В Україні збільшується кількість скарг на банки через блокування банківських карток. Фінансові установи заморожують рахунки після підозрілих транзакцій, якщо клієнт не може документально підтвердити походження коштів.
За що блокують картки та перекази українців
"ПриватБанк без попередження заблокував усі рахунки!" – одна з найпоширеніших скарг на профільних форумах. Усі українські банки блокують рахунки через порушення правил фінансового моніторингу. І навіть якщо клієнт не знав, що порушує, банк автоматично перевірить транзакцію та визначить як “ризиковану”.
Іноді для блокування достатньо обміняти криптовалюту і отримати кошти з рахунку, який раніше використовували шахраї. Також заблокувати можуть будь-яку "нетипову" операцію: на велику суму з готівкою. Під особливою увагою перебувають і всі суспільно значущі особи. Тому якщо ви, наприклад, народний депутат, просити у вас пояснити, хто переказав вам кошти, банк буде значно частіше.
Банки за порушення фінансового моніторингу штрафують, тому вони не можуть перевірити транзакції, а зобов'язані це робити. Останнім часом штрафів дедалі більше, розповідає Роман Корнілюк, д.е.н., фінансовий аналітик YouControl.
“Зростання кількості штрафів пов'язане з глобальними трендами посилення ролі фінмоніторингу у діяльності фінансових установ, посиленням ролі держави в економіці в умовах геоекономічної фрагментації, підвищеним соціальним запитом на прозорість та підзвітність та розвитком технологій автоматизованого аналізу великих масивів даних. В умовах курсу України на європейську інтеграцію вимоги фінмоніторингу й надалі посилюватимуться, якщо ми як суспільство прагнемо стати частиною цивілізованого демократичного світу”, – зазначає Корнілюк.
Надія Чаленко, керівник юридичного департаменту YouControl розповідає: заблокувати картку можуть навіть за неоновлені дані про себе, якщо було накладено арешт виконавчою службою (через несплачені аліменти, невиконане судове рішення, прострочені штрафи тощо) або якщо фізична особа не зможе довести законне походження коштів.
Особливу увагу слід приділяти наступним випадкам:
- зняття незвичайно великої суми готівки в регіоні, де ви зазвичай не знаходитеся;
- великі онлайн-покупки, особливо вночі;
- отримання великої суми на картку та її виведення готівкою;
- операції з криптовалютою чи іншими віртуальними активами у сумі понад 30 тис. грн;
- транзакції у сумі 400 тис. грн і більше.
Як правильно користуватися рахунком і чи можна розблокувати картку
“Найкращий варіант – уникнення перелічених вище ситуацій, а також ознак , які можуть викликати підозру та призвести до посиленого фінансового моніторингу. Якщо ви все ж таки опинилися під прицілом банку, будьте готові швидко і докладно відповісти на запитання”, – каже Чаленко.
Банк має право поставити питання, пов'язані:
- з транзакцією, яка привернула увагу банку;
- із джерелом коштів, використаних у цій транзакції;
- з усіма сторонами, залученими до цієї операції.
Також слід бути готовим надати банку всі необхідні документи, що підтверджують. Не бійтеся запитувати вашого менеджера в банку, яку саме інформацію і в якому форматі потрібно надати. Чим точніше відповіді, тим більше шансів, що рахунок не заблокують чи швидше розблокують.
Немає “лайфхаків”, як оминути фінансовий моніторинг, розповідає Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків. Фінансовий моніторинг було створено для того, щоб підозрілі операції клієнтів не залишилися поза увагою.
“Якщо ви на вашу картку завжди 15-го отримуєте аванс, 1-го – зарплату, вам трохи допомагає хтось із родичів і ви щомісяця отримуєте десь 20 тис. грн, але раптом на картку надійшли 50 тисяч, 100 тисяч або ще більша сума, це буде нетипова вам операція. І банк попросить пояснити цю операцію”, – пояснює банкір.
Дубас радить завжди дотримуватися фінансової гігієни. Наприклад, якщо ви комусь дали в борг 100 тис. грн готівкою, а боржник повертає вам цю суму протягом 10 місяців по 10 тис. грн, одразу приготуйте договір позики. Навіть якщо ви довіряєте тому, кому ви надали кошти, такий договір може стати документом, який ви на вимогу зможете надати банку.
“Поради для українців – стежити за фінансовою гігієною. Якщо позичили кошти і людина віддає борг – майте на руках договір позики. Аби могли пояснити. Усі фінансові транзакції моніторяться. Завжди банк може ставити запитання. І блокування рахунку для вивчення природи цих засобів – дозволене нормальне явище”, – розповідає експерт.
Директор Академії фінансового моніторингу Ростислав Марчук розповідає OBOZ.UA: Україна досить успішно виконує свої зобов'язання у питаннях ухвалення законодавства щодо боротьби з відмиванням коштів. Наприклад, в оцінках ЄС йдеться про те, що перелік реформ, що протидіють легалізації коштів, зазначений у статусі conpleted, виконаний. “Те, що вони ставили із першочергових норм, виконано. Але водночас є й низка інших позицій, які Україна імплементує”, – пояснив він.
Згодом норми фінансового моніторингу посилюватимуться. А українцям доведеться вивчати правила фінансової гігієни та легалізувати свої доходи.
