Група власників українських єврооблігацій має намір добиватися від уряду виплат із цих цінних паперів в обмін на списання частини заборгованості.
Інвестори просять грошей
Нещодавно газета The Wall Street Journal, посилаючись на анонімні джерела, повідомила, що група власників українських євробондів (облігацій, номінованих в іноземній валюті, необов'язково в євро, які випускаються Міністерством фінансів і вільно продаються всім бажаючим – “Апостроф”) має намір вимагати від уряду України відновити виплати з цих цінних паперів. Точного списку цих власників видання не наводить, проте відомо, що серед них є такі міжнародні інвестиційні фонди як BlackRock та Pimco.
Ця група інвесторів володіє 20% українських євробондів, які зараз перебувають у обігу та мають номінальну вартість близько 20 мільярдів доларів. Інвестори хочуть провести реструктуризацію боргу, яка включатиме списання значної його частини, в обмін на те, що уряд з наступного року почне виплачувати відсотки за облігаціями. За попередніми даними, вони хочуть отримувати 500 мільйонів доларів на рік. Нагадаємо, Україна у 2022 році домовилася з комерційними кредиторами про відстрочення виплат за євробондами на два роки через російське вторгнення. Термін цієї угоди спливає у серпні 2024 року, і український уряд хотів би домогтися чергового відстрочення платежів.
«Принцип роботи інвестиційних фондів такий, щоб за цінними паперами, що є в їх портфелях, виплачувалися відсотки, — пояснив «Апострофу» логіку власників євробондів засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. – Це означає, що вкладений капітал працює. Однак Україна вже понад два роки не сплачує відсотки за своїми боргами та не проводить реструктуризацію. Таким чином, власники євробондів не отримують нічого, і їхня така ситуація не влаштовує. Тому вони кажуть: спишемо частину боргу, але те, що залишається, починайте обслуговувати”.
За словами експерта, навіть за умови списання значної частини боргу така угода буде вигідна власникам облігацій. Багато хто придбав їх уже під час повномасштабного вторгнення, коли українські цінні папери різко впали в ціні та торгувалися за 25-30% своєї первісної вартості. Це значно збільшує доходність будь-яких виплат за такими облігаціями.
Припустимо, євробондом вартістю 100 доларів передбачається виплата щорічно 10 доларів, тобто його прибутковість становить 10% річних. Але якщо придбати таку облігацію за 25 доларів, за нею виплачуватимуть ті самі 10 доларів на рік, але для нового власника прибутковість становитиме вже 40% річних. І навіть якщо він погодиться на списання половини боргу, виплати складуть уже 5 доларів, але все ж таки 20% річних.
МВФ на стороні України
Бажання приватних інвесторів отримувати дохід за облігаціями ставить український уряд у непросте становище. Адже він не має грошей на обслуговування зовнішнього боргу. Цього року практично всі податки, зібрані в Україні, спрямовуються на потреби оборони, а всі витрати громадянського сектору фінансуються за рахунок зовнішньої фінансової допомоги. І ніхто не дозволить виплачувати гроші американським чи європейським платникам податків приватним власникам євробондів.
До того ж, МВФ та країни “великої сімки”, які сьогодні є основними донорами України, надали відстрочку з обслуговування нашого держборгу до 2027 року. Звичайно, їх не влаштує ситуація, якщо Україна почне розраховуватись із приватними інвесторами раніше, ніж із ними.
Тому найближчими місяцями уряду доведеться провести непрості переговори з інвесторами, щоб досягти прийнятних для всіх сторін умов реструктуризації боргів щодо єврооблігацій.
Як розповів “Апострофу” голова комітету Верховної ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, такі консультації вже розпочалися. За його словами, є два основні способи вирішення проблеми з українськими цінними паперами. Перший – відстрочення платежів до 2027 року, аналогічне до тієї, яку надали Україні міжнародні донори, другий – проведення повноцінної реструктуризації з випуском нових цінних паперів з більш тривалим терміном погашення та можливим списанням певної частини боргу в обмін на розтягнуті в часі компенсації та гарантії для кредиторів.
Причому, за словами нардепа, переговори продовжуються не лише з кредиторами, згаданими у публікації The Wall Street Journal, а й з іншими інвесторами. Адже у статті йдеться про власників лише 20% євробондів. Водночас, щоби провести реструктуризацію боргів, потрібно отримати згоду не менше двох третин кредиторів. Підтримку у переговорах українському уряду надає Міжнародний валютний фонд.
“Боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, яка має надати свою експертизу та “парасольку” для проведення таких переговорів, – розповідає Данило Гетьманцев. – За цією програмою за період з 2024 року до першого кварталу 2027 року Україна має заощадити на виплатах за зовнішнім держборгом 11,8 мільярда доларів, у тому числі у 2024 році – 4,6 мільярда доларів”.
Дефолт – не катастрофа
На думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, сьогодні більш прийнятним для України є варіант відстрочення обслуговування боргу. При цьому про реструктуризацію та списання слід домовлятися пізніше.
“Цілком очевидно, що Україна зрештою повинна буде домовитися з інвесторами про списання частини заборгованості, оскільки повністю повернути всі борги після війни вона не зможе, – сказав експерт “Апострофу”. – Але зараз неможливо передбачити, коли закінчиться війна, якими будуть умови закінчення, в якому стані опиниться вітчизняна економіка та інші обставини. Тому визначати конкретні параметри реструктуризації сьогодні є недоцільним. Це може бути зроблено, коли буде підбито підсумки війни, виходячи з яких можна буде говорити, якою є можливість України обслуговувати свої зобов'язання”.
До того ж, на його думку, реструктуризувати борги є недоцільним і з іншої причини.
"Україна продовжує позичати гроші, щоб фінансувати поточні потреби бюджету, і зазвичай набагато важче шукати покупців на цінні папери, одночасно відмовляючись від частини зобов'язань за випущеними раніше", - пояснює Борис Кушнірук.
Переговори із кредиторами мають завершитися до серпня. За словами Данила Гетьманцева, ймовірність, що домовитися з ними взагалі не вдасться, і буде оголошено дефолт щодо євробондів, дуже невисока.
Втім, навіть дефолт не стане фатальним для української фінансової системи.
“Війна є класичним форс-мажором, який дозволяє змінити умови кредитування та відкласти повернення боргів, – пояснює Борис Кушнірук. – Звісно, якщо Україна відмовиться відновити обслуговування облігацій, інвестори можуть подавати позови до міжнародних судів. Але судді майже напевно стануть на бік України та підтвердять, що за цих обставин вона має право змінити умови погашення заборгованості”.
Також не варто побоюватися, що відстрочення сплати відсотків за облігаціями нібито негативно вплине на авторитет і кредитні рейтинги України.
“Сьогодні найбільш важливими для нас партнерами є МВФ та країни-союзники, – каже Іван Компан. – Тому нам важливіше підтримувати репутацію солідного партнера у відносинах саме з ними, а не із комерційними інвест-фондами, від яких стабільність фінансової системи України залежить набагато менше”.
При цьому, за його словами, для власників облігацій ризик невиконання умов запозичень є неприємною, але цілком звичайною справою.
“Солідні інвестиційні установи, як правило, не купують українські борги через їх низький кредитний рейтинг. Тому власники євробондів — це переважно спекулятивні хедж-фонди, які займаються покупкою ризикованих активів із високою прибутковістю. І вони завжди готові, що той чи інший емітент відмовиться обслуговувати свої борги. А розмови, що у такому разі вони більше не повернуться на український ринок, не відповідають дійсності. Якщо уряд пропонуватиме за своїми цінними паперами досить високу прибутковість, то покупці на них завжди знайдуться”, — резюмував експерт.
