Віталій Барвіненко – новий гауляйтер Одеської області?

Потенційний гауляйтер Одеської області, відкритий свідок “російського світу”, гречкосей, перманентний регіонал, контрреволюційний комендант “бессарабської народної республіки” на Одещині та звичайний підонок.

Написали хто такий Барвіненко, який підписує меморандуми з Європейською асоціацією місцевої демократії.

Чи європейці розуміють, що їм підсунули не “представників місцевої демократії”, а симулякрів? Тих, хто роками деребаніт бюджети, кличе сюди русю і перевзувається від виборів до виборів. Що замість прогресивних лідерів громад їм пропонують місцевих царів-клептоманів. Мабуть, що ні.

Біографія

Народився 3 червня 1981 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області.

З 1998 до 2003 року навчався в Одеському національному університеті ім. Мечникова на факультет "Міжнародні економічні відносини"

Був виконавчим директором агропромислової асоціації “Укрнасінсервіс” та начальником відділу туризму департаменту молодіжної політики та туризму Одеської міської ради.

2006 року балотувався до Верховної Ради 6 скликання від БЮТ 154 номером у списку.

З 2006 до 2010 року – керівник Одеської обласної організації партії ВО “Батьківщина”.

У 2006-2007 роках – депутат Одеської обласної ради 5 скликання, керівник фракції БЮТ.

З 2007 до 2012 – народний депутат 6 скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№154 у списку). 3 березня 2010 року проголосував за відставку уряду Юлії Тимошенко та всього уряду, згодом вийшов із фракції БЮТ і у 2011 році став членом фракції “Партії регіонів”.

У 2012 році обирається депутатом Верховної Ради 7 скликання від Партії регіонів по виборчому округу №141.

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році у виборчому окрузі №141 (Одеська область) як безпартійний самовисуванець. Член Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Член депутатської групи Партія Відродження.

16 січня 2014 року голосував за “диктаторські закони” – пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

4 березня 2014 року вийшов із фракції “Партії регіонів”.

2019 року балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 141 округу (Одеська область) як безпартійний самовисуванець.

З 2020 року – голова Одеської районної ради І скликання.

Введення до біографії бесарабського перевертня

2019 року вчетверте балотувався у Верховну Раду по 141 округу Одеської області як безпартійний самовисуванець, але програв Слузі Народу Олександру Ткаченка. Проте, починаючи з 2007 року, і до 2019-го безперервно був народним депутатом. Спочатку був “батьківщинівцем”, потім – “регіоналом”, перейшовши після виходу із ПР, до депутатської групи “Відродження”. Загалом усю його політичну кар'єру можна описати словами: "Я завжди в одній партії - партії влади", і цей "політичний колобок", принаймні складається таке враження з його біографії, готовий змінювати команди, підлаштовувати публічні інтереси до власних, навіть якщо йдеться про державні.

Його роботу в парламенті загалом можна охарактеризувати кнопкодавством, прогулами засідань комітету у Верховній Раді, ну, і жирним тавром, яке зрештою не заважає продовжувати йому свій брудний політичний шлях – голосуванням за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Ну, і навіть дрібницею: маючи квартиру у Києві, він отримав компенсацію на житло.

Бессарабський перебіжчик

3 березня 2010 року проголосував за відставку уряду Тимошенко та всього уряду, згодом вийшов із фракції БЮТ і у 2011 році став членом фракції Партії Регіонів, членом якої був до останнього і вийшов з неї лише коли жодної майбутньої перспективи не проглядалося.

Але якщо хтось раптом подумав, що це принципове для нащадкового депутата Барвіненка-молодшого рішення, то ні. Ще у грудні 2013 року він написав: “Чув, що хтось Катеринчук оголосив себе революційним комендантом Києва, у такому разі оголошую контрреволюційним комендантом Бессарабії!”.

За інформацією українських спецслужб, у квітні 2015 року росіяни планували захопити південь Одеської області та проголосити так звану “Бессарабську народну республіку”. Для цього їм потрібно було підірвати мости через Дністер та Дністровський лиман. СБУ провела стрімку операцію та перекинула з Краматорська бойову групу на Одещину. Потім із Придністров'я мали зайти “зелені чоловічки”.

Тодішній народний депутат Мустафа Найєм повідомив: "Це член парламентської групи "Відродження" та правоохоронного комітету Віталій Барвіненко". Однак Барвіненко спростував заяву колеги щодо парламенту і назвав це "нічим не обґрунтованими вигадками".

Кричущим став факт арешту під час каденції Барвіненка у ВР у 2015 році за держзраду його помічниці Олени Глищинської, яку через рік росія обміняла на двох українських військовополонених.

І на цьому моменті, здавалося б, його мали посадити у в'язницю за державну зраду, і ніколи в житті Одеська область не мала б більше бачити його народним обранцем – ані місцевого, ані всеукраїнського розливу. Але не так сталося, як думалося. Він зам'яв цю справу, будучи членом правоохоронного комітету Верховної Ради, досидів до кінця депутатських повноважень, тим більше на той момент маючи депутатську недоторканність, а вже 2019 року балотувався до Ради округу №141, але розгромно програв “Слузі народу” Олександру Ткаченка.

Час "на подумати"

Тоді, здавалося б, йому не пощастило, адже “зелена електоральна революція” сміла його з політичної карти – ні. Під своє тепле крило мера взяв його Геннадій Труханов, зробивши своїм радником. Тоді йшлося про його подальше підвищення на заступника Труханова і нібито все вже було узгоджено, треба було трохи зачекати.

Але після парламентських виборів 2019 року, 2020 року розпочалися вибори до місцевих рад і це був той переломний рік, коли на місцях створювалися нові районні ради з ядром в обласних центрах. Простіше кажучи, створювався Одеський район, він став депутатом райради від труханівської “Довіряй справам” і одразу ж на першій сесії більшістю голосів його обрали головою новоствореної Одеської районної адміністрації.

Тимчасовий затишок

Про екс-нардепа Барвіненка від часу вступу на посаду голови Одеської Р(В)А наче й трохи забули. Загалом складається враження, що в нього така ідея і була: просто відсидітися десь на посаді чиновника – начебто при справі, але тимчасово не у фокусі.

Після початку повномасштабного вторгнення орків в Україну він, будучи досить досвідченим політиком, почав “правильно” вести власну сторінку в соцмережах у патріотичному руслі: репостит результати обстрілів, відкрито називаючи російськими ракетами, публікує фото з проукраїнських подій за власною участю. Це ті заходи, які здебільшого відвідувати ніхто не зобов'язує, але громадяни фактично оплачують із держбюджету всі ці квіти-подарунки. Іноді Барвіненко-молодший не відмовляє собі в задоволенні натякнути на критику центральної влади, висміюючи своїми коментарями певні політичні події. Ну, і звичайно, багато коней – у картинках, скульптурах, картинах тощо. Коні – це дороге хобі Барвіненка, яким той пишається і не забуває розповісти про нього всьому світу, тобто своїм передплатникам.

Підкуп голосів, який не допоміг

За 12 “депутатських років” Віталій Барвіненко запам'ятався нічим, тому збирався вкотре засіяти свою вотчину (141-й округ Одеської області) гречкою, грошима і чимось там, але останні парламентські вибори 2019-го з тріском програв, незважаючи на численні фіксації підкуп голосів. Напередодні всеукраїнського голосування у штабі екс-нардепа відбувалися обшуки. Тоді в поліції заявили, що він організував "сітку" для підкупу виборців, до "роботи" залучив агітаторів, які пропонували людям від 1000 до 1500 тисяч гривень за голос.

Нові чутки про Барвіненка

З березня 2023 року ходять чутки, що Віталій Барвіненко знову перебуває під пильним оком “спеців”. Зокрема, це може бути пов'язане із нещодавнім затриманням проросійського помічника депутата-“шарійця” в Одеській райраді – Дениса Сафонова, якого впіймали на сприянні рашистам. Зокрема, він передавав агресору координати для ударів по Одесі, відстежував місця дислокації та переміщення українських підрозділів ППО, звітував про наслідки “прильотів” ракет та ударів дронами-камікадзе. "У вузькому колі подейкують, що Сафонов та Барвіненко не просто знайомі", - так характеризують ЗМІ їхні взаємини. До речі, дружина Сафронова – теж зрадниця і зараз перебуває десь на Росії, також працюючи на ворожу гру за фіксовану щомісячну оплату.

Ще одні чутки пов'язані з тим, що Барвіненка підозрюють у тому, що він все ж таки не забув про посаду в міській раді Одеси і цілком імовірно, що може претендувати на посаду, наприклад, віце-мера Одеси.

Поки що це чутки, але виглядає цілком логічно: перший заступник Труханова – Сергій Тетюхін уже написав заяву за власним бажанням і піде до ЗСУ. Натомість він привів до міськради ще одного заступника Труханова – Валерія Силіна, з яким вони знайомі ще по роботі в банку “Південний”. Водночас, перед цим пішов із міськради ще один заступник Труханова – Дмитро Жеман, який відповідав за ЖКГ. Він тепер пробуватиме себе заступником Одеської Р(В)А. Ось, власне, і маємо такі веселі перестановки в Одеських міських та районних радах, якими цілком імовірно може скористатися Віталій Барвіненко, аби покращити своє політичне та фінансове становище.