Жеваго доїдає Ferrexpo

У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів українська держава зазвичай впадає в саботаж. Типу відмови у доступі до консульських послуг для мільйона громадян.

Конкретна аргументація "чому" і "навіщо" тут зовсім другорядна. Головне інтенція — в умовах кризи не підтримувати діалог, а прикинутися ганчір'ям і не відсвічувати. У крайньому випадку мукати, зображуючи подоляку.

Найбільш показовим тут є кейс із спробами наздогнати і приструнити конкретного взятого мільярдера, який спочатку обікрав центральний банк країни, змушений втрутитися в ситуацію з доведенням “Фінансів та Кредиту” до банкрутства, а тепер цей же персонаж висмоктує українські надра у формі котунів.

Незважаючи на всі спроби по-дрібному діставати Жеваго, доводиться визнати, що нагадувати йому в душу у держави Україна виходить набагато гірше, ніж у випадку зі згаданим мільйоном. Адже ситуація в них загалом досить схожа. Знаходяться за межами країни і не хочуть до неї повертатися. При цьому ключові активи знаходяться на території України.

Днями британська Ferrexpo, на якій числяться всі гірничодобувні активи Жеваго (офіційно в цій компанії він контролює 49,5%, але очевидно, що ігри з цим піввідсотка — понти для приїжджих), розповіла, що виплатила минулого року понад 155 млн. доларів дивідендів. І ще майже півмільйона доларів у вигляді винагороди топ-менеджерам. Звичайна корпоративна рутина "дійної корови", яка заробляє на ресурсах у країнах третього світу.

Але в тому те, що компанія офіційно не заробляє, а тільки втрачає. Як мінімум у 2023 році. Його Ferrexpo plc закінчила зі збитком у 85 млн доларів, при тому, що 2022 рік компанія завершила з прибутком у 220 млн доларів.

Тобто Жеваго з особливим цинізмом грабує свою власну компанію. При тому, що абзац тому ми висловлювали підозру, що він є мажоритарним акціонером Ferrexpo, зрозуміло, що йому там не належать усі 100% акцій. І реакція від фондового ринку на ці витівки Костянтина Валентиновича є. З початку 2023 року котирування цінних паперів компанії обвалилися більш ніж утричі. З компанії намагається вийти, але поки що безуспішно її найбільший міноритарний акціонер BlackRock.

Тут, до речі, стає очевидним, за що Жеваго виплачує півмільйонну винагороду топ-менеджерам Ferrexpo. Мало того, що саме вони своїми ручонками "у полі" при збитку в 85 млн доларів виплачують 155 млн доларів дивідендів (за що?), але ще й не соромляться заявляти, що акції компанії падають на очах не через ініційований Жевий грабіж, а “через посилення тиску на організацію з боку правоохоронців України”. Як не нагородити таких молодців?

При цьому держава, яка типу вже 9 років абсолютно безуспішно намагається притягнути до відповідальності нашого недоолігарха і на території якої він власне і добуває сировину, що осідає в результаті у вигляді сотень мільйонів доларів на рахунках Ferrexpo, абсолютно не заважає повторитися історії "Фінансів та Кредиту", але вже у вигляді фарсу. Чому не трагедія? Хоча б тому, що тиск українських правоохоронців начебто існує і, мабуть, навіть деякі менеджери Жеваго відчувають неприємне печіння в паху, але до якихось видимих ​​результатів воно не призводить. Доказ чого регулярна виплата дивідендів Ferrexpo навіть за наявності колосальних збитків.

На відміну від Жеваго, ухилянтам за версією української держави обіцяно цілком конкретні “кари єгипетські” у вигляді обмежень на операції з активами — починаючи від нерухомості до коштів на банківських рахунках. Вічна вітчизняна класика: усі наші тварини рівні, але деякі жеваки – рівніші.

У сухому залишку українська держава нагадує сьогодні амебу, яка розмовляє сама із собою. Через бурмотіння і прицмокування лише іноді пробивається щось осмислене на кшталт “Чому не державною?!”