Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи “Фінанси та кредит” Костянтину Жеваго, підозрюваному у дачі хабара колишньому голові та суддям Верховного Суду.
Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зазначається, що після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання щодо застосування цього запобіжного заходу.
У САП додали, що на момент скоєння злочину і зараз підозрюваний перебуває на території Французької Республіки.
Справа про хабар екс-голові Верховного Суду Князєву
Як повідомлялося, 16 травня НАБУ та САП заявили про викриття схеми отримання хабара керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали тоді чинного голову суду Всеволода Князєва та вилучили $2,7 млн. Пізніше САП повідомила про підозру йому та його спільнику – адвокату.
Справа, за рішення, за якою голова Верховного Суду отримав хабар, пов'язана зі структурами бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними слідства, Жеваго особисто причетний до організації передачі хабара, хоча сам він це заперечує.
У САП уточнювали, що до передачі хабара залучили адвокатське об'єднання, яке фактично використовувалося для прикриття "бек офісу", який дозволяв впливати на рішення Верховного Суду та іншого суду. Він не назвав адвокатського об'єднання. Інтереси компанії Ferrexpo Жеваго у Верховному Суді представляла юридична фірма "Ілляшов та партнери", проте там свою причетність до справи заперечували.
Йдеться про рішення, яким 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсною договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам входили до групи VS Energy російських бізнесменів Олександра Бабакова, Євгена Гінера, Михайла Воєводіна та Сергія Шаповалова.
У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на бік нинішніх власників “Полтавського ГЗК” у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.
