Американський підприємець, засновник Tesla та SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х (Twitter) виступив за проведення аудиту американської військової допомоги Україні після закінчення війни. Для «Слуг народу» – це похоронний дзвін, тільки вони цього ще не розуміють. Зеленський сконцентрував у руках всю владу в Україні, проте «вся влада» означає і «вся відповідальність».
Як мінімум перші півроку Трамп буде також «наздоганяти» своїх попередників – Байдена та його команду. Розслідування крадіжки грошей американських платників податків українською владою – вельми підходяща для цього тема. Просто шикарна тема, враховуючи ідіотизм «зелених», які як тільки вкрадуть, так одразу купують десь супердорогу нерухомість. Не розуміючи, що все це настільки прозоре, ніби вони підписали явку з повинною.
Тут слід зробити невеликий відступ. Не секрет, що наша війна для американців, зокрема, і можливість випробування нових видів озброєнь і технологій. Вони на хід війни не впливають, але дають багату інформацію розробникам. І мова не так про нові типи ракет або дронів, як про напрацювання у програмному забезпеченні.
Смішний хлопчина одягнений у стилі boogaloo-bois це мільярдер Палмер Лакі, власник збройової компанії Anduril Industries. Десять років тому він продав Цукербергу за два мільярди доларів свій стартап Oculus VR. Oculus - ігровий шолом віртуальної реальності і Цукерберг збирався за його допомогою нас усіх занурити у віртуальний світ Meta. Але з Facebook Палмер пішов після виборів 2016 року, там він піддавався булінгу з боку співробітників за підтримку Трампа.
Приблизно тоді ж Лакі знайомиться з Треєм Стівенсом (чоловіком із команди Пітера Тіля), який після виборів 2016 року увійшов до ради з інновацій Пентагону. Разом із Треєм вони створюють компанію з розробки високотехнологічних типів озброєнь: безпілотників, крилатих ракет, систем протиповітряної оборони, зв'язку та РЕБ. Але в Anduril Industries принципово відмінний від лідерів американського ВПК підхід: вони наголошують не на самій зброї, її потужності та вражаючій здатності, не на способах цю зброю донести до мети, а на виявленні цих цілей, на точності удару та таймінгу.
«Наступне покоління військових технологій залежатиме не так від досягнень у суднобудуванні та проектуванні літаків, як від програмного забезпечення та обчислень.» - Заявляється на сайті компанії. Сама ж зброя, дрон або ракета, на думку менеджерів Anduril, має бути максимально простою у виготовленні та коштувати мінімальні гроші, в ній повинні використовуватися найпростіші комплектуючі. Палмер Лакі в інтерв'ю багато говорить про нездатність американського ВПК швидко розгорнути виробництво озброєнь і забезпечити ними лише українську армію.
У рекламному ролику крилатої ракети Barracuda наголошується, що на неї йде двічі менше деталей, вдвічі менше часу і в двадцять разів менше інструментів, ніж на аналогічний снаряд конкурентів. Вона коштує набагато менше і для того, щоб її виробляти не потрібні спеціальні суперсекретні підприємства. Достатньо складального цеху невійськової продукції. А заявлені ТТХ цілком пристойні: топова модифікація «барракуди» літає майже на тисячу кілометрів.
Фактично, Anduril планує просто передавати своїм замовникам технологію виробництва ракет та дронів, а потім забезпечувати, за допомогою свого програмного обладнання, виявлення цілей та наведення снарядів на ціль. Можна надати будь-кому, хоч каренській народно-визвольній армії і далі керувати нею, як у грі. Серед продуктів компанії шоломи доповненої реальності, які дають бійцю повну інформацію про поле бойових дій. Як у грі!
Anduril намагається тіснити традиційних постачальників Пентагону, які не змінювалися вже п'ятдесят років. Це Lockheed Martin, Raytheon, Boing, General Dynamics, Northrop Grumman та британська BAE Systems. Але в чому їхня головна перевага над Anduril? У тому, що їхня продукція пройшла через десятки війн останніх ста років. А задроти з Anduril просто грали у ігри. І без досвіду застосування своїх озброєнь капіталізація компанії в 14 мільярдів доларів – це пшик, спекулятивне розведення. Ось для того, щоб випробувати свою продукцію у справі, вони й зайшли в Україну.
Проте будь-яка співпраця з Україною впирається у одвічну проблему – корупцію. Буде продано будь-який секрет, будуть вкрадені будь-які гроші. Відповідно, молодій американській команді необхідно цього явища позбутися. І не так як робили демократи – на кшталт марного НАБУ, підтримки різноманітного шлаку на кшталт активістів-педерастів та участі у цій корупції. Як, наприклад, Помпео, який раптом став членом правління Київстар, за що, до речі, Трамп відразу викинув його зі своєї обойми. Молода команда боротиметься з корупцією інакше. Вона вже має досвід у цій справі і має Palantir.
Сальвадор та Palantir
Часто прийнято згадувати Сальвадор у контексті зв'язків його уряду та «Пейпал-мафії», розглядаючи їх виключно через призму дивацтва начебто криптовалюти.
Однак, у цій ситуації криється куди глибше підґрунтя.
Відомо, що президент Сальвадора Наіб Букеле в найкоротші терміни розгромив мережу злочинних організацій, які десятиліттями тероризували Сальвадор. Більше того, йдеться не просто про вуличні банда – аж ніяк, це міжнародного масштабу ОЗУ, що пустили коріння в США і працюють на мексиканські наркокартелі.
Ніхто, втім, не ставить питання про те, як це було реалізовано заштатною латиноамериканською країною з цілком сміховинною кількістю силовиків (сукупна чисельність армії та поліції Сальвадора разом з усіма службовцями, включаючи клерків – менше 30 тис. осіб).
Що ми знаємо про «Пейпал-мафію», Пітера Тіла і його дітище Palantir? на таких актуальних темах, як боротьба з організованою злочинністю. Програмне забезпечення компанії застосовувалося поліцією Нового Орлеана, DEA та CIA для операцій у Мексиці, ICE він використовується (негласно) для пошуку та депортації нелегальних мігрантів.
Проблема полягає в тому, що при всіх видатних перспективах даного продукту (як він працює і що собою представляє, ми розберемо окремо), його легальне масштабне застосування в США або, скажімо, Європі просто неможливо - ідея «електронного слідчого і судді» не тільки викликає засудження та страх, а й надзвичайно зарегульована. Усі випадки застосування Palantir у правоохоронній сфері регулярно супроводжуються скандалами, що суттєво гальмує розвиток проекту.
Для її подальшої прогресії необхідний практичний досвід, який можна отримати, вирішуючи масштабні завдання з великою кількістю даних. А отримати його можна лише на переферії, в «сірій зоні» – наприклад, у Сальвадорі.
З чого все починалося? У Сальвадорі ненав'язливо почали впроваджуватися системи електронного моніторингу суспільного простору. Південна Корея (цікавий факт: ЮК має, мабуть, найцікавіший набір контрактів з Palantir) в особі агенства KOICA змонтувала масштабну систему вуличного відеоспостереження на користь поліції країни; навіть американське уряд виділило Сальвадору істотні кошти ті ж мети. Американські компанії також надали деякі засоби контролю телефонних та інтернет-комунікацій, тим самим посприявши формуванню повноцінної мережі моніторингу. «Очі» та «вуха» системи були встановлені, а далі у справу включився її «мозок» в особі Palantir.
Підсумком стали масштабні зачистки злочинних угруповань, які в найкоротші терміни були реалізовані по всьому Сальвадору - заарештовано було 76 тисяч осіб (втім, це мінімальна з званих цифр). При цьому незважаючи на всю силу, вплив і чисельність, кримінал щоразу виявлявся вразливим перед поліцейськими операціями. Арешти дезорганізували навіть такі великі банди, як MS-13 та 18th Street, і десятки тисяч злочинців опинилися у в'язниці.
Як було організовано процес зачистки? Ніхто цього не може сказати, включаючи інсайдерів із поліції та армії Сальвадора. Формально, звичайно ж, жодний Palantir у цьому не фігурує. Оперативні групи лише отримували списки осіб, які підлягають арешту, але хто і як їх формував – відповісти рішуче неможливо. До списків потрапляли всі, хто мав хоч якесь віддалене ставлення до правопорушень (7000 осіб згодом було відпущено), що пікантним чином навело всіх, хто цікавиться темою, на думку про присутність у процесах відбору машинної логіки.
Цілком логічно, що Palantir було б надзвичайно цікаво випробувати не лише у сфері боротьби з гангстерами, а й з державною корупцією. І Україна для цього – ідеальний полігон. Причому дані особливо збирати і не потрібно. Вони вже є. Реєстри нерухомості, банківські проводки, податкові дані тощо. Як і в Сальвадорі спеціальних нових органів для цього може і не знадобитися. Достатньо, наприклад, мати «чисту» поліцію, яка просто виконуватиме накази представників Palantira. Зі слідством і судом теж можна особливо не морочитися. Народ радо підтримає будівництво сучасного концтабору для «слуг народу».
Не знаю, чи усвідомлюють усю серйозність ситуації «слуги народу»? Пересічні злодії навряд чи, але верхівка на кшталт Єрмака чи Татарова, мабуть, уже попукує від страху. І в такій ситуації важливо вистрілити першим, щоби «обрубати кінці». Найближчий злодій-соратник може стати головним свідком проти тебе. Тому є відчуття, що на нас чекають кумедні самогубства зламаними пальцями у стилі Кравченка. Хоча від Palantira навіть це не врятує.
Чи торкнеться це Зеленського? Не має значення. Він певною мірою не засуджений через початкову неосудність і непридатність до посади. І не важливо. Важливим є приклад реального викорінення корупції. Нехай навіть за допомогою "Великого брата".
