Щойно почалася велика війна, щойно вдалося відігнати рашистів від Києва, а нардепи вже перейнялися оціночною діяльністю — 17 травня 2022 року до ВР було внесено законопроект №7386 «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні».
Навряд чи народні обранці читали цей законопроект, який писав під час управління Фондом держмайна Дмитро Сенніченко (зараз перебуває в бігах). Виявилося, що багато положень цього документа елементарно скопійовані з аналогічного закону Російської Федерації (федеральний закон від 29 липня 1998 № 135-ФЗ «Про оціночну діяльність в Російській Федерації»). А тепер законопроект намагаються ухвалити в українському парламенті. Фонд держмайна навіть створив Експертну раду з питань оціночної діяльності, пріоритетом №1 якої є адвокація законопроекту №7386.
Сканкопія закону
Автори документа за введення в Україні складання іспитів практикуючими оцінювачами кожні три роки. Навіть термін – три роки – скопіювали. Це аналогічно до того, щоб після успішного закінчення університету від вас вимагали б кожні три роки підтверджувати кваліфікацію. Такого немає в жодній країні ЄС, США чи Канаді. Тільки в агресора, який у такий спосіб дозволяє заробляти корумпованим чиновникам. Іншого пояснення у подібної вимоги немає.
А складати іспити на підтвердження кваліфікації передбачається у навчальному центрі, який створить сам Фонд. Ну треба ж і нашим чиновникам на чомусь заробляти. Про незалежність тут говорити не доводиться, фактично це відбір «своїх» та допуск їх до ринку. Ось тільки до якості оцінки, її неупередженості це не має жодного стосунку.
Монополізація ринку навчання шляхом створення підконтрольного Фонду навчального центру чомусь не призвела до перевірок Антимонопольного комітету. Нічого дивного, адже законопроект зробили народні обранці, а не державна структура — Фонд держмайна. Тож узгодження в Антимонопольний комітет вдалося уникнути. Аналогічно обійшлися без погодження в інших міністерствах та відомствах, які використовують оцінку своєї діяльності.
Скопійовано з російського закону також обов'язкове членство в саморегулівних організаціях оцінювачів (порушення Конституції) та обов'язкові вимоги до таких організацій.
Звісно, чиновники в Україні та в минулому дуже часто переписували законодавство країни-агресора. Але зробити це сьогодні, коли триває кровопролитна війна... А потім зареєструвати такий законопроект і намагатися проштовхнути його — це просто за межею.
Складається враження, що агенти РФ залишили Україну, але їхня справа щодо максимальної уніфікації українського законодавства із законодавством РФ продовжує жити. Адже, маючи скопійоване законодавство, простіше відбиватися від претензій України в міжнародних арбітражних судах… Ось така специфічна інтеграція в ЄС.
Зарегульовані організації
А ще законопроект передбачає створення Експертної ради при Фонді державного майна. Але навіщо? Адже така порада вже є. Та й навіщо таке прописувати у законі? Звичайно, згідно із законопроектом, головою Експертної ради є голова ФДМУ. Хто б сумнівався. Тобто йдеться про Експертну раду, яка має консультативно-дорадчу функцію та яку очолить чиновник. І він радитиме сам собі? Чи радять йому те, чого він сам хоче? Про незалежність такого органу годі й казати. І знову все як у агресора.
Законопроект у порівнянні з чинним в Україні законом пропонує для визнання статусу саморегулівної організації збільшити кількість оцінювачів з 250 до 500. Хоча це теж не має жодного відношення і до якості оцінки, і до можливості уникнути шахрайської та замовної оцінки. Але дозволяє знову-таки монополізувати деякі процедури навчання та отримання замовлень на оцінку.
Водночас у розвинених країнах взагалі немає таких вимог, а членами організації є тисячі оцінювачів. Так, в Американському товаристві оцінювачів, що об'єднує представників різних дисциплін, понад 5500 членів, в Інституті оцінки (США) близько 23 тисяч членів, які займаються оцінкою комерційної та житлової нерухомості. І, до речі, для оцінки нерухомості в США потрібні лише ліцензія чи дозвіл на діяльність.
Звичайно, у США немає вимог щодо кількості членів в жодній з цих організацій, як немає їх у Канаді чи Європі. У демократичних країнах держава взагалі не втручається у такі питання. А от у Росії є обмеження: там вимога для визнання саморегулівної організації — 300 оцінювачів, тобто ми РФ у цьому питанні навіть переплюнули.
Шахрайство Трампа
При цьому автори законопроекту не помічають явних недоліків чинного закону про оцінку та навіть не намагаються їх уникнути у законопроекті. Наприклад, це факт видачі кваліфікаційного свідоцтва державним органом – ФДМУ. Ніде у світі (крім РФ) держава не видає кваліфікаційні свідоцтва, а лише ліцензії, тобто дозволи на провадження діяльності. У законопроекті ж не лише зберегли подібний підхід, а й запропонували видавати такі свідоцтва іноземним фахівцям, які мають кваліфікаційні свідоцтва від своїх незалежних приватних професійних організацій (не від урядів).
Ніхто не каже, що іноземні фахівці не знаються на оцінці, але ніде у світі країни не відкривають так просто ринки професійних послуг для іноземців: британці не зможуть працювати в США, якщо не отримають кваліфікацію та членство в США від однієї з приватних оціночних організацій. Невже нам настільки байдужі власні фахівці? Я не знаю жодної іншої країни, яка б так легковажно ставилася до своїх фахівців та власного ринку.
Ще одне: законопроект зберігає діючу сьогодні систему, коли дозвіл на оцінку видається компанії СОД (суб'єкт оціночної діяльності), в якій працює оцінювач на постійній основі. Такий підхід насправді віддає оцінювача у рабство компанії. Водночас за оцінку фактично відповідає фізична особа – оцінювач, а юридична особа знімає вершки із процесу.
Тема дуже болісна. У професійних колах довго обговорювали іншу систему — директором оціночної компанії має бути саме оцінювач, а краще щоб він був і серед засновників аналогічно тому, як це в аудиторів. Нічого з цього не було запропоновано у законопроекті.
Інший підхід — коли дозвіл на роботу отримує сам оцінювач, і це виключає проміжне ланка у вигляді компанії. Але в запропонованому законопроекті і про це немає навіть натяку.
У законопроекті №7386 не працює належним чином навіть пропозиція щодо використання Міжнародних стандартів оцінки (МСО), визнаних у багатьох країнах світу. Ідея, звісно, правильна, але її застосування шкутильгає на обидві ноги — у наступній пропозиції після згадки про МСО зазначено, що Міжнародні стандарти оцінки застосовуються лише у разі відповідності нормам чинного законодавства.
Не вирішено у законопроекті і ще одне надважливе питання — перенесення відповідальності з оцінювача на власника, як це існує, наприклад, у США.
Коли в Америці розглядали шахрайство Трампа з пентхаусом у Нью-Йорку, нікого не цікавив оцінювач майна, звинувачення висунули власнику, тобто Трампу. За бажання власник завжди може знайти висококваліфікованих спеціалістів для проведення оцінки, а не перекладати відповідальність на оцінювача, якому він добре заплатив, або приставив ніж до горла, хто знає.
