За таким маршрутом відбувається купівля обладнання у російських компаній із наступним транзитом коштів державної компанії з України до РФ.
У компанії «Укргазвидобування», схоже, технічно переосмислили відомий вислів «валіза, вокзал, росія». Тепер таким маршрутом відбувається купівля обладнання у російських компаній з наступним транзитом коштів державної компанії з України до РФ.
Адже «Укргазвидобування» вирішило закупити товарні послуги у компанії «Везерфорд Україна» — дочірньої компанії ірландсько-американської Weatherford International, визнаної НАПК у лютому цього року спонсором війни. А це, на мою думку, означає, що де-факто «Везерфорд Україна» продовжує працювати в Росії, сплачує там податки на мільйони доларів, а також повністю інтегровано у технологічний процес забезпечення роботи російської нафтогазової галузі.
Можна не сумніватися, що учасники такої схеми потім можуть вигадати гарну легенду про «спецоперацію розвідувальної служби», де гроші компанії «Везерфорд» мали піти на новий підрив Кримського мосту або масштабну атаку дронами по російських НПЗ. Але ж ні. І тут гроші банально осідають на рахунках у Росії.
До речі, якби не було прокурорів-інвалідів, корупціонерів із ТЦК та МСЕК, книг від Залужного, нових санкцій Зеленського на РНБО, то їх треба було б вигадати. Інакше співпраця «Укргазвидобування» з російським ринком була б помітнішою і викликала б живий інтерес.
Дехто звинувачує «Укргазвидобування» в тому, що компанія легалізує «спонсорів війни». Чи можна сказати? Думаю, певною мірою справді стався факт колаборації державного газодобувного сектору з російським бізнесом, який опинився під забороною в Україні.
Та й не просто так днями Антимонопольний комітет України розглядає прецедентну скаргу. Йдеться саме про «прецедент», який може в майбутньому стосуватися і нафтогазової галузі, та інших секторів економіки (хоч аграрного, хоч фінансового) на державному, а може, й міжнародному рівнях.
Фактично рішення АМКУ матиме історичне — на цьому воєнному етапі значення. Адже після нього вже з'явиться відповідь на запитання, чи українські державні органи можуть співпрацювати з тими, хто фінансує війну проти України.
Згадана компанія "Везерфорд Україна", яку "Укргазвидобування" допустила до тендеру, є досить відомою фірмою. Адже відносно небагато компаній, які надають послуги для дослідження технічного стану обсадних колон нафтових та газових свердловин. Як-не-як, це основа свердловини та гарантія довготривалої експлуатації свердловини.
Проблема материнської компанії Weatherford International (Ірландія-США) насправді не є чимось неймовірним чи надзвичайним. Власники компанії — а отже, і власники української «Везерфорд Україна» — вирішили не йти з російського ринку, працювати там далі, заробляти гроші, платити податки тощо. Тобто Weatherford International та «Везерфорд Україна» особливо не ховаються у своїй співпраці з Росією. Такий їхній вибір. Судити їх за це не буду.
Але тоді постає питання: якщо все відомо, відкрито та публічно, то чому «Укргазвидобування» не зробило для себе висновків, чи не дистанціювалося від «Везерфорд Україна», щоб уникнути скандалу?
До речі, основний замовник "Везерфорд" - відома компанія "Роснефть" під керівництвом Ігоря Сечіна, одного з найближчих бізнес-соратників російського президента Путіна. І ось така ситуація складається, що в Україні всі знають про зв'язок «Везерфорд», Роснефть, Сечіна… І нічого.
Якось тихенько всі оминають ці незручні питання. А «Укргазвидобування» взагалі просто бере 64 млн грн на закупівлю обладнання та віддає їх компанії «Везерфорд Україна».
Можливо, менеджерів «Укргазвидобування» надихає вчинок львівського олігарха Козицького, який виявився партнером «Газпрому» через бізнес чеського олігарха Комарека.
Той розвивав із росіянами нафтовий термінал у Самарській області. Зв'язок «Укргазвидобування» та Козицького також простежується у багатьох тендерах, де компанія сплачує мільярди гривень галицькому бізнесменові.
Історія з «Укргазвидобуванням», «Роснафтою», Weatherford International та «Везерфорд Україна» могла б завершитися, як завжди, у стилі «перемогла дружба». "Російська дружба". Але результати тендеру заперечила американська компанія USA Denimex Inc.
Згідно з чинним законодавством, «Укргазвидобування» має відхилити пропозицію у тендері, якщо переможцем стає компанія з власниками, зареєстрованими в Росії. І в даному випадку переможець у складі своїх учасників якраз і мав юридичну особу Weatherford global products limited, яка також є прямим учасником російського ТОВ "Везерфорд Холдінгз (Рус)".
Проте в «Укргазвидобуванні» сказали: «Російські не здаються!» І подали до Антимонопольного комітету України офіційну позицію «Везерфорд Україна» щодо відсутності зв'язків із Росією. Мовляв, ну і що з того, що в реальному житті якась там «Роснефть» і якийсь Сечин працюють з цією компанією. Ми ж тут в Україні цього не бачимо.
Для розуміння ситуації варто просто поглянути на роботу "Везерфорд", яка успішно працює з компаніями з видобутку в Росії. В Росії "Везерфорд" має розширену мережу - ТОВ "Везерфорд Холдінгз (Рус)", ТОВ "Везерфорд" і ТОВ "Везерфорт Бізнес Сервіс". Всі ці російські компанії разом сплатили податків на суму 15 млн дол. Протягом 2022-2023 рр. "Везерфорд" завозив до Росії необхідне обладнання для нафтогазового видобутку на мільйони доларів.
Тобто, як на мене, бізнес-стратегія Weatherford прямо передбачає, що російський ринок є пріоритетним для компанії, а тому ми й надалі бачитимемо роботу Weatherford у Росії. І це, звичайно, приноситиме дохід до бюджету країни-агресора.
І виправдання «Укргазвидобування», що, мовляв, проти Weatherford немає санкцій РНБО, і поки що цих санкцій не буде — з партнерами Сечина працюватимемо — це, думаю, саме виправдання цих доходів російського бюджету.
Тому в цьому випадку менеджмент «Укргазвидобування» має визначитися: чи носити вишиванки, чи косоворотки. Інакше в історичній ситуації війни — це навіть пахне державною зрадою. Принаймні зараз і за менші провини бізнес отримує підозри за статтею 111 кримінального кодексу України.
РНБО, певен, має сказати своє вагоме санкційне слово у цій історії. А саме зараз важливою є роль АМКУ, який розглядає цей випадок. І, як я вже казав, це рішення справді може стати історичним, бо або легалізує співпрацю з Росією, або остаточно заборонить «Укргазвидобуванню» та іншим компаніям сидіти п'ятою точкою на двох стільцях одночасно.
