З нового року боржники за оплату житлово-комунальних послуг знову опинилися на гачку у компаній, які надають ці послуги. Відключення, пеня і навіть суд – ось що чекатиме на тих, хто звик споживати світло чи воду «безкоштовно»
Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кабмін запровадив мораторій на відключення будь-яких житлово-комунальних послуг для споживачів, які мають заборгованість щодо їх оплати. Вже наприкінці грудня 2023 року мораторій скасували, а також повернули нарахування пені за несплату. Це не стосується окупованих областей та громад, які офіційно внесені до переліку територій, де продовжуються бойові дії.
Чому скасували мораторій
Фактично тарифи на комунальні послуги в українських містах залишаються незмінними майже три роки. Справа в тому, що восени 2021 року між центральною та місцевою владою було укладено Меморандум, який припускав, що як мінімум до кінця опалювального сезону 2021/2022 років тарифи не зростатимуть. У документі фіксувалася «неринкова» ціна кубічного метра газу, що змушувало місцеві громади компенсувати різницю між собівартістю послуг і ціною, встановленою для населення. Однак для того, щоб громадам мінімізувати це грошове навантаження, держава додатково направила ще 4% ПДФО на місця.
Вже з початком повномасштабної війни держава заборонила підвищувати тарифи на газ, тепло та гарячу воду, а також від'єднувати споживача від будь-яких послуг, навіть якщо вони мають компанії-постачальнику. Це допомогло людям, які через російську агресію втратили роботу і стабільний дохід, не позбавлятися базових благ цивілізації. Однак такий мораторій ніяк не означав, що платити за комуналку взагалі не потрібно. Хоча деяка частина населення сприйняла це саме так. В результаті виникла патова ситуація: по-перше, тарифи економічно необґрунтовані, а по-друге, навіть так за них більшість споживачів просто не платить.
Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус констатує, що платіжна дисципліна справді значно погіршилася. Він каже, що дуже багато громадян, які могли платити за «комуналку», не робили цього, накопичували борги, адже знали, що їм за це нічого не буде через мораторій. Подекуди лише в одній області борги населення за світло могли сягати мільярда гривень, і левова частка цих боргів накопичилася вже після початку повномасштабного вторгнення росії. Звісно, це призвело і до очікуваних наслідків.
Масова заборгованість, наприклад, залишала ті ж енергопідприємства без коштів, необхідних для відновлення після масштабного обстрілу росіянами критичної інфраструктури у 2022 році. Водночас, не варто і виключати той факт, що вся сфера житлово-комунальних послуг, навіть якщо вона й не потрапляла під обстріл, зазнає зносу та аварій, тому її банально треба, якщо й не модернізувати, то просто підтримувати у робочому стані.
Все це і змусило Кабмін скасувати мораторій на відключення комунальних послуг, аби насамперед стимулювати населення до оплати за комунальні послуги.
До речі, як зазначав Герус, найбільш дисциплінованими платниками за «комуналку» виявилися, як не дивно, пенсіонери та інші субсидіанти, адже вони бояться втратити субсидії, які скасовуються через борги.
Від яких послуг може бути відключено
Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко каже, що здебільшого боржнику можуть відключити лише електроенергію.
«Якщо заглибитись у проблему, то ми бачимо, що відносини постачальника послуг та споживача нерівноправні. Наприклад, фактично можна відключити боржника лише від електроенергії, якщо йдеться про багатоквартирні будинки. У висотках неможливо окрему квартиру відключити від водопостачання чи газу», - зазначає експерт.
Однак не слід забувати, що окрім багатоквартирних будинків є ще будинки приватного сектора, а тут, звичайно, не легко, відключити боржників від того ж газопостачання або водопостачання можливо, але, як показує практика, це крайня міра, яка зустрічається не дуже часто.
У компанії YASNO, яка є одним із найбільших постачальників електроенергії населенню в Україні, запевняють, що відключають від електроенергії споживачів-боржників не одразу. Ця процедура має кілька етапів. Спочатку споживача інформують про його заборгованість. Повідомлення надсилають до особистого кабінету споживача або через Viber або SMS. Оскільки споживачі відправляють показники лічильників саме через особистий кабінет або через Viber, контакти більшості споживачів компанії мають.
На другому етапі боржник отримує офіційне попередження про можливе відключення від електроенергії та вказується його дата. Вимкнути світло можуть не раніше ніж через 10 робочих днів після отримання попередження від електропостачальника та через 5 робочих днів після попередження від оператора системи розподілу, тобто обленерго.
Після отримання попередження клієнту потрібно якнайшвидше сплатити заборгованість. Проблема тут у тому, що кошти, які проводяться через банк, можуть зараховуватися до трьох днів, а тому енергетики радять не відкладати сплату боргу до останнього, щоб система встигла зарахувати кошти ще до того, як відбудеться відключення світла. Щоб прискорити зарахування боргу енергетики, радять користуватися онлайн-сервісами: особистим кабінетом, чат-ботами в соцмережах. Після того, як кошти будуть зараховані на рахунок, електропостачальник повідомляє оператора системи розподілу про відміну відключення, адже борг уже погашено.
Якщо ж оплата боргу не надійшла у строк, абоненту вимикають світло до повного погашення заборгованості. А щоб знову бути зі світлом, споживачеві вже потрібно буде сплатити рахунок за відключення та підключення електропостачання, а іноді це може коштувати кілька тисяч гривень. І навіть якщо сплатити всі ці рахунки, світло одразу не з'явиться, адже заявку на відновлення електропостачання за правилами виконують протягом трьох днів, якщо йдеться про абонентів у містах, та протягом п'яти днів, якщо абонент живе у селі.
Загалом немає якоїсь мінімальної суми боргу, після якої відключатимуть. Зазвичай йдеться про споживачів, які мають несплату на тисячі чи десятки тисяч гривень.
Пеня та штрафи для боржників
Разом із скасуванням мораторію на відключення житлово-комунальних послуг відновилося нарахування пені на заборгованість. За законом пеня не може перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен день несплати. Усе це прописано у договорі, укладеному між споживачем та постачальником житлово-комунальних послуг. Зазвичай, за спожиті послуги потрібно платити до 20 числа або до кінця наступного місяця. Все це також має бути прописане у договорах щодо надання комунальних послуг.
Тобто якщо споживач отримав, наприклад, послугу з електроенергії у січні, то за неї він має сплатити до 20 лютого. Якщо це не зроблено, або оплата надійшла не в повному обсязі, то на залишок боргу щодня нараховуватиметься пеня у розмірі 0,01% від суми. Припустимо, що споживач отримав ту чи іншу комунальну послугу на 2 тис. грн і не заплатив за неї до 20 числа, то вже з 21 числа постачальник цієї послуги має право нарахувати пеню у розмірі 20 копійок до суми боргу 2 тис. грн. За місяць йому нарахують додаткові 6 гривень.
Однак пеню нараховувати можуть тільки на борги, що накопичилися, вже після скасування мораторію. Якщо споживач не платив за комунальні послуги, скажімо, з весни 2022 року до кінця 2023 року, то на ці борги пеню не нараховуватимуть.
Зрештою, якщо споживач і після нарахування пені відмовляється сплачувати борги, постачальники послуг можуть стягувати їх через суд. З іншого боку, якщо боржник немає можливості відразу і повністю сплатити свої борги, може звернутися до постачальнику з проханням про реструктуризацію заборгованості. Зазвичай, постачальники послуг йдуть на такий крок.
Дуже багато боргів накопичилося у людей за послуги, які вони фактично не споживали, наприклад, коли виїхали в іншу країну чи область, а їхня квартира в цей момент опалювалася централізовано. Є вихід не оплачувати цю послугу. Якщо споживач не проживає на свою адресу більше місяця, необхідно надати постачальнику відповідну заяву та документальне підтвердження. Це можуть бути довідки з місць проживання, роботи, навчання, лікування, військової служби, відбування покарання. У такому разі йому не виставлятимуться рахунки.
Все місто мало не залишилося без води
Фактично масових відключень боржників від «комуналки» поки що не спостерігається. Щоправда, вже у січні цього року мешканці Полтави могли відчути скасування мораторію. Усі через мільйонні борги обласного комунального підприємства «Полтававодоканал» за спожиту електроенергію, що раніше надало обленерго. До відключення насосів водоканалу від електроенергії справа не дійшла, проте офіси підприємства певний час залишалися без світла. Це оголило давню проблему – тарифи на комунальні послуги в Україні вже давно економічно необґрунтовані і, як ми писали вище, понад три роки не зростали, що частково й призводить до існування заборгованості вже в самих підприємств перед іншими структурами, як у цьому випадку.
Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко каже, що у грудні щороку більшість водоканалів по всій країні підвищували тарифи на воду для населення. Це узгоджує Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Експерт нагадав, що за час повномасштабного вторгнення Росії НКРЕКУ вже двічі намагалося підвищити тарифи на холодну воду для деяких міст країни. Причому це було б законно, адже мораторій стосувався лише підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газопостачання. В результаті подорожчання води не відбулося.
«Витрати тих же водоканалів щороку зростають, адже підвищується вартість електроенергії та зростає мінімальна заробітна плата. І у таких випадках водоканал діє як? Вони не можуть не підвищувати зарплату працівникам і податки не можуть не платити, а також мають закуповувати реагенти для очищення води, адже санітарних норм для води потрібно дотримуватись. І це означає, що водоканали починають масово не платити за електроенергію, адже коштів на все не вистачає», – зазначає фахівець.
Торік вартість електроенергії для населення вже підвищувала майже вдвічі – з 1,44 грн. за кВт до 2,64 грн. Втім, в інформаційному просторі все більше обговорюється, що ці тарифи на електрику не є ринковими. Мовляв, реальна вартість 1 кВт електроенергії має становити щонайменше 5-6 грн. Звичайно, поки що в Кабміні кажуть, що жодного подорожчання не передбачається. Більше того, діє постанова Кабміну, згідно з якою до 1 травня тариф на електроенергію не переглядатимуть. Однак, що буде після 1 травня, сказати важко.
Якщо уявити, що цього року електроенергія все ж таки подорожчає, це автоматично підвищить собівартість майже всіх комунальних послуг, адже в них «сидить» досить велика складова саме електроенергії. Звісно, зараз діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ. Однак, як у своїх прогнозах кажуть представники Національного банку, мораторій у 2025 році може бути скасовано, а це фактично і означає те, що готуватися щодо підвищення тарифів варто вже зараз.
