На фінансових форумах почастішали скарги громадян на погані валютні банкноти від Приватбанку.
Люди повідомляють, що держбанк пропонує їм зношені гроші, які потім не хочуть міняти на гривню або зараховувати на рахунки інших фінустанов (банки та небанківські обмінники).
Ще в середині літа українці називали поганою валютою банкноти двох типів. Перша — старі, звані білі, долари 1996 року випуску без ушкоджень. Вони могли бути не затерті і навіть по-новому хрумкі, але їх не хотіли брати через рік випуску. Були побоювання, що їх перестануть приймати та визнавати. Усім потрібні сині долари, які ФРС презентував у 2010 році та активно насичував ними грошовий обіг. Однак наш Нацбанк швидко дав роз'яснення, що старий долар ніхто не скасовував, і всі зобов'язані його приймати. А після цього стало наказом — усі фінустанови зобов'язали приймати старий, не пошкоджений (не старий) долар із покараннями для тих, хто цього робити не буде. Тому ставлення до білого “американця” почало змінюватися на краще: банки приймають їх без обмежень та додаткових комісій.
Друга категорія "поганої валюти" - пошкоджені, затерті, порвані, прання банкноти, з печатками, написами. За чинним законодавством, їх відносять до категорії старих. Фактично їх приймає менше ніж дюжина українських банків, а більшість фінустанов відмовляють, оскільки не можуть вивезти за кордон для обміну. А ті, хто бере, застосовує чималі комісії — від 10% (Райффайзен Банк) до 50% суми (МТБ Банк).
Зростання скарг клієнтів Приватбанку у вересні пов'язане з другою категорією — саме зі старими купюрами. Люди заявляють, що їм усіма правдами та неправдами намагаються всунути непридатні для вживання гроші. Причому не лише за валютообміну — купівлі готівкової інвалюти. Але й при видачі закордонних переказів та коштів з рахунків, причому в рамках обмежень Нацбанку (до еквівалента 100 тис. грн на день) та після того, як людина попередньо подала заявку — наперед замовила потрібну суму.
Про це йдеться у повідомленні киянина, який поскаржився на відділення Привату на вул. Кібальчича і повідомив, що касир хотів йому видати заношений долар у жовтих плямах. “Я в жодному банку не бачив доларів у такому жахливому стані. Касир відповіла, що вона не має інших”, — зазначив він.
Схожу історію розповів і мешканець Дніпра, який не задоволений тим, що цілих 3 місяці не може зняти "нормальні чисті долари" з карткового рахунку.
"Десяти разів замовляв готівку на різні відділення м. Дніпро, і весь час приходять потерті, надірвані, з плямами та печатками", - підкреслив він.
Його підтримала людина, яка заявила, що також регулярно відвідує приватівські відділення, і за 4 тижні так і не досягла там отримання адекватної валюти. Причому непридатними валютні банкноти визнає не лише клієнт, а й працівники Приватбанку, які привселюдно визнають, що знову приїхала погана валюта, а іншої немає. Це дуже важливий момент, тому не спрацьовує відмовка про те, що людина прискіпується до придатного долара/євро. Ні. Самі банкіри говорять про неякісну валюту, яку все одно пропонують клієнтам, хоч це й заборонено Нацбанком.
“Роблю замовлення готівки, приходжу певного дня, а в касі кажуть: “Вибачте, нам приїхала погана валюта”, показують, що справді погана, вся помальована і в печатках тощо. За останні 4 тижні я зіткнувся із цією проблемою 4 рази”, — йдеться у скарзі клієнта.
Проте ветхість інвалюти, що видається клієнтам, працівники Приватбанку визнають лише в особистому спілкуванні з людьми у відділеннях. А в офіційній відповіді за скаргою кажуть протилежне — що працюють із нормальним доларом/євро. Догоджати клієнтам навіть не намагаються. Підхід до людей у держбанку подібний до шантажу: щось не подобається в банкнотах — можете їх не брати. Іншу готівку ніхто надавати не обіцяє, хоча в людини рахунок може бути лише у цьому банку.
“Приватбанк здійснює видачу валюти для фізичних осіб, згідно з чинними вимогами НБУ. Всі банкноти без ознак підробки або значного пошкодження придатні для операцій як купівлі, так і продажу без обмежень по році випуску банкнот іноземної валюти та їх номіналу. Також зазначимо, що у відділенні Банку видаються купюри, що попередньо пройшли перевірку, відповідно, під час видачі пропонуються платіжні купюри. Усі банки працюють з доларами нового та старого зразків. У разі незадоволеності станом купюри можна відмовитися її приймати”, — йдеться в офіційній відповіді Приватбанку.
При цьому в Приваті досі немає послуги, за якою можна йому здати старий долар/євро. Вона називається прийомом банкнот по інкасо. Наприкінці літа її запустила інша держструктура — Ощадбанк за 20% суми, а Приватбанк так і не запровадив, хоча була чутка про запуск у серпні.
Джерело “Країни” у Приваті повідомило, що інкасо там запровадять до кінця вересня, після чого очікується поступове вирішення проблеми. Розмір майбутньої комісії поки не оголошується, у секреті тримається і ім'я партнера держбанку, який почне вивозити за кордон стару інвалюту та завозити натомість нову. Але достеменно відомо, що відправкою займеться не сам держбанк.
Здавалося б, що у Приватбанку не має бути великого обсягу ветхого долара/євро, якщо він не приймає його у клієнтів на інкасо. Проте кажуть, що банк встиг набратися поганої валюти не через каси, а через термінали.
“У населення не перший місяць проблеми з обміном літнього долара та величезними комісіями. Тому винахідливі громадяни активно поповнювали такою готівкою свої валютні картки в Приваті, поки це було можливо (послугу припиняли та переналаштовували). Тривалий час це можна було робити через платіжні термінали, які є мало не в кожному українському магазині, ці апарати не розпізнавали зношену валюту та приймали її нарівні із нормальною. Народ насував банку величезний обсяг непридатних купюр, вони не вивозяться, тому держбанк намагається всіма правдами та неправдами зараз збути їх через каси”, - визнало джерело “Країни” у Приватбанку.
Проблеми з вивезенням ветхої інвалюти не тільки у Привату, а й у більшості інших фінустанов. Що підтверджується офіційними даними Нацбанку щодо обсягу вивезення іноземних банкнот з України, який сильно скоротився з початку війни: у січні-липні 2022 року вся банківська система вивезла всіх валют в еквіваленті на $441 млн, а в січні-липні 2023-го — взагалі лише на $38 млн. Тоді як за аналогічний період довоєнного 2021-го за кордон було відправлено в рази більше — $1,5 млрд. Банки не хочуть займатися цим через закриття неба, складнощі з логістикою та безпекою.
