Нещодавня відставка голови державної компанії «Укренерго», яка відповідає за роботу розподільчих мереж в Україні, Володимира Кудрицького, поставила серед експертів та учасників ринку питання руба щодо ефективності державного кризового менеджменту в енергетичній галузі.
Після масштабного обстрілу енергетичної інфраструктури росіянами наприкінці серпня, а також напередодні одного з найскладніших опалювальних сезонів для України ці виклики стають гострішими.
Втім, окрім енергетичних проблем, новому керівництву «Укренерго» доведеться вирішувати й інші, пов'язані, ймовірно, із глобальною корупцією як на рівні судів, так і на рівні вищого заступництва в державі. Прикладом є історія невеликого українського банку «Альянс», пов'язаного із старими елітами, який намагається підняти десятиліття антикорупційних напрацювань.
Після масштабних терористичних ударів по енергетичній інфраструктурі Україна страждає від катастрофічного дефіциту електроенергії – як генеруючих, так і розподільчих потужностей. Героїчними зусиллями енергетиків, які під кулями та бомбами відновлюють лінії електропередач – світло у приміщенні українців, лікарні та промислові підприємства подається в умовах нестабільних графіків. Вартість відновлення систем енергопостачання вимірюється роками та десятками мільярдів доларів. Кошти для цього шукають у всьому світі. Країна стала істотно залежною від імпорту електроенергії, будівництва нових диверсифікованих альтернативних джерел та технічного стану блоків атомної генерації.
На цьому тлі за останні кілька місяців в інформаційному просторі України розгорталися атаки на ключовий орган управління у сфері енергетики – оператора розподільчих систем компанії «Укренерго». Ще з початку осені 2022 року компанії висувалися різні абсурдні звинувачення – від нібито корупційної закупівлі трансформаторів до закупівлі бронежилетів за завищеними цінами на початку війни. А нещодавно Вищий антикорупційний суд зобов'язав Національне антикорупційне бюро, а згодом і Державне бюро розслідувань відкрити справу проти ексголови «Укренерго» Володимира Кудрицького нібито через звинувачення у корупції.
За даними місцевого антикорупційного видання «Наші гроші», за першими атаками могли стояти представники Міненерго та Офісу Президента. Вони нібито мали намір взяти під контроль грошові потоки від експорту електроенергії до Європи, її розподілу, а згодом над коштами на відновлення енергомереж після завершення війни. Нещодавно Кудрицького було звільнено з посади рішенням Ставки Верховного головнокомандувача. Нове керівництво, ймовірно, позбавиться всіх проявів неефективності свого попередника.
Втім, залишається одна важлива справа, яку неможливо персоналізувати особи колишнього директора. І яка є лакмусовим індикатором справжніх антикорупційних намірів владної верхівки в Україні.
Енергетична корупція
Йдеться про невеликий, але по-своєму зухвалий український банк — «Альянс». Фабула його кейсу полягає у участі у схемі пограбування понад 700 млн. грн. коштів «Укренерго», яке до початку 2024 року розслідувало НАБУ. Сутність історії наступного. Восени 2021 року банк Альянс видав банківську гарантію компанії Юнайтед Енерджі на придбання електроенергії або здійснення будь-яких торговельних операцій. Банківська гарантія, за загальним правилом, означає, що у разі неспроможності покупця заплатити товар це за нього зробить банк. Принаймні так система працює у світі.
«Альянс» видав гарантій «Юнайтед Енерджі» на понад 1 млрд грн., що критично перевищувало кредитні ризики на одного клієнта. Але це була лише половина справи. Коли у березні 2022 року «Юнайтед Енерджі» звернулося до «Укренерго» за постачанням електроенергії, то не стало розраховуватися за товар, посилаючись на гарантію. Альянс відмовився відповідати за своїми зобов'язаннями, пославшись на формальність.
В результаті виникла ситуація, коли «Укренерго» (а фактично держава Україна) зазнало збитків (різні оцінки становлять від 700 млн до 1,7 млрд грн залежно від того, чи брати до уваги пеню та штрафи, а також інші виплати). Тому НАБУ відкрило та розслідувало кримінальне провадження. Фігурантами стали чиновники "Укренерго", які відпустили електрику ненадійному контрагенту, банк, а також покупець "Юнайтед Енерджі". Остання входить в орбіту впливу Ігоря Коломойського, відомого в Україні та США олігарха, якого Вашингтон неодноразово звинувачував у схемах відмивання коштів при купівлі американської нерухомості.
У кримінальному провадженні НАБУ оголосила у розшук голову правління банку «Альянс» Юлію Фролову. Нині вона ховається за кордоном. Паралельно «Укренерго» подало до «Альянсу» господарський позов щодо повернення грошей — тут фігурує вже цифра в 1,2 млрд грн, оскільки йдеться про донараховану піну. Верховний суд України нещодавно ухвалив, що у справах про банківські гарантії виплати мають здійснюватися безумовно. Тому долю цієї виплати фактично визначено: банку Альянс доведеться розрахуватися з державою, а також понести відповідальність за кримінальними статтями.
Додаткові звинувачення
Втім, цим шляхом фінансова установа встигла вплести себе в інший корупційний скандал, також пов'язаний з антикорупційними органами. У господарському та кримінальному процесах інтереси банку «Альянс» захищає відома українська компанія «Міллер». Її публічною особою є ветеран російсько-української війни, активіст та волонтер Масі Найєм, брат екс-глави Агентства відновлення Мустафи Найєма. Останнього нещодавно звільнили з посади разом із віце-прем'єр-міністром із відновлення Олександром Кубраковим буквально перед прибуттям американських ревізорів, які мали перевірити використання коштів платників податків США на відновлення України.
Отож, одному з адвокатів «Міллер» – Олексію Носову – оголосили підозру у спробі дати $200 тис. хабарі на користь банку «Альянс» з метою зміни підсудності. Хабарі планували дати детективам НАБУ та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зміна підсудності означала б, що голова правління Фролова не потрапить до реєстру корупціонерів, а отже, банк матиме менші репутаційні проблеми у разі визнання її винною. Або адвокати вже мали на прикметі інший правоохоронний орган, який би допоміг «правильно» витлумачити законодавство на користь підзахисної.
Сумнівно, що ця операція могла здійснюватись без відома керівництва банку «Альянс», хоча останнє й активно заперечує свою причетність. Примітно, що Олексій Носов є сином Сергія Носова, голови регіонального агентства відновлення в Житомирі. Отже, очевидно, що брати Найєм добре знали, кого беруть на роботу адвокатом. І дивно, що не могли передбачити такого корупційного кроку з боку колеги.
Акціонери зі шлейфом
Для стороннього спостерігача історія банку Альянс могла б розставити все на свої місця. Навіть без особливого поглиблення в документи, а лише на основі відкритих офіційних даних на сайті Національного банку та самого банку «Альянс» та з публікацій в українських ЗМІ, можна зробити висновок, що ця установа дуже специфічна.
По-перше, візьмемо ключових акціонерів. Формально мажоритарним пакетом володіє 68-річний Олександр Сосіс, старий гравець на ринку страхування та фінансових послуг. Втім, як пишуть українські медіа, ключову роль у банку відіграє другий за розміром пакет акцій акціонер, голова наглядової ради Павло Щербань.
Павло Щербань – 40-річний підприємець із ухилом у ІТ та агросектор, проте факти його біографії можуть призвести до фактичних бенефіціарів фінансової установи. Наприклад, буквально 5 років тому він був одним із ключових акціонерів ПАТ "Ясна поляна". Це схемне акціонерне товариство, яке володіло акціями кептивного банку "Союз". Банк «Союз», у свою чергу, пов'язували з вузьким колом фінансистів, наближених до сім'ї президента-втікача Віктора Януковича, зокрема із Сергієм Дядечком. Ці банкіри також були пов'язані з банком Родовід, до якого був причетний свого часу український олігарх Дмитро Фірташ.
Фірташ, слід нагадати, останні 10 років перебуває під домашнім арештом у Відні. При цьому американська правоохоронна система намагається отримати дозвіл на екстрадицію з Австрії через зловживання на оборонних закупівлях.
Примітно, що низка видань в Україні переконана, що банк «Альянс» також фактично належить Фірташу або входить до сфери його бізнес-інтересів. Незважаючи на те, що Group DF підприємця неодноразово спростовувала це, у мережі є низка незаперечних доказів, коли банк «Альянс» запускав із хімічними підприємствами олігарха проекти для агросектору, а також інші приклади того, як ці два активи можуть бути пов'язані.
Проблемний банк
Ще одна гілка, на яку варто звернути увагу, – це стан власне банку “Альянс” як фінансової установи. Згідно з офіційними повідомленнями Національного банку, установа отримувала численні штрафи за зловживання з облігаціями внутрішньої позики, метою яких могла бути легалізація кримінальних доходів, конвертація безготівкових коштів у готівку, наприклад, щоб уникнути сплати податків або неофіційних розрахунків. У схемі навіть брав участь народний депутат та його помічник. Далі «Альянс» на постійній основі ігнорував аналіз фінансових операцій клієнтів, обходив вимоги фінансового моніторингу та заплющував очі на підозрілі транзакції.
Також у переліку клієнтів "Альянсу" довгий час була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її пов'язували з діячами часів Віктора Януковича), через яку зловмисники фінансували діяльність незаконних терористичних угруповань "ЛНР" та "ДНР" звинувачували у виведенні з України не менше 6 ,5 млрд грн. З них близько 800 млн вивели через схему з оператором торгівлі електронікою – компанію «Алло», одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які продавали «електронні гроші» прямо на своїх касах, був фактично емітентом цих коштів.
“Виведення коштів” – це одна із статей, за якою ЗМІ можуть пов'язувати “Альянс” та його діяльність із Фірташем. Згідно з одним із виробництв, через банк у 2017-2018 роках керівництво облгазів Фірташа могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед Нафтогазом.
Незважаючи на весь набір зловживань, штрафів від НБУ, кримінальних проваджень, останні кілька років перед повномасштабним вторгненням Росії та після його початку банк “Альянс” регулярно отримував рефінансування Нацбанку. Наприклад, 2022 року «Альянс» отримав майже 2,8 млрд грн. рефінансу, у 2021 – 1,3 млрд грн, у 2020 – 1 млрд грн. Така прихильність Альянсу з боку тодішнього керівництва регулятора виглядає тим дивнішою, що проблеми та ризиковість діяльності установи неозброєним оком бачили і ділові ЗМІ, і експерти, які передбачали йому якщо не стрімкий вихід з ринку, то принаймні глибокі та багаторівневі перевірки (одна з кредитних агентств навіть відкликало рейтинг для банку, який фактично є визнанням переддефолтного. стану).
***
Чи продовжуватиме нове керівництво «Укренерго» судитися за належні йому 1,2 млрд грн. із банком «Альянс» в умовах тотального дефіциту коштів на відновлення енергетичної інфраструктури? Чи ігноруватиме Національний банк надалі наявність такого «гнійника» на тілі фінансової системи, який, крім того, ще й паразитує на державних коштах? Чи суди й надалі затягуватимуть розгляд справи, очікуючи, в який бік гойдатиметься політичний маятник чи економічний флюгер? І чи буде й надалі колись незалежне та неупереджене НАБУ — готовим стати на бік «Альянсу» у питаннях переслідувань їхніх опонентів — компанії «Укренерго»? Це питання, на які належить відповісти на всіх можливих рівнях – від самої компанії та її акціонера Міненергетики до кураторів на вулиці Банковій, у Національному банку, уряді, а також серед міжнародних партнерів України. Адже від того, як компанії справляються, серед іншого, і з такими викликами залежить якість проходження та подальших криз.
