На урядовий законопроект впало понад 4 тис. правок. Що на нас чекає на виході?
Урядовий законопроект про мобілізацію (10449) потрапить на розгляд до сесійної зали Верховної Ради, ймовірно, наприкінці березня чи у квітні. Законопроект дуже чутливий для суспільства і багато політиків намагаються грати на настроях виборців.
Це одна із причин, чому до проекту після першого читання подано понад 4 тис. правок. Але профільний комітет Верховної Ради Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки знайшов спосіб, як зробити так, щоб тисячі правок не заблокували рух проекту. 12 березня депутати вже розпочали їх розгляд.
Нагадаємо, перше читання законопроект пройшов на початку лютого. Жоден депутат ЄС та “Батьківщина” тоді не голосував за урядовий документ. Наразі представники різних політичних сил пояснюють, за яких умов вони будуть готові підтримати законодавчу ініціативу під час фінального голосування.
Ефект переоцінений?
Депутати, які працюють над законопроектом зараз, роблять висновок: він не допоможе швидко наростити темпи мобілізації, однак має бути спрямований на те, щоб підвищити відсоток тих, хто стане на облік. Тому, якщо говорити про збільшення кількості мобілізованих, цей законопроект спрацює максимум на середньострокову перспективу. На цьому наголошують члени комітету нацбезпеки.
Що буде з особами з інвалідністю, чи залишать “догляд за тестем та тещею”, чи стануть повістки в електронному кабінеті обов'язковими – позиції з цих та інших питань громадська ініціатива “Голка” з'ясовувала у представників різних фракцій та депутатських груп.
Дилема: удар по правах чи нацбезпека – пріоритет?
12 березня комітет з питань нацбезпеки розпочав розгляд поправок до урядового законопроекту. Член комітету Ірина Фріз (“Європейська солідарність”) зазначає: якщо розгляд поправок піде далі у такому ж темпі, то до кінця тижня справу можна завершити.
Один із членів комітету з питань нацбезпеки на правах анонімності роз'яснює: “Зараз найбільша проблема Міноборони та ТЦК – дві третини громадян, які можуть бути мобілізовані, не стоять на обліку та порахувати їх, де вони перебувають, чи мають право на броню чи відстрочку при відсутність інформації неможливо. Ми не можемо змусити їх прийти до ТЦК, оновити дані та стати на облік. Мова про мільйони людей. Тому цей проект про облік насамперед і про те, як мотивувати людей стати на облік. Додаткових опцій, як посилити мобілізацію цього закону дуже мало. Деякі речі реально запрацюють наприкінці року чи на початку наступного року. Тому чекати, що нардепи проголосують і зросте кількість мобілізованих, нема рації. По-перше, завдання таке не стоїть, по-друге немає механізмів у цій законодавчій ініціативі”.
І тут варто нагадати, що парламент уже давно проголосував за інший урядовий проект (9281), який зменшив вікову планку для мобілізації до 25 років. Але з червня минулого місяця Володимир Зеленський його не підписує.
І в цьому вже ухваленому законопроекті немає нічого про інвалідів, піклувальників чи блокування водійських посвідчень. Відповідно у президента, якщо необхідно залучати додатково громадян для мобілізації, є проста та доступна опція – підписати цей законопроект та знизити вікову планку мобілізації.
Щодо нового законопроекту та мобілізації осіб з інвалідністю, то комітет схиляється до того, що всі три групи матимуть відстрочку. Але тут може бути нюанс: повторне обстеження треба буде пройти тим, хто одержав третю групу інвалідності після 24 лютого 2022 року.
Будь-яка група інвалідності дає право і відстрочку, і звільнення. Інвалід може служити за власним бажанням (закон це дозволяє), але якщо передумає – може звільнитися у будь-який час і не проходити ВЛК.
Що стосується опції "догляд за родичами", то тут може зникнути можливість відстрочення через "догляд за тещею або тестем", якщо є інші близькі родичі. Треба визнати, що частина громадян використовують цю можливість як лазівку для того, щоб захистити зятів при живих дочках та синах від мобілізації.
Комітет з перевагою в один голос 12 березня також вирішив, що не буде заморожування банківських рахунків, карток та позбавлення прав водія. Після цього голова Комітету закрив засідання.
Щодо термінів звільнення в запас (демобілізації), чи це буде після 36 місяців, чи для цього буде передбачено якийсь інший, менший термін, доки рішення немає. Тривають дискусії.
Нашуміле введення електронних повісток також навряд чи буде реалізовано. У законі може залишитися лише норма про відправлення до електронного кабінету повідомлення про відправку паперового порядку денного. Але жодних правових наслідків таке повідомлення не призводить. За таких умов ухилистом не станеш. Гарантій, що цей електронний кабінет запустять на той час, як закон набуде чинності, немає. Відповідно згадки про нього поки що прибрали із заключних положень.
Ще одне із завдань, яке має вирішити законопроект – облік військовозобов'язаних за кордоном. У консульських установах є фахівці, які мають вести цей облік, але українці, які виїхали за кордон, не звертаються, щоби стати на облік. І тут перед законодавцями виникає питання: як мотивувати чоловіків це зробити. Нині держава навіть не розуміє, де хтось знаходиться, в якій країні, а військові мають розуміти, чи можуть вони розраховувати на цих людей.
Як депутати працюють із правками?
Усього до урядового проекту подали сумарно майже 4200 правок. Деякі ЗМІ розповсюджують інформацію про те, що це рекордна кількість правок. Це не так. Для розуміння майже така ж кількість правок мала законопроект про ринок землі, “антиахметівський” закон – понад 11 тис. правок, а “антиколомойський” – мав десь 16 тис. правок.
Усі виправлення розбили на 16 тематичних блоків. Про це повідомляв голова Олександр Завітневич (“Слуга народу”).
Якщо комітет дійшов згоди у тематичному блоці щодо того, як буде вирішено питання, наприклад, з інвалідами та доглядачами чи щодо інвалідів третьої групи, то далі формується спільний вектор, і тут можна не голосувати у комітеті за кожне окреме виправлення, що економить час. Можливо, кілька сотень однакових правок і якщо кожну окремо голосувати, то це затягнулося б на кілька тижнів.
Далі Комітет має сформувати таблицю, де буде зазначено, які правки враховують повністю, які частково, а які відхиляють. Потім цю таблицю отримає кожна фракція та депутатська група.
В останній день подання поправок 21 лютого керівниця “Батьківщини” Юлія Тимошенко зазначила, що її політична сила має низку вимог: є новели, які її депутати підтримають, а є такі, з якими точно не погодяться.
Представники “Батьківщини” виступають за негайну демобілізацію терміновиків та загальну демобілізацію після 18 місяців служби проти зменшення призовного віку з 27 до 25 років, хоча, як говорилося вище, парламент за це вже проголосував.
Умови ставить і фракція Порошенка.
“Для нашої фракції важливо, щоб Ставка не була наділена повноваженнями ухвалювати рішення щодо демобілізації. Це має бути простий і зрозумілий для всіх механізм. І всі повинні розуміти, що 18 місяців служби, коли ми говоримо реально про бойові позиції, це як день за два. Щодо догляду за родичами, то наша позиція така: має залишитися все так, як є. Якщо тесть чи теща вибрали собі піклувальника військовослужбовця – у нього має бути така можливість. Щодо блокування карток, то ми це вважаємо неприпустимим. Пропозиція позбавляти прав водія у нас теж викликає питання. З 12 березня комітет розпочав розгляд правок. І від того, які правки зважать, залежатиме позиція нашої фракції”, – пояснює народний депутат Ірина Фріз (“Європейська солідарність”), член комітету з питань нацбезпеки.
У групі “Довіра” зазначають, що у органи місцевої влади не можна покладати невластиві їм функції, зокрема питання, пов'язані з мобілізацією. На цьому наголошує голова групи, нардеп Олег Кулініч: “Наша позиція щодо термінів демобілізації така: має бути 36 місяців з дати призову для тих людей, які вже служать. Всі інші пропозиції – це популізм, тому що ми розуміємо, що повномасштабна війна триває вже два роки. Термін ротації бригади з "нуля" в тил має бути рік. Жодних електронних повісток та блокування карткових рахунків. Все, що стосується осіб з інвалідністю та піклувальників має залишитися в тих межах, як це є зараз”.
Крім того, депутати від "Довіри" пропонують запровадити створення центрів підготовки військовозобов'язаних при чинних батальйонах. Такі невеликі центри на 40-50 осіб матимуть необхідну інфраструктуру та кадровий склад інструкторів для проходження якісного навчання до півроку. За ідеєю групи, протягом шести місяців підготовки при батальйонах закликати людину неможливо, вона має своєрідну "броню". А після – укладає терміновий контракт із ЗСУ та отримує підйомні у розмірі річної заробітної плати.
"Це змінить систему мобілізації з примусу на добровільність", – переконаний Олег Кулініч.
Позафракційні депутати також мають пропозиції. Народний депутат Віктор Балога у лютому зазначав, що в країні десятки тисяч людей, які роками отримували блага від країни і в молодому віці років пішли на пенсію: “Маю на увазі військових та правоохоронців, які у 40-45 років йшли на “заслужений відпочинок” і отримували різні пільги, тому що "важко" працювали на державу. І сьогодні лише невелика частина цих із понад 200 тис. осіб захищає Батьківщину, а до решти у влади питань немає. У той же час у нас насамперед мобілізують тих, хто все життя був цивільним, тих, кого треба вчити елементарним речам, зокрема, поводження зі зброєю. Будівельники, трактористки, вантажники, слюсарі, айтішники, сантехніки та електрики мобілізуються насамперед і захищають країну, тоді як екс-правоохоронці та військові на пенсії часто з намальованою інвалідністю нікого не цікавлять. Чи є проблема їх знайти? Впевнений, що ні – було б бажання та політична воля”.
Якщо затягувати з розглядом поправок депутати не стануть, то Верховна Рада може розглянути законопроект наприкінці березня на початку квітня.
