Заправки олігарха Коломойського могли піти підставній особі Ігорю Супруненко

Відколи фірма якогось Ігоря Супруненка перемогла на торгах і викупила у «ПриватБанку» 245 заправок Ігоря Коломойського, минуло більше місяця, але питання, що виникли у зв'язку з цими торгами, так і залишилися не проясненими.

Найголовніший з них – хто такий Ігор Дмитрович Супруненко, який є бенефіціаром ТОВ «Макс Енерго Ресурс», що переміг на аукціоні, з якого продавали АЗС ANP та «Авіас» групи «Приват». Та й сам аукціон на державному майданчику СЕТАМ був досить дивним – спочатку на нього зареєструвалися дев'ять компаній, але сім із них не внесли заставних сум і до торгів не були допущені. Восьмому учаснику чомусь відмовили у реєстрації. Ще один охочий купити автозаправки – Сергій Корецький з «Укрнафти» — в аукціоні участі не брав, як кажуть, за наполегливою рекомендацією з ОПУ.

Чи це так чи ні, але за підсумками в торгах брав участь лише один учасник – ТОВ «Макс Енерго Ресурс», який і став переможцем «аукціону», запропонувавши ціну 695,9 мільйона гривень (15,1 млн євро), що всього на 0,3% вище за стартову ціну. За ці гроші фірма отримала 245 АЗС і 33 земельні ділянки, що належать Ігорю. Коломойському.

Частина з цих заправок справді не працює, як стверджує Ігор Дмитрович Супруненко, який вважається бенефіціаром ТОВ «Макс Енерго Ресурс», але все одно – ціна явно занижена в рази: Одна АЗС коштувала 61,6 тисяч євро, це без урахування земельних ділянок. Що навіть не смішно. Що, втім, для України і так званих «торгів», які проводяться в цій країні, є звичайною практикою. Особливо, якщо це стосується перспективних та цінних об'єктів. До всього – всі чудово розуміють, що такі торги контролюються представниками вищого керівництва країни, а перемагають на них або підставні персони, або тісно пов'язані з Офісом президента особи. Загалом, «чужі тут не ходять».

Але вся піднагота таких підставних переможців зазвичай швидко стає відомою. не єдиний бенефіціар ТОВ "Макс Енерго Ресурс", стверджуючи в єдиному інтерв'ю, даному ним після покупки «Економічної правди», що у фірмі «є ще кілька власників»:

Хто ці «кілька власників» Супруненко не прояснює. Як і походження грошей на купівлю двох із половиною сотень АЗС. Як каже сам Супруненко, торік оборот ТОВ «Макс Енерго Ресурс» становив 1,5 мільярда євро, але скільки саме заробила компанія, не уточнив. Ця заява йде в розріз із офіційними звітами. Так, за даними ресурсу Опендатабот, ТОВ «Макс Енерго Ресурс» мало оборот у 5 000 (п'ять тисяч) гривень, дохід – нуль гривень, активи – 15 956 000 гривень та зобов'язання – 15 640 000 гривень. Працювало у цій потужній структурі дві людини. Хтось явно помиляється. Або Супруненко, або реєстри.

Тепер до особи самого Ігоря Супруненка. Про нього справді практично нічого невідомо. Але деякі припущення можна зробити з ланцюжків зв'язків, виявлених у відкритому доступі. Це може бути збігом, тому вважатимемо, що все наведене нижче є обґрунтованими припущеннями, а не точними твердженнями. Хоча сумнівів у тому, що йдеться саме про того самого Ігоря Дмитровича Супруненка, номінального власника ТОВ «Макс Енерго Ресурс», який купив за копійки мережу АЗС Коломойського, чесно кажучи, мало.

Як кажуть державні реєстри, Ігор Дмитрович Супруненко є бенефіціаром ТОВ «Макс Енерго Ресурс», причому він став їм не далі як 1 січня 2024 року. Що говорить про те, що компанія була куплена, заодно було збільшено статутний капітал із 500 тисяч гривень до мільйона. До того ж фірма переїхала з Тернополя до Києва.

Ці відомості вже суперечать заявам Супруненка «Економічній правді», де він стверджує, що фірма «працює на паливному ринку давно». Із цих тих же реєстрів випливає, що Ігор Супруненко раніше працював у ТОВ «СКМ еліт фармакологія» та ТОВ «Прабакер ЛТД» директором:

Причому у першій він був власником до 2019 року і продав її громадянинові Молдови, а займалася вона торгівлею парфумами, парфумерією та фармацевтичною продукцією. Друга — ТОВ «Прабакер ЛТД» — теж була власністю Ігоря Супруненка, і продав її теж у 2019 році. Займалася компанія виготовленням фармацевтичної продукції. Нинішній бенефіціар – Дегтярьов Юрій Олександрович, який володіє цілим рядом фірм, зайнятих, оптовою торгівлею, консалтингом, охоронним бізнесом, фармацевтикою тощо. Одна з них – ТОВ «Вуглеспецхімлабораторія» — займається оптовою торгівлею «твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами». Але чи пов'язаний із Дегтярьовим зараз Супруненко – з'ясувати не вдалося, тож цей ланцюжок поки обривається.

Але через нинішнього директора ТОВ «Макс Енерго Ресурс», фірми, яка купила заправки Коломойського, і належить, як стверджує Ігор Супруненко, «йому та групі осіб», вимальовується цікавий ланцюжок. У ТОВ «Макс Енерго Ресурс» директором є якась Матієшина Наталія Андріївна. Яка водночас є директором ТОВ «Будіндустрія» (код 34966233). Власник цієї компанії – Бондаренко Людмила Миколаївна. Сама компанія - "мертва", вона не веде жодної діяльності.

Але нас цікавить її «бенефіціар» Людмила Бондаренко, яка є безперечним «фунтом», бо на неї оформлено цілу низку інших фірм та підприємств, зовсім не пов'язаних із собою нічим, крім її персони. До того ж, як свідчить ресурс Опендатабот, Бондаренко Людмила Миколаївна. «перебуває у базі корупціонерів».

У цьому гурті фірм є кілька дуже цікавих. Наприклад, ТОВ «Аптека Біокон», серед бенефіціарів якого – Віталій Хомутиннік:

Є у списку ще одне цікаве підприємство – ДП «Вуглехімічна лабораторія ТОВ «ПЕП Міськенерго», фундатором якого є ТОВ «ПЕП Міськенерго». Серед власників останнього – офшор із БВО та кілька суто донецьких підприємств.

Повторимося – можливо, що це лише збіг. Для детального дослідження надто мало відомостей. Але коли збігів занадто багато, вони викликають підозри. А у зв'язку з Ігорем Супруненком спливають як Віталій Хомутинник, так і офшори та явні донецькі зв'язки. На тлі того, що в ОПУ є кілька людей на останніх посадах, які є вихідцями з оточення Януковича, це викликає очевидні підозри.

Щодо самого Ігоря Дмитровича Супруненка, то в його біографії є ​​ДТП у 2017 році і не дуже хороша історія зі спадщиною.

Що стосується ДТП, здійсненого Ігорем Супруненком ще в 2017 році, то там нічого особливого, крім автомобіля, на якому їздив тоді Супруненко – це Porsche Cayenne. Що говорить про те, що Ігор Дмитрович – людина не бідна.

А ось із справою про спадщину – цікавіше. Як випливає з позову, Ігор Дмитрович Супруненко позичив у якогось громадянина 177 тисяч доларів та 260 тисяч гривень, написавши відповідні розписки. Але той його повертати відмовився.

Суд позовні вимоги спадкоємців визнав, зобов'язавши Ігоря Супруненка повернути «кошти у сумі 3 432 820,00 гривень за рахунок відшкодування збитків, заподіяних спадкодавцю». Супруненко, природно, виконувати рішення суду відмовився – зараз за його скаргою триває новий судовий розгляд.

Як би там не було, і яке рішення врешті-решт ухвалить суд, це теж говорить нам про те, що пан Супруненко – людина не проста. Але, з іншого боку, ставить під сумнів його твердження про те, що він є одним із бенефіціарів ТОВ «Макс Енерго Ресурс», яке придбало заправки Коломойського. Тому що, по-перше, живе в борг, а по-друге, відрізняється непорядністю: гроші він точно позичав - є розписки - а ось повертати відмовляється. Або в нього немає грошей, або він – людина непорядна, яка відмовляється повернути борги. Третього варіанта немає. Якщо він не має двохсот тисяч доларів, щоб повернути борг, то звідки п'ятнадцять з лишком мільйонів євро, щоб купити мережу АЗС Коломойського? Якщо ж вони в нього є, а борг він не повертає – це, скажімо м'яко, непорядність. Але тоді як можна вірити його слову? У тому числі й розповіді про купівлю 245 АЗС Коломойського.