Дискусія щодо підвищення податків триває в Україні вже не перший місяць. Звісно, це не популярний крок із боку влади, але, з іншого боку, у державному бюджеті є величезна дірка на фінансування обороноздатності. Тому уряд уже розробив низку змін до податкового кодексу.
За різними прогнозами запропоновані зміни щодо оподаткування парламентарі можуть проголосувати вже у серпні, щоб восени більшість нових податків уже почали наповнювати бюджет. RegioNews проаналізував, які зміни пропонуються і як це вплине на пересічних українців.
Чиновники в один голос заявляють, що держбюджет потребує додаткових майже 500 млрд грн на фінансування армії, і ці кошти не можна брати з фінансової допомоги міжнародними партнерами. Тобто тягар обороноздатності України – зарплати військовим та взагалі утримання армії – має вирішуватись виключно за рахунок власних коштів. Тому в уряді наголошують, що немає іншого виходу, як переглянути податкову політику для наповнення держбюджету та як наслідок посилення захисту від агресора. До парламенту вже направлено відповідний урядовий законопроект щодо змін до податкового кодексу. Далі розглянемо які зміни пропонуються.
Військовий збір
Одні з найбільших нововведень пропонують з військового збору. Наразі діє військовий збір у 1,5% на доходи фізичних осіб, запроваджений ще у 2014 році. Тепер уряд пропонує збільшити цей збір одразу до 5%.
Крім цього, пропонується запровадити військовий збір для юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців (ФОП), які перебувають на третій групі оподаткування – заробляють на рік не більше ніж 8 млн. 285 тис. 700 грн. Отже, розробники законопроекту пропонують запровадити військовий збір у розмірі 1% від доходу як юридичних осіб, так і ФОП 3 групи.
Втім, ФОП 1,2 та 4 груп також хочуть зобов'язати сплачувати військовий збір. Наразі пропонується сплата ФОП 1, 2 та 4 групи єдиного податку військового збору за ставкою 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат на 1 січня звітного року. Зараз це трохи більше 700 грн, які щомісяця мають платити такі ФОП у разі ухвалення змін.
При купівлі та продажу банківських металів, скажімо, золота чи срібла, також пропонують запровадити військовий збір у розмірі 5% вартості операції, а ось із продажу будь-яких ювелірних виробів планують стягувати одразу 30% на потреби армії.
Якщо зміни до податкового кодексу все ж таки ухвалять, то при купівлі нового автомобіля буде введено 15% військового збору. Звичайно, все це ляже на плечі тих, хто купує новий автомобіль, тому логічно, що вартість нових машин підскочить у вартості мінімум на 15%. Водночас, міністр фінансів Сергій Марченко вже відреагував на невдоволення фахівців автомобільного ринку такими можливими нововведеннями, заявивши, що під час війни купівля нового автомобіля не є критичною потребою. Мовляв, у країні гостро стоїть питання безпеки, горить будинок, а хтось каже, що не треба купувати засоби гасіння, а краще придбати новий автомобіль.
"Без проблем купуйте новий автомобіль, але додатково підтримайте ще Збройні сили", - зазначив Марченко.
Введення військового збору може торкнутися і ринку нерухомості. В уряді пропонують стягувати 5% на потреби армії від продажу нерухомості фізичною особою, але це буде якщо протягом одного податкового року ця фізособа вже продавала один раз квартиру, будинок, гараж чи ще якийсь об'єкт нерухомості.
Також у законопроекті йдеться про те, щоб запровадити 5% військового збору щодо оплати українцями послуг мобільного зв'язку. У разі теж можна припустити, що ціна такої зв'язку зросте кінцевого споживача.
ПДВ поки не чіпатимуть
Ще навесні поточного року було багато розмов щодо можливості підвищення ПДВ (податок на додану вартість). Якщо він становить 20%, то були думки збільшити його до 22-23%. В інтерв'ю ЗМІ міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що питання підвищення ПДВ довго обговорювали в уряді, і було багато дискусій із цього приводу, але зрештою зійшлися на тому, що це непопулярний крок. За словами Марченка, у разі підвищення ПДВ автоматично зросли ціни на всі товари в країні.
Наразі податок на додану вартість «зашитий» у всіх товарах і послугах. не бюджетоутворюючим податком. Тільки цього року імпортний і внутрішній ПДВ планово принесуть майже 800 млрд грн до державного бюджету. Проста математика показує, що якщо збільшити ПДВ на 4%, це додатково принесе до бюджету понад 30 млрд грн.
Податок на солодку воду та посилки з-за кордону
Також дуже активно обговорюється питання запровадження так званого акцизу на солодку воду. Причому нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроект про введення податку на солодку воду з наступного року. Пропонується віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин до підакцизних товарів та встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Утім, народний депутат Ярослав Железняк уже заявив, що не дуже розуміє, як усе це можна буде нормально адмініструвати. Водночас він додав, що у разі запровадження такого акцизу вартість одного літра того ж лимонаду зросте на 4 грн. А ось голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев називає запровадження акцизу на солодку воду турботою про українців. Мовляв, ця законодавча ініціатива має на меті сприяти захисту здоров'я людей шляхом впровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин.
І, нарешті, про посилки з-за кордону. В уряді хочуть знизити безмитний ліміт на посилки із 150 євро до 45 євро. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, в Україні майже вся інтернет-торгівля працює в «тіні», адже, наголошує він, у рамках безмитного ліміту на посилки 150 євро в країну завозять дуже багато товарів. Доходить до того, що деякі великі компанії навіть розбивають свої партії товарів на маленькі, щоб укластися в безмитний ліміт. Якщо ж, наприклад, пересічний українець замовляє за кордоном, скажімо, взуття, то якщо вартість посилки становить до 150 євро, він не сплачує ПДВ, а якщо посилка оцінюється в 200 євро, то «наднормові» 50 євро від ліміту в 150 євро вже оподатковуватимуться 20% ПДВ. Якщо урядові пропозиції будуть прийняті парламентом, то з усіх посилок з-за кордону вартістю понад 45 євро стягуватиметься ПДВ у розмірі 20%. Хоча та сама Роксолана Подласа прогнозує, що такі зміни буде важко проголосувати, адже це викликає багато негативу.
Скільки грошей буде додатково у бюджеті від підвищення податків
За підрахунками уряду, підвищення військового збору та запровадження його у тих випадках, де він зараз відсутній, принесе до державного бюджету додатково майже 110 млрд. грн. Фактично половина з цієї суми – понад 50 млрд грн – дасть запровадження військового збору у розмірі 1% від обороту для юросіб та ФОП 3 групи. А от збільшення військового збору з 1,5 до 5% для фізосіб може принести додатково більше 45 млрд грн.
Ще понад 10 млрд грн може надійти від запровадження 15-відсоткового військового збору на продаж нових автомобілів, а ось від військового збору на послуги мобільного зв'язку чиновники очікують на додаткове отримання майже 1 млрд грн.
Чому бізнес проти підвищення податків
Багато представників бізнесу почали критикувати урядову ініціативу щодо підвищення податків. Мовляв, в Україні досить укорінена культура ухилення від сплати податків, а їхнє підвищення призведе до того, що ще більше малого та середнього бізнесу може почати працювати в тіні. Тому підвищення податків може призвести не до додаткового заповнення бюджету, а навпаки. Наприклад, Олександр Конотопський – засновник великого підприємства, яке виробляє системи безпеки, радить взагалі знизити податки, але навчити платити їх усіх без винятку. Запровадження військового збору для ФОП він взагалі вважає зазіхання на майбутній розвиток стартапів в Україні.
Водночас співзасновник компанії з виробництва холодильного обладнання Ігор Гуменний вважає, що весь тягар підвищення податків ляже на «білий» бізнес, а «тіньовики», як не платили податки, так і не робитимуть цього. До того ж він прогнозує підвищення цін на товари та послуги через підвищення податкового навантаження. Загалом багато підприємців сходяться на думці, що підвищення податків, зрештою, дасть зворотний ефект, ніж очікуваний у Кабміні збільшенням податкового навантаження.
