Сергій Вязмікін – досить непублічний виходець із системи правоохоронних органів. Довгий час працював заступником голови департаменту захисту економіки Національної поліції України. Найвищою посадою у кар'єрі поліцейського була тимчасова робота на посаді керівника вказаного підрозділу НПУ, проте звідти його досить швидко випровадили.
З 2019 року Вязьмікін не працює у правоохоронній системі, а з початку повномасштабного вторгнення РФ до України він (невідомо як) виїхав із держави. Можливо, про колишнього високопосадовця нацполіції забули б, але він дав про себе знати у 2022 році, коли «Українська правда» випустила першу частину розслідування під назвою «Батальйон Монако», яке викликало обурення у суспільстві.
Виявилося, що колишній поліцейський мешкає у Сен-Жан-Кап-Феррі на одній віллі з одіозним народним депутатом (нині вже колишнім) Ігорем Абрамовичем. Абрамович – член забороненої партії ОПЗЖ, був обраний до парламенту від проросійської політичної сили та входив до складу Комітету ВРУ з податкової та митної політики. Абрамовича називають одним із тих, хто стежить за податковою.
Третьою не менш важливою персоною у складі організованої злочинної групи є колишній керівник Вязьмікіна, ексочельник департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець. Саме він навів Вязьмікіна у світ «великих податків», познайомив із Ігорем Абрамовичем та навчив схематозити. Їхній незаконний заробіток склав десятки мільйонів доларів на місяць.
Схема полягала в тому, що поліцейські спільно з податківцями вигадували порушення представникам середнього та великого бізнесу, які унеможливлювали подальшу роботу підприємств. Бізнесмени розуміли, що заперечувати дії влади – це дорого, довго і не факт, що вийде, тож були змушені платити. Проте, це був набагато легший і ефективніший метод розблокування діяльності.
Але це було до 2019 року. У цей час дует Купранця-Вязьмікіна був звільнений із правоохоронних органів. Про схеми тодішніх керівників департаменту захисту економіки Національної поліції, схоже, знали всі. Вязьмікін ще не був настільки відомим і впливовим, адже перебував у тіні свого боса та вчителя Купранця, а ось начальник департаменту вже став «зіркою» журналістських розслідувань, у яких неодноразово демонстрували його незаконну діяльність та «дивне» збагачення. Незважаючи на це, проти вже колишніх поліцейських не було порушено кримінальних проваджень. Їм дали піти тихо з можливістю у майбутньому користуватися зв'язками, схемами та нелегально набутими активами. Вони виявили себе у податковій політиці. Під керівництвом нардепа Абрамовича Вязьмікіну разом із Купранцем вдалося взяти під свій контроль чиновників ДПС. Ця історія не нова, про неї вже писали неодноразово, тож акцентувати увагу на ній не будемо. Набагато цікавіше, як зараз виглядає бізнес колишнього поліцейського, адже відразу після служби в правоохоронних органах він став солідним підприємцем. Зрозуміло, що це було зроблено, щоб у найкоротші терміни показати якнайбільше доходів, щоб у детективів НАБУ не виникало питань, звідки у екс-заступника голови департаменту економіки одразу з'явився мільйонний стан.
Міліціонер по глибинці
Свою кар'єру Сергій Вязьмікін розпочинав у міліції ще в середині 2000-х років. Про його професійний розвиток відомо небагато. У медіа-просторі він уперше почав з'являтися у 2014 році. Тоді він керував Управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю в Житомирській області, і зовсім не був схожим на «матерого корупціонера»
Однак, як кажуть, зовнішність оманлива. Під час свого управління Управлінням боротьби з економічною злочинністю Вязьмікін кілька разів потрапляв у скандали, але вони в основному були місцевого характеру і не мали істотного впливу на його кар'єру. Наприклад, у 2014 році підлеглі Вязьмікіна незаконно вилучили у місцевого підприємця автомобіль, який нібито незаконно перевозив вибухонебезпечні речовини. Бізнесмен надав усі документи, що підтверджують законне походження вантажу, проте поліцейські відмовилися віддавати приватну власність громадянину (ймовірно, хотіли отримати хабар). У цій ситуації крапку поставив суд, який визнав дії УДСБЕЗ у Житомирській області незаконними, та ухвалив повернути транспортний засіб власнику. Окрім цього, Житомирщина – багатий край природних ресурсів. На той час, коли департамент Вязьмікіна мав захищати економіку від злочинців, якраз припав історичний максимум із незаконного видобутку бурштину. Не дарма тоді голова місцевого управління боротьби з економічною злочинністю присвячував свої наукові статті протидії цьому злочину, проте, як ми знаємо, «якщо не можеш перемогти злочинність – її слід очолити». Схоже, що такий принцип обрав Вязьмікін, який, за свідченням місцевих жителів, заплющував очі на тотальне розкрадання цінних корисних копалин – бурштину.
2015 року Вязьмікін пішов на серйозне підвищення. Після розформування Управлінь Державної служби боротьби з економічною злочинністю було створено Департамент економічної безпеки Національної поліції. Після роботи на Житомирщині Вязьмікін був одразу призначений заступником керівника департаменту. Щоправда, не забув він і про Житомирщину. Місцеві громадські діячі та журналісти неодноразово писали про те, що керівництво нацполу по області – «дивлячі» Вязьмікіна. Як писали у 2019 році в паблику «Банди Бердичева» у Facebook, головні місцеві поліцейські, поставлені за протекцією Вязьмікіна, штучно створюють перепони місцевому бізнесу, щоб збивати хабара з нього. Сталося це за кілька місяців до звільнення заступника голови департаменту захисту економіки НПУ. Звільнення Вязьмікіна та Купранця не супроводжувалося скандалами та корупційними розслідуваннями. По суті, вони вже настільки були биті звинуваченнями в незаконному збагаченні, що чергова новина про це вже не стала б ні для кого сенсацією. Але влада готувала для Вязьмікіна продовження кар'єри у правоохоронних органах. За даними джерел, які знають ситуацію, Вязьмікіна планували призначити керівником поліції Житомирщини. Така пропозиція виникла через те, що його тесть Олександр Сітак є великим аграрієм на Житомирщині та значно впливає на область. Однак призначення не вдалося, і не тому, що колишнього поліцейського не погодили на нову посаду, а оскільки він уже мав нову роль – «дивлячий» за фіскалами.
Багатомільярдний стан
Як ми згадували, одразу після свого звільнення з правоохоронних органів Вязьмікін перекваліфікувався на бізнесменів, хоча насправді він став одним із топів бек-офісів державної податкової служби. 2020 року він очолив Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Фарт капітал». Щодо діяльності підприємства виникають одразу десятки питань. По-перше, цікаві постаті його бенефіціарів. Станом на 2020 рік власниками акціонерного товариства були Купранець Михайло Григорович (батько екскеруючого департаменту захисту економіки НПУ та шефа Вязмікіна Ігоря Купранця) та рідна сестра дружини Вязьмікіна Марія Сітак. Надалі компанія переживала зміну бенефіціарів, і в результаті Сітак стала власницею понад 97% товариства, отже, має повний пакет акцій та може самостійно керувати компанією. Їй дуже пощастило, адже статутний капітал компанії складає понад 800 мільйонів гривень. Ймовірно, такий потужний фінансовий фонд має провадити серйозну діяльність на ринку інвестицій, але ні. У «Фарт капіталі» немає власного вебсайту, ні навіть сторінок у соціальних мережах. Жодної громадської діяльності вона не веде і є такі підозри, що під вивіскою багатомільйонної компанії ховається абсолютний нуль. Не менш дивовижною є і фінансова звітність акціонерного товариства. 2021 року «Фарт капітал» взагалі не подавав декларацій, але відомостей про фінансову діяльність у 2020, 2022 та 2023 роках достатньо для того, щоб побачити, що все там не чисто.
Як свідчить фінансова звітність компанії, за останні роки своєї діяльності вона не приносила дохід, при цьому звідкись брався чистий прибуток. У 2020 році акціонерне товариство показало 48,6 млн гривень доходу, а вже в перший рік повномасштабної війни збитки становили 86,5 млн гривень. Це сталося саме тоді, коли В'язьмікін поїхав з України, отже є підозри, що такий збіг не випадковий. Ймовірно, кошти були виведені на Лазурне узбережжя, щоб забезпечувати колишньому поліцейському безбідне фінансування. Вже 2023 року, згідно з офіційними даними, прибуток підприємства склав 83,9 млн гривень. Різниця між 2022 та 2023 роками – 170 млн гривень. При цьому, зважаючи на все, ніяка господарська діяльність компанією не велася, тому гроші не могли спочатку різко зникнути, а потім з'явитися. Звісно ж, що Вязьмікін недаремно роками був «дивлячим» податкової службою. Вони змогли навчитися справжньому схематозу з відбілювання коштів.
"Фарт капітал" є засновником трьох інших компаній - ТОВ "Оссойо", що займається оптовою торгівлею зерном, тютюном, кормами та іншим, ТОВ "Вест-Газ-Плюс", що займається видобутком нафти і видобувним пісок ТОВ "Головинський камінь", гравій, щебінь і т.д. Загальна картина схеми бізнесу наближених до Вязьмікіна людей виглядає так:
Абсолютно весь бізнес зареєстрований безпосередньо на матір дружини Вязмікіна Марію Сітак, або через інші компанії, власницею яких є Сітак. Тобто всі потоки проходять через неї. Здавалося б, що така кількість компаній із такими прибутковими видами діяльності має приносити десятки мільярдів гривень, але ні. Згідно з документами, фактично всі компанії з орбіти колишнього високопосадовця Національної поліції – надзвичайно збиткові. Якщо вивчати кожну з них окремо, про цей грандіозний схематоз можна було б написати цілу книгу. Зосередимося на кількох підприємствах.
ТОВ «Оссойо», про яке ми вже згадували, офіційно демонструє чудові фінансові результати, але ця компанія має свої особливості, які зводяться до того, що задекларований дохід є фіктивним. Згідно з фінансовою звітністю за період 2020-2022 років, дохід ТОВ «Оссойо» становив 1,2 млрд гривень. Чистий прибуток за ці 3 роки склав 44 млн гривень. Вже 2023 року прибуток компанії різко перевищує весь прибуток за 3 роки. Офіційно він становив 1,6 млрд гривень. При цьому прибуток склав лише 3,8 млн гривень. Податки юридичних осіб сплачуються саме з чистого прибутку, тому чому він зі збільшенням доходу в 1,2 рази, став меншим у 12 разів, питання риторичне. Однак це не все. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції цікавився діяльністю ТОВ Осойо. За даними джерел «АНТИКОРу», проти компанії розслідувалося кримінальне провадження за фактом фіктивної підприємницької діяльності, проте Вязьмикінку вдалося вчасно «поховати» провадження, а всі відомості про досудове розслідування було видалено або сховано подалі від громадськості.
Інша компанія, що належить «Фарт-капіталу» – «ТОВ «Вест-Газ-Плюс» взагалі займається шахрайством, судячи з кількості справ у судових реєстрах. Лише за цей рік журналісти змогли знайти десятки справ у господарських судах, відповідачем у яких є ТОВ «Вест-Газ-Плюс». У більшості виробництв претензії до «нафтовиків» ті самі – вони обіцяли надати послугу або поставити товар і не робили цього.
Фінансова звітність «Вест-Газ-Плюс» не краща. За офіційними даними, за минулі два роки компанія принесла своїй власниці понад 100 млн гривень збитків. Але та сама звітність компанії вказує на те, що вона має активи майже на 300 млн гривень. Схоже, що нафтогазовому бізнесу сім'ї Вязьмікіна надали іншу роль – вивести кошти через банкрутство підприємства, яке також є одним із способів податкового схематозу.
Колишній міліціонер Сергій Вязьмікін, можливо, ніколи і не мріяв про таку кар'єру, проте життя склалося так, що він став справжнім підпільним мільярдером, і має налагоджений схематоз на бізнесі власної родини. Фінансова звітність підприємств з орбіти Вязьмікіна дає зрозуміти: на них відмиваються сотні мільйонів гривень, причому різними схемами. Екс-заступник голови департаменту захисту економіки навчився як працювати по той бік закону і зараз активно реалізує те, чому він мав протистояти.
