Україно-російська війна внесла багато змін у тактику ведення бойових дій, підтвердивши або спростувавши багато теоретичних розробок. Одним із них стала проблема використання кровоспинних засобів при пораненні.
Якісний турнікет в Україні – що таке та як їх купують на тендерах
У ході бойових дій швидко з'ясувалося, що джгути Есмарха рвуться, незручні, вимагають на перев'язку більше часу, і майже неможливо самостійно, без сторонньої допомоги накласти перев'язку однією рукою. Турнікети ж, завдяки міцнішому матеріалу, майже не рвуться, а спеціальна стяжка дозволяє закріпити його куди швидше, ніж джгут Есмарха, і зробити це самостійно.
Не дивно, що ринок таких кровоспинних коштів в Україні розцвів з 2022 року, а виробники українських турнікетів збільшили свої доходи за час війни у 2-3 рази. Це якраз випадок win-win, коли всі сторони опиняються у виграші, адже продажі дозволяють не лише заробляти, а й рятувати життя поранених українських бійців.
На даний момент у ЗСУ представлені три моделі турнікетів:
- американський CAT (Combat-Application-Tourniquet);
- Український SICH-Tourniquet;
- Також український Дніпро Gen2.
Всі три турнікети досить якісно виконують своє завдання зі зупинки крові, але все ж таки більш зручним для використання вважається саме CAT, виробництва США. Щоправда, і ціна на нього «кусається» — 1500 гривень. Як нескладно порахувати, забезпечити майже 900 тисяч осіб, які, за словами президента Володимира Зеленського, перебувають у лавах ЗСУ, обійдеться від 1,35 млрд (по 1 CAT на бійця) до 5,3 млрд грн (по 4 CAT для кожної кінцівки) . Турнікети ж українського виробництва SICH та Дніпро Gen2 коштують від 600 до 700 гривень.
Тож не дивно, що найчастіше для українських військових за рахунок бюджетних коштів закуповують саме вітчизняні турнікети. Проте, тендери для постачання ЗСУ, принаймні, якщо судити за даними у відкритому доступі – рідкість, і тому турнікети часто намагалися продати невеликими партіями для інших бюджетних організацій.
Наприклад, 34 джгути як наочні посібники для шкіл Шевченківського району Києва, чия вартість навіть у разі купівлі американських CAT не перевищить 51 000 гривень. Або кілька джгутів для потреб Кримінально-виконавчої служби України в загальному наборі медикаментів на 6,2 млн грн.
Тому не дивно, що коли оголошується більш-менш великий тендер, з'являється ціла «черга» з бажаючих у ньому взяти участь. Наприклад, 2800 турнікетів CAT Головному сервісному центру МВС намагалися продати відразу 8 учасників. Зрештою, пощастило якомусь приватному підприємцю Вадиму Близнюку. І чому держструктура закуповує іноземні турнікети, а не вітчизняні залишається загадкою.
SICH та Дніпро – хто виробляє турнікети в Україні.
Один із українських брендів турнікетів «Січ» виробляє ТОВ «Січ Україна». Підприємство, що виникло в 2014-му році, спеціалізується на виробництві турнікетів і тільки за 2023 рік було вироблено 500 тисяч штук.
Даних про кількість вироблених турнікетів «Дніпро» його виробник ТОВ «Виробнича компанія «Простір» не надає.
При цьому обидві компанії дотримуються різних стратегій продажу своїх виробів. Наприклад, ТОВ «Січ Україна» фактично не бере участі у тендерах. За даними аналітичного сервісу YouControl, з 2015 року фірма продала через аукціони турнікетів лише на 9,4 млн грн. При цьому, більшість цих поставок на суму в 6,8 млн припали ще на 2018-й рік.
За час російської агресії з 24 лютого 2022 року найбільше постачання «Січі» склало 613 джгутів для Національного університету цивільного захисту України на майже 270 тисяч гривень.
Справи ж ТОВ «ПК «Простір» на держтендерах йдуть краще – 20,3 млн грн. Причому з цієї суми 15,3 млн грн припали на 2023 рік. під турнікет "Дніпро" умовами тендерів держструктур.
Така заява може мати місце, оскільки, наприклад, у 2023 році виробник «Дніпро» виграв 3 тендери на 15,3 млн грн. в одного замовника Національної гвардії України. Військовий госпіталь НГУ, він же військова частина в/год 3080 та в/ч 3078, він же окремий батальйон охорони та матеріально-технічного забезпечення, купили 30 тисяч турнікетів у листопаді-грудні 2023 року.
Але все це стало надбанням суспільства лише навесні 2024 року, коли виробники «Січі» та «Дніпро» не поділили по-справжньому великий куш – 100 тисяч турнікетів на суму 51 млн грн.
Хрестоматійна корупція на 51 мільйон гривень під час продажу турнікетів
26 березня вже згаданий Військовий госпіталь НГУ оголосив тендер на постачання 100 тисяч турнікетів, за що був готовий заплатити 51 мільйон гривень. У тендері взяли участь три компанії – окрім уже згаданих «Січ Україна» та «Простір» третьою стало ТОВ «Київ комерс груп», яке також брало участь у низці тендерів на постачання турнікетів і пропонувало на продаж той же турнікет «Січ».
9 квітня тендерний комітет Військового госпіталю ухвалив досить несподіване рішення – перемогу здобуло ТОВ «ПК «Простір», яке просило за свій товар 51 млн грн. Водночас «Січ Україна» просила за свій товар 46 млн грн, а ТОВ «Київ комерс груп» навіть 44 млн грн., що мало давати пріоритет при виборі переможця саме їм.
Подібне рішення викликало справжнє обурення власника Січі Україна, який використовував Facebook-сторінку компанії для висловлення свого невдоволення. Як пояснили в компанії, Нацгвардія постійно проводила тендери лише під одного виробника турнікетів з технічними умовами: металева паличка та кліпса, що фіксує, з липучкою.
«У цю штучно створену щілину пролазить лише один кровоспинний турнікет родом із Дніпра. CAT-Tourniquet, наприклад, не має металевої палички, а SICH-Tourniquet або SOF-T – кліпси з липучкою. У минулих кількох тендерах НГУ було все те саме і ми не брали участі. Бо який сенс?», — йдеться на сторінці «Січ Україна».
Однак після обурення спільноти та слів начальника Національної гвардії України Олександра Півненка, що на вітчизняному ринку є як мінімум 3 турнікети, визнані в НГУ як відповідні вимогам (Дніпро, Січ та SOFTT-W), ТОВ «Січ Україна» вирішила позмагатися за 51 млн грн . Але безуспішно.
«Ми розраховували, що буде якась здорова конкуренція, що турнікет із Дніпра опускатиметься, і ми опускатимемося. Але нічого не сталося. Турнікет із Дніпра не знизився ні на копійку. І всі три раунди ціни в учасників не змінювалися. Знаєте, як це виглядає? Як змова! Коли виробник «вирішував питання» із зацікавленими особами та тендер на 100% зроблено під нього. Тому наперед певний переможець на торгах не рухається вниз. За таких умов ціна за один турнікет може бути будь-якою: хоч 1000 грн, хоч 2000. Чим більше квартир, мерседесів влізе в «зазор», тим для них і краще. А Січ так не працює», — наголосили на сторінці «Січ Україна».
Також у компанії наголосили, що не даватимуть відкатів, натякнувши таким чином на принципи роботи компанії з Дніпра.
Результатом скандалу, що спалахнув, стало рішення Національної гвардії України відмовитися від закупівлі, через відсутність необхідності. Як заявили у самій «Січі Україна» після скасування тендеру, їм нібито запропонували «забути» про можливість продати свої турнікети НГУ.
Корупція чи бажання заробити на турнікетах — війна за тендер від НГУ
51 мільйон гривень, які у квітні намагалися розіграти між собою ТОВ «Січ Україна» та ТОВ «ПК «Простір» для обох компаній, є суттєвою добавкою до оборотів. Наприклад, «Січ» за 2023 рік звітувала про доход у 185,5 млн грн, а «Простір» — 126 млн грн., тоді як роком раніше це були 63,5 і 55,8 млн грн відповідно.
Судячи з відсутності «Січі» у списку переможців держтендерів, основний дохід компанії приносять прямий продаж, а також замовлення волонтерів. Втім, на держзакупівлі того ж «Простору» також припадає лише 12% виручки. У будь-якому разі від 46 до 51 млн. грн. за 100 тисяч турнікетів для НГУ могли б серйозно збільшити показники обох фірм, але скандал не дозволив цього зробити.
Зазначимо, що тому Військовому шпиталю НГУ «Простір» раніше вже продав 5000 своїх турнікетів «Дніпро-2» за 2,55 млн грн. Тоді, до речі, одним із учасників тендеру був уже й брав участь у скандальному тендері «Київ комерс груп», який також запропонував найнижчу ціну з усіх учасників – 2,4 млн грн, але переможцем став «Простір».
Втім, іншій військовій частині Нацгвардії України за №3078 було продано 25 тисяч джгутів за 12,75 млн грн, причому обидва тендери пройшли зовсім з одним учасником – «Простором». Ця частина НГУ взагалі сумно відома регулярними згадками в різних сумнівних операціях.
Приміром, під час епідемії коронавірусу батальйон забезпечення (в/год 3078) замовив форму на 15 млн грн у фірми, яка може ухилятися від сплати податків. Але головне, у червні частина ледве не купила на 30 млн грн карет «швидкої допомоги» у братів. Фісталів із «донецького депутатського клану».
Водночас замовник в особі НГУ має право прописувати технічні умови для тендеру. Наприклад, дехто просить, щоб турнікети мали стрічку, на якій можна було патроном подряпати час накладання джгута, що вкрай важливо при подальшому лікуванні. Таку стрічку має лише турнікет «Січ».
Тендерна війна за турнікети – що відомо про учасників
Зазначимо, що командиром в/ч 3078, яка так часто купує турнікети у ТОВ «ПК «Простір» без жодних аукціонів, є Андрій Анатолійович Чиженко, інформації про яке у відкритому доступі дуже мало.
Відомо, що до потрапляння до окремого батальйону охорони та забезпечення НГУ (в/ч 3078) він служив на господарській посаді в 1-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії. Там Анатолій Чиженко був начальником служби забезпечення пально-мастильними матеріалами, тобто керував зберіганням та видачею палива, а отже не є фахівцем у медицині і, швидше за все, не знає, який турнікет кращий – «Січ» чи «Дніпро». Але це не завадило йому купувати турнікети «Дніпро» взагалі без аукціону та без порівняння технічних характеристик.
Є дані про проходження ним перевірки в рамках застосування закону «Про очищення влади» у 2018-му році, і, судячи з наступних призначень, він її успішно пройшов. Щодо матеріального стану командира частини, то дані про нього як про військовослужбовця закриті. Проте «Коментарі» з'ясували, що чоловік має у власності дві земельні ділянки на Київщині: площею майже 2 га – для зайняття особистим сільським господарством та 1059 квадратних метрів для садівництва.
Дещо більше відомо про власників та директорів ТОВ «Січ Україна» та ТОВ «ПК «Простір».
Так, формально одноосібним власником «Січ» є мешканка Сумської області Ніна Грива, яка раніше була ФОП займалася роздрібною торгівлею. У жовтні 2019 року вона купила компанію у її засновника Олександра Гадомського. Звідки ФОП, який займався торгівлею на ринку, взялися на це гроші – невідомо.
Втім, не виключено, що продажу насправді й не було, адже Олександр Гадомський залишився на посаді директора «Січ» і роздає інтерв'ю від її особи. Але що куди цікавіше, саме Гадомський фігурує як відповідач за позовом ТОВ «ПК «Простір» до «Січ Україна» від 29 липня 2024 року про захист честі та ділової репутації. Зважаючи на все, йдеться про ті самі посади ТОВ «Січ Україна» на сторінці у Facebook зі звинуваченнями в корупції. Ймовірно, ініціатором та автором тих звинувачень став саме Олександр Гадомський, що дуже сміливо для найманого працівника, яким за документами він є у «Січі».
Власник самого «Простору» Володимир Затируха також не найпублічнеша людина, і воліє не давати інтерв'ю. Ймовірно, це тому, що він має багатший досвід підприємництва, розпочавши його ще у 2000-х роках у компаніях «Велика ведмедиця» та «Рекламна група «Акварель». Втім, справи у цих фірмах явно йдуть погано. Наприклад, «Акварель» після виторгу близько 9,5 млн грн. 2016-го року по суті припинило роботу.
Але де себе Володимир Затируха точно знайшов, так це медичний бізнес, зайнявшись оптовими поставками ліків через ТОВ «Дніпро ТМТ». За 2023 рік фірма отримала 123 млн грн доходу на додаток до 125 млн заробленим «Простором». Щоправда, що спричинило такий старт компанії, створеної у вересні 2022-го, загадка. Так само, як і звідки власне у Володимира Затирухи гроші на покупку «Простору», власником якого за даними сервісу clarity-project він став у липні 2021 року.
Все це наводить на думку про можливу наявність у власника «Простору» деяких помічників і доброзичливців, які не хочуть публічності. Особливо у світлі перемог на тендерах НГУ та викликаного цим гучного скандалу.
Турнікетні війни – як у гонитві за грошима в десятки мільйонів гривень страждають бійці ЗСУ
Проте історія зі скандалом на тендері не закінчилася і через 4 місяці, як то кажуть, «вилізла боком», адже як писала громадська організація «Центр фінансових розслідувань», 100 тисяч турнікетів дорівнювали саме потребам НГУ на 4 місяці.
Так, за словами міністра оборони України Рустема Умерова на 1-му міжнародному медичному Конгресі з військової медицини та ментального здоров'я, відомство серйозно взялося за питання турнікетів. Для перевірки їх якості буде створено спеціальну лабораторію. При цьому укомплектовано 500 тисяч аптечок для ЗСУ, ще 300 тисяч аптечок та 500 тисяч турнікетів буде поставлено за вже укладеними контрактами.
Проте директор БФ «Лелека» Ірина Гук скаржиться, що в країні виник дефіцит турнікетів. Так, дефіцит тимчасовий, але рятувати життя бійців потрібно зараз. У тій же компанії «Січ», за словами Гук, фактично в кредит відпустили «Лелеку» джгути, за даними фонду за півроку вони передали бойовим медикам 31,5 тисячі турнікетів.
Побічно проблеми з турнікетами підтвердив другий виробник турнікетів «Простір», чий директор Лариса Гречко повідомила, що вони готові повністю закрити потреби ЗСУ у подібних джгутах. Ймовірно, за середньою оптовою ціною близько 500 гривень, як це було на скасованому тендері для Нацгвардії.
Що ж відбувається на передовій, поки обидві компанії вирішують кому потрібно отримати держзамовлення та десятки, а то й сотні мільйонів гривень бюджетних коштів. Відповідь очевидна – чекають на надходження турнікетів звідки завгодно, щоб рятувати життя наших захисників.
