У липні 2022 року президент України Володимир Зеленський у відеозверненні оголосив про успішне самоочищення СБУ від російських шпигунів та «кротів». Цього дня він також звільнив голову Служби безпеки Івана Баканова, котрого називали другом дитинства Зеленського. Старі дружні стосунки не врятували кар'єру Баканова, оскільки до глави СБУ виникло «дуже багато питань» щодо зафіксованих зв'язків між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії. Втім, Баканов живе сьогодні звичним життям.
З різних джерел журналісти hromadske отримали повний доступ до таємних переписок СБУ та закритих груп листування керівництва служби південних регіонів.
Перші «зрадники» — Андрій Наумов та Сергій Криворучко
Першими «зрадниками» публічно оголосили бригадних генералів Андрія Наумова, колишнього першого заступника Баканова, та Сергія Криворучка, екс-главу Управління СБУ у Херсонській області.
Володимир Зеленський повідомив про це у своєму відеозверненні у квітні 2022 року, а на сайті глави держави одночасно вийшли укази про позбавлення обох чоловіків генеральських звань. "Випадковим генералам з нами не по дорозі", - сказав тоді президент про Сергія Криворучка. Його доля стала для нас несподіванкою.
«Я ж не є фігурантом жодних кримінальних проваджень. Щодо мене нічого немає, тому що я ж знаю — немає підстав», — сказав Криворучко журналісту hromadському і додав: «Яка на сьогодні моя посада? Я перебуваю у розпорядженні голови Служби безпеки. Я закріплений за головою Служби безпеки України, підкоряюсь йому».
У самій службі на це дивляться інакше. «Він не є чинним співробітником, незважаючи на те, що фактично досі перебуває в СБУ. Він не є людиною, прикріпленою до Малюка. Це якась його неправильна інтерпретація. Він знаходиться «в розпорядженні» Центрального управління», – пояснила Олена Семікіна, радник голови СБУ.
23 лютого у Херсоні відбулася нарада за участю керівників області. Його відеозаписи не публікували, але командир 124 херсонської бригади ТрО Дмитро Іщенко, який був присутнім, пізніше в інтерв'ю «Українській правді» згадував: «Там доповідали начальник Антитерористичного центру при СБУ та начальник СБУ, що жодного вторгнення не буде».
Тож Сергій Криворучко казав своїм керівникам, що напад малоймовірний. Однак йому не інкримінували державну зраду чи щось подібне — просто позбавили звання, залишивши на службі.
Андрій Наумов втік з України 23 лютого 2022-го, а зараз перебуває під вартою у Сербії. Тамтешній суд нещодавно відмовив Україні в екстрадиції колишнього заступника голови СБУ, але має й власні проблеми із сербським правосуддям. У Сербії Наумова звинувачують у відмиванні коштів.
Ще один «зрадник» - Роман Дудін
Колишнього начальника Управління СБУ у Харківській області, який на момент повномасштабного вторгнення був у Харкові, підозрюють у державній зраді, непокорі та самовільному залишенні місця несення служби. Дудіна зараз утримують у Лук'янівському СІЗО.
«24 числа війна для мене розпочалася о 04:25, коли командувач Східного регіонального управління ДПС генерал Бобринюк зателефонував і повідомив, що почалися обстріли державного кордону. За командою я підняв весь особовий склад Харківського гарнізону, доповів до Києва, що така ситуація, відповідно, призначив збір. Ми зібралися десь з 6 до 7 години. Все керівництво, до речі (пан Терехов, пан Синегубов) також було на цій нараді», - розповів по телефону Роман Дудін з ізолятора.
За два дні, 26 лютого, він отримав вказівку від Баканова їхати до Києва.
ГБР думає інакше і базує звинувачення у держзраді на такому: «Екс-чиновник напередодні 24.02.2022 року знав про високу ймовірність повномасштабного наступу на територію України збройних сил РФ, але замість організації роботи з протидії ворогові фактично зайнявся саботажем».
Тобто знав про напад росіян, але нічого не зробив, щоби підготуватися. Проте, існує відеозапис наради у голови Харківської ОДА Олега Синегубова, яка відбулася напередодні вторгнення, 23 лютого. На відео Роман Дудін говорить про збільшення кількості російських військ на кордонах з Україною, Харківщиною, а також про те, що російські офіцери по радіо обговорюють Україну, і «тенденції дуже негативні».
Далі Дудін доповідає про вжиті заходи щодо підготовки до можливого вторгнення на Харківщині, про посилення ППО, збільшення кількості військових та створення ліній оборони.
Чи достатньо Дудін зробив, щоб підготувати Харківщину до оборони? Складно сказати.
Найважливіший пункт звинувачення ГБР — це спроба Романа Дудіна захопити владу в Харківській області і тимчасово усунути Олега Синегубова з посади 24 лютого. Що це було? Ми розпитали одного із колишніх співробітників СБУ, який знає ситуацію зі слів учасників так званого усунення.
«Зв'язок із Тереховим зник уранці 24 лютого. Він о 06:00 ще був на зв'язку, або о п'ятій із чимось, а потім зник. І Синегуб пропав. За словами Дудіна, вони були на дачі Фельдмана, члена фракції ОПЗЖ. Було завдання їх знайти Синегубова, Терехова. Тому що їх не було і вони не виходили на зв'язок. Йому Баканов наказав знайти їх. Він знайшов, можливо, у жорсткій формі, але він це зробив. Не було такого, що їх виводили під руки або щось таке. Вони вийшли собі спокійно та й пішли. Я не думаю, що Дудін без наказу з Києва просто пішов би там «натягнути» голову ОДА», - розповів Олег (ім'я змінено), колишній співробітник СБУ.
Відео «усунення» теж збереглося. На ньому ми бачимо кабінет голови Харківської ОДА, за столом сидить Роман Дудін. На початку відео хтось каже: «Треба щоб ви покинули кабінет». Олег Синегубов та Ігор Терехов мовчки виходять. Усі.
«Державна зрада, на думку звинувачення, полягала в тому, що він нібито усунув від виконання обов'язків з 11:00 до 13:00 голову Харківської ОДА, потім дав команду на евакуацію свого підрозділу та пошкодив Держспецзв'язок. Для перевірки я зробив запит до Офісу президента, щоб встановити, чи взагалі було це усунення. І Офіс відповів, що вони не мають жодної інформації про те, що голову Харківської ОДА було усунено з посади. Якби я був головою ОДА, і сталося таке усунення, я зателефонував би вищому керівництву і повідомив про це. Але таких дзвінків не було», — каже адвокат Романа Дудіна Олександр Кожевніков.
Зрештою, навіть сам Синегубов у розмовах, до яких одержало доступ hromadське, запевняв Дудіна, що не має до нього претензій. Але на той час претензії мав Кирило Тимошенко — заступник керівника Офісу президента. Його ім'я часто згадувалося у листуваннях між Дудіним і Бакановим, та його справжня роль цієї історії спочатку була незрозуміла. Кирило Тимошенко відмовився з нами зустрітись. Ми випадково знайшли документи, що підтверджували, що він давав свідчення у справі Дудіна і розповів слідчим про нібито усунення Синегубова у перші дні повномасштабного вторгнення.
В Офісі президента таку інформацію не мають. А звільнений із ВП Кирило Тимошенко, виходить, має? Чому Кирило Владленович відчув потребу розповісти про це слідчим? Ось версія самого Романа Дудіна.
«Конкретно за цією справою [проти мене] стоять пан Татаров, пан Єрмак, пан Кирил Тимошенко. Чому це відбулося? відправлялася до інших регіонів, зокрема до міста Харкова. Саме тому мешканці Харкова гуманітарної допомоги фактично не отримували, натомість вона під виглядом товарів без акцизних марок продавалася у супермаркетах, на ринках тощо.
Водночас сам Кирило Тимошенко у телефонній розмові не зміг згадати, чи давав свідчення у справі Дудіна: «Я взагалі, чесно кажучи, не хочу коментувати щось щодо його особистості у цій справі, бо він намагається завдяки піарним ходам що- щось собі витягнути. Тож мені взагалі нецікаво. Якщо я й давав якісь свідчення, то це було дуже давно. І навіть якщо я їх давав, то не можу вам сказати про це».
Причетність до розкрадання гуманітарної допомоги Тимошенко заперечує, хоч визнав, що такі кримінальні провадження були. «Усі справи нібито з розкраданням гуманітарної допомоги, [у яких фігурували] начебто я, ще хтось із Офісу чи обласних губернаторів… Я не чув жодного факту та просування у цих справах, у жодній із областей».
Роман Дудін, безперечно, не без службових гріхів. Але саме ці звинувачення ГБР здаються дуже невпевненими.
У Шевченківському суді міста Києва вже почали розглядати справу Дудіна. Про роль друга президента в цій історії ми запитали прокурорів, які понад рік збирають докази та свідчення. Прокурори переадресували наші запитання до прес-служби свого відомства.
У відповідь на запит hromadське Офіс генпрокурора спочатку довго пояснював, чому розкриття персональних даних учасників кримінального провадження є абсолютно неможливим, а потім повідомив: «Під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні Б. як свідок не допитувався. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження прокурори, які підтримують публічне звинувачення у ньому, у разі потреби вирішать питання про виклик та допит Б. як свідок у судовому засіданні». Літерою «Б» позначили Баканова.
Наступний «зрадник» – Олег Кулініч
Олега Кулініча, начальника СБУ автономної республіки Крим, затримали торік у липні — йому також інкримінували державну зраду. Свого часу він навчався у радянській школі КДБ, а пізніше – в академії ФСБ Росії. До 2009 року працював у СБУ. Згодом у державній компанії «Енергоатом» під керівництвом підозрюваного у зраді Андрія Деркача. У жовтні 2020 року президент Зеленський призначив Кулініча начальником управління СБУ у Криму.
На момент початку великої війни він був у Херсоні. Але отримав вказівку від начальства та рушив на Київ.
У редакцію hromadske через свого адвоката він передав листа, де пояснює, як залишив Херсон: «Орієнтовно о 08:00 24.02.2022-го з ініціативи Івана Баканова в режимі закритої відеоконференції було проведено оперативну нараду під його головуванням. За результатами доповіді про розвиток ситуації на Кримському напрямі глава СБУ дав вказівку щодо забезпечення евакуації (жінок, дітей) із міста Херсон, а також виведення особового складу на запасний пункт управління. Вже з наближенням військ Росії до Херсона я останнім залишив будинок СБУ і вирушив у східному напрямку Херсонської області».
Вказівку їхати до столиці Кулінича від Баканова передав його заступник Володимир Горбенко. Сам Горбенко підтвердив нам достовірність цього листування.
— Ви можете пояснити, чому він мав їхати саме до Києва?
— Захищати столицю, яка була майже оточена.
— Ми правильно розуміємо, що цю команду погодили з керівництвом?
— Ви вірно розумієте. Але, на мій погляд, ці питання ви повинні ставити Іванові Геннадійовичу. Він, усі заступники та деякі керівники департаментів були в одному кабінеті. Тобто, це були загальні, зважені рішення. Далі транслювали всім.
«Все, що він виконував і до 24 лютого, і після, було узгоджено», — каже про свого підзахисного адвокат Дмитро Паламарчук. а іноді передані через когось із заступників.
«Кулинич отримав наказ висуватися на захист міста Києва, оскільки лунали повідомлення, що у разі падіння столиці про захист країни не може йтися. У зв'язку з цим був наказ вирушити на оборону столиці, який він виконав. Тобто це і наказ і вказівка — називайте як хочете, суті це не змінює», — каже Паламарчук.
Але навіть якби жодних вказівок не було, формулювання ГБР про «залишення місця дислокації» все одно є сумнівним. Адже головний офіс Кримського управління СБУ розташований у Києві. Тобто Кулінич навіть формально свого місця несення служби не залишав, а просто переїхав із одного офісу до іншого.
5 квітня 2023 року СБУ та ГБР опублікували аудіозаписи кількох розмов Олега Кулініча та нібито його куратора з Москви — колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Володимира Сівковича. За версією слідства, Кулініч мав запровадити агента Москви — «Мисливця» — до владних структур. За однією з версій, «Мисливцем» був Андрій Наумов, але це не доведено. Опубліковані розмови записані нібито ще 2019-го та на початку 2020-го. Цікаво, що Кулініч тоді ще не працював у СБУ. Його призначили лише восени 2020 року.
«Версія органу досудового розслідування щодо того, що він здійснив державну зраду, а саме, передачу даних у розмові з Сівковичем, яку зараз публікують в інтернеті, з'явилася вже після того, як його затримали. Дуже цікавим є походження самого електронного носія, на якому збережені ці записи», — каже адвокат Олега Кулініча Дмитро Паламарчук.
Коли ГБР та СБУ опублікували записи, можна було подумати, ніби вони цілеспрямовано розробляли та «вели» Кулініча багато років, тримаючи його комунікації під контролем. Насправді ж флешку з компроматом на Кулініча вже значно пізніше після його арешту «випадково» знайшли у порожньому київському будинку. Обшук у занедбаній будівлі проводили зовсім іншою справою, але єдине, що знайшли, — ту саму флешку з розмовами. Хто вів запис і для чого невідомо. Тому це може підірвати доказ у суді.
Коли 16 липня 2022 року Кулініча затримали, Баканов про це дізнався про постфактум.
«Трохи більше хаосу, ніж вимагала ситуація»
Зі всіх спецслужб перед війною СБУ чи не єдина схилялася до того, що повномасштабного вторгнення не буде, стверджує народний депутат України Сергій Рахманін, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. «Вони не заперечували [можливість вторгнення], але ставили це під величезний сумнів, на відміну від інших структур. З іншого боку, вони говорили, що готові до будь-чого, рішуче налаштовані і всі у них під контролем. Перші дні, перші тижні, перші місяці показали, що було не так. Хаосу та дезорганізації в цій структурі було набагато більше, ніж вимагала ситуація».
Один із співробітників Київського управління СБУ у розмові з журналістами підтвердив, що 24 лютого 2022 року у «конторі» панував хаос. До вечора 25 лютого майже весь Центральний апарат СБУ було евакуйовано до Львова та Вінницької області. Тобто у Києві залишилося мало людей.
Ти сидиш у кабінеті, там уже немає нічого, комп'ютер розібраний. Усі папери вивезено та знищено. І тут «бабах», чуємо приліт… А це, виявляється, був приліт ГУРом, близько 11-ти. "Кинжал" прилетів. І команда надійшла хвилин за 10. Я думаю, ракетна тривога, треба негайно покинути приміщення. І тут усі починають хапати свої речі та вибігати з ними. Звичайно, було ще те видовище.
І так поступово з'ясовуємо ближче до вечора, що, наприклад, інформаційно-аналітичний департамент евакуювався до Львова. Потім режимно-секретні служби теж туди, бо у них там справи. Далі виявляється, що і ДГЗ уже кудись утік. І всі, скажімо так, допоміжні підрозділи вже десь по обіді знали, що їм треба їхати до Львова… Приблизно 10% служби знаходилось і далі на робочих місцях. «Альфа», гадаю, вся була, вся контррозвідка залишилася, а інші департаменти були в евакуації до 25 березня».
«Якщо не захистимо Київ, Україні кінець, то ви потрібні тут», — приблизно так Іван Баканов пояснював своїм підлеглим із прифронтових регіонів, чому вони мають усе кинути та їхати до столиці.
Сам Іван Баканов та його заступники перебували на робочих місцях.
«26 березня на вулиці Володимирській, 18 (Київське управління СБУ – ред.) висів коморний замок. Але найвище керівництво СБУ було на місці: Баканов, Андрющенко, Березенко, усі заступники Баканова, керівники департаментів та працівники «Альфи»… Напевно, все. Ми зі своєю групою, приблизно 30 осіб, посіли другий поверх на Володимирській. Я зі своїм спецпідрозділом також виїжджав відпрацьовувати адреси на Костьольній, що на вулиці Хрещатик — центральна частина міста біля урядового кварталу. Ситуація у Києві була дуже складною. Чому нас 28-го відпустили до Харкова? Тому що саме тоді розгорнулися дві бригади», - розповів обвинувачений Роман Дудін.
«У справі Кулініча і Дудіна було б логічно, на мій погляд, допитати Івана Геннадійовича і просто його запитати, чи віддавав він такі накази чи ні, — сказав hromadське Сергій Рахманін, — Я можу помилятися, можливо, щось змінилося, але на мою думку інформації, в жодній із цих справ його не допитували як свідка, що здається мені щонайменше дивним. сперечаємося, чи був цей наказ чи ні, віддавався всім чи вибірково, у месенджері чи належним чином дублювався у вигляді документа… Чи не простіше викликати Івана Геннадійовича Баканова, який знаходиться на території України, і поставити йому ці питання? грали умовним способом, а оперували фактами».
Де Іван Баканов?
Баканов про своє звільнення також дізнався про постфактум. А після того, як «його пішли» із СБУ, начебто розчинився.
За даними журналістів hromadske, він досі живе у своєму будинку у передмісті Києва, ходить до супермаркету та грає у футбол.
У квітні цього року Іван Баканов зареєструвався як фізична особа-підприємець, яка нібито збирається здавати в оренду якусь нерухомість. У червні отримав посвідчення адвоката у Полтаві. Ми хотіли почути його версію подій у Службі безпеки на початку великої війни. Зрештою двоє його безпосередніх підлеглих — обвинувачені у державній зраді. Ми дзвонили йому багато разів, писали до месенджерів, але екс-глава СБУ мовчить.
"Єрмак виставляє свою жорстку вертикаль"
Півроку тому Василь Малюк отримав посаду голови СБУ. Тепер уже офіційно. З моменту усунення Баканова він був лише виконувачем обов'язків.
Малюку - 40 років. Він генерал-майор, служив в органах державної безпеки, брав участь в АТО.
Навесні 2020-го Василь Малюк уперше став заступником голови СБУ. За рік Зеленський його звільнив. В Офісі президента відставку пояснили тим, що він не впорався із завданням подолати контрабанду. У вересні 2021-го Малюка помітили на дні народження одного із заступників керівника Офісу президента Олега Татарова. 16 лютого 2022 року Малюка призначили заступником Міністра внутрішніх справ. А з початком повномасштабного вторгнення повернули на посаду заступника голови СБУ.
Колишні колеги Івана Баканова за умов анонімності розповіли, що навіть до повномасштабного вторгнення його ніхто не сприймав серйозно. Службою керували з ВП, та заступники Івана Геннадійовича бігали туди, як на сповідь, ігноруючи субординацію.
Ми отримали цю інформацію одразу від кількох джерел, одне з них у самому Офісі президента. Саме Василь Малюк вів справу Кулініча ще з 2021 року. Останнього в СБУ називають наближеним до Баканова обличчям — і саме цим пояснюють часті походи нинішнього голови до ОП за часів Баканова. Так, вони не заперечують факту таких візитів.
Ось як розповідає про ці походи наш інформатор Олег (ім'я змінено), колишній співробітник СБУ: «Заступники ходили в обхід Баканова на доповідь до Татарова та другого заступника... Є Єрмак, який виставляє свою жорстку вертикаль, своїх людей, які віддані йому та доповідають йому . Тож усе, що відбувалося у СБУ, знали в Офісі президента. Не може бути такого, що Баканов призначив Кулініча собі просто, він у всьому винен, він суперзрадник. Адже це призначення узгоджувалося з Офісом президента».
Нардеп Сергій Рахманін сказав, що ніколи не отримував інформації про звіти заступників голови СБУ в Офісі президента: «Якщо таке було, то це порушує не лише принципи субординації, а й нормативну базу… Думаю, цей порядок прописаний, і звітувати президентові має голова СБУ… Президент має право створювати дорадчі органи, до яких належить і ВП. Там є куратори, які відповідають за певні напрямки. Наскільки я розумію, СБУ належить до кластера правоохоронних органів, за які відповідає Татаров. Чи мають вони звітувати Татарову? Я не знаю. Думаю, що ні. Чи мають вони бути контакти з Татаровим, якщо він є куратором і відповідає за цей напрямок? Думаю, так, але тільки із безпосередньої санкції керівника, тобто голови СБУ. Наскільки Баканов був найефективнішим головою СБУ? На мою думку, він не був ефективним головою СБУ. І в мене ще до його усунення була глибока підозра, що він не керує СБУ, а певною мірою є номінальним головою СБУ».
hromadske кілька тижнів вело переговори з інформаційним департаментом Служби безпеки, щоб отримати відповіді на поставлені в цьому розслідуванні питання. Проте від СБУ журналісти отримали лише посилання на компліментарне інтерв'ю голови служби з Наталією Мосейчук у телемарафоні. Навіть таймкод прописали. Ось що голова контори розповів про Дудіна.
«На другий день після 24 лютого він [Дудін] накивав п'яти в місто Київ. І був тут аж до 2 березня. А коли вивели у розпорядження Кулініча — з моєї ініціативи реалізували Указ президента, то Дудін зрозумів, що він наступний, і швидко повернувся до Харкова».
Твердження Малюка, прописане нам самими службовцями, не відповідає дійсності. Кулініча президент Зеленський звільнив з посади 2 березня 2022 року. За день до того Дудін уже під'їжджав до Харкова і навіть ділився фото свого управління з Бакановим.
Очевидно, Малюк не дуже хочеться прямо відповідати на наші питання, як і Баканову. Тим часом офіційна версія, яка була озвучена Малюком у телемарафоні та лягає в основу кримінальної справи, сипеться на очах. Ми надіслали запити до Офісу президента, до генпрокурора та ГБР. Відповіли лише в Офісі генпрокурора. ГБР обмежилося відпискою, а ВП вирішив нас проігнорувати.
