Сергій Тігіпко, «Укрпластик» та десять гектарів землі біля метро – попереду чергове велике будівництво у Києві?

З мільйонів киян та гостей столиці, які користуються метрополітеном, мало хто звертає увагу на промисловий об'єкт, що миготить перед вікнами поїзда біля станції Лівобережна, що на вулиці Євгена Сверстюка,1. Промзона як промзона, чи мало таких у Києві.

Але картинка, що примелькала, - не просто промзона. Це – 10 гектарів золотої київської землі, розташованої не на Троєщині, куди тридцять років обіцяють прокласти метро, ​​а буквально за одну хвилину пішки від станції метро та в оточенні розвиненої інфраструктури. Тут все поряд – садки, школи, лікарні, театри, супермаркети, транспорт. А промисловий об'єкт, що тут розташований, – акціонерне товариство «Укрпластик». А сама земля, яку він займає, належить місту Києву.

Далі здогадатися нескладно. Десять гектарів біля метро, ​​хай і не в центрі, та й далеко не на околиці. Це – Лівобережний масив, досить престижний та зручний київський район. У 2016 році за п'ятсот метрів від «Укрпластику» знесли завод «Галактон», на місці якого за лічені місяці виріс житловий комплекс з досить недешевими квартирами. Які розкупили на стадії проекту. Тоді для девелопера «Столиця груп», який і будував на місці заводу свої висотки, навіть довелося міняти Генплан, що далося йому важко, але все ж таки вдалося.

Те, що на «Укрпластик» чекає та сама доля, сумнівів не викликає. На це звернув увагу відомий журналіст-розслідувач Володимир Бондаренко, повідомивши, що Укрпластик купив відомий комсомольський діяч, а нині банкір Сергій Тігіпко.

Формально угода чиста, не підкопаєшся – «Укрпластик» давно банкрут, його майно було у заставі, а Тігіпко купив його. Про це він навіть говорив у своєму інтерв'ю для «Форбс», стверджуючи, що рятує унікальний завод і розвиватиме його з британцями.

Цьому можна було б навіть повірити, якби це була не Україна та не Сергій Тігіпко. І завод був би не в Києві, а в Жмеринці. була посада члена ЦК КПУ у 1990-91 роках), виходець із групи «Приват» (так-так, тієї самої) вміє мімікрувати під будь-яку владу, ходять легенди.

Зливши свою виборчу кампанію Януковичу, який мав спойлера на виборах 2010 року, Тігіпко отримав з його рук посади заступника голови Партії Регіонів, віце-прем'єра та міністерський портфель. До цього встиг побувати в радниках у Юлії Тимошенко, а 2014 року, коли його шеф втік до Росії, виступив спойлером уже у Порошенка. Нова влада його теж не зачепила. Навіть навпаки – після 2019 року бізнес Тігіпка пішов угору. Хто цікавиться докладно – почитайте хоч офіційну біографію.

Ця коротка витримка з біографії молдавського комсомольця дуже прозоро натякає на той факт, що розмови про «порятунку Укрпластику» — чергова байка. Така сама, як і байки, які розповідав Тігіпку своїм виборцям. Хоч би що казав Сергій Тігіпко – «Укрпластик» на сьогодні є банкрутом:

Так, викуплене за півтори сотні мільйонів гривень обладнання ніхто в металобрухт не здаватиме – виробництво просто релокують. По-перше, воно забруднює навколишнє середовище, і в густонаселеному районі Києва справді не потрібне. А по-друге, ринкова вартість землі, на якій розташовано «Укрпластик», становить не менше 20 мільйонів доларів. Порахуйте за нинішнім курсом у гривнях та порівняйте з тим, що заплатив Тігіпко.

Так, звичайно, цю землю ще треба приватизувати, ніхто не сперечається. Але тут проблем не буде. Тому що на боці нового власника стоїть закон – на викуп землі, яка перебуває в оренді, має першочергове право орендар. А орендарем тепер є Тігіпко. Якщо хтось думає, що Київрада не дасть дозволу на викуп десяти гектарів, заради яких, власне, і купила Тігіпко «Укрпластик» – то такій чудовості можна лише позаздрити. Згадайте історію заводу «Галактон», розташованого за півкілометра від «Укрпластику» та пущеного під знесення бульдозерами «Столиця груп». Там перешкод не виникло, а Сергій Тігіпко куди як серйозніша людина, ніж Влада Молчанова. Адже ми не дарма зупинилися на найяскравіших віхах його біографії. А те, що квартири на місці "Укрпластику" розхоплюють, як гарячі пиріжки, можна не сумніватися. Хто не знає, де це місце – подивіться на карту. Вам одразу стане ясно, що десять гектарів у цьому місці – це джек-пот на столичному будівельному ринку.