Ринок праці в Україні у 2024 році переживає значні трансформації, спричинені подіями на фронті та масштабними міграційними процесами. Війна внесла корективи у звичний ритм життя та роботи, спричинивши серйозні потрясіння для національної економіки.
Ринок праці в Україні: виживання та адаптація в умовах війни
Ринок праці України у 2024 році зіткнувся з непростими викликами, пов'язаними з мобілізацією та міграцією працездатного населення. З одного боку, спостерігається збільшення кількості вакансій, що свідчить про відновлення економічної активності та потреби бізнесу у персоналі. З іншого – зростаюча проблема дефіциту робочої сили через відплив кадрів у результаті військових дій та пошуку кращих життєвих можливостей за кордоном.
За даними Державної служби зайнятості, співвідношення вакансій до кількості безробітних у 2023 році вказувало на дисбаланс, але вже у 2024 році спостерігається позитивна динаміка зростання кількості вакансій. Наявність 83286 вакансій на фоні 149779 безробітних свідчить про певне звуження розриву між пропозицією і попитом на ринку праці в порівнянні з попереднім роком.
В умовах постійної адаптації та змін, зумовлених військовим становищем, ринок праці в Україні у 2024 році потребує дедалі більшої кількості кваліфікованих робітників та спеціалістів. Особливо високий попит на ринку спостерігається на такі професії:
Робітники з обслуговування, експлуатації обладнання та машин становлять 18% від загальної кількості вакансій.
- Співробітники сфери торгівлі та послуг становлять 17% вакансій.
- Представники найпростіших професій становлять 15%.
- Кваліфіковані робітники із інструментом мають 14%.
- Професіонали та спеціалісти – кожна категорія складає по 11%.
- Службовці та керівники належать до 6% наявних вакансій.
За даними платформи пошуку роботи, на ринку також зростає попит на більш високий менеджмент, страхування, нерухомість, транспорт і автобізнес.
На ринку праці спостерігаються постійні регіональні зрушення і натомість війни. Східні регіони, які зазнали найбільших втрат і руйнувань, відчувають гостру потребу в кадрах, прагнучи зберегти виробничі потужності та релокувати бізнес у більш стабільні регіони. У той же час, на заході країни спостерігається збільшення кількості вакансій та припливу робочої сили завдяки внутрішнім переселенцям та відкриттю нових виробничих ліній.
Наприклад, Закарпатська область показала зростання на 164%, Івано-Франківську на 154%, Хмельницьку на 132%, Вінницьку на 131%, а Львівську область на 130%. Це свідчить про відновлення та розширення економічної активності у цих регіонах.
На противагу західним регіонам держави, у центральних та східних спостерігаються протилежні тенденції зайнятості. Дослідження Національного банку підтверджує негативні тенденції, особливо у таких областях як Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська. Специфіка регіонального ринку праці не завжди дозволяє швидко адаптувати працівників з однієї галузі до іншої, що веде до ситуації, коли вакансії залишаються незаповненими, незважаючи на високий попит та підвищення заробітних плат.
Згідно з даними макроекономічного та монетарного огляду НБУ, кількість вакансій зросла, але кількість резюме залишається нижчою за показники попередніх років. Це вказує на обмежену пропозицію робочої сили, що залишається одним із головних факторів, що стримують економічне зростання.
Також однією з найбільших проблем, з якою стикаються українські роботодавці – це конкуренція, що зростає, за фахівців з іноземними компаніями, які відкривають свої представництва та філії в Україні. Це, з одного боку, відкриває нові можливості для українських фахівців, а з іншого – створює додатковий тиск на внутрішній ринок праці.
Як мобілізація вплинула на ринок праці в Україні
На думку Олега Рісного, директора Львівської філії центру зайнятості, нові правила мобілізації суттєво вплинули на всі сектори ринку праці в Україні, але особливо проблематичні там, де більшість робочої сили традиційно становлять чоловіки.
У зв'язку з війною, що триває, і посиленням мобілізаційних заходів на ринку праці спостерігається помітне зрушення в динаміці ринку праці: збільшилася кількість вакансій і відчувається брак вільних працівників.
Багато роботодавців перебувають у стані паніки із заповнення вакансій, а також помітно зросла кількість працівників, які вважають за краще не бути офіційно працевлаштованими, щоб уникнути мобілізаційних обов'язків.
Олег Рісний вважає, що рівень незадекларованої зайнятості залишається високим, а багато підприємств продовжують платити працівникам «у конвертах», щоб уникнути офіційного працевлаштування, яке стало більш прискіпливим за новими правилами.
Різні сектори борються за заповнення вакансій, причому транспорт та комунальні підприємства, такі як водоканали, особливо сильно постраждали через те, що вони значною мірою покладаються на чоловічу працю.
Докладаються зусилля для залучення жінок і старших працівників на традиційно чоловічі посади, такі як водії вантажівок, щоб допомогти зменшити дефіцит робочої сили.
На думку фахівця, ІТ-сектор, який колись вважався стабільним, зараз стикається з невизначеністю через зниження зарплат та збільшення кількості фахівців, стурбованих безпекою зайнятості.
Незважаючи на деяке підвищення зарплат, особливо на високооплачуваних посадах, загальні умови працевлаштування залишаються складними через конкурентний та закритий характер ринку праці.
Олег Рісний вважає, що довіра до виконання нових законів та справедливості мобілізації має вирішальне значення для легалізації прихованої зайнятості. Зміни в законодавстві спростили процес реєстрації та мобілізації, що має підвищити ефективність системи шляхом розмежування між тими, хто активно працює і робить внесок в економіку, і тими, хто не працює, але може знадобитися для виконання конкретних військових ролей.
Резюмуючи, Олег Рисний стверджує, що попри виклики ринок праці у Львові та по всій Україні залишається динамічним, з постійним попитом у більшості секторів, насамперед завдяки вакансіям, створеним через дефіцит працівників. Але майбутній успіх післявоєнної економіки України залежить не лише від повернення її діаспори, а й від стабільності та функціональності політичної, економічної, судової та правоохоронної систем.
Як вирішити проблему зайнятості в умовах війни: позиція уряду
В умовах, коли Україна зіткнулася зі значним дефіцитом кваліфікованих кадрів на ринку праці, виникає нагальна потреба у впровадженні ефективних заходів щодо її подолання. Мобілізація та міграція вплинули на ситуацію, в той же час існують шляхи її оптимізації.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев наголошує на важливості вдосконалення системи бронювання та стимулювання розвитку бізнесу. За його словами, ключовим елементом є фокус на «білу» зарплату, що дозволить забезпечити захист працюючих та одночасно сприяти підвищенню податкових надходжень.
З іншого боку, стимулювання розвитку бізнесу через доступ до кредитів за низькою процентною ставкою та надання грантів на створення нових робочих місць може стати потужним інструментом для активізації економічної активності. Це не тільки допоможе підприємствам розширювати свою діяльність, а й сприятиме створенню нових вакансій.
p align="justify"> Важливим аспектом є реформа освітньої системи. Гетьманців вважає, що необхідно переглянути процес формування замовлень навчання, щоб вони відповідали реальним потребам ринку праці. Міністерство економіки, співпрацюючи з освітянами, має орієнтуватися на прогнози розвитку галузей, щоб забезпечити країну необхідними кадрами.
Також наголошується на важливості програм з перекваліфікації та навчання для безробітних, які відкривають шлях до працевлаштування в нових сферах. Це дозволить знизити розрив між пропозицією та попитом на ринку праці, а також сприятиме поверненню вимушених мігрантів.
Подолання дефіциту кадрів в Україні потребує комплексного підходу, який включає вдосконалення законодавства, стимулювання економічного зростання, реформування освітньої системи та активну підтримку бізнесу. Лише згуртовані зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства можуть забезпечити сталий розвиток ринку праці та підвищення добробуту населення.
Незважаючи на виклики, ринок праці в Україні продемонстрував стійкість та адаптацію, відкриваючи нові можливості для зайнятості та розвитку професійних навичок населення у відповідь на змінені умови.
