Вже невдовзі в Україні можуть закрити десятки резонансних корупційних справ, фігурантами яких є щонайменше 120 осіб. Відбутися це може через формальні та спеціально створені у законі лазівки. Ці лазівки називаються "поправки Лозового".
Вони передбачають, що будь-яку (не лише корупційну) справу можуть закрити, якщо суд визнає, що до пред'явлення підозри конкретним особам слідчі або детективи вели розслідування довше за певний період, зазначає видання ZN.ua.
Адже через «поправку Лозового» з 2018 року розслідувати складні корупційні справи до вручення підозри можна лише 18 місяців. Під час війни цей термін збільшили до 30 місяців. На погляд цього часу досить. Але коли йдеться про масштабну економічну схему з міжнародним елементом, яку будували роками, такі обмеження просто ще один шанс для порушника вийти сухим з води.
Згідно з останнім опитуванням, проведеним на замовлення «Дзеркала тижня» Центром Разумкова, більше половини громадян вбачають у цьому проблему. Так, 54,1% підтверджують, що потрібно скасувати тимчасові обмеження щодо термінів розслідування тяжких корупційних злочинів.
Водночас у Раді вже більше місяця не можуть розглянути законопроекти №10100 та №10060-2, які вирішують це питання. Очевидно, що таке зволікання правоохоронного комітету, який очолює народний депутат Сергій Йонушас, неабияк грає на руку корупціонерам.
Так, одним із перших «під ніж» через «поправку Лозового» пішов епізод справи «Роттердам+» на 19,3 млрд грн — схеми, бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов. , до пошуку якого у 2019 році закликав сам президент Зеленський
Успішно скористатися поправками Лозового, ймовірно, зміг і заступник голови ВП Олег Татаров. Його корупційну справу після численних маніпуляцій закрили 21 квітня торік.
Також через ті ж «поправки Лозового» суддя ВАКС Ткаченко відмовився розглядати клопотання про арешт майна Коломойського і відпустив затриманого фігуранта справи Приватбанку.
Водночас, «поправки Лозового» — це суто українське правове ноу-хау, створене з єдиною метою: відмазати від покарання «своїх».
Тому для наших міжнародних партнерів, у яких практики обмеження термінів розслідування до вручення підозри взагалі немає, такі закриття справ на порожньому місці виглядають як повний абсурд.
Наприклад, корупційний кейс українського олігарха Дмитра Фірташа у США розслідували ще з 2006 року. Водночас звинувачення йому висунули лише 2013 року — через сім років після початку розслідування.
То що ж таке «поправки Лозового»? І чому «парламент Зеленського» за чотири роки роботи так і не зміг скасувати абсурдні норми «парламенту Порошенка»?
Що таке "поправки Лозового"?
«Поправками Лозового» було названо групу поправок до Кримінального процесуального кодексу, яку вже колишній нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий вніс до одного із законопроектів. Лозовий зіграв роль якогось цапа-відбувайла, репутації якого було не шкода для представлення такої «юридичної нісенітниці». Адже самі поправки були спільним «продуктом» тодішніх владних партій.
На той час НАБУ та САП вже реалізували низку резонансних справ. Саме у 2017 році відбулися затримання екс-керівника фіскальної служби Романа Насірова та нардепа від провладної коаліції Миколи Мартиненка. Тоді стало очевидним, що для нових інститутів немає недоторканних. Тому шлях порятунку для себе тодішня влада побачила саме у законодавчих змінах.
Ще до набрання чинності «поправкою Лозового» викликали скандал. Адже їх без обговорень, обґрунтувань та з порушенням регламенту було внесено до законопроекту, метою якого було забезпечити зміни до низки процесуальних кодексів через так звану реформу Верховного суду.
Про те, що у комплексі ці поправки несуть системну загрозу на роки вперед, у 2017 році попереджали і ми у Центрі протидії корупції (ЦПК) та інші експерти. Однак тоді у відповідь на застереження депутати хіба що наголосили, що поправки набирають чинності через півроку після набрання чинності законом і мають поширюватися лише на справи, розпочаті після цих шести місяців — з 16 березня 2018 року.
До питання скасування поправок підійшли після зміни влади у 2019 році. Відповідний законопроект ініціював президент Зеленський. Однак тоді новообрані нардепи зі скрипом скасували лише частину «правок Лозового» щодо державної монополії на експертизи та можливості призначати останні виключно через суд.
Водночас категорично відмовилися скасовувати частину сумнозвісних поправок щодо термінів, яка, зокрема, дозволяла «відмазувати» підозрюваних у корупції від відповідальності.
Тому через зволікання парламенту досі залишаються чинними такі норми:
1) обмеження терміну проведення досудового розслідування до оголошення підозри у фактових кримінальних провадженнях. Тобто слідчі мають 12 або 18 місяців (залежно від справи) для проведення розслідування перед тим, як вручити особі підозру;
2) обов'язок закрити справу у разі порушення строку до або після підозри. Тобто навіть якщо порушник уже у СІЗО і є докази того, що він винен, через порушення термінів буквально на день справа має бути закрита;
3) продовжити термін розслідування може лише суддя, а не прокурор, як це було раніше;
4) дозволено оскаржити підозри у кримінальному провадженні в суді.
З початком повномасштабної війни парламент спробував зупинити терміни на період воєнного стану, проте зробив це способом, який укотре дозволив по-різному трактувати закон. Нарешті за півтора роки війни стало очевидним, що терміни можуть обнулити всі зусилля у розслідуваннях злочинів росіян проти миру та безпеки. Тому у серпні цього року Рада також ухвалила закон, яким було скасовано терміни для цих справ. На той момент закриття підлягали 98 тисяч таких виробництв. Однак, корупційні справи нардепи вирішили не рятувати.
Верховний суд завдає удару
Пізніше дров у вогонь до «поправок Лозового» підклав і «реформований» Верховний суд, уже колишнього голову якого НАБУ та САП цього року спіймали на хабарі у 2,7 млн дол.
Одне з перших суперечливих рішень, яке надало «поправкам Лозового» нового дихання, ухвалив Касаційний кримінальний суд Верховного суду у лютому 2022 року. Так, в одній із справ про корупцію, яку розслідувала поліція, Верховний суд ухвалив: навіть якщо справу розпочато до набуття чинності «поправок Лозового» 15 березня 2018 року, її теж можна закрити після закінчення термінів розслідування. Грубо кажучи, Верховний суд надав «поправкам Лозового» зворотної дії в часі, тоді як у законі чітко зазначено, що ці норми, включаючи можливість закрити справу за термінами, поширюються лише на справи, відкриті після набрання ними чинності.
Навіть після початку вторгнення Верховний суд не зупинив практику «штампування» таких рішень. 31 жовтня 2022 року вже Об'єднана палата Касаційного кримінального суду ВС за участю чинного голови ВС Станіслава Кравченка вирішила, що якщо дві справи об'єднують і в одній із них досудове розслідування розпочалося після введення в дію «поправок Лозового», то всю справу також можна повністю закривати.
Фактично судді Верховного суду взяли він роль законодавців. Більше того, такі правила почали з'являтись у практиці ВС вже на той момент, коли слідство у багатьох справах було давно завершено і терміни вважали зовсім інакше, ніж це визначили судді. І упродовж усіх цих років запитань до таких справ не виникало. У них слідчі судді без проблем давали дозволи на обшуки, обирали запобіжні заходи, заарештовували майно.
Паралельно з практикою Верховного суду та іноді з посиланням на неї перші справи почав закривати й Вищий антикорупційний суд.
Зокрема, суд закрив справу щодо ТЕЦ Дубневичів зі збитками на 1,4 млрд грн. Йдеться про схематоз на Львівщині щодо розкрадання газу керівництвом Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ. Кінцеві бенефіціари схеми — нардеп Ярослав Дубневич і його брат Богдан. Обидва голосували за «поправки Лозового» у попередньому скликанні парламенту.
Згодом апеляційна палата ВАКС відновила частину закритих у першій інстанції справ, проте радіти зарано. Адже далі ці справи потраплять до того ж Верховного суду, де, найімовірніше, остаточно буде поховано.
Кого відмаже від справи за корупцію вже найближчим часом?
Закриття першого епізоду «Роттердам+», справи «короля контрабанди» Альперіна та використання «правок Лозового» для Коломойського — це лише перші дзвіночки.
Далі – більше. Серед десятків справ ми вибрали кілька тих, що свого часу викликали великий резонанс. Очевидно, що їхнє закриття матиме резонанс не менший.
Ми й надалі розповідатимемо про справи-кандидати на закриття. Тому що сумнівів у тому, що влада ще не скоро вирішить проблему із «поправками Лозового», поки що не виникає.
Справа судді Вовка
У липні 2020 року НАБУ та САП вручили підозри суддям ОАСК: голові суду Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще п'ятьом суддям. Загалом у справі – 11 фігурантів.
За версією прокуратури, Вовк та компанія діяли в рамках злочинної організації, яка мала на меті захопити державну владу, встановивши контроль над органами суддівського управління та створивши штучні перешкоди для їхньої роботи. Це на додаток до обслуговування інтересів політичних еліт та бізнес-кіл.
У березні 2021 року прокурори пішли до слідчого судді продовжувати термін розслідування. Саме такий порядок встановлювали поправки Лозового.
Розгляд клопотання захист перетворив на цирк та затягнув на кілька днів: адвокати постійно запізнювалися на засідання, заявляли безпідставні відводи судді, підозрювані скаржилися на здоров'я та навіть окремо залучили незрячого адвоката. А ще тиснули на слідчого суддю через ВСП.
Зрештою, суддя відмовився продовжувати терміни розслідування в останній день терміну. Прокурори цього ж дня завершили розслідування. Згодом справу направили до суду.
Однак тепер захист наполягає на тому, що справу направили до суду поза термінами і згідно із «правками Лозового» її треба закривати.
Справа Приватбанку на 8,4 млрд грн
Справа по Приватбанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів. Сума збитків лише у тих епізодах, де є підозрювані, — понад 17 млрд. грн.
Найближчими до закриття зараз є справи за підозрою самого Ігоря Коломойського, а також провадження щодо ключових менеджерів Приватбанку Олександра Дубілета, Володимира Яценка, Людмили Шмальченко та ще трьох осіб.
Це та сама справа, в рамках якої Яценка 2021-го яскраво зняли з літака в «Борисполі» під час спроби втечі. За версією слідства, за день до визнання Приватбанку неплатоспроможним підозрювані вивели мільярди на користь підконтрольних юридичних осіб, зокрема компаній «Інгосстрах» та Claresholm Marketing Ltd.
Однак розслідування вже незабаром може виявитися марним через «поправки Лозового» та своєрідне їх тлумачення судами.
Справа компанії «Енергомережа»
Його звинувачують в організації заволодіння коштами «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго» та їхньої легалізації, а також зловживанні службовим становищем. Іншими фігурантами справи є колишня в. о. голови правління "Черкасиобленерго" Світлана Кузьмінська та її перший заступник Олексій Беспалов. Слідство встановило, що обвинувачені організували незаконну схему, за допомогою якої нібито заволоділи коштами державних підприємств та великих споживачів електроенергії.
Завдяки здобутим НАБУ доказам уже вдалося визнати недійсними 27 угод на суму понад 1,5 млрд. грн. Це стало підставою для повернення державним підприємствам 558 млн. грн.
Ми в ЦПК підрахували, що понад 30 справ НАБУ та САП можуть закрити через «поправку Лозового» та практику Верховного суду Суми збитків чи розкрадань у таких справах становлять близько 40 млрд грн.
Ці справи топ-корупції, на які витрачені роки роботи детективів, проведено експертизи, зібрано тисячі томів доказів, закривають без розгляду. Точну кількість таких справ у поліції, ГБР та СБУ підрахувати просто неможливо. Зрозуміло лише, що йдеться про тисячі. кримінальних проваджень.
Наразі Рада має спосіб врятувати хоча б частину справ проти корупціонерів завдяки законопроектам №10100 та №10060-2, де скасування згубних «поправок Лозового» об'єднали з не менш необхідною реформою САП. Проте більшість парламентаріїв і надалі ігнорує проблему, мабуть, у власних інтересах.
Скільки ще справ буде закрито, допоки комітет і парламент ігнорують проблему, — невідомо.
