24 лютого 2022 року стало для України ключовим моментом історії, особливо для Державної митної служби. У цей день країна перейшла на “військові рейки”, і перед митною службою постали унікальні виклики, з якими раніше важко було зіткнутися у світовій історії.
Складні умови воєнного часу зажадали від української митниці не лише адаптації до нових реалій, а й запровадження нестандартних рішень для підтримки функціонування важливої частини державної інфраструктури. Нові виклики включали не лише забезпечення безпеки та контролю за переміщенням товарів, а й необхідність підтримувати торгівлю та економічну активність країни в умовах війни.
Початок війни: робота під обстрілами
З початком повномасштабного вторгнення РФ президент та уряд визначили головні завдання: зберегти керованість та безперебійну роботу Держмитслужби, а також подбати про життя працівників. Почалася евакуація співробітників із північних та східних областей України – деякі митники ризикували життям та вивозили сервери, документи, особисті справи, щоб не дісталося ворогам.
З початку повномасштабного вторгнення 500 митників (близько 5% загальної кількості працівників) добровільно приєдналися до Сил оборони України. Деякі з них загинули, зазнали поранень, зникли безвісти або потрапили в полон.
Держмитслужба перейшла на цілодобовий режим роботи, на Півдні та Заході країни було призначено додатковий персонал, включаючи тих, хто евакуювався з тимчасово окупованих регіонів України та зон бойових дій. Водночас було мінімізовано фізичні процедури митного контролю та значно зменшено час, необхідний для митного оформлення.
Складовою військових дій стала географічна обмеженість торгівлі України. Північний напрямок був перекритий Білоруссю, а східний – Росією. Крім того, остання заблокувала всі морські порти України, чим позбавила можливості використовувати південний напрямок (через Чорне та Азовське моря) для зовнішньої торгівлі України. Як наслідок, суттєво збільшились транспортні потоки через пункти пропуску на ділянці державного кордону України з країнами-членами ЄС та Республікою Молдова. Митниця почала стикатися з викликами в галузі логістики.
Через війну довелося перенаправляти рух вантажів із морських портів півдня України на кордон із країнами Європейського Союзу за допомогою залізниці, але її можливості обмежені. Як і можливість інфраструктури автомобільних пунктів пропуску на кордонах із країнами ЄС, спроектованою для нормального функціонування у мирний період.
Виклики та перешкоди
Головним викликом стало прискорення виїзду біженців із України. Було забезпечено швидку роботу пунктів пропуску в цілодобовому режимі, збільшено кількість пішохідних коридорів (виділення смуг руху для пішоходів), щоб уникнути черг на кордоні. Перепустка здійснювалася за спрощеною системою.
Війна в Україні викликала найбільшу міграційну кризу в Європі з Другої світової війни. Основні потоки біженців були направлені до країн ЄС. За оцінками експертів ООН, на жовтень цього року в Європі зареєстровано майже 6 млн. українських біженців.
Наступним кроком стало врегулювання ввезення найнеобхідніших для життєзабезпечення та оборони країни товарів.
Так, рішення уряду забезпечило спрощений порядок ввезення гуманітарної допомоги: товари визнавалися гумодопомогою за декларативним принципом, митний контроль було зведено до мінімуму. Виникла можливість декларування гуманітарної допомоги в електронній формі. Було спрощено ввезення товарів подвійного та військового призначення, зокрема радіостанцій, біноклів, монокулярів, коліматорних та оптичних прицілів, тепловізорів, приладів нічного бачення. Крім цього, повністю звільнено від експортного контролю каски та бронежилети. Спрощено перепустку через митний кордон паливно-мастильних матеріалів, безпілотників — БПЛА та їх частин
Війна з Росією призвела до продовольчої та паливної криз. Україна та світ зіткнулися із загрозою глобального голоду без експорту українського зерна до країн Азії, Європи та Африки. Запрацювала “Зернова ініціатива”, однак односторонній вихід Росії у липні 2023 р. із цієї угоди призвів до нових складнощів у роботі митниці. Країна-агресор розпочала майже щоденні ракетні атаки та удари дронами-камікадзе на українські порти, через що страждає інфраструктура Чорноморських портів та портів Дунайського кластера. Незважаючи на це, митниця продовжує виконувати свої обов'язки на Одещині в повному обсязі.
З настанням холодів минулого року росіяни розпочали атаки на енергосистеми України, що призвело до блекаутів по всій країні та спричинило енергетичну кризу. Для вирішення цієї ситуації було вжито чимало заходів, зокрема, звільнено від сплати ПДВ та ввізного мита такі товари, як генератори, акумулятори, їх запчастини та комплектуючі, а також обладнання для супутникового інтернету.
Однак найбільші проблеми виникли через руйнування звичних торгових зв'язків. Щоб підтримати українську економіку, низка країн (Великобританія, країни Європейського Союзу, Канада та Сполучені Штати Америки) ухвалили рішення про скасування ввізного мита для української продукції.
Важливим кроком стало і створення тарифних пільг для українських товарів, що включають звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита та встановлення тарифних квот.
Зі свого боку український уряд також вжив незвичайних для мирного часу податкових заходів: було знижено ставки податків, збільшено обсяги пільгового імпорту. Парламент ухвалив низку законів, що лібералізували оподаткування окремих операцій із ввезення товарів на митну територію України. Уряд дозволив відстрочку сплати митних платежів під час ввезення окремих товарів для спрощення процедур митного оформлення товарів, спростив процедуру звільнення від оподаткування ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів.
Водночас такі заходи суттєво вплинули на один із ключових аспектів діяльності Держмитслужби — адміністрування митних платежів. 2022 року митна служба забезпечила виконання індикативного показника надходжень митних платежів до державного бюджету на 56,9% (фактично перераховано 300,8 млрд. грн. із запланованих 528,3 млрд. грн.). Надходження митних платежів до загального фонду держбюджету за минулий рік порівняно з відповідним періодом 2021 року зменшилися на 32,7%, що кореспондується з річним прогнозом Нацбанку України про падіння ВВП у 2022 році на 31,5%.
Ще один виклик, з яким зіткнулася митниця, – це розвиток інфраструктури за умов війни. Минулого року було завершено будівництво двох пунктів пропуску у Чернівецькій області на кордоні з Румунією. Крім того, Україна розширює практику здійснення спільного контролю, зокрема на українсько-молдовському кордоні.
У той час, коли українська митниця, незважаючи на війну, дотримується міжнародних норм та стандартів, митниця країни-агресора на державному рівні займається контрабандою, замаскованою евфемізмами "сірий", або "паралельний" імпорт. Україна, ЄС та країни-партнери виступили за зупинення роботи Росії та Білорусі у Світовій митній організації.
Війна не змогла загальмувати євроінтеграцію
Опираючись на широкомасштабну збройну російську інтервенцію, зазнаючи величезних людських і фінансово-економічних втрат, Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.
Державна митна служба України набуває сьогодні унікального досвіду не просто підтримки у робочому стані, а й кардинального реформування для інтеграції до митного простору Європейського Союзу у новій фазі євроінтеграції України.
Єврокомісія високо оцінила результати зближення України з Митним союзом – 4 рівень підготовки із 5 можливих (за підсумками Висновків ЄК щодо заявки України на членство в ЄС у 2023 році). Митний кодекс України багато в чому узгоджується з Митним кодексом ЄС, зокрема у ключових сферах транзиту, АЕО та системи спрощень, гарантій та прав інтелектуальної власності.
Під час війни Україна приєдналася до так званого митного безвізу (Конвенція про процедуру спільного транзиту), що стало важливим кроком до членства в ЄС.
У листопаді 2021 р. було проведено попередню оцінну місію DG TAXUD, яка оцінила готовність України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Незважаючи на активні бойові дії у лютому 2022 року, Держмитслужбі вдалося переконати європейських колег, що проект не можна зупиняти. Вже у березні 2022 року було відновлено робочі консультації, а роботу над запуском успішно завершено у травні 2022 року, коли ворог уже був вибитий з півночі України.
Крім того, було забезпечено розгортання національного вузла міжнародної захищеної мережі (CCN/CSI), який забезпечив підключення до NCTS – спільної телекомунікаційної мережі митних та податкових органів держав-членів ЄС Європейської транзитної системи.
1 жовтня 2023 року минув рік від початку міжнародного застосування Україною NCTS. Станом на 1 листопада 2023 р. у країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було успішно завершено понад 24 тис. переміщень, започаткованих митними органами України. В Україні успішно завершено понад 5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції. Держмитслужба України вже надала 154 авторизації на застосування транзитних спрощень, понад 50 заяв від підприємств перебувають на різних етапах розгляду.
Українські компанії сьогодні активно набувають статусів Авторизованих економічних операторів (АЕО), які сприяють наближенню митного законодавства України до європейських стандартів. Це не лише спрощує та полегшує міжнародну торгівлю, а й забезпечує участь українських АЕО у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів. На сьогоднішній день вже 20 компаній набули цього статусу — на початку 2022 року такий статус мала лише одна компанія.
Як приклад досягнення важливих домовленостей з європейськими партнерами можна наголосити на нещодавно ратифікованій угоді про приєднання України до Програми ЄС “Митниця”, яка поглиблює митну співпрацю Україна-ЄС та зміцнює інституційний потенціал Держмитслужби, дозволяє підвищити кваліфікацію українських митників та брати участь у використанні європейських електронних систем.
Поступово імплементуються до українського законодавства положення Митного кодексу ЄС. Ця конвергенція митних правил сприяє покращенню бізнес-середовища, спрощенню торгових операцій та підвищенню конкурентоспроможності українських товарів та послуг на європейському ринку.
Робляться практичні кроки в контексті реалізації інтегрованого управління кордонами, зокрема щодо запровадження обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби з державами-членами ЄС.
