Зараз про оцінку реальних валютних ризиків думають і НБУ, і МВФ, світові рейтингові агенції та інвестори, бізнес та просто населення. Як підстелити соломку?
У банк, як на роботу
Зараз про оцінку реальних валютних ризиків думають і НБУ, і МВФ, світові рейтингові агенції та інвестори, бізнес та просто населення. Як підстелити соломку?
Простий приклад. Незважаючи на рекордні обсяги валюти на рахунках у НБУ, досі діє заборона (введена ще на початку військових дій) на добовий ліміт зняття готівки у банківських установах – у межах не більше ніж еквівалент 100 тис. грн. Навіть про пом'якшення цього ліміту (хоча б у гривні) не йдеться. І стосується він населення.
Тому тим громадянам, хто має намір, наприклад, придбати собі житло (після його втрати через війну), потрібні навіть не тижні, а місяці, щоб отримати свої кошти, які раніше поклали на банківський рахунок.
Очевидно, причина утримання лімітів полягає в тому, що регулятор побоюється форс-мажорних обставин, коли всім (як це вже відбувалося навесні 2022-го) одночасно знадобиться доступ до своїх рахунків.
І дивним таке очікування не виглядає з огляду на хоча б свіжі прогнози МВФ. Нещодавно Міжнародний валютний фонд поновив свій економічний прогноз для України. Його негативний сценарій (за якого війна завершиться до кінця 2025 року) припускає, що через інтенсифікацію війни шок для економіки України розпочнеться вже у другому кварталі 2024-го.
У свою чергу, частковий дефолт прогнозує світове агентство Fitch Ratings (Лондон). Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України у іноземній валюті на рівні CC. Нижче лише дефолт та банкрутство. І це за умови можливої реструктуризації комерційного боргу в іноземній валюті.
У гривні надано рейтинг CCC-. Причина – макроневизначеність, спричинена війною.
Не райдужні очікування і міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings, яке знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг і рейтинг емітента в іноземній валюті України до CC з CCC, прогноз – негативний. Агентство також припускає можливість, що згодом знизить рейтинг до SD (вибірковий дефолт).
Коли саме настануть форс-мажорні обставини, залежить від зовнішньої допомоги. Точніше, від її суттєвого зменшення. Наразі за рахунок надходжень валюти в Україну вони відкладаються. Спершу з другого кварталу на осінь. Тепер із осені вже наступного року.
Шляхом турецької ліри?
Якщо ще наприкінці 2021 року за долар США давали лише трохи більше 8 турецьких лір, то станом на березень 2024-го ліра лише за два з половиною роки девальвувала вчетверо до більш ніж 32 ліри/долар. Приклад сусіда не надто надихає Україну.
Занадто тривалий період низьких ставок турецького центробанку за високої інфляції зіграв із лірою злий жарт. Бо коли Туреччина минулого року різко збільшила відсоток облікової ставки вдвічі – з 8 до 15%, це ні на що не вплинуло.
Інфляція лютого продемонструвала 67% річних, що шокують. А поки що не надто допомагає і фантастичне збільшення облікової ставки до 50% у березні поточного року – долар до ліри лише зупинився.
Економічні реалії Туреччини викликані не лише політикою занизьких ставок у минулому. Існували й інші серйозні причини.
- Геополітичні ризики (конфлікти на Близькому Сході, особливо сирійський напрямок).
- Інфляційні та девальваційні психологічні очікування.
- Активні та дуже суттєві інтервенції центробанку.
- Неодноразове значне підвищення мінімальної оплати праці.
- Підтримка національної грошової одиниці твердими монетарними засобами.
- Недовіра інвесторів до малопередбачуваної економіки.
- Недовіра населення.
- Природні катаклізми.
- Сальдо платіжного балансу, що веде до дефіциту валюти.
Неважко зауважити, що частину цих причин дещо нагадують українці. Головна відмінність – в Україні йде війна, і поки що партнери своїм потоком доларів та євро допомагають збалансувати держбюджет.
У чому полягає головна небезпека? Відкладений ефект валютної пружини, який спрацював свого часу у Туреччині, може спрацювати і в Україні. Бо якщо отриманого поточного року зовнішнього фінансування буде недостатньо і воно не вирівняє бюджетний дисбаланс 2024-го, то у другій половині року доведеться шукати додаткових джерел для бюджету. Інакше форс-мажору не уникнути. А як бачимо на прикладі Туреччини, облікова ставка, на яку, найімовірніше, розраховує Національний банк України, не завжди рятує ситуацію.
Тому невипадково НБУ продовжує помірну контрольовану девальвацію гривні, хоч валютних резервів у нього зараз цілком достатньо. Та й партнери поки що компенсують брак отримання “соціалки” від США досить надійно.
Думаємо, читачі помітили, що починаючи з моменту старту нової валютної стратегії з більшою гнучкістю обмінного курсу (початок жовтня 2023 року) гривня вже схудла, втративши 10% своєї ваги на міжбанку. Але ніхто їй не заважає худнути й надалі, скажімо, до рівня 41-43 грн. за долар наприкінці поточного року.
Загроза форс-мажору змістилася на 2025-й
Так, у першому кварталі поточного року економічна та курсова стабільність утримана. Більше того, золотовалютні резерви України станом на 1 квітня оновили історичний рекорд – 43,763 млрд дол.
Але якщо в інших умовах рекордне зростання валютної скарбнички сприяло б неймовірному пожвавленню в економіці (стрімке посилення національної валюти, оптимізм внутрішніх та зовнішніх інвесторів, бурхливий розвиток, неймовірний споживчий та діловий оптимізм, дешеві кредити тощо), то зараз ринки країни сприйняли позитивну валютну інформацію досить прохолодно.
Гривня як робила два кроки вперед, один крок назад, так і продовжує це робити. А це означає, що, незважаючи на валюту в резервах НБУ, загроза форс-мажору нікуди не поділася. Тому без зовнішньої допомоги на нас чекають серйозні проблеми в економіці. Незважаючи на те, що за підсумками перших трьох місяців року надходження на єдиний казначейський рахунок навіть дещо перевищили касові витрати, а податківці та митники перевиконали плани доходів.
І це при тому, що ні уряд, ні НБУ не мають визначального впливу на обсяг та періодичність зовнішніх надходжень. Вони були і залишаються головною складовою економічного рівняння України. Тому загроза фінансових та загальноекономічних проблем і надалі переслідуватиме країну, переміщуючись у часі.
Відповідно, ризики, які наголошують економісти у своїх прогнозах (наприклад, ризики недофінансування соціальних секторів), нікуди не поділися. Наразі вони просто перейшли на наступні періоди – своєчасні виплати заробітної плати 500 тисячам державних службовців та 1,4 мільйона вчителів, а також виплати для 10 мільйонів пенсіонерів залежать переважно від наших партнерів.
Тому існують серйозні ризики, що у разі нестачі зовнішніх надходжень, наприклад, соціальні виплати будуть проведені більш-менш своєчасно, але в тому числі за допомогою друкарського верстата. Проте ризики такого сценарію цього року поки що помірні. Тому що на сьогоднішній день вже не 2024-й, а 2025 рік виглядає вирішальним для економічної та курсової стабільності.
