У Кличка вирішили, що за помилки влада нехай заплатить кияни

На Хрещатику, 36 придумали, як добудовувати 18 житлових комплексів (ЖК), які свого часу зводилися «під прапорами» держкомпанії «Укрбуд», яка нині збанкрутувала.

Минулого тижня Київрада погодила докапіталізацію ПрАТ «ХК „Київміськбуд“, яке займається реалізацією цих проектів, на суму 2,56 млрд гривень за рахунок коштів міського бюджету, зазначає видання КиївВлада. Крім того, було направлено звернення до Кабміну з проханням виділити з державної скарбниці ще 2,28 млрд.

Останнього, ймовірно, під час війни не станеться, через що «Київміськбуд» зможе незабаром пояснити відсутність успіхів та попросити кілька мільярдів зі столичної скарбниці знову. У принципі, вся ця історія «погано пахне». «Київміськбуд» хоч і є на 80% компанією, яка належить киянам, детально не звітує про свою діяльність навіть перед депутатським корпусом Київради — фактично працює у закритому режимі.

Через це дуже ймовірно, що будь-яке його додаткове фінансування, як це часто буває, з'їсть корупція. Також дивними виглядають стогін міської влади з приводу того, що Кабмін у 2020 році дав завдання цьому ПрАТ добудувати ЖК «Укрбуд» без згоди керівництва міста. Влада Києва, напевно ж, могла не включати тоді «мовчазну згоду», яка ризикує тепер стати черговою «схемою».

Як стало відомо виданню КиївВлада, минулого тижня столична влада ухвалила одразу два рішення, спрямовані на вирішення проблем з добудовою «Холдинговою компанією (ХК) „Київміськбуд“ житлових комплексів збанкрутілого „Укрбуду“.

Так, 31 жовтня Київрада підтримала проекти рішень «Про стабілізацію фінансового стану ПрАТ „ХК “Київміськбуд» шляхом збільшення статутного капіталу» (№08/231-1635/ПР від 30 жовтня 2024-го) та „Про звернення Київради до Кабінету Міністрів України щодо компенсації ПрАТ “ХК „Київміськбуд“ сумарної запланованої шкоди, пов'язаної з добудовою проектів будівництва Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (№08/231-947/ПР від 1 липня 2024 року).

Суб'єктом подання першого документа виступила комісія столичної міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, другого – міський голова Віталій Кличко. У сесійній залі за погодження зазначених проектів рішень проголосували 77 та 72 депутати відповідно.

Про що йдеться

Нагадаємо, у червні 2020 року Кабінет Міністрів України поклав на ПрАТ «ХК „Київміськбуд“ завдання добудувати 18 комплексів, які раніше зводились „під прапорами“ державної корпорації „Укрбуд“. Це було пов'язано з тим, що остання на той час вже фактично збанкрутувала, роботи на всіх зазначених об'єктах були заморожені, а близько півтора десятка тисяч сімей опинилися перед ризиком не отримати своє житло. Головною причиною такої ситуації інвестори даних ЖК називали різні зловживання осіб, які організовували ці роботи, у тому числі розкрадання ними коштів.

При цьому вже тоді було зрозуміло, що держава майже не мала відношення до цих проектів: насправді здебільшого житло будували приватні компанії, які незрозуміло з яких підстав використовували бренд державної корпорації «Укрбуд» і які на той час прямо чи опосередковано належали Максиму Микитасю — екс-главі вказаного забудовника (2010-2016 роки), фактичному власнику майже однойменного приватного ТОВ «Укрбуд Девелопмент», яке зводило більшість цих ЖК, та екс-нардепу (2016-2019 роки).

Втім, завершити всі ці проекти з різних причин не судилося і «Київміськбуду». В останні роки в цій компанії неодноразово скаржилися на те, що спочатку проведенню робіт заважав коронавірусний карантин, а потім повномасштабна війна: через економічну кризу люди стали менше купувати квартири, на ринку поменшало робочої сили, завозити будівельні матеріали стало важче і тому подібне.

Але головною причиною і керівництво цього забудовника, і вищі «керівні кадри» столиці називали те, що Кабмін, передавши «Київміськбуду» ці ЖК, не погодив своє рішення з Київрадою, хоча саме він є основним акціонером цього ПрАТ (80% перебувають у комунальній власності) ), і не підкріпив його «грошима». При цьому, у «Київміськбуді» скаржилися, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені — ТОВ «ФК „Житло-Капітал“, яке „збирало гроші“ на будівництво „укрбудівських“ ЖК, не поспішало перераховувати кошти новому забудовнику. курточці шукати таку заначку».

Тому з різних боків неодноразово звучали заклики, що «оплачувати цей банкет» має держава. Втім, протягом чотирьох років «Київміськбуд» начебто звертався до Кабміну з цього приводу, але отримував відповідь у дусі «грошей немає, викручуйтесь самі».

Зрештою, комунальний забудовник спільно з чиновниками столичної мерії та депутатами міськради знайшли «робочі» варіанти вирішення проблем. Так, рішенням про стабілізацію фінансового стану «Київміськбуду» від 32.10.2024 року передбачено, що це ПрАТ має здійснити додаткову емісію акцій (тобто випуск акцій) на суму не більше 2,56 млрд. гривень, які надалі викупить столична громада.

Завдяки цьому статутний капітал компанії буде збільшено на вищезгадану суму, яка надалі має бути витрачена на добудову 18 «ЖК Укрбуду». Щодо звернення до Кабміну, то міська влада попросила уряд компенсувати «Київміськбуду» 2,28 млрд гривень з держбюджету на добудову цих будинків. Таким чином, загальна вартість цих двох рішень, тобто загальна кількість коштів, які може отримати це ПрАТ, становить 4,84 млрд гривень. Але надія на фінансування з держбюджету, звісно, ​​поки що примарна.

За інформацією керівництва Києва, необхідність у додаткових 4,84 млрд. гривень для добудови «ЖК Укрбуду» була розрахована аудиторською компанією «Ernst & Young» у рамках її перевірки «Київміськбуду» як базовий сценарій.

Варто зазначити, що охочих взятися за добудову «укрбудівських» ЖК свого часу було не надто багато, але альтернатива «Київміськбуду» все ж таки була. Так, низка приватних забудовників прямо чи кулуарно заявляли про свою готовність до завершення цих робіт, очевидно, спокусившись гіпотетичною можливістю отримати під це державне фінансування, яке в перспективі можна було б у тому числі «підроздерибанити» або спрямувати на будівництво своїх власних комплексів.

Але вибір все ж таки припав на «Київміськбуд». На «напівофіційному» рівні це пояснювалося зокрема відносною «надійністю» цього забудовника — свої проекти він «зі скрипом» і зі скандалами, але все ж таки запускав в експлуатацію. Також, очевидно, таким чином держава намагалася у тому числі зменшити градуси суспільного невдоволення, використавши ту ж саму схему, яку використовували бенефіціари «укрбудівських» проектів: тоді люди несли свої кошти нібито в державну компанію, бо це ж «не приватна контора, яка може обдурити», а тепер за ці роботи брався комунальний забудовник «з ім'ям та історією». Тобто, це була своєрідна гарантія, що інвестори все ж таки отримають ключі від своїх квартир, бо за це нібито «доручилася» міська влада.

Водночас серед експертів, журналістів та представників політикуму різного рівня не було якоїсь одностайної думки щодо можливостей «Київміськбуду» реалізувати стільки нових проектів. Серед основних причин було й те, що насправді мало хто володів актуальними даними про стан справ на об'єктах «Укрбуду», як і про фінансово-господарську діяльність «Київміськбуду», адже у цій компанії та у КМДА роками ретельно ховалась така інформація. Зазвичай це пояснювалося тим, що столична влада, мовляв, не може втручатися в її роботу — все ж таки 20% акцій цього ПрАТ перебувають у приватній власності, завдяки чому «у потрібних випадках» ця компанія позиціонувалася майже як приватна, а не як комунальна.

Проте вже давно було відомо, що насправді це акціонерне товариство самостійно нічого не будує: серед підпорядкованих йому суб'єктів господарювання поки немає жодної компанії, яка могла б самостійно виконувати будівельні роботи. Більше того, деякі експерти вказували на те, що у цього ПрАТ немає навіть жодної одиниці техніки для проведення будівництва. Фактично протягом останніх десяти років холдингова компанія виконує роль девелопера: тобто, на будівельні паркани житлових комплексів «ліплять» банери з логотипом «Київміськбуду», але всім, від заливання фундаменту до чистових робіт у квартирах, займаються приватні генпідрядники, які й отримують більшу частину фінансування та доходів від продажу житла.

Зазначимо, у відкритому доступі не знайти офіційних звітів про діяльність «Київміськбуду» та інформації про його матеріальний та фінансовий стан. Тому дізнатися про те, чим живе і як дихає цей на 80% комунальний забудовник, іноді можна лише за словами представників керівництва столиці. Перед голосуванням щодо проектів рішень, які мають «запустити» роботи на об'єктах «Укрбуду», місію оприлюднення деяких даних із цього приводу взяв на себе секретар Київради Володимир Бондаренко.

За його словами, однією з причин неможливості «Київміськбуду» проводити зараз роботи на «укрбудівських» ЖК стало те, що у березні 2020 року Державна іпотечна установа відмовилася від викупу квартир у цих комплексах на загальну суму 2,1 млрд. гривень.

Також за його словами стало відомо, що станом на квітень 2024 року обсяг заборгованості за договорами купівлі-продажу майнових прав та попередніх договорів купівлі-продажу нерухомості в комплексах «Київміськбуду» оцінювався у 181,7 млн ​​гривень, проте лише 4 млн гривень — це заборгованість, термін оплати якої вже настав. Заборгованість перед забудовником має і ТОВ «ФК „Житло-Капітал“, яке „збирало гроші“ на будівництво ЖК від „Укрбуду“. Як зазначив Бондаренко, йдеться про 351 млн гривень, але з цих «боргів» лише 21 млн гривень «Київміськбуд» уже мав отримати.

Бондаренко також заявив, що «Київміськбуд» має графік використання коштів, які можуть надійти до його статутного капіталу, але він є орієнтовним. При цьому, мовляв, забудовник планує залучити 1,26 млрд. гривень за рахунок продажу об'єктів нерухомого майна. Так, у 2025 році «Київміськбуд» планує добудувати 6 ЖК, а ще 4 комплекси мають бути завершені до 3 кварталу 2026 року.

У свою чергу Голова правління — Президент ПрАТ «ХК „Київміськбуд“ Василь Олійник пообіцяв, що забудовник оприлюднить бюджетні картки кожного об'єкта, щоб громадськість могла проаналізувати їхній кошторис будівництва.

При цьому Олійник підтвердив, що лише шість із більш ніж трьох десятків компаній, які входять до складу холдингу «Київміськбуду», поки що займаються хоча б якоюсь господарською діяльністю і лише три такі фірми є прибутковими. Чим саме вони займаються, керівник ПрАТ не уточнив, але можна припустити, що приватні компанії їм платять, зокрема, за можливість «освоювати землю», адже комплекси «Київміськбуду» переважно зводяться на комунальних ділянках.

Все це обговорення відбувалося на одній хвилі: керівництво міськради, більшість депутатів та голова «Київміськбуду» просили в інших народних обранців кошти, і з цим майже ніхто не сперечався. Лише окремі депутати висловили деякі зауваження.

Так, представники фракції «Слуга народу» вказали, що компанія «Ernst & Young» насправді не проводила аудит діяльності «Київміськбуду» — мовляв, це було лише ринкове дослідження Очевидно, це був натяк на те, що ці розрахунки можуть бути. бути дуже «грубими», адже аудити мають здійснюватися за строгою методологією.

Ці ж народні обранці вимагали, щоб виділені з бюджету кошти використали саме на добудову ЖК «Укрбуду», а не на нові проекти «Київміськбуду». У відповідь Віталій Кличко оголосив протокольне доручення щодо виконання такої вимоги. Але кому воно було адресоване («Київміськбуду» чи структурним підрозділам столичної мерії, які «докапіталізуватимуть» забудовника шляхом викупу акцій), голова міста не уточнив.

Звучали окремі думки і про те, що проблеми окремих інвесторів-покупців квартир не повинні вирішуватись коштами всіх столичних платників податків, але керівництво міста та більшість у Київраді особливої ​​уваги на це не звертало.

Які висновки можна зробити

Столична влада зараз дуже скаржиться, що в неї не питали думки щодо того, чи зможе «Київміськбуд» виконати зобов'язання щодо нових для себе об'єктів. Але є обґрунтовані сумніви, що держава має право одним «розписом пера» доручати комусь щось добудувати, а тим більше структурі, яка фактично перебуває в управлінні місцевої влади. І столична влада, і Київміськбуд навіть не намагалася оскаржити таке рішення. Наглядову раду цього ПрАТ завжди очолюють заступники Віталія Кличка у КМДА – зараз це Владислав Андронов. Певна протидія «злочинному наказу уряду» явно могла мати місце, але нічого подібного не було.

Таким чином, все це схоже як мінімум на «мовчазну згоду», а як максимум — на чергову схему. Тобто і в офісі «Київміськбуду», і на Хрещатику, 36, схоже, мали намір «влитися» у цей проект. Очевидно, розрахунок був або на подальше фінансування будівництва цих ЖК із держбюджету, або на отримання коштів із фондів фінансування об'єктів «Укрбуду», або на фінансування з міського бюджету. Можна припустити, що завдяки цьому, зокрема, планувалося покращити як фінансовий стан «Київміськбуду», так і фінансовий стан чиновників, які керують ним та контролюють його діяльність.

При цьому найголовнішою проблемою залишається те, «куди поділися гроші». Зараз про це мовчать, хоча раніше у «Київміськбуді» прямо у всьому звинувачували вищезгадане ТОВ «ФК „Житло-Капітал“. Наприклад, у серпні 2020-го керівництво ПрАТ вказувало, що для добудови об'єктів «Укрбуду» не вистачає 2,1 млрд гривень і що це сталося саме через те, що кошти з Фонду фінансування будівництва «виводилися та перекидалися на інші компанії чи фізичні осіб».

Також з боку Київміськбуду звучали претензії щодо того, що ТОВ «ФК „Житло-Капітал“ затримує перерахунок цих коштів. На тлі всього цього у 2023-му зазначена ТОВ була позбавлена ​​ліцензії на провадження діяльності з управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю на строк. Але 31 жовтня 2024 року, під час обговорення питання щодо виділення коштів «Київміськбуду», у сесійній залі Київради про ТОВ «ФК „Житло-Капітал“ згадали лише побіжно.

Крім того, «інтригою» поки що залишається і те, чи надасть Кабмін кошти для добудови зазначених коштів. Як зазначалося вище, раніше держава чинила опір, а тому, враховуючи те, що йдеться про досить велику під час війни суму, поки немає підстав вважати, що ситуація зміниться. Це цілком може вилитися в те, що за відсутність значних результатів у питанні добудови «укрбудівських» ЖК лаятиме керівництво «Київміськбуду» якось навіть недоречно. І те, що через деякий час можна буде спробувати здійснити ще один транш із бюджету Києва.

Щодо 2,56 млрд гривень із міського бюджету, на які Київрада вже вирішила «докапіталізувати свого на 80% комунального забудовника», то проконтролювати, як ці кошти реально будуть використані, зможе лише дуже обмежене коло осіб. Вимоги надалі детального звіту з цього питання перед міськрадою можуть назвати незаконною спробою «втручання у господарську діяльність „Київміськбуду“.

Відповідно, на сьогодні не можна сказати, що «укрбудівські» ЖК тепер точно будуть добудовані. Напевно, поки що можна сказати лише те, що постраждає громада Києва, за чий рахунок уже вирішили почали вирішувати проблеми «обдурених інвесторів».

«Київміськбуд» та корупція

Нагадаємо, діяльність ПрАТ «ХК „Київміськбуд“ та його керівництва неодноразово опинялася в епіцентрі уваги журналістів та правоохоронних органів. Особливо багато інформації про порушення в його роботі в громадській площині почала з'являтися останні кілька років. І багато в чому оприлюднені дані вплинули на долю забудовника.

Так, у серпні 2023 року інвестори «екс-укрбудівельних» комплексів, які взявся добудовувати «Київміськбуд» (у тому числі — ЖК «Отрада») звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою про розкрадання коштів посадовими особами холдингової компанії під час добудови низки РК. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об'єкта становила лише 50-60%, тоді як на той період він уже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що «з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА та депутатів Київради є підстави вважати, що вони (чиновники та народні обранці) можуть бути причетні до [цім] ймовірних злочинів».

Проте, жодного з можливих правопорушників не було притягнуто до кримінальної відповідальності, а той самий ЖК «Отрада» досі не введений в експлуатацію.

А до того, 13 травня 2023-го, медіа «Bihus.Info» у своєму матеріалі «Президентський люкс» оприлюднило дані, що «Київміськбуд» виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра — тодішнього Голови правління та Президента даного ПрАТ (очолював) з квітня 2012 року). За інформацією журналістів, чотири такі ТОВ — «Укрбуд Інвест», «Міськбуд», «Ягуар» та «Будівельно-промислова компанія Ягуар» — у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника понад 3 мільярди гривень за виконання будівельних робіт.

Серед іншого, у «Bihus.Info» з'ясували, що родичі та оточення Кушніра забудували розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала у користування «Київміськбуду». До речі, про це стало відомо якраз у той момент, коли «Київміськбуд» та столичне керівництво «з усіх прасок» кричало про те, що Кабмін має виділити кошти на добудову ЖК «Укрбуду».

Надалі, у липні 2023 року, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазурному узбережжі з орієнтовною вартістю 20 млн євро. Крім того, Bihus.Info повідомило, що Кушнір з дружиною в травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон за станом здоров'я — третю групу інвалідності. Як результат — 6 липня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив про усунення Ігоря Кушніра від виконання обов'язків керівника «Київміськбуду».

Втім, остаточно Кушніра «зняли» лише наприкінці грудня 2023 року. Тоді ж було призначено обов'язки керівника «Київміськбуду» тимчасово покладено на Едуарда Шевчука. У КМДА йому доручили розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства та налагодити роботу з інвесторами. Але, схоже, особливих успіхів він не мав, адже у лютому 2024 року це ПрАТ отримало нового керівника — ним став вищезгаданий Василь Олійник — екс-керівник ТОВ «Спецбуд-Моноліт» (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелопера компанії «Stolitsa Group» Владислави Молчанова. І саме причетність Олійника до оточення цієї бізнесвумен породила низку чуток щодо ще більш «гіркої» долі «Київміськбуду».

Так, наприклад, у квітні 2024 року адвокат та правозахисник Олександр Дядюк висловив припущення, що ця холдингова компанія може стати «донором» для ЖК, які будує «Stolitsa Group». Тобто йшлося про те, що кошти, які «Київміськбуд» отримує для будівництва своїх комплексів, також можуть бути використані для будівництва комплексів Молчанова. Для цього, серед іншого, могла бути використана схема з використанням «спільних підрядників» — коли ті самі компанії співпрацювали і з «Київміськбудом», і з «Stolitsa Group». Про таку ймовірність, за свідченням Дядюка, свідчило те, що оточення Владислави Молчанової «бігало банками», щоб отримати кошти на будівництво своїх ЖК, але отримувало відмови.