Навіть після звільнення прокурора Хмельницької області Олексія Олійника скандал навколо пенсій, що отримуються прокурорами, не вщухає.
І поки в Офісі Генпрокурора обіцяють провести перевірку за системою в цілому, журналісти та громадськість почали самостійно аналізувати декларації керівників органів прокуратури в регіонах і оприлюднити дані про одержувачів найбільших виплат. тисяч гривень пенсії. Цікаво, що саме у цьому регіоні вже кілька. років розслідується кримінальне провадження за фактом виплат пенсій по інвалідності 70 прокурорам.
На офіційному сайті Черкаської обласної прокуратури наголошено, що 42-річна Катерина Шевцова очолює її з жовтня минулого року. Загалом же в органах прокуратури вона працює з 2004 року.
Відповідно до її декларацій, розміщених на сайті НАЗК, пенсію вона отримує з 2020 року. Тоді сума становила 186 627 гривень, а торік це вже було 785 435 гривень. Тобто десь 65 тисяч на місяць.
За що ж нараховується така пенсія, у деклараціях не вказано. Загалом згідно із законом «Про прокуратуру» право на пенсію за вислугу років незалежно від віку надано працівникам прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, зокрема стаж роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Працівникам, які не мають вислуги 25 років, але відпрацювали на посадах прокурорів не менше 15 років і мають страховий стаж 35 років чоловіка, 30 років – жінки, пенсія за вислугу років призначається після досягнення чоловіками 57 років, жінками – 55 років.
Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю І або ІІ групи, призначається пенсія за інвалідністю у розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Як саме нараховували пенсію у цьому випадку, це знають лише у прокуратурі та Пенсійному фонді.
У публічному просторі про Катерину Шевцову мало відомо. Але на її сторінці у «Фейсбуку» є кілька постів із фотографіями від інших осіб, де вона відзначена. І судячи з них, пані прокурор цього року брала участь у «Школі лідерства для керівників органів та підрозділів прокуратури», організованої Тренінговим центром прокурорів України.
І як зазначає прокурор Яна Тализіна «навчання було дуже інтерактивним: Петрос та Говерла за один день, що дорівнювало 29 км пішки». На цій же сторінці є ще одна посада про «лідерство в горах» – прокурора Ксенії Вороніної. А також фото, де поряд із нею керівник Черкаської обласної прокуратури Шевцова.
Судячи з фото, панночки на горі Петрос – на висоті 2020 м.
До речі, у деклараціях її заступників пенсії як джерело доходу не вказано.
Але вони перебувають у деклараціях деяких інших прокурорів, які працюють у області. Один із них – Замотайло Андрій Анатолійович – керівник Черкаської окружної прокуратури. З відкритих джерел відомо, що він народився 1984 року. Трудову діяльність в органах прокуратури розпочав у серпні 2006 року. На посаду керівника Черкаської окружної прокуратури призначено у березні 2019 року.
На відміну від колеги з обласної прокуратури, розмір його пенсії скромніший — за минулий рік він отримав, як зазначено в декларації, розміщеній на сайті НАЗК, 251 160 грн.
Звичайно, якщо прокурори готові озвучити публічно, з яких підстав отримують пенсію, ми опублікуємо їхню позицію. Також хотілося б отримати відповідь на питання, якою є доля 70 черкаських прокурорів, за фактом отримання якими пенсій по інвалідності з 2020 року проводиться досудове розслідування Територіальним управлінням ДБР, розташованим у Києві. Чи відсторонені вони від роботи, чи продовжують і далі виконувати свої обов'язки?
Нагадаємо, що це кримінальне провадження відкрито за матеріалами управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора щодо можливих фактів необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області, що надалі призвело до безпідставного нарахування пенсійних виплат та заподіяння тяжких наслідків держав ознаками кримінальних правопорушень, передбачених год. 2 ст. 364, год. 2 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування перевіряються обставини, що на 26.05.2020 в органах прокуратури Черкаської області працює 70 прокурорських працівників, яким у період з 04.12.2008 по 15.04.2020 встановлено інвалідність.
Про це йдеться у рішенні Сосновського райсуду Черкаської області.
Ще в одному з ухвал суду, яким продовжено строки досудового розслідування, йдеться про комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, необхідних для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та підтвердження вини осіб, причетних до його вчинення. Зокрема, слідством вивчалися вилучені у КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ ЧОР» засвідчені копії медико-експертних справ та інші документи щодо зазначених 70 осіб.
Також планувалося проведення тимчасових доступів до речей та документів у лікувальних установах, органах податкової та пенсійної служб, прокуратури тощо, допити свідків з числа працівників лікувальних установ, МСЕК та інших, а також направлення відповідних матеріалів та ініціювання перевірки, експертиз правомірності отримання груп інвалідності.
За результатами їх проведення мало вирішуватися питання про повідомлення винним особам про підозру, виділення матеріалів за окремими особами тощо.
Як стало відомо, слідство триває, але підозри поки що нікому не пред'явлено. Можливо, не останню роль у цьому відіграло й те, що поки що не існує механізму, що дозволяє відправити прокурорів, які отримують пенсію по інвалідності, призначену довічно, на ще одне проходження МСЕК. Але експертизи на підтвердження діагнозу мають призначити, щоб далі робити висновки. У тому числі й усунення прокурорів з посад саме в рамках розслідування кримінального провадження.
Коментуючи свого часу скандальний кейс прокурора Вербицького, Генпрокурор Костін пояснював, що закон «Про прокуратуру» не передбачає можливості усунення прокурора на етапі службового розслідування.
Загалом, спілкуючись із юристами з приводу скандальної історії, пов'язаної з виплатами пенсій з інвалідності прокурорам у Хмельницькій області, яка й змусила суспільство так прискіпливо вивчати декларації прокурорів, відшукуючи пенсії, від кількох з них чула думку, що справді ніхто не зможе змусити жодного прокурора проходитиме МСЕК. Хіба що хтось із них звільниться, втратить бронь від мобілізації і тоді цю людину ТЦК зможе відправити на проходження ВЛК.
Розділились думки юристів щодо подальшого службового розслідування, призначеного Генпрокурором. Частина моїх співрозмовників вважає, що слід було б відкрити кримінальне провадження та проводити відповідні процесуальні дії.
«У Кримінальному процесуальному кодексі є 214 стаття, яка дає підстави невідкладно після повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення прокурором з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було оприлюднено інформацію прокурорів Хмельницької обласної прокуратури, треба було відкривати кримінальне провадження, а не проводити службове розслідування, — вважає голова правління неурядової експертної організації StateWatch Олександр Леменов, який системно займається реформою органів кримінальної юстиції, у тому числі й прокуратури, які зараз виникають у суспільства до прокурорів, які отримують пенсії з інвалідності, потрібно створити нову медико -соціальну експертну комісію, щоб вони її пройшли. Але Генеральний прокурор може звернутися до них публічно та запропонувати пройти добровільно перевірку. Ті ж керівники прокуратур, які не захочуть цього робити, на мою думку, мають написати заяву про звільнення. Суспільство має довіряти прокурорам, тим паче під час війни.
Про необхідність відкриття кримінального провадження говорить і адвокат Сергій Лисенко, який багато років працював у прокуратурі, і додає, що Офіс Генерального прокурора та МОЗ могли б створити міжвідомчу комісію, яку відправити на комплексну перевірку для початку до Хмельницької області. «З публікацій, які ми бачимо останніми днями у ЗМІ, складається сумнів, що коли ти приходиш на посаду до обласного апарату прокуратури, то у твій соцпакет входить опція про те, що ти можеш оформити собі пенсію з інвалідності. Це треш», – каже він.
А колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець, який пропрацював у системі 35 років, вважає, що відкривати кримінальне провадження слід тоді, коли під час службового розслідування буде достовірно встановлено, що інвалідність комусь із прокурорів призначено з порушенням вимог закону. «Наприклад, буде проведено комісійну незалежну експертизу про те, що виставлений для оформлення інвалідності діагноз не відповідає дійсності, — пояснює він. — Після чого виникають питання: на підставі чого було призначено інвалідність, чи брав участь у цьому сам прокурор, надаючи свідомо неправдиві медичні документи. Тому що якщо буде встановлено під час проведення службового розслідування, що виплати були незаконними, то, звичайно, крім дисциплінарного проступку, будуть ще ознаки кримінального злочину», — зазначив він.
За його словами, пенсії можуть виплачуватись працюючим прокурорам і за вислугою років, тому важливо встановити підстави, за якими їх призначали. На його думку, це слід дослідити під час службового розслідування.
У свою чергу адвокат Олег Шрам, який також працював раніше в прокуратурі, наголошує, що прокурори мають обирати, чи отримувати пенсію чи зарплату, які у них досить високі. Тоді не було б маніпуляцій. Але для цього слід змінити законодавство.
Народні депутати цю тему поки не коментують, але, як стало відомо, наступного тижня під час засідання комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності планується обговорити питання щодо направлення звернення до всіх правоохоронних органів, щоб з'ясувати, скільки там виплат з інвалідності здійснюється і на яких підставах .