Закиди за корупцію: чому саме зараз?

Жовтень 2023 став знаковим для України. Вдруге з початку війни ми не отримали від США додаткового фінансування (вперше – у серпні). Зате весь місяць пройшов у контексті натяків, що час навчитися збирати податки, викорінювати тінь і боротися з корупцією, яка власне й харчується з тіньової економіки. І фактично резонансна стаття у впливовому виданні Time лише стала гучним публічним сигналом, який уже не можна ігнорувати Києву.

Бюджетна арифметика

19 жовтня у першому читанні було прийнято проект держбюджету на 2024 рік, у якому доходи визначено у розмірі 1,746 трлн грн, витрати – 3,308 трлн грн, а різниця (дефіцит) – у 1,593 трлн грн, яка має знову покриватися переважно за рахунок міжнародної.

Цього року, за інформацією Мінфіну, макрофінансова допомога від Європейського Союзу становила $16,2 млрд, гранти від США – $10,9 млрд, кошти від МВФ – $3,6 млрд, пільгове фінансування від Канади – $1,8 млрд.

Наступного року, як сподівається депутат з бюджетного комітету Верховної Ради Леся Забурана, допомога від США становитиме близько $14 млрд. У Мінфіні кажуть, що очікують від ЄС 12,5 млрд євро (чверть від пакета допомоги у 50 млрд євро, розрахованого на чотири роки) ).

Але це лише надії. Глава місії МВФ в Україні Гевін Грей та заступник директора Європейського департаменту МВФ Ума Рамакрішнан в інтерв'ю NV заявили, що Україні потрібно "розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування", оскільки "всі розуміють: згодом і поступово міжнародна підтримка зменшуватиметься". Тобто – час “зосередитись на посиленні можливостей збирати доходи – як податкові, так і митні – власними силами”. Натяк більш ніж прозорий.

У свою чергу, Євросоюз, у процесі підготовки до звіту 8 листопада з оцінкою заявки України на членство в ЄС, від якого залежатиме, чи почнуться переговори про вступ, теж натякнув на додаткові умови, пов'язані з боротьбою з корупцією.

Раніше, у звіті Європейської комісії за заявкою України, було більш конкретне зауваження, що повноцінне членство в ЄС за наявності десятків схем ухилення від оподаткування буде неможливим.

Американці вирішили піти навпростець. На початку жовтня телеканал CNN оприлюднив інформацію про дипломатичну ноту США, в якій йшлося про необхідність посилити боротьбу з корупцією для того, щоб надалі отримувати фінансову допомогу. Майже водночас видання Politico написало, що адміністрація Джо Байдена набагато більше занепокоєна корупцією в Україні, аніж визнає публічно. Далі вже була згадана історія з обкладинкою та статтею у Time…

16 жовтня в Україну прибула спецпредставник США з питань економічного відродження екс-міністр торгівлі Пенні Пріцкер, яка, на думку ЗМІ, перевірятиме витрати американських коштів. Сама Пріцкер наголошує, що її завдання значно ширше: оцінити стан української економіки та сприяти “прогресу у різних сферах”, насамперед у боротьбі з корупцією, від чого залежить “двопартійна підтримка довгострокової допомоги Україні”.

А 27 жовтня лідери Словаччини та Угорщини виступили проти пакету допомоги Україні 50 млрд євро. Нагадаємо, на чверть цієї суми уряд розраховує наступного року.

Що ж відбувається? Все дуже просто: корупція заважає вийняти гроші з тіні, тому донорам доводиться надавати нам більше коштів, аніж вони могли без нашої корупції. А з урахуванням ескалації на Близькому Сході, майбутніх виборів у США та рецесії європейської економіки, ентузіазм щодо надання Україні багатомільярдної допомоги зменшується.

Тінь, як вона є

За часи війни не зменшилася тіньова економіка. Як вона становила за різними оцінками від 20% до 30% ВВП, так і залишилася на цьому рівні.

Як зазначають експерти, саме через війну та зменшення контролю суттєво зросла частка підпільної горілки, цигарок, палива. Згідно з підрахунками “Економічної експертної платформи”, у перші три квартали 2023 року у тіні, тобто без сплати податків та акцизів, продавалося від 6 до 12% автомобільного палива (середній три квартали показник – 10%), від 13 до 23% – тютюнових виробів (у середньому – 18%) та від 30 до 47% спиртних напоїв (у середньому – 38%).

На думку керівника фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, лише несплата акцизів та ухилення від ПДФО через зарплати в конвертах викликає дірку у бюджеті, недонадходження у розмірі 200 млрд грн. Обсяг маніпулювання з податковими накладними – це 1,5 млрд грн щомісяця. За 2022 рік набігло 18 млрд. грн. "Скрутки" (фіктивний податковий кредит) минулого року забрали з бюджету не менше 16 млрд грн. "Конвертаційні центри" ще 20 млрд. грн. втрат бюджету протягом року.

Обсяг контрабанди можна визначити за допомогою нескладної математичної задачі. Зовнішній товарообіг України за січень-вересень – $73,7 млрд. Імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували – на $27,1 млрд. При цьому за 9 місяців надходження експортного та імпортного мита становили лише 22,4 млрд грн ($612 млн). Співвідношення податкових платежів до обороту – 0,8%. Маємо наочне підтвердження ухилення від легальної розмитнення у надвеликих обсягах. За різними оцінками, втрати бюджету від "сірого" імпорту та контрабанди - близько 100 млрд грн на рік.

Гра поза правилами

Окрім економічного є ще й моральний аспект. Це проблема розриву між тими, хто платить та не платить. Фахівці кажуть, що лише на ринку палива цей показник сягає п'ять-шість разів.

Ілюстрацією такого дисонансу є ситуація у гральному бізнесі. Легальний зараз дає рекордні суми сплачених податків. У вересні було сплачено 1 млрд грн, що на 300 млн грн більше, ніж за весь 2022 рік та вп'ятеро більше, ніж за весь 2021 рік. За серпень 2023 року гральний бізнес заплатив 2,28 млрд. грн податків. За дев'ять місяців – 6,65 млрд. грн. податків. Це у 9,5 рази більше, ніж за весь 2022р.

При цьому нелегальні офлайн- та онлайн-казино, а також гральні зали, які працюють без ліцензії, не сплачують нічого зовсім, крім корупційних "внесків". У Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАЇЛ) не можуть чітко порахувати обсяг тіньового ринку гемблінгу. Орієнтовно вважають, що це 12 млрд грн на місяць та щонайменше 2 млрд грн несплачених податків на місяць. Але, можливо, значно більша, оскільки це оцінка ВЕБ на основі аналізу транзакцій банків у грудні минулого року. У той же час, продовжують звучати заклики ще сильніше закрутити податкові гайки легальному бізнесу. Не виключено, що ефект буде прямо протилежний тому, що очікують ініціатори.

“Якщо, наприклад, гральний бізнес за дев'ять місяців цього року, це офіційна статистика, сплатив податків у 9,5 разів більше, ніж за весь минулий рік, але при цьому є заклики: а давайте ще збільшимо оподаткування. При тому, що 70% перебуває в тіні. Очевидно, що швидше за все і ті, хто не в тіні, почнуть заходити в тінь. Тому питання стоїть так: якщо влада піде цим шляхом, то це шлях у нікуди”, – зазначив в інтерв'ю “Прямому” економіст Борис Кушнірук.

Хто має боротися з тінню? За компетенцією – відповідні правоохоронні органи. Іноді вони це роблять. Наприклад, остання новина: БЕБ викрив групу осіб, яка організувала систему із сайтів-дзеркал, та пропонувала гравцям підпільні азартні ігри в карти та рулетку в реальному часі, датована 24 жовтня. Зловмисникам загрожує до 680 тис. грн штрафу.

Попередня новина – від червня – про те, що у Білій Церкві викрито мережу нелегальних гральних закладів. А перед тим у березні - в одному з ресторанів столиці "накрили" підпільне VIP-казино, де вилучили чотири столи для гри в рулетку, 10 столів для гри в покер, комп'ютерну техніку, понад 10 комплектів фішок, гральних карт.

Можливо, були й інші історії, які не потрапили в пресу. Але схоже, що чіткої вказівки на державному рівні кинути всі сили на системну боротьбу з тіньовим гемблінгом немає. Натомість звучать заклики підвищити фіскальне навантаження на легальний сектор, який і так платить. Схоже, відбувається й у інших сферах економіки.

“Потрібно здійснювати кроки, які б зменшували тінізацію та зменшували зловживання у різних сферах. При імпорті продукції головна проблема полягає в тому, що багато продукції завозилося як волонтерська допомога, а по суті була просто прихованим комерційним імпортом, з якого не сплачують податки. Ми маємо проблему з відшкодуванням ПДВ. Зловживання там як були, так і є”, – зазначає Кушнірук.

Усім зрозуміло, що боротьба з тіньовим, нелегальним бізнесом та різними схемами – єдиний правильний шлях різкого збільшення доходів бюджету. Також зрозуміло – подальший тиск на легальний бізнес є прямим і коротким шляхом до повного краху економіки.

Декілька питань наостанок

Чому наші партнери мовчали минулого року і заговорили тепер? Швидше за все, через активну фазу бойових дій, потреби українського війська та зосередженість на мілітарних та гуманітарних аспектах підтримки. Але війна затягується, потреба у зовнішньому фінансуванні залишається, тому ймовірність, що міжнародна допомога кореспондуватиметься з нашими успіхами у подоланні тіньової економіки та корупції, висока.

Який може бути сценарій, якщо влада не відреагує на прозорі натяки? Може статися, що ми продовжимо отримувати у повному обсязі військову допомогу, а джерела фінансування бюджетних видатків доведеться значною мірою шукати самостійно.

Найгірший сценарій, коли замість детінізації посилюватиметься фіскальний тиск на легальний бізнес. Хоча жодних вимог щодо підвищення податків ні з боку стратегічних партнерів, ні з боку МВФ не чути. Останні лише нагадали у вищезгаданому інтерв'ю про зобов'язання влади України дотримуватись виваженої фіскальної політики. Логічне зауваження, висновок з якого може бути лише один – доходи бюджету треба шукати у “тіньовиків” та “схемників”.