В Україні з метою стимулювання внутрішнього споживчого попиту та пожвавлення економічного розвитку буде запроваджено програму національного кешбеку, в рамках якої громадяни зможуть отримувати повернення частини коштів, витрачених ними на придбання вітчизняних товарів.
Програму кешбеку “Купляй українське” було анонсовано Володимиром Зеленським під час презентації платформи “Зроблено в Україні” 26 лютого.
“За купівлю певних типів вироблених в Україні товарів та послуг громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку. Щоб гроші залишилися та працювали в Україні. Це податки, зарплати наших воїнів, можливості нашої держави, зокрема оборонні. І вже готуються параметри кешбеку – фінансові та технічні”, – сказав Зеленський, представляючи новий державний бренд та економічну політику під назвою “Зроблено в Україні”.
У свою чергу прем'єр-міністр Денис Шмігаль наголосив, що Україна, розробляючи цю програму, переймає досвід Європейського Союзу. Мовляв, це збільшує споживчий попит та підживлює економічне зростання. А сумарний прогнозований ефект від кешбеку оцінюється у +0,14% до ВВП, понад 22 тисячі нових робочих місць та понад 4 мільярди гривень додаткових надходжень до бюджету.
Крім того, за словами міністра економіки Юлії Свириденко, уряд уже працює над форматом українського кешбеку.
“У моєму розумінні, людина, яка купує товари українського виробництва, на онлайн-карту чи фізичну картку отримує певний відсоток вартості товару, обов'язково українського виробництва. Після цього ви можете витрачати кошти на товари українського виробництва”, – сказала Свириденко в ефірі одного з телеканалів.
Старі ідеї в новій обгортці
Щодо ініціативи вже висловився перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Він зазначив, що ідея "купуй українське" не нова, за винятком кешбеку. Однак це, по суті, державна субсидія та фактично ця програма є імпортозаміщенням.
“Для малої відкритої економіки – така собі історія. А зараз, коли все стислося, тим більше, – написав Железняк у своєму телеграм-каналі. – Наш пріоритет – не імпортозаміщення, а розвиток експорту”.
Таким чином, зазначив нардеп, насправді подана ініціатива є перепакуванням вже відомих ідей під новим брендом.
Втім, ідея кешбеку також не нова. Його активно використовують банки та торгові мережі.
“Експерти та учасники ТСК (тимчасової слідчої комісії) з економічної безпеки вже давно пропонували Верховній раді та уряду впровадити кешбек при купівлі підакцизних товарів (тютюну, алкоголю, пального). Це, за задумом, мало б сприяти “детінізації” цієї сфери, стимулюючи людей купувати легальний товар та розраховуватись карткою”, – розповідає “Апострофу” координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
І хоча ця ідея не була прийнята, можливо, вона підштовхнула ініціативу щодо впровадження “національного кешбеку”. При цьому Гетьман не виключив, що можливість отримати кешбек спонукатиме споживачів при виборі між товарами, подібними за ціною та якістю, купуватиме саме українську продукцію.
“Очевидно, що ще не скоро ми зможемо обирати якусь складну техніку українського виробництва. Проте в Україні споживається величезна кількість імпортних товарів, аналогічних тим, що виробляються в Україні. Продуктів харчування, напоїв, одягу, взуття та іншого. І створити певний матеріальний стимул для того, щоб за близького співвідношення ціна-якість люди обирали українську, можливо, буде не зайвою”, – вважає експерт.
Але навіщо для цього винаходити велосипед? Є цілком працюючий механізм, який досить часто застосовується в інших країнах. Наприклад, зниження ПДВ певні групи товарів. Наприклад, у сусідній Польщі на низку товарів або взагалі відсутній ПДВ, або він символічний.
Складно та дорого
До того ж, запровадження кешбеку на рівні всієї держави є складною та витратною справою.
“Найголовніше, що цей кешбек виплачуватиметься за рахунок платників податків. Це означає, що держава має витратити додаткові зусилля для того, щоб стягнути з громадян та підприємств додаткові кошти. Потім ці кошти потрібно буде розподілити між усіма покупцями українських товарів, що також вимагатиме значних витрат на адміністрування цього процесу”, – пояснив у коментарі “Апострофу” експерт CASE Україна Володимир Дубровський.
Також, за його словами, якщо умовою отримання кешбеку буде придбання товарів вітчизняного виробництва, виникає питання, який саме товар можна вважати українським.
“Якщо взяти хліб, то можна сказати, що він практично повністю виготовлений в Україні. А якщо українське підприємство пошило костюм із імпортної тканини? Чи завезло якийсь виріб і запакував? Ця продукція є українською, чи ні? Тому провести чітку лінію розділення між вітчизняними та імпортними товарами неможливо”, – упевнений експерт.
Крім того Володимир Дубровський розвінчав міф про те, що кешбек обов'язково збільшить попит на українську продукцію і, як наслідок, вітчизняне виробництво.
“Такий результат не гарантований, оскільки розширення виробництва залежить багатьох чинників – конкуренції над ринком, інвестицій, податкової політики, конкурентоспроможності виробників тощо. Якщо ці фактори несприятливі, то підвищення попиту на вітчизняну продукцію призведе лише до підвищення цін на неї”, – наголосив експерт.
Ну і, мабуть, найголовніше: чи може країна, яка веде виснажливу війну, дозволити собі таку розкіш, як добровільна відмова від певної частини доходів? Очевидною відповіддю на це питання є те, що зайвих грошей наша держава не має.
“Це повне марення, насправді. У нас військова економіка у тому плані, що у нас грошей у бюджеті немає, і точно немає грошей на якийсь кешбек, – заявив в ефірі Апостроф TV інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. – Я сподіваюся, що через кілька місяців всі про це забудуть, не згадуватимуть про ці ініціативи, які, зважаючи на все, були придумані на колінах”.
Адже коли заговорили про посилення мобілізації, то постало питання фінансування. А на такі речі як кешбек грошей просто немає.
“У нас половина бюджету, вся невійськова складова – це гроші наших західних партнерів (американських грошей досі немає, – “Апостроф”). І мені хочеться уявити, як хтось із Кабміну приїде до американських сенаторів, особливо республіканців, і скаже: “Дайте нам грошей – ми хочемо підвищити пенсії під час війни, а ще ми хочемо кешбек, тому дайте нам кілька мільярдів доларів ще й на кешбек”. І я хочу подивитися, що республіканські сенатори та конгресмени відповідатимуть на це урядовцям, які запропонують таку шалену ідею”, – резюмував Сергій Фурса.
