Ще одразу після того, як скандальний власник «Укрбуду» Максим Микитась опинився у в'язниці за невдалу спробу хабара меру Дніпра, циніки говорили, що його затримання – просто чергове шоу для того, щоб електорат повірив, що перманентні обіцянки влади про боротьбу з корупцією хоч трохи відповідають дійсності.
Циніки, здається, все ж таки мали рацію – відсидівши кілька місяців у СІЗО і побувши кілька разів у центрі уваги публіки, Максим Микитась тихо вийшов на волю під заставу наприкінці липня. Причому суму застави йому поступово зменшили з початкових 100 мільйонів гривень до скромних двадцяти мільйонів, а на останнє судове засідання його привезли навіть без конвою, що всі зрозуміли правильно – доля Микитася вирішена, йому спочатку змінять запобіжний захід, а потім поступово замнуть справу. Справа ще не зам'яли – надто мало часу минуло від спроби дати «рекордний хабар в історії України», як охрестили спробу Микитася підкупити Бориса Філатова за 22 мільйони євро. Однак поступово йде до логічного фіналу.
Принаймні це випливає з усього ходу справи. На поверхні лежить незрозуміле з погляду логіки зменшення розмірів застави – спочатку знизився до 80 мільйонів, потім до сорока, та був до двадцяти. Однак під цими очевидними для стороннього ока змінами схована куди більша інтрига та підкилимні ігри, про які ми, схоже, ніколи не дізнаємося, але про дещо здогадатися можна.
https://antikor.com.ua/gallery/24.08.2023-Mikitasj/big/FOTO_1_1.jpg
До речі, сума хабара, який пропонує Микитасем Філатову за виграш конкурсу на будівництво метро в Дніпрі, зовсім не рекордна – його випередив голова Броварської РДА Микола Діденко, який ще у 2008 році «згорів» на 42 мільйонах доларів, які намагалися отримати за виділення землі у підвідомчому районі . Так що Микитась зі своїми 22 мільйонами євро виглядає на його тлі трохи блідим. Однак повернемося до справи і тих ознак, що підтверджують прогнози циніків, чи точніше – реалістів щодо фарсу навколо справи Микитася.
По-перше, відсидка в СІЗО для нього справа проста. Перший раз він потрапив туди в 2019 році за аферу з квартирами для Нацгвардії, які будували структури Микитася, і людей, які не мали жодного стосунку до НГУ. Тоді історія була приблизно такою самою – Микитась посидів «належне» у СІЗО, потім вийшов під заставу, потім запобіжний захід змінили на домашній арешт, нарешті справа була фактично розвалена, а Микитась «відшкодував збитки НГУ у розмірі 50 мільйонів гривень». Хоча завдані збитки у справі склали 81,64 мільйона гривень, причому за курсом 2016 року, що 2020-го, коли Микитась «компенсував збитки», було зовсім іншою сумою. Справа ще слухається у судах, проте перспективи у неї зрозумілі всім.
Втім, на волі Микитась ходив недовго – вже 31 грудня 2020 року за звинуваченням у викраденні адвоката Олега Мірошниченка, якого нібито люди, найняті Микитасем, змусили написати боргову розписку на 800 тисяч доларів і після цього відпустили. Гучне затримання закінчилося тихо – вже за кілька тижнів статтю перекваліфікували на менш важку і Микитась вийшов на волю.
Далі все було за звичним сценарієм – скандал затих, справа розвалилася. Втім, тут відіграло свою роль те, що у справі замішано заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова. Хоча сам Микитась стверджував, що всі проблеми у нього виникли саме через його Татарова, який «підставив».
Справа досить заплутана, але після того, як у ній виникла персона Татарова, у Микитася значно зменшилася кількість проблем і її перекваліфікували на значно менш тяжку статтю Кримінального кодексу.
По-друге, кримінал та Микитась – практично синоніми. Йдеться навіть про такі непопулярні в середовищі авторитетні люди злочини, як хуліганство. І ця справа в біографії Микитася досить показова щодо того, як потрібно «вирішувати питання». Під «хуліганку» Микитась потрапив після того, як побив під час сесії голову Любецької селищної ради, увірвавшись туди на правах народного депутата та влаштувавши скандал. Проте глава звернувся до поліції і та, на диво, порушила кримінальну справу. Втім, юристи Микитася майстерно його «затягли» і, нарешті, було закрито «за давністю». Щоправда, потерпілий заявив, що не має претензій до Микитася і апеляцію на рішення суду не подавав. Як домовились сторони – невідомо, проте факт залишається фактом – справу закрили.
Щоправда, потерпілий заявив, що не має претензій до Микитася і апеляцію на рішення суду не подавав. Як домовились сторони – невідомо, проте факт залишається фактом – справу закрили.
По-третє, сама справа з найгучнішим хабарем у його біографії має досить багато дивних подробиць та процесуальних порушень, які, зрештою, і дозволять його розвалити на цілком законних підставах. До того ж, дуже схоже на те, що Максим Микитась домовився з тим, кого називає своїм головним недругом у владі – з Олегом Татаровим. І саме тому процесуальні нестиковки, на які раніше суд не звертав увагу, стали чомусь дуже важливими.
Втім, так це чи ні – невідомо. Однак, як свідчать останні дані, фірми з орбіти Максима Микитася знову почали одержувати значні замовлення від держави. Так, 19 липня 2023 року КП "Київавтодормост" уклало з ТОВ "Компанія "Командор"" договір на виконання протиаварійних робіт із заміни гідроізоляції на Південному мосту на 119,77 мільйона гривень. ТОВ "Компанія "Командор"" - компанія з орбіти Микитася, і за останні місяці вона отримала від столиці замовлень майже на 300 мільйонів.
Про те, що Микитась та Татаров досягли розуміння, свідчить і те, що Максим Микитась знову повертає собі втрачене на столичному будівельному ринку.
Подробиці можна прочитати тут. Проте все це свідчить про те, що циніки, які сміялися над гучним шоу про «рекордний хабар», цілком праві – справа Микитася цілком прогнозовано перетворилася на фарс, який лише вкотре підтвердив ту глибину корупції, в яку стрімко скотилася наша держава в останні роки. . І незважаючи на те, що Максим Микитась особисто грає в цьому досить велику роль, він водночас є у цій корупційній машині одним із гвинтиків.
