Золоті сережки-підвіски. Хто заробляє та «наварює» на будівництві фортифікацій

За якими схемами «пиляють» бюджет при закупівлі лісу органи влади, які замовляли будівництво цих ліній та приватні підрядники?

У розпалі скандал довкола харківських ліній оборони. За якими схемами «пиляють» бюджет при закупівлі лісу органи влади, які замовляли будівництво цих ліній та приватні підрядники? Чи це стосується лише начальника Харківської ОДА Олега Синегубова, і хто, нарешті, у цих схемах «тіньовий бухгалтер», якого зараз старанно обчислює СБУ?

У вересні 2022 року уряд постановою №1003 віддав весь державний промисловий лісовий ресурс у господарське використання одному підприємству-монополісту «Лісу України» (замість ліквідованих 156 окремих лісгоспів). Створення під час війни єдиного управлінського та логістичного центру для оперативного вирішення важливих завдань, насамперед пов'язаних із будівництвом фортифікаційних укріплень, виглядало розумним кроком.

Зрозуміло, що Міністерству оборони та обласним військовим адміністраціям в умовах катастрофічної нестачі часу та бюджетних грошей доцільно було працювати з одним централізованим постачальником колод в особі державного спеціалізованого підприємства, яке могло гарантувати їхню своєчасну доставку в потрібних обсягах. Причому з перших рук та за мінімальною ціною без ринкових накруток.

Але практика знову розійшлася з теорією.

Купівля за тисячу - перепродаж за п'ять

Народні депутати утворюють при Верховній Раді тимчасову слідчу комісію, щоб дослідити використання бюджетних коштів при облаштуванні інженерних загороджень на лінії зіткнення.

Управління СБУ в Харківській області переводить в активну фазу досудове розслідування у відкритому 14 лютого цього року кримінальному провадженні щодо «створення певною групою осіб протиправного механізму завищення фактичної вартості деревини, яка постачається для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області».

Днями через судову ухвалу правоохоронці зажадали у Харківської обласної військової адміністрації повний пакет документів (57 тисяч друкованих аркушів) про придбання лісоматеріалів у ряду приватних фірм. Вони припускають, що під час укладання Харківської ОВА правочинів із цими фірмами є ознаки кримінального правопорушення, а саме: присвоєння та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем та перешкоджання законній діяльності ЗСУ. «З метою реалізації зазначеного протиправного наміру було зареєстровано окремі підприємства з ознаками фіктивності, які контролюються через „тіньових“ бухгалтерів», — наголошується в документі.

Одна із схем, задокументованих під час слідства, полягала в тому, що зазначені підприємства нібито купували колоди у харківських державних лісгоспів за ціною 970 грн. за кубометр. А потім Харківська ОДА в особі департаменту ЖКГ перекуповувала той самий кубічний метр за ціною 4100 грн. Причому в ціну, як вважає СБУ, було закладено фіктивну логістичну складову.

Слідчі якраз встановлюють осіб, причетних до бюджетного «розпилу», і вираховують остаточну цифру «зайвих» переплат з військового бюджету, на даний момент — із загальної суми 170 млн грн, на яку укладено харківські контракти, що потрапили в їхнє поле зору.

Зважаючи на все, це лише один епізод у схемі наживи на фортифікаційному лісі, розгорнутій у фронтових областях.

«Скажіть нам дякую, що не 8-10 тисяч за куб, як беруть інші фірми, що возять ліс на Запорізький та Донецький напрямки!» — емоційно наголошував на нещодавньому брифінгу в Харківській ОДА представник однієї з приватних підрядних організацій.

«У середньому ми купували ліс для фортифікації у приватних фірм за ціною 5500 грн. за кубометр з урахуванням транспортних витрат. Безпосередньо на товарній біржі таку деревину, можливо, хтось купує за 2 тисячі гривень. Але ми орієнтувалися на ринкові ціни», — пояснює заступник начальника Харківської ОДА Михайло Харнам, донедавна директор місцевого ТОВ „Будівельник“.

Весь ліс – фірмам-«прокладкам»!

Вся схема нераціонального (скажімо так) використання бюджетних коштів із суттєвим завищенням вартості лісоматеріалів та їх доставки на життєво важливі прифронтові об'єкти якраз криється у відповіді на запитання: яким чином у критичний для країни момент їх потрібний обсяг опинився у фізичних осіб-підприємців, а не у спеціалізованого державного підприємства — постійного лісокористувача ДП «Ліси України», у власності якого з розпочатої у війну лісовою реформою перебувають майже всі лісосіки та заготовлена ​​з них деревина?

«У мене не було часу йти на товарну біржу, вишукувати по всій країні колоди та вибудовувати логістичні ланцюги їхнього перевезення аж із поліських лісів під Вовчанськ та Куп'янськ, — пояснює начальник Харківської ОВА Олег Синегубов, — Звичайно, ми насамперед звернулися до державного підприємства „Ліси України“, розіслали запити на державні лісгоспи з проханням надати нам 50 тисяч кубів лісоматеріалів, необхідні виконання урядової завдання терміново забезпечити третю лінію оборони. Нам офіційно відповіли за підписом Юрія Болоховця, гендиректора цього галузевого ДП, що таких обсягів вони не мають. Є, мовляв, десь на рештках по кілька десятків кубів на Чернігівщині, у центральних та західних областях, причому лише під самовивіз. Потрібний ліс ми знайшли у ФОПів, які до того ж взялися забезпечити його доставку. З ними й уклали прямі безавансові договори поза тендерними процедурами, на які немає часу. Чи завищили при цьому суму кінцевого розрахунку? Нехай дадуть відповідь незалежні експерти. Нарешті, ми майже щодня звітуємо в режимі онлайн перед урядом та офісом президента про хід будівництва фортифікаційних об'єктів. Кожен наш крок, кожен контракт і навіть кожне слово в переговорах із підрядниками під контролем правоохоронців, які, погодьтеся, мають можливість вчасно вказати нам на недоліки і застерегти від помилок».

Про один із таких недоліків, який суттєво накручує ціну на ліс, давно криком кричать деревопереробники, пояснюючи лісовим реформаторам з офісу президента, що визнання колод біржовим товаром (окремою урядовою постановою №1433 за два місяці до війни!) ніяк не сприяє розвитку лісового сектору, а лише дає можливість приватним біржам знімати товсту стружку з деревопереробних підприємств. А тепер ще й із військового бюджету. Біржові торги, де початкова ціна кубометра від ДП «Ліси України» може стрибнути вдвічі і більше, точно зайві у бюджетних розрахунках між державним підприємством та державними установами під час виконання військових завдань.

Враховуючи необхідність вважати кожну бюджетну копійку, уряд повинен вимагати від усіх розпорядників держкоштів виконувати вимоги своєї постанови №1275 щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії режиму військового стану, а отже, виходити на прямі договори із ДП «Ліси України».

З іншого боку, зобов'язати лісового монополіста зарезервувати стратегічно важливі сортименти лісу та продавати їх безпосередньо державним установам, а чи не приватним фірмам. Причому за фіксованою ціною, наближеною до собівартості кубометра деревини.

Які взагалі можуть бути ринково-біржові накрутки на матеріалах для оборонних ліній країни, що воює?

Більше того, створене на виробничо-технічній базі державних лісгоспів (у яких були свої машини для транспортування лісоматеріалів, завантажувальні майданчики з кранами та деревопереробні цехи) ДП «Ліси України» запросто могло б не лише забезпечити весь логістичний ланцюжок з доставки деревини, а й навіть зводити інженерно-фортифікаційні споруди. Без допомоги всіляких ФОП, а отже, без необґрунтованих бюджетних видатків.

Однак не здивуємося, що через півтора роки «лісової реформи» державне підприємство вже не зможе похвалитися міцними виробничо-технічними тилами. Зрештою, реформатори галузі й не приховували, що затіяли реформу саме задля впровадження ринкових відносин ДП із приватниками при виконанні за кошти всіх видів робіт, пов'язаних з лісом. Що ж, вони досягли значного прогресу.

Фіктивна логістика за рахунок бюджету

Олег Синегубов запевняв на вже згаданій прес-конференції у Харківській ОДА, що йому байдуже, хто засновник далеких від лісової галузі семи приватних фірм, які з 2023 року отримали від нього понад дві сотні фортифікаційних контрактів на 302 млн. грн. Головне, щоб не було зв'язку з країною-агресором і щоб 71,6 тис. кубометрів будівельного лісу було доставлено в потрібних обсягах в обумовлений термін.

Однак, начальника ОВА не може не хвилювати ціна питання, причому саме з позицій інтересів держави. Отже, він як власник лісового ресурсу Харківщини має всі повноваження, тим більше у війну, поставити перед лісокористувачами (ДП «Ліси України» та кількома харківськими держлісгоспами, підпорядкованими Державному агентству лісових ресурсів України) завдання з доставки оборонного лісу з чітким визначенням обсягу та ціни .

Натомість Харківська ОДА, а також інші військові адміністрації фронтових областей як розпорядники фортифікаційного бюджету (а це загалом майже 7 млрд грн) підписалися на схему приватних підрядів із фірмами-«прокладками» із надхмарним зростанням ціни кубометра деревини.

«Проаналізувавши біржові торги, можу документально підтвердити, що в лісівників були потрібні Олегу Синегубову та начальникам ОВА інших областей лісоматеріали та можливості їх доставки до місця будівництва фортифікацій, — переконаний експерт з питань функціонування ринку деревини Данило Маландій. — Але централізовано було створено схему продажу лісу-кругляку для оборонних споруд на користь приватних фірм. Наприклад, у Харківській області основним закупником було ТОВ «Агро Х» із волинською пропискою. Фірма брала участь у всіх нинішніх біржових торгах фортифікаційних сортиментів у місцевих лісгоспів. А це тисячі кубів хвойних порід. Лише з Ізюмського лісгоспу за останні два місяці цьому ТОВ відвантажено 6186 кубів сосни для фортифікацій. Потім ці куби вже фігурували в договорах купівлі-перепродажу іншим фірмам, зазвичай пов'язаним між собою одними засновниками. Вони щоразу збільшували вартість лісу, зокрема через фіктивні логістичні витрати.

Схема діє не лише на Харківщині. Весь банк у результаті оплачували з бюджету обласні військові адміністрації. Хто конкретно наживається на цих кривавих грошах, хай з’ясовують правоохоронці».

Навіщо Болоховець відмовив Синьогубову?

Суми ймовірних бюджетних втрат на схемах з фортифікаційним лісом нескладно уявити після того, як ДП «Ліси України» почало зараз аврально видавати на-гора офіційну інформацію про свою активну участь у прямих поставках військовим деревини безпосередньо з нижніх складів, без допомоги приватних фірм-«прокладок ».

Цими днями, наприклад, лісівники виграли тендер Міноборони на 28 тис. кубометрів лісу. З кінцевою ціною 3750 грн. за кубометр, куди увійшла ціна доставки продукції. Тоді як у кошторисах обласних військових адміністрацій цифри коливаються в діапазоні 5500-11400 грн/кубометр.

«Наше підприємство здатне повністю забезпечити деревом будівництво фортифікацій. Вважаємо правильним, якщо деревина поставлятиметься безпосередньо від виробника. Це дозволить оптимізувати витрати бюджету, гарантувати якість та своєчасність постачань», — зазначає Юрій Болоховець, який ще нещодавно, за словами Олега Синегубова, офіційно відмовив йому надати лісоматеріали на будівництво ліній оборони Харкова.