Верховна Рада: 400 у залі, 1 у СІЗО. Чому парламент втрачає своїх депутатів?

За чотири дні зими два депутати заявили про намір достроково скласти свої повноваження. Обидва — Максим Єфімов і Дмитро Шпенов — мажоритарники відповідно замістити їх у Раді під час військового стану неможливо. Таким про

Реальна кількість нардепів, здатних брати участь у засіданнях, — 400. Ще один мажоритарний депутат — Олександр Дубинський — зараз перебуває в СІЗО і здійснювати свої повноваження не в змозі.

Депутатів могло бути і 399, але за Андрія Одарченка, котрий побував у тому ж СІЗО, що й Дубинський, внесли заставу і він може брати участь у засіданнях.

"Мажори" занудьгували?

Хронологічно першим став Максим Єфімов - 1 грудня 2023 він повідомив про свій намір скласти мандат. У довгому пості у соцмережі він заявив, що умови війни посилюють запит на персональне лідерство, яке, на думку парламентаря, “ полягає у здатності забезпечити людям безпеку, економічну активність та соціальний захист ”. Верховна Рада, вважає Максим Єфімов, зараз не дає можливості реалізувати цей функціонал.

Максим Єфімов — позафракційний, але раніше був одним із лідерів групи ”Відродження України”. Разом із “Платформою за життя та мир” ця група була створена з депутатів, які раніше входили до фракції ОПЗЖ. Цікаво, що у Верховній Раді попереднього скликання Максим Єфімов входив до фракції Блок Петра Порошенка.

Через два дні, 4 грудня, стало відомо про те, що ще один депутат — Дмитро Шпенов — написав заяву про дострокове складання депутатських повноважень. На відміну від Максима Єфімова Дмитро Шпенов не ділився в соцмережах своїми мотивами. В опублікованій заяві причини не вказано. На даний момент, як і Юхимів, він є позафракційним. Раніше він входив до так званої групи Новинського. Сам Вадим Новинський склав депутатський мандат ще влітку 2022 року, а в січні 2023 року РНБО запровадила проти нього санкції.

Як уже було сказано вище, Шпенов та Юхимів — мажоритарники, відповідно, щоб замінити їх, потрібно проводити позачергові вибори в округах. З огляду на т.з. меморандум Моне про недоцільність виборів раніше, ніж через півроку після завершення військового стану, дані округу залишаться без своїх представників у Верховній Раді.

У "Батьківщини" оголився Харків

Це не перші у поточному році і, найімовірніше, не останні відмови від депутатських повноважень. 25 листопада про такий намір повідомив колег народний депутат фракції "Батьківщина" Віталій Данилов. Він очолював Харківську обласну організацію "Батьківщини" - з цієї посади в партії Данилов також просить його звільнити

Віталій Данилов балотувався у партійному списку, тож на його місце може зайти як Михайло Соколов – перший у черзі, так і будь-який інший, хто не пройшов до парламенту від “Батьківщини”. Михайло Соколов відомий тим, що у 2019 році, після роботи у Дніпропетровській міськраді та у Верховній Раді як депутат, оголосив про закінчення політичної кар'єри та повернувся до бізнесу. Цікаво, що свого часу активно працював на звільнення Юлії Тимошенко як правозахисник (потім керував Миколаївською парторганізацією), а 2014 року влаштував візит до України голови Асоціації конгресменів США Джима Слеттері .

Втім, у безмандатній частині списку кандидатів “Батьківщини” є й визначніші персони. Наприклад, екс-посол України та колишній радник голови СБУ Маркіян Лубківський чи екс-голова Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель.

Для Юлії Тимошенко демарш Віталія Данилова може стати неабиякою проблемою, вважає директор Української аналітичної групи Олександр Охріменко, адже він забезпечував чималою мірою фінансову підтримку партії: “ Спонсорів майже не залишилося... Останні опитування за липень 2023 року показали, що на сьогодні за партію "Батьківщина" проголосувала б 2,3%. Це не дає шансів Юлі провести своїх депутатів до Верховної Ради… А свої гроші вона інвестувати боїться, тож спонсори просто розбігаються від неї ”, — розповів експерт із посиланням на джерела у парламенті.

З цієї версії відверто сміється народний депутат фракції “Батьківщина” Олексій Кучеренко. При цьому він натякає на те, що джерело цієї версії цілком можливо з Москви. Щодо заміни Данилову, партія визначиться 8 грудня.

Хронічна нестача

У Верховній Раді нинішнього скликання спочатку був некомплект: лише 424 депутати із 450 за Конституцією України. Це сталося тому, що парламентські вибори не проводились на тимчасово окупованих територіях.

Новообраний парламент витримав понад половину своєї каденції. Першим – у червні 2020 року – написав заяву про складання мандату народний депутат Святослав Вакарчук . "З того часу так і повелося ", - зауважила народний депутат (фракція "Євросолідарність") Ірина Геращенко.

Vesti.ua вже писали про основних “відмовників” 2023 року, але насправді депутати йшли не лише через скандали чи з невідомих причин. З початком широкомасштабного збройного вторгнення РФ парламентарі змінювали мандати на фронт, хто на призначення до Кабміну. Так, у березні 2022 року Михайло Забродський (фракція ЄС) повернувся на військову службу та отримав призначення до ЗСУ. " На фронті він дійсно потрібніший" , - зазначили тоді в "Євросолідарності".

Ще два депутати ( Роман Лозінський та Роман Костенко) , станом на лютий 2023 року, пішли на фронт, але від мандатів не відмовилися. Принаймні такі дані навів речник Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Таким чином, Верховна Рада нинішнього скликання найдинамічніша. Можливо, це добре, оскільки парламент оперативно реагує на виклики часу. Але плинність свідчить і про системні причини.

Тяжка і небагата стала частка депутата

Одна з них — підвищена увага до життя та роботи народних депутатів, яка стала ще гострішою під час війни.

Далеко не всі, коли балотувалися, хотіли такої публічності. А у ситуації з війною викликає додаткові питання те, які ініціативи вони реєструють. І якщо частина депутатів прагнула до Верховної Ради, давайте будемо відвертими, щоб захищати і свої бізнес-інтереси, то їм такі додаткові соціальні увага та навантаження точно не дуже подобаються” , - розповів політолог Олексій Якубін.

Це невдоволення посилилося зі зміною закону про ПЕП (політично значущих осіб), згідно з якими і депутати, і члени їхніх сімей довічно залишаються у фокусі уваги, як мінімум контролюючих органів. Особливо ті парламентарі, які не політики, а більше "коммерси", точно не розраховували на те, що за результатами моніторингу вони будуть мішенями для суспільства, вважає Якубін.

Паралельно девальвували й ті привілеї, які надавав статус народного депутата. Наприклад, виїзд за кордон — тут звужуються можливості, що й показав скандал із Петром Порошенком на митниці. Водночас загострилося й питання часу: деякі володарі мандатів не очікували, що доведеться виконувати функцію народного обранця довше, ніж передбачалося у 2019 році. А також "я не виключаю, що частина з них банально хочуть виїхати з України (через війну), у деяких сім'ї за кордоном, вони "тиснуть", тому депутати готові піти з Ради" , - припустив Олексій Якубін.

Кошик гарячого каміння

Але є й системніша причина нинішнього депутатопада в Раді — це зниження впливу парламентаріїв на політичні та економічні процеси. І оскільки “кірочка” нічого не дає, а створює проблеми, депутатопад, швидше за все, продовжиться. Таку думку висловив президент Українського інституту політики Руслан Бортник.

 ”Наразі рядовий депутат чи група народних обранців, по суті, ні на що не впливають. Більше того, скасування недоторканності та їх публічний токсичний образ (антирейтинг парламенту — 80%) призвели до того, що більшість із них стали об'єктами пильної уваги з боку антикорупційних органів. Дня не проходить без жодних звинувачень, підозр. Водночас і суспільство, і військові теж постійно вимагають від депутатів щось чи тиснуть на них. Для людей, обтяжених бізнесами, діловими інтересами, депутатство перетворилося навіть не на валізу без ручки, а на кошик гарячого каміння”, — вважає Бортник.