Росії, є державною зрадою, а тим більше коли ця особа добровільно отримала російський паспорт».
Аналітики СтопКору звернулися з відповідними запитами до «Київпроекту» з проханням прокоментувати цю ситуацію і до ДБР з питань оскарження рішення апеляції. Чекаємо на відповідь і триматимемо Вас в курсі подій
