Суддя Хрипун на службі у банку «Альянс»

Вища рада правосуддя днями має розглянути питання про відставку голови Північного апеляційного господарського суду Олега Хрипуна. Судді дорікали незадекларованому маєтку за 30 млн грн, проте замість покарання за незаконне збагачення він вирішив піти на почесну пенсію, щоб довічно отримувати кошти від платників податків.

Втім, напередодні відставки Олег Хрипун у складі колегії суддів встиг винести скандальне рішення, яким фактично “розділ” державну компанію “Укренерго” більш ніж на 1 млрд грн – гроші, які могли б бути спрямовані на ремонт зруйнованої енергетичної інфраструктури, закупівлю запчастин, утримання мереж .

Скандальний розріджувач

Суддя Олег Хрипун не надто відомий широкому загалу. А ось бізнесу про нього відомо набагато більше. Адже останні 23 роки Олег Олексійович працював у системі господарських судів, які розглядають економічні позови компаній одна до одної. До 2011 року він працював у Господарському суді м. Києва, а потім перейшов до Київського апеляційного господарського суду, який згодом став Північним апеляційним господарським судом (ПАГС). Цю установу Олег Хрипун очолив ще до революції гідності – у травні 2013 року. І з того часу жодного разу не покинув свій кабінет. Якби не повномасштабне вторгнення, цей служитель Феміди, очевидно, працював би суддею вже за шостого президента поспіль.

Втім, незважаючи на ще не пенсійний вік та можливість заробляти чималу суддівську зарплату та інші бонуси роботи у системі правосуддя, суддя Олег Хрипун на початку вересня цього року подав до Вищої ради правосуддя заяву про відставку. У рядового спостерігача це навряд чи викликало б якісь емоції. Однак у колах юридичних та серед колег-суддів такий крок викликав велике обурення. Весною Хрипун потрапив у невеликий, але гучний скандал. Команда журналістів Bihus.info зняла сюжет про те, що суддя не декларує своє користування маєтком за 30 млн грн, в якому проживає його колишня дружина, а сам маєток належить його колишній тещі. Хрипун заявляв, що нібито не користується цією нерухомістю постійно, а періодично відвідує колишню дружину, тому й буває тут. Відтак наполягав, що не знає, як і для чого декларувати цей маєток. При цьому жодного свого житла, крім орендованого, у нього не було. "Суддям дуже важко в сучасних умовах працювати, в тих умовах, коли щодня, з кожного екрану, на кожному сайті ми тільки чуємо, які судді погані", - заявив тоді Хріпун журналістам.

Історія не набула широкого резонансу. Проте Нацагентство із запобігання корупції все ж таки взялося перевіряти спосіб життя судді за заявою юристів редакції. Результати публічно не оголошували. Втім, цілком імовірно, що журналісти таки були на правильному шляху і натиснули на один із хворобливих мозолів Хрипуна. Адже вже за кілька тижнів після виходу щодо безневинного сюжету низка юридичних видань уже, як за командою, розповсюджувала відверто замовний відеоролик про допомогу суддів Північного апеляційного господарського суду на чолі з Олегом Хрипуном армії.

Не применшуючи важливості кожного доната на допомогу Збройним силам України заради якнайшвидшої перемоги над ворогом, слід зазначити, що такий підхід можна віднести до “ворвошингу” – “відмивання репутації” за допомогою теми війни. Дрони, які закупили судді, щоб передати на фронт на суму близько 12 млн грн (трохи більше третини вартості маєтку тещі Хрипуна) – назвали Pagsik. Це зменшувально-пом'якшувальне від ПАГС – абревіатури суду, де працює Хрипун.

До речі, це вже не вперше, коли суддя вдається до піару на війні заради відволікання (як здається) уваги від великих скандалів. Наприклад, після ухвалення низки скандальних земельних рішень у серпні-вересні 2023 року, суд “раптом” вирішив відкрити на своїй території експозицію “Разом до перемоги!”, де виставлені численні подяки колективу суду від різних військових бригад. Справа похвальна, проте чи можна було обійтися без такого пафосу?

Сідаючи в останній вагон

Втім, судячи з того, що на початку вересня 2024 року Хріпун написав заяву про відставку, “ворвошинг” не надто допомагає. Вища рада правосуддя мала розглянути цю заяву 10 вересня, проте розгляд було зупинено через наявність численних скарг на роботу судді, в тому числі і з боку громадських активістів щодо недостовірного декларування майна. Наближена до колишнього заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова онлайн-газета “Закон і Бізнес” не без сарказму описувала ситуацію: “[член ВРП] Роман Маселко мав намір просити відкласти і розгляд заяви Олега Хрипуна про відставку з посади судді Північного апеляційного господарського суду, і на нього надійшла скарга. Проте напередодні перша дисциплінарна палата ВРП повернула цю скаргу без розгляду, а Р.Маселко не встиг підготувати інший висновок про заяву судді про відставку. Тому питання було відкладено на тиждень. Станом на 23 вересня справу все ще не було розглянуто.

Чи не тому, розуміючи, що сідає в останній вагон, Олег Хрипун перестав соромитись просувати у Північному апеляційному суді інтереси тих, хто готовий за ці інтереси добре заплатити. Судячи з реєстру судових рішень, таким зацікавленим клієнтом банку виявився один скандальний банк «Альянс» – відомий небажанням платити за банківськими гарантіями державні підприємства. Так, у серпні судді ПАГС під керівництвом Хрипуна почали виносити як «під копірку» рішення, якими забороняли банку виплачувати гроші за банківськими гарантіями, виданими на користь «Укргазвидобування». Таких рішень щодо банківських гарантій вже чотири. Немає сумніву, що аналогічними будуть рішення і щодо трьох інших, справи щодо яких перебувають у суді. Ціна питання цих рішень ПАГС для держави – 1 млрд. гривень.

Паралельно голова суду, сидячи на валізах, слухав аргументи представників державної компанії Укренерго та комерційного банку Альянс у справі про борг останньої перед держустановою на суму понад 1,2 млрд. грн. "Укренерго", нагадаємо, вимагає від "Альянсу" повернути кошти за гарантією, яку фінустанова виписала компанії з орбіти Коломойського "Юнайтед Енерджі". Остання, у свою чергу, не розрахувалася за купівлю електроенергії, тому борг мав погасити банк. Через півтора року після настання обставин для виплати (березень 2022 року) – у вересні 2023 року «Альянс» подав до суду, щоб той визнав гарантію, що не підлягає виконанню. При цьому, аргументуючи причини цього, посилався на звіти та факти, що сталися вже після березня 2022 року.

Суд першої інстанції вирішив справу на користь Альянсу ще у квітні 2024 року. Тоді вже було відомо про гучну кримінальну справу НАБУ щодо розкрадання коштів “Укренерго”, а також про спробу юристів банку “Альянс” з компанії Міллер дати хабар у $200 тис. детективам НАБУ та прокурорам САП щодо зміни підслідності для оголошеної у міжнародний розшук голови правління банку "Альянс". Суд апеляційної інстанції, за логікою, повинен розглядати справу “на тверезу” і без зовнішнього тиску. Адже йдеться про 1,2 млрд. грн. (це сума боргу “Альянсу” перед “Укренерго” з урахуванням пені та штрафів) – це кошти, необхідні для ремонту критичної інфраструктури в умовах постійних обстрілів та відключень.

Північний апеляційний господарський суд на чолі з Олегом Хрипуном 17 вересня вирішив знову ухвалити невалідні аргументи банку і залишив рішення першої інстанції в силі, набравши його чинності. Фактично тепер “Альянс”, який пов'язується із впливом екс-заступника глави Офісу Президента Ростислава Шурми, зможе не платити за борг. І уникнути банкрутства, до якого банк стрімко рухався останні два роки. Тобто після звільнення попереднього керівництва Укренерго, до якого інформаційно, і, схоже, фінансово, також доклався Альянс, наразі його фінансовій стабільності, мабуть, більше нічого не загрожує.

Причиною тому суд не став навіть враховуватись у аргументи державної компанії і, по суті, дозволив комерційному банку цей грабіж серед білого дня – якраз і став “підвішений” стан Хрипуна. Однією ногою, перебуваючи на пенсії, підігріваючи своєю відставкою і без того нестабільну ситуацію в суді, суддя Хрипун разом із колегами фактично скористався туманом невизначеності, щоб востаннє підмахнути правильним людям із правильною репутацією потрібне рішення. Ось тільки катастрофічний ефект від його впровадження зараз важко прогнозувати. Адже якщо інші банки та кредитори так само почнуть повз закон відмовлятися гасити свої зобов'язання перед державою, це може призвести до неконтрольованого хаосу на багатьох ринках і серйозно загрожує економічній та політичній стабільності у країні, що воює.