Субота, 5 жовтня, 2024
spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

В центрі уваги

Суддівський скандал у Києві: Олена Лісовська відправлена ​​у відставку з довічного утримання

Вища Рада Правосуддя ухвалила рішення про відставку судді Деснянського районного суду Києва Олени Лісовської. При цьому встановивши їй довічне утримання приблизно 100 тисяч гривень щомісяця.  

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Суддя може піти у почесну відставку після отримання 15 років суддівського стажу та за відсутності відкритих дисциплінарних скарг, які можуть спричинити звільнення. У відставці суддя зберігає недоторканність та довічно утримується державою. Розмір цього щомісячного утримання залежить від зарплати та стажу — що більше років, то більший розмір утримання. Ці виплати можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць.

Олена Лісовська пішла у відставку із 21-річним стажем з посади судді Деснянського районного суду міста Києва.

Під час “Революції Гідності” Лісовська працювала суддею у Деснянському районному суді міста Києва. Жінка позбавляла права керувати автомобілем і штрафувала протестувальників, які блокували дорогу до резиденції президента Віктора Януковича в Межигір'ї.

Постанови Лісовська виносила на підставі протоколів щодо адміністративного порушення поліцейських. Більшість таких протоколів підробляли або оформляли з помилками, тому після 2014 р. ухвали суддів, на підставі цих протоколів, скасували та оскаржували. Рішення Лісовської були винятком.

Під час співбесіди з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) Лісовська пояснила, що не знала, що судить протестувальників. Це обурило українських активістів.

«Це твердження є відвертою брехнею, адже на судовому засіданні про позбавлення посвідчення водія активіст повідомив, що 29 грудня 2013 року прямував разом з друзями до резиденції Януковича в Межигір'ї, рухаючись у колоні автомобілів. Якщо рух у колоні автомобілів, який за різними підрахунками налічував від 2 до 4 тис. авто, не вважається участю в акції протесту, то судді Лісовській, очевидно, потрібне ще одне тестування — на логіку», — писала голова ГО «Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан ”» Катерина Бутко.

Також Лісовська приховувала той факт, що судила протестувальників. У спеціальній декларації чесноти для суддів потрібно, зокрема, вказувати на причетність до утисків протестувальників. Лісовська збрехала, через що Вища рада правосуддя (ВРП) відкрила дисциплінарну скаргу.

В результаті ВСП вирішив, що суддя ненароком збрехала в декларації і Лісовська уникла покарання.

Лісовська також виступала проти судової реформи. Вона є членом судової організації, яка звернулася до Володимира Зеленського для ветування закону, який запроваджує відкриті конкурси на посади у Вищій раді правосуддя. Цей закон передбачав залучення незалежних експертів із міжнародним досвідом для перевірки кандидатів на чесноту.

У Лісовської проблеми ще й із деклараціями. У висновку Громадської ради чесноти (ОСД) за 2019 рік йдеться про те, що суддя володіє автомобілем Mitsubishi Outlander 2008 року і Toyota Camry 2009 року випуску.

Суддя пояснила, що Mitsubishi Outlander придбала "за кошти, отримані від продажу автомобіля, що належить їй по праву власності". Але ОСД не знайшов доказів у деклараціях.

Чоловік судді мав право користуватися Toyota Camry з 2010 по 2013 рік, але Лісовська не вказала це ні в яких деклараціях.

Також суддя у 2009 році придбала квартиру за 777 тис. грн. у Києві площею майже 100 квадратних метрів, проте задекларувала її у 2011 році. Лісовська пояснила, що купила житло за отримані від продажу приватизованої квартири кошти. Цю квартиру вона одержала під час роботи суддею. Проте ОСД виявив, що Лісовська жодного разу не декларувала квартиру та дохід від її продажу.

Незважаючи на це, суддя успішно пройшла перевірку ВККС та залишилася на своїй посаді. Активісти вважають, що комісія просто проігнорувала всі факти, за які Лісовську треба було звільнити.

Наразі суддя у почесній відставці і отримує не менше 100 тис. грн з українського бюджету. Загалом Україна витратила 6,2 мільярда гривень на утримання суддів у відставці під час повномасштабного вторгнення. Для порівняння, за ці гроші можна було купити майже 365 тисяч FPV-дронів або понад 15 тисяч авто для військових.

spot_img
spot_img

В центрі уваги

spot_imgspot_img

Не пропусти