Україна надасть інформацію про біженців-мільйонерів іншим державам

Податкова формує звіти про фінансові рахунки українців для обміну з іншими країнами

Україна повністю готова до запуску міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з іншими державами за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart). Про це “Головкому” повідомив виконувач обов'язків заступника голови Державної податкової служби України Євген Сокур. Перш ніж відбудеться обмін, податкова має зібрати інформацію з усіх фінансових установ України та сформувати відповідні звіти у форматі CRS про податкові резиденти України. Звіти мають бути готові до 1 липня 2024 року – туди потраплять переважно багаті українці, на рахунках яких було щонайменше мільйон доларів на 1 липня 2023 року. Сам обмін інформацією між державами відбудеться у вересні 2024 року.

"У перший звіт про рахунки, гранична дата подання якого - 1 липня 2024 року, підзвітні фінансові установи зобов'язані включити інформацію про рахунки фізичних осіб з великим балансом - понад $1 млн, які були відкриті з 01.07.2023 по 31.12.2023", - повідомили у Державній податковій службі. Там також зазначили, що "включення до звіту CRS інформації про інші категорії підзвітних рахунків не забороняється".

Отже, податкова також може включати до свого першого звіту інформацію про наявність у фізичних осіб фінансових рахунків, навіть якщо там зберігається менше $1 млн. Але це торкнеться незначної кількості українських біженців. У податковій стверджують, що "законодавець захистив права українських громадян, які через війну вимушено виїхали з України".

Небагатих українців можуть занести до звітів для обміну інформацією про рахунки?

"Більшості громадян, які через війну виїхали за кордон, початок міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією не торкнеться, поки в Україні діє військовий стан", - уточнили в Державній податковій службі. Водночас, там відзначають, що резиденти України не звільняються від обов'язку повідомляти Службі інформацію про отримані за кордоном доходи, що підлягають оподаткуванню.

“Інформацію про фінансові рахунки громадян України буде включено до звітів CRS, які подаватимуться підзвітними фінансовими установами (банками), виключно в тому випадку, якщо з метою оподаткування громадянин України заявить про свій статус резидента в іншій підзвітній юрисдикції, ніж Україна та Сполучені Штати Америки ”, – уточнили “Головкому” у податковій.

Наприклад, “інформацію про банківські рахунки громадян України буде передано до Німеччини виключно у тому випадку, якщо громадянин України у документі самостійної оцінки, наданому підзвітною фінансовою установою, визначить своє податкове резидентство (центр життєвих інтересів) у Німеччині”.

Поняття “документ самостійної оцінки” про центр життєвих інтересів сформульовано у законі: відповідно до вимог загального стандарту звітності CRS, власники рахунків зобов'язані на вимогу фінансових агентів (банків) надавати певні законом №2970 “документи самостійної оцінки статусу податкового резидентства”. Отже, той українець (або українка), який працевлаштувався в іншій державі, сплачує там податки, має рахунки в іноземних банках, але також має рахунки і в Україні, чи має правильно визначити свій статус: він (чи вона) є резидентом чи нерезидентом України? Певний статус буде зафіксовано у відповіді на вимогу банку, а вже потім банк направить цю відповідь до Державної податкової служби.

Нагадаємо, у 2023 році парламент ухвалив закон №2970 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією.

“Якщо громадянин України, який через війну виїхав з України, та у документі самостійної оцінки, наданому підзвітній фінансовій установі (банку), визначив себе резидентом України, то підзвітна фінансова установа не має підстав для включення фінансового рахунку такого громадянина до звіту CRS. Водночас, якщо такий громадянин визначить себе резидентом Німеччини, то інформацію про його фінансовий рахунок в Україні буде включено до звіту CRS і відповідно буде передано до компетентного податкового органу Німеччини”, – пояснює Державна податкова адміністрація.

“Головком” писав про те, що запровадження міжнародного обміну насторожило багатьох українців, які тепер мешкають за межами України. Адже якщо соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, у найкращому разі доведеться повернути весь обсяг виплаченої за два роки соціальної допомоги, а також повернути оплачену вартість житла та медичного страхування – а це вже близько 20 тис. євро на однієї людини. Чи не повернеш – може загрожувати до п'яти років за німецькими законами.

Виникає також питання: чи не доведеться українцям платити податки одразу у двох країнах – в Україні та ще й в іноземній державі? Ні, не доведеться. У податковій стверджують, що “національне законодавство містить усі необхідні норми для уникнення подвійного оподаткування”.

Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування опубліковано на сайті Міністерства фінансів.

Україна виявлятиме закордоном ухилення від сплати податків

Наразі Україна формує перелік країн, з якими на першому етапі планує обмінюватися податковою інформацією на двосторонній основі. "Потенційно партнерами стануть країни, які підписали багатосторонню угоду (крім Росії)", - зазначає Державна податкова служба.

У ДПСУ стверджують, що запровадження міжнародного обміну фінансовими рахунками дозволить посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами.