Банкова прагне підірвати авторитет Великої палати Верховного суду

Цього року сам Верховний суд ухвалив рішення про зняття повноважень із голови Всеволода Князєва після його арешту за звинуваченням у отриманні хабара у розмірі 2,7 мільйона доларів. Ця подія привернула широку увагу у світових новинах.

У 2019 році після зміни політичної влади одним із головних каменів спотикання президента Зеленського та команди «Слуги народу» на шляху до повної консолідації влади став Верховний суд, який вони намагалися «реформувати» ще восени 2019-го. Однак, отримавши тоді по руках від міжнародних партнерів та Конституційного суду України, будівельники «вертикали влади» на якийсь час вимушено зупинили ці спроби.

Цього року «пас» владній команді віддав сам Верховний суд після того, як його 44-річний голова Всеволод Князєв потрапив у світові новини під час затримання на хабарі у 2,7 млн ​​дол.

У грудні Верховний суд відзначає 6-річчя від початку діяльності у новому складі та з новими функціями, які він отримав у результаті реформи 2016 року. Однією з цілей реформи було задекларовано відродження незалежності судової влади на чолі з сильним Верховним судом.

Та реформа ліквідувала касаційні «вищі спеціалізовані суди», які створили Янукович-Портнов для ослаблення Верховного суду за методом «розділяй та владарюй», а також повністю перезавантажила сам Верховний суд. Суд отримав нових суддів, обраних на конкурсі, та нову структуру: чотири касаційні суди (адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний) та Велику палату — орган для вирішення найскладніших юридичних питань.

Саме про Велику палату і неабиякі події, що відбуваються навколо неї після хабара Князєву, і йтиметься. Адже під шумок історії Князєва Банкова та «слуги» вирішили підім'яти Верховний суд та взяти реванш за 2019 рік.

Що таке БП НД?

Велика палата Верховного суду (БП ЗС) — явище для України нове (адже функціонує лише шість років), однак у світі багато верховних судів мають у своєму складі такі великі палати. Вони функціонують у Європейському суді з прав людини (17 суддів) та Суді справедливості Європейського Союзу (15 суддів).

У Великій палаті українського Верховного суду працює 21 суддя – по п'ять суддів від кожного касаційного суду та голова ЗС за посадою. Суддів обирає збори суддів відповідного касаційного суду строком на три роки. Збори не мають права відкликати суддів. Кожен із суддів може працювати у ВП не більше двох строків поспіль.

Така формула забезпечує максимальну незалежність Палати та мінімізує (хоч і не нівелює) зовнішній вплив на неї, а також сприяє збереженню «історичної пам'яті», що має значення для стабільності та єдності практики БП ЗС.

Її функціонал полягає у забезпеченні єдності судової практики між різними судовими юрисдикціями (що впливає на зрозумілість та прогнозованість судових рішень в цілому за системою), вирішенні так званих юрисдикційних спорів (щоб справа слухалася у конкретній юрисдикції, а не у всіх одночасно), вирішенні виняткових правових проблем (це коли законодавство має колізії або ж із певних питань взагалі відсутнє) та перегляд рішень за винятковими обставинами (коли ЄСПЛ констатує порушення Україною положень Європейської конвенції про захист прав людини).

Не менш важливою функцією Палати є апеляційний розгляд справ за участю президента, парламенту, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Фактично Велика палата — це той орган, який констатує порушення Конституції та законів України з боку президента та Верховної Ради, а відтак її рішення здатні змінити ландшафт української влади, зокрема, суттєво вплинути на результати виборів.

"Політичні" справи, розглянуті БП ВС

Цієї осені БП ЗС серед іншого ухвалила низку рішень проти президента і Верховної Ради.

Рішення проти президента — скасування указів глави держави про усунення та «звільнення» колишніх суддів КСУ Тупицького та Касмініна, якими президент по суті скасував призначення цих суддів (це десь так само, як скасувати чиєсь народження). затрималося у Великій палаті більш ніж на два роки, що, звісно, ​​є свідомим та надмірним.

Далі, за кілька тижнів, Велика палата розглянула позови проти Верховної Ради, подані нардепами Галиною Третьяковою та Лео Геросом на рішення парламенту позбавити їх права брати участь у засіданнях Ради. Парламент просив закрити справи та визнати, що рішення про позбавлення депутатів права брати участь у засіданнях ВРУ не підлягають оскарженню у судовому порядку. Тобто фактично закріпити у парламенті «кріпацтво»: не слухаєшся — не голосуєш — не скаржишся. ВП сказала чітке «ні» цій «новелі» від «Слуги народу».

Наші джерела у Великій палаті на основі анонімності розповіли, що позиція парламенту магічним чином збіглася з позицією нового голови Верховного суду Станіслава Кравченка, котрий за дивним збігом ці справи відвідував, хоча зазвичай його не буває на засіданнях БП ВС.

Тому поширити свої ідеї серед суддів ВП офісу президента та «слуг народу» не вдалося, але підчистити «гнилие» справи за участю президента та парламенту, які кілька років розглядалися Верховним судом, вдалося цілком. І якщо зовні ці справи пройшли без широкого резонансу, що було завданням Банкової, всередині Великої палати дуже помітно, хто і як відстоював неправові наративи.

Із зовнішнім впливом усе цілком зрозуміло: у тій чи іншій формі впливатиме на суди намагається кожна політична влада. А ось вплив на суддів зсередини потребує окремої уваги.

Екс-глава Князєв та рекордний хабар

У травні 2023 року Україну (та й світ) сколихнула історія про рекордний хабар у 2,7 млн ​​дол., на якому «погорів» попередній голова Верховного суду Всеволод Князєв. Разом із Князєвим затримали й адвоката-посередника Олега Горецького, який був так званим бек-офісом екс-глави ЗС.

За версією слідства, хабар призначався за ухвалення Верховним судом рішення на користь Костянтина Жеваго у суперечці по 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Верховний суд швидко відреагував: зняв Князєва з посади голови ВС і назвав 15 травня «чорним днем ​​в історії суду». Також судді ВС відзначили: «Маємо бути гідними і витримати цей удар».

А витримувати було що, адже під час обшуків «мічені» купюри знайшли не лише у Князєва, а ще в трьох суддів Великої палати — криміналістів Григор'євої та Олениної та адміністративіста (та друга Князєва) Залізного.

Реакції президента та парламенту

Реакція президента Зеленського та рішення Ради національної безпеки та оборони передбачали перевірку суддів Верховного суду, запровадження поліграфа та посилення кримінальної відповідальності за корупцію у судовій системі. Також з'явилися законопроекти від різних груп нардепів щодо реформування ВП.

Через півроку повинні констатувати, що жодної підозри іншим суддям Великої палати не пред'явлено; ідея Зеленського щодо поліграфу отримала вето Венеціанської комісії; законопроект щодо посилення відповідальності за корупцію «конфліктує» з іншими статтями Кримінального кодексу України; а адвоката Горецького замість суворого покарання випустили за згодою зі слідством, вилучивши при цьому текст угоди із загального доступу. Тому ніхто, окрім суддів ВАКС та кількох прокурорів САП, не знає, чому Горецький гуляє вулицями Києва та намагається продати нерухомість, щоб заплатити передбачені угодою мільйони на ЗСУ.

На жаль, судова система та адвокати отримали «прекрасний» сигнал цього разу від антикорблока, який активно імплементує інститут угод: беріть стільки, щоби вистачило заплатити на ЗСУ, і майте такий компромат, щоб вистачило на угоду з прокурором. Ось такі результати боротьби з корупцією в судовій системі. І це не просто іронія, а привід серйозної дискусії.

Князєву ж ВАКС вкотре зменшив розмір застави (до 27 млн ​​грн), повернув доступ до зарплатних грошей (бо зарплату він досі отримує), хоч і продовжив термін утримання під вартою ще на два місяці.

А що ж усередині Верховного суду?

Новий голова Верховного суду Станіслав Кравченко спочатку наполягав на достроковому поверненні суддів БП ЗС до касаційних судів. Судді сприйняли цю ідею без ентузіазму, а правових підстав цього немає.

Частина глав касаційних судів також підтримала позицію Кравченка щодо необхідності відкликати суддів БП ВС якщо не за їх бажанням, то за рішенням зборів суддів відповідного касаційного суду. І тут і розпочався внутрішній розкол Верховного суду.

Справа в тому, що наявність постійно чинної Великої палати спочатку не подобалося певним главам касаційних судів, адже так чи інакше Велика палата має вплив на касаційні суди (через прийняття фактично обов'язкових для них рішень).

До реформи 2016-2017 років в Україні існував процесуальний та юрисдикційний хаос, коли одну справу могли слухати у судах 2-3 різних юрисдикцій одночасно чи послідовно. Наприклад, програвши справу у судах господарської юрисдикції, сторона могла отримати позитивне рішення у суді адміністративної чи цивільної юрисдикції. При цьому як касаційні «вищі спеціалізовані суди», так і спеціалізовані палати у ЗС могли приймати діаметрально протилежні рішення з тих самих питань, у тому числі щодо того, до компетенції суду якої юрисдикції належить та чи інша справа.

Поява єдиного Верховного суду з Великою палатою, яка у 2018-2019 роках вирішила кілька тисяч юрисдикційних суперечок, поклала край більшості міжюрисдикційних воєн. Звичайно, у діяльності Великої палати також були суттєві недоліки, зокрема, довільна зміна правових позицій, штучне затягування справ, явне підігравання Банкової у важливих для неї справах тощо. Але навіть ці факти не йдуть у жодне порівняння з тим хаосом, який існував до 2017 року, коли остаточне вирішення у суперечці не можна було отримати не те що довго, а в принципі ніколи.

Як сказав нам один із адвокатів: «Усі вже майже забули, як було працювати до появи єдиного Верховного суду, який хаос та беззаконня творили суди за часів Януковича». Здається, дехто хотів би це повернути.

Законопроекти щодо реформування ВП ЗС

В останні роки найбільше критикував Велику палату заступник керівника офісу президента Андрій Смирнов, соратник Андрія Портнова та Андрія Богдана, які й привели його на цю посаду. Його інтерес є цілком зрозумілим — йому не потрібна незалежна структура всередині ВС, на яку дуже важко вплинути.

В офісі Зеленського через проблеми Смирнова з Великою палатою йому неодноразово дорікали профнепридатності. Тому ідеї скорочення суддів БП, їхнього відкликання чи взагалі роботи Палати в режимі ad hoc не раз звучали з вуст Смирнова задовго до скандалу з хабарем Князєву.

Після кейсу Князєва політична влада отримала формальні підстави зробити те, чому давно свербіли руки. В результаті з'явилися два законопроекти щодо реформи Великої палати — від СН та від БЮТ.

Цими проектами (№9643 та 9643-1) пропонується:

зменшити кількість суддів БП до 13-14 осіб;

надати право касаційним судам відкликати суддів (що впливатиме на незалежність суддів БП, адже, знаючи позицію судді у певній справі, можна змінити суддю «під конкретну справу»);

обирати секретаря БП на пленумі (хоча БП є самостійним підрозділом суду, і за такою логікою пленумом потрібно обирати голів касаційних судів та секретарів судових палат усередині касацій);

звузити підстави передачі справ на розгляд Великої палати.

Пленум Верховного суду

Усі ці застереження озвучив під час пленуму, що відбувся 6 жовтня, суддя Великої палати та вчений Дмитро Гудима, зазначивши, що «обидва законопроекти несуть ризики для інституційної спроможності Верховного суду в цілому, його єдності, незалежності та щодо здатності Суду забезпечувати єдність судової практики».

Однак пленум підтримав висновок, озвучений головою ВС Станіславом Кравченком, яким схвалив законопроект «Слуги народу» з певними пропозиціями. Судді пропонували голові ВС Кравченку не голосувати за висновки щодо законопроектів про реформу ВП, проте Кравченко отримав необхідні голоси (75 — за, 31 — проти) і, очевидно, виконав домовленості з офісом президента.

Поки ж законопроекти щодо Великої палати зависли у парламенті, однак, здається, що Смирнов шукає інші варіанти, як заблокувати роботу БП ЗС.

Вибори в БП ЗС

З початку грудня касаційні суди проводять вибори до Великої палати своїх представників замість тих, у кого закінчився трирічний або шестирічний термін повноважень (два терміни три роки).

Три касаційні суди — господарський, кримінальний та цивільний — обрали своїх представників у БП.

У цей період свою квоту мав би заповнити і Касаційний адміністративний суд. Там шестирічний термін повноважень закінчився у судді Олександра Прокопенка. Збори суддів, що відбулися 11 грудня, повернули їх до касаційного суду та визначили, що надалі Прокопенко працюватиме у виборчій палаті, проте питання обрання судді до ВП голова КАС ЗС Михайло Смокович навіть не поставив на голосування.

На зборах він заявив, що КАС ВС зараз нікого не обиратиме (при тому, що є кілька суддів, які хотіли б працювати в ОП), а дочекається, коли після підписання президентом законопроекту №5456-д до Верховного суду переведуть п'ятьох суддів ВС періоду Януковича, які вже шість років не здійснюють правосуддя. Смокович.

Тож або Смоковичу про терміни підписання законів звітує особисто президент Зеленський, або голова КАС ЗС, як кажуть наші джерела, у кооперації зі Смирновим свідомо заблокував роботу Великої палати на невідомий термін. По суті, це порушення Смоковичем принаймні професійної етики щодо своїх колег, а взагалі присяги судді.

Щодо судді Олега Кривенди, то важко уявити менш адекватного суддю для роботи в ВП ЗС. Він є креатурою Медведчука, жодного дня не працював із ухваленим з 2017 року законодавством, разом з іншими суддями ЗС часів Януковича та деякими діячами з команди Портнова брав участь в ініціативах щодо блокування роботи Верховного суду, а до його доброчесності є питання.

Відмінний кандидат для підриву Великої палати зсередини, а не ефективної роботи в ній.

Замість висновків

Залишається сподіватися, що, по-перше, у Касаційному адміністративному суді є достатньо судимих, щоб не потурати блокуванню роботи Великої палати, особливо на тлі нової перевірки всіх суддів ВС на доброчесність, яка виглядає майже неминучою.

А по-друге, за відсутності чинної Великої палати голова ЗС Станіслав Кравченко, який намагається зміцнити свій авторитет, втратить важіль впливу на інші касаційні суди, чого він, звісно, ​​не може собі дозволити. Тому є надія, що здоровий глузд переможе.

Незважаючи на заслужену критику щодо зміни власних правових позицій, затягування розгляду деяких «політичних» справ та наявність кількох випадкових персоналій у складі Палати, Велика палата за шість років виконала завдання-мінімум щодо забезпечення єдності судової практики та недопущення процесуального хаосу.

Тепер завданням Верховного суду є послідовний відбір до складу Палати найефективніших суддів, здатних приймати рішення на користь країни, а не виконувати забаганки голів судів чи чиновників.

Після скандалу з хабарем Князєву Верховний суд або самостійно доведе, що в Україні є третя влада, або знову стане розмінною монетою в політичному хаосі війни та виборів, на які рано чи пізно зважиться політична влада.