Жовтень 2023-го став знаковим для України. Вдруге з початку війни ми не отримали від США додаткового фінансування (вперше — у серпні) Зате весь місяць пройшов у контексті натяків, що час навчитися збирати податки, викорінювати тінь та боротися з корупцією. власне і «живиться» з тіньової економіки. І фактично резонансна стаття у впливовому виданні. Time лише стала гучним публічним сигналом, який уже не можна ігнорувати Києву.
Бюджетна арифметика
19 жовтня у першому читанні було ухвалено проект держбюджету на 2024 рік, у якому доходи визначено у розмірі 1,746 трлн грн, витрати — 3,308 трлн грн, а різниця (дефіцит) — 1,593 трлн грн, яка має знову покриватися переважно за рахунок міжнародної.
Цього року, за інформацією Мінфіну, макрофінансова допомога від Європейського Союзу становила $16,2 млрд, гранти від США - $10,9 млрд, кошти від МВФ - $3,6 млрд, пільгове фінансування від Канади - $1,8 млрд.
Наступного року, як сподівається депутат з бюджетного комітету Верховної Ради Леся Забурана, допомога від США становитиме близько $14 млрд. У Мінфіні кажуть, що очікують від ЄС 12,5 млрд євро (чверть від пакета допомоги у 50 млрд євро, розрахованого на чотири роки) ).
Але це лише надії. Глава місії МВФ в Україні Гевін Грей та заступник директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан в інтерв'ю NV заявили, що Україні потрібно «розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування», оскільки «всі розуміють: згодом і поступово міжнародна підтримка зменшуватиметься». Тобто час «зосередитися на посиленні можливостей збирати доходи — як податкові, так і митні — власними силами». Натяк більш ніж прозорий.
У свою чергу, Євросоюз, у процесі підготовки до звіту 8 листопада з оцінкою заявки України на членство в ЄС, від якого залежатиме, чи почнуться переговори про вступ, теж натякнув на додаткові умови, пов'язані з боротьбою з корупцією.
Раніше, у звіті Європейської комісії за заявкою України, було більш конкретне зауваження, що повноцінне членство в ЄС за наявності десятків схем ухилення від оподаткування буде неможливим.
Американці вирішили піти навпростець. На початку жовтня телеканал CNN оприлюднив інформацію про дипломатичну ноту США, в якій йшлося про необхідність посилити боротьбу з корупцією для того, щоб надалі отримувати фінансову допомогу. Майже водночас видання Politico написало, що адміністрація Джо Байдена набагато більше занепокоєна корупцією в Україні, аніж визнає публічно. Далі вже була згадана історія з обкладинкою та статтею у Time…
16 жовтня в Україну прибула спецпредставник США з питань економічного відродження екс-міністр торгівлі Пенні Пріцкер, яка, на думку ЗМІ, перевірятиме витрати американських коштів. Сама Пріцкер наголошує, що її завдання значно ширше: оцінити стан української економіки та сприяти «прогресу у різних сферах», насамперед у боротьбі з корупцією, від чого залежить «двопартійна підтримка довгострокової допомоги Україні».
А 27 жовтня лідери Словаччини та Угорщини виступили проти пакету допомоги Україні 50 млрд євро. Нагадаємо, на чверть цієї суми уряд розраховує наступного року.
Що ж відбувається? Все дуже просто: корупція заважає вийняти гроші з тіні, тому донорам доводиться надавати нам більше коштів, аніж вони могли без нашої корупції. А з урахуванням ескалації на Близькому Сході, майбутніх виборів у США та рецесії європейської економіки, ентузіазм щодо надання Україні багатомільярдної допомоги зменшується.
Тінь, як вона є
За часи війни не зменшилася тіньова економіка. Як вона становила за різними оцінками від 20% до 30% ВВП, так і залишилася на цьому рівні.
Як зазначають експерти, саме через війну та зменшення контролю суттєво зросла частка підпільної горілки, цигарок, палива. Згідно з підрахунками «Економічної експертної платформи», у перші три квартали 2023 року в тіні, тобто без сплати податків та акцизів, продавалося від 6 до 12% автомобільного палива (середній три квартали показник — 10%), від 13 до 23% тютюнових. виробів (у середньому - 18%) та від 30 до 47% спиртних напоїв (у середньому - 38%).
На думку керівника фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, лише несплата акцизів та ухилення від ПДФО через зарплати в конвертах викликає дірку у бюджеті, недонадходження у розмірі 200 млрд грн. Обсяг маніпулювання з податковими накладними — 1,5 млрд грн щомісяця. За 2022 рік набігло 18 млрд. грн. «Скрутки» (фіктивний податковий кредит) минулого року забрали з бюджету щонайменше 16 млрд грн. "Конвертаційні центри" ще 20 млрд. грн. втрат бюджету протягом року.
Обсяг контрабанди можна визначити за допомогою нескладної математичної задачі. Зовнішній товарообіг України за січень-вересень — $73,7 млрд. Імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували — на $27,1 млрд. При цьому за 9 місяців надходження експортного та імпортного мита становили лише 22,4 млрд грн ($612 млн). Співвідношення податкових платежів до обороту – 0,8%. Маємо наочне підтвердження ухилення від легальної розмитнення у надвеликих обсягах. За різними оцінками втрати бюджету від «сірого» імпорту та контрабанди — близько 100 млрд грн на рік.
Гра поза правилами
Окрім економічного є ще й моральний аспект. Це проблема розриву між тими, хто платить та не платить. Фахівці кажуть, що лише на ринку палива цей показник сягає п'ять-шість разів.
Ілюстрацією такого дисонансу є ситуація в гральному бізнесі. Легальний зараз дає рекордні суми сплачених податків. серпень 2023 року гральний бізнес заплатив 2,28 млрд грн податків. 6,65 млрд грн податків. Це у 9,5 раза більше, ніж за весь 2022р.
При цьому нелегальні офлайн- та онлайн-казино, а також гральні зали, які працюють без ліцензії, не платять нічого зовсім, окрім корупційних «внесків». . Орієнтовно вважають, що це 12 млрд грн на місяць і мінімум 2 млрд грн Але, можливо, значно більше, оскільки це оцінка БЕБ на основі аналізу транзакцій банків у грудні минулого року. протилежний тому, що очікують ініціатори.
«Якщо, наприклад, гральний бізнес за дев'ять місяців цього року, це офіційна статистика, сплатив податків у 9,5 разів більше, ніж за весь минулий рік, але при цьому є заклики: а давайте ще збільшимо оподаткування. При тому, що 70% перебуває в тіні. Очевидно, що швидше за все і ті, хто не в тіні, почнуть заходити в тінь. Тому питання стоїть так: якщо влада піде цим шляхом, то це шлях у нікуди», — зазначив в інтерв'ю «Прямому» економіст Борис Кушнірук.
Хто має боротися з тінню? За компетенцією відповідні правоохоронні органи. Іноді вони це роблять. Наприклад, остання новина: БЕБ викрив групу осіб, яка організувала систему із сайтів-дзеркал, та пропонувала гравцям підпільні азартні ігри в карти та рулетку в реальному часі, датована 24 жовтня. Зловмисникам загрожує до 680 тис. грн штрафу.
Попередня новина — від червня — про те, що у Білій Церкві викрито мережу нелегальних гральних закладів. А перед тим у березні — в одному з ресторанів столиці накрили підпільне VIP-казино, де вилучили чотири столи для гри в рулетку, 10 столів для гри в покер, комп'ютерну техніку, понад 10 комплектів фішок, гральних карт.
Можливо, були й інші історії, які не потрапили в пресу. Але схоже, що чіткої вказівки на державному рівні кинути всі сили на системну боротьбу з тіньовим гемблінгом немає. Натомість звучать заклики підвищити фіскальне навантаження на легальний сектор, який і так платить. Схоже, відбувається й у інших сферах економіки.
«Потрібно здійснювати кроки, які б зменшували тінізацію та зменшували зловживання у різних сферах. При імпорті продукції головна проблема полягає в тому, що багато продукції завозилося як волонтерська допомога, а по суті була просто прихованим комерційним імпортом, з якого не сплачують податки. Ми маємо проблему з відшкодуванням ПДВ. Зловживання там як були, так і є», - зазначає Кушнірук.
Усім зрозуміло, що боротьба з тіньовим, нелегальним бізнесом та різними схемами — єдиний правильний шлях різкого збільшення доходів бюджету. Також зрозуміло — подальший тиск на легальний бізнес є прямим і коротким шляхом до повного краху економіки.
Декілька питань наостанок
Чому наші партнери мовчали минулого року і заговорили тепер? Швидше за все, через активну фазу бойових дій, потреби українського війська та зосередженість на мілітарних та гуманітарних аспектах підтримки. Але війна затягується, потреба у зовнішньому фінансуванні залишається, тому ймовірність, що міжнародна допомога кореспондуватиметься з нашими успіхами у подоланні тіньової економіки та корупції, висока.
Який може бути сценарій, якщо влада не відреагує на прозорі натяки? Може статися, що ми продовжимо отримувати у повному обсязі військову допомогу, а джерела фінансування бюджетних видатків доведеться значною мірою шукати самостійно.
Найгірший сценарій, коли замість детінізації буде посилюватися фіскальний тиск на легальний бізнес. Хоча жодних вимог щодо підвищення податків ні з боку стратегічних партнерів, ні з боку МВФ не чути. , Висновок з якого може бути лише один - доходи бюджету треба шукати у «тіньовиків» та «схемщиків».
