Разом із приходом нового року стався новий гучний скандал у сфері оборонних закупівель. З ініціативи Державного бюро розслідувань було заарештовано майно сім'ї та підконтрольних компаній львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який є одним із найбільших постачальників Міністерства оборони.
Дати тиждень на виведення активів
Скандал із львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем наростає. Так, 29 грудня його затримали за спробу підкупити одного з керівників ГБР хабарем у 500 тисяч доларів. 11 січня ДБР заявило, що майно сім'ї та підконтрольних Гринкевичу компаній заарештували.
За даними ГБР, із 23 укладених договорів із підконтрольними йому компаніями більш ніж на 1,5 мільярда гривень, шість не було виконано, сім підприємств поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Ще вісім договорів було виконано із запізненням від 3 до 5 місяців. Загалом збитки становлять 1,2 мільярда гривень.
З одного боку, добре, що правоохоронці відпрацьовують подібні випадки. З іншого боку, постає питання про системність такої роботи.
«Тут, на мою думку, є ознаки вибірковості правосуддя, оскільки багато інших постачальників Міністерства оборони, причому зі значно більшими контрактами не перебувають у фокусі зору ГБР. Слідчі не висувають аналогічних претензій, наприклад, Тетяні Глиняній, яка має набагато більше мільярдів за контрактами з Міністерством оборони, з них купує готелі у Хорватії пачками, але щоб її чи її активи заарештовували, ніхто ніде не каже», — каже «Апострофу» редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.
Нагадаємо, раніше у ЗМІ розповсюдили матеріал про те, що Тетяна Глиняна є постачальником харчування МОУ і наприкінці минулого року придбала кілька міні-готелів у Хорватії. У тексті статті вбачався натяк авторів на зв'язок цієї покупки з доходами підприємця від державних контрактів. Фактів на підтвердження такого припущення не було наведено. Проте звучала згадка про те, що саме одна з компаній Глиняної фігурувала у продажу яєць по 17 гривень за штуку, що зрештою призвело до відставки з посади міністра оборони Олексія Резнікова.
Ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз звертає увагу на ще одну деталь:
«Грінкевичам дали більше тижня з моменту затримання їхнього лідера — Гринкевича-старшого на вільне розпорядження майном та коштами. Вони чітко усвідомлювали, що вони є основними фігурантами, тому що вони є бенефіціарами компаній з якими Міноборони укладало контракти. Саме тому я не сумніваюся, що були рухи з рахунками та майном, для їхнього виведення та приховування від майбутнього арешту та конфіскації. Я, звісно, радий, що ГБР нас почуло та заарештувало майно родини мародерів Гринкевичів, але в мене з'являється ще більше запитань».
Показовим є те, що Гринкевич досі не має статусу підозрюваного у справі про постачання товарів для ЗСУ. У ГБР із цього приводу виправдовуються.
«Але це не означає, що ми не почуємо про статус підозрюваного найближчими днями. Написати в соцмережах набагато простіше, ніж юридично довести, що людина підозрюється у тому чи іншому злочині», — сказала в ефірі Радіо Свобода радниця з комунікацій ГБР. Тетяна Сап'ян.
Немає «чорних списків»
Міністерство оборони 9 січня розірвало контракти з компаніями Гринкевича та розпочали ретельні та окремі службові перевірки тендерів, контрактів та якості послуг. Чи можна такі схеми реалізувати без покровителів у владних кабінетах – питання риторичне.
«Проблема в тому, що деякі контракти із ними продовжують виконуватися. І просто через те, що, незважаючи на те, що був скандал за іншими контрактами, немає юридичного механізму розірвати чинні, в яких немає порушень», — пояснює «Апострофу» член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, виконавчий директор ГО «Незалежна антикорупційна» комісія» Олена Трегуб.
Нагадаємо, Громадська антикорупційна рада при Міноборони була створена у березні минулого року після скандалу із закупівлями «яєць по 17 грн». Серед іншого, члени ради моніторять нові контракти і входять до колегіального органу, що займається, – комісії Міноборони з питань оборонних закупівель. У її складі громадські активісти, журналісти, зокрема такі відомі критичними матеріалами про Міністерство оборони, як Тетяна Ніколаєнко.
У Громадській раді зазначають, що розуміють, чому компанії з репутацією як у Гринкевича чи пані Глиняної постійно отримують контракти з Міністерством оборони. І обіцяють цю проблему вирішити найближчим часом.
«Ми думали про те, щоб Міноборони мав якийсь фільтр – з ким можна підписувати контракти, з ким немає. Наприклад, критерій коли проти постачальника порушено кримінальні справи не такий простий. В Україні дуже багато проти кого кримінальні справи, їх дуже легко відкривають, конкуренти ті самі, тому він не підходить, щоб вносити до чорного списку. Але інший критерій, який був присутній у випадку Гринкевичів – вони не дотримувалися термінів постачання, ось цей критерій має бути, по-доброму, Гринкевичі вже повинні бути в чорному списку. Це ризик-індикатори для закупівель, але вони не були офіційно введені», — наголошує Олена Трегуб.
Введення ризик-індикаторів, таких як невиконання попередніх контрактів, планується вже на рівні окремо створених агентств із закупівель. Один із них – «Державний оператор тилу», створених у листопаді. Це державне підприємство займається всім, окрім закупівлі зброї. Працівники агентства будуть аналізувати ринок, ціни, спілкуватися безпосередньо з постачальниками, оцінювати їх та аналізувати роботу. Керує агентством Арсен Жумаділов. Раніше він очолював «Медичні закупівлі України».
«Зараз у Міністерстві оборони створено новий підрозділ закупівель, який буде за новими схемами їх здійснювати. Незбройні речі, продукти, одяг. Ці закупівлі тільки починають стартувати і дивитимемося за результатами, але вже зараз нам очевидно, що такого безладдя як у міністерстві Резнікова не буде навіть поряд», — додає Юрій Ніколов.
Оператор тилу вперше вийшов на торги лише 23 грудня минулого року та поступово забирає закупівлі у міністерства.
«У них були часові межі, але вони зрушили. Агентство мало вийти на закупівлі восени, потім вони зрушили на кінець зими. Вони вже розпочали роботу і планово мають збільшувати обсяг закупівель. Департамент закупівель міністерства має купувати з кожним місяцем менше і менше, а Агентство Жумадилова – більше та більше. Ось цей перехід має відбутися протягом одного року (до літа 2024 р. – «Апостроф»). Коли перехід відбудеться на рівні центрального органу виконавчої влади, далі реформа має продовжитись глибше, на рівні військових частин», – розповідає Олена Трегуб.
Як вирішити проблеми у Міноборони?
Закупівлям зброї займається інше державне підприємство «Агентство оборонних закупівель». Із серпня 2022 року її очолював Володимир Пікузо, проте не показав значних результатів. Більше того, відзначився неоднозначними рішеннями. Наприклад, восени 2022 року агентство здійснило платіж у 19,8 мільйонів доларів США американському підряднику за ремонт 155 мм гаубиць М109, але ремонт виявився неякісним, у цій справі триває претензійний процес. Також Пікузо ігнорував запити громадських антикорупційних органів – не відповідав на запити Громадської антикорупційної ради та за весь час правління жодного разу не проводив із представниками ради зустрічей.
Після нового року в агенції відбулися кадрові зміни. 3 січня цього року колишнього керівника агентства Володимира Пікузо перевели на посаду заступника. Тимчасово виконує обов’язки керівника фінансовий директор Оксана Щибря.
За даними Олени Трегуб, вже найближчим часом агенцію може очолити член правління «Укренерго» Марина Безрукова.
Водночас, наведення порядку у закупівлях Міністерства оборони потребує часу, серед іншого, бо існують проблеми на ринку.
«Ми як антикорупційна рада побачили: буває навіть оголошений тендер, подається 3-4 постачальники і якщо придивитися, то жоден із них не доброчесний. Це має бути системна реформа оборонних закупівель, щоб вичистився хоча б ринок постачальників, що прилипали роками до Міноборони», – зазначає Олена Трегуб.
З іншого боку, для вирішення проблеми системно, а не точково, потрібні зміни не лише в Міністерстві оборони.
«Потрібні конкретні вироки щодо конкретних справ, тому що у нас багато розмов про зміни в яйцях. є керівництво, яке хоче не допускати корупційних справ — це чудово. Але міністерство велике. і важлива робота правоохоронних органів. А тут, на жаль, я вважаю, що є великий провал», — робить висновок керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
