Бюджет-2024: Чому витрати на чиновників зростають, а на військовослужбовців – ні?

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон "Про державний бюджет України на 2024 рік".

Бюджет-2024: Більше доходів – менше витрат

Незважаючи на очікуване відновлення української економіки (на 5% цього року та 4,6% – наступного) та заплановане збільшення власних надходжень держбюджету, його витрати у 2024 році не зростуть. Порівняно з чинним держбюджетом на 2023 рік (з урахуванням усіх внесених змін) вони навіть зменшаться.

Основна причина – величезний дефіцит бюджету країни, що воює, який все важче покривати за рахунок допомоги партнерів в умовах, коли всі внутрішні надходження направляються на оборону.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україна досі не має гарантій виділення фінансової допомоги на $29 мільярдів із $41 млрд, які вже враховані у держбюджеті для забезпечення видатків, не пов'язаних зі сферою безпеки та оборони.

Оборона та соціалка: Основні статті витрат

Загалом витрати держбюджету на 2024 рік становитимуть 3 трлн 355 млрд грн, що дещо менше, ніж заплановано цього року (3 трлн 393 млрд), у тому числі витрати загального фонду – 3 трлн 121 млрд грн та витрати спецфонду – 234,5 млрд грн.

Більше половини всіх витрат наступного року передбачено направити на сектор оборони та безпеки – 1,69 трильйона гривень. Цю суму обмежено власними надходженнями держбюджету, адже використати для фінансування Сил Оборони кошти від міжнародних партнерів Україна не може.

Водночас у наступному році суттєво зростуть деякі необоронні витрати держбюджету. Зокрема, фінансування субсидій збільшено на третину чи 12 мільярдів – до 49,9 млрд грн. Витрати на освіту зростуть на 22,9 мільярда гривень або на 15%, на охорону здоров'я – на 24,4 млрд. грн. або на 13,7%.

“Цього року ми вперше з початку війни передбачаємо індексацію заробітної плати вчителів, медиків. Це дуже важливо. Тому що люди фактично два роки перебувають у складних життєвих умовах, при тому, що рівень інфляції минулого року був 26%, тож індексація необхідна”, – пояснював у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко.

Крім того, значно збільшаться витрати на обслуговування державного боргу – до 420 мільярдів гривень (з 265,3 млрд грн у 2023 році).

Чому витрати на чиновників зростають, на армію – ні

Разом із підвищенням зарплат для медиків та вчителів, уряд передбачив у бюджеті збільшення видатків для більшості міністерств та відомств, за винятком тих, що належать до Сил Оборони.

Так, на рівні поточного року в держбюджеті на 2024 рік передбачено витрати лише для Служби зовнішньої розвідки (5,96 млрд грн).

У межах 2-3% зменшиться фінансування СБУ та ГУР Міноборони. Водночас для підрозділів МВС держбюджет передбачає зменшення видатків на 64 мільярди гривень, а для самого Міністерства оборони – на 188 мільярдів гривень.

Причому зменшення фінансування переважно передбачається за рахунок видатків на оплату праці, тобто на виплати військовослужбовцям.

Для Міноборони наступного року вони знизяться на 130 мільярдів гривень (до 664,4 млрд грн), для Нацгвардії – на 16 мільярдів (до 60,5 млрд грн), для Держприкордонслужби – на 9,5 млрд грн (до 43 млрд грн) .

Водночас витрати на більшість “громадянських” міністерств та відомств наступного року зростуть.

При цьому збільшення видатків передбачено переважно саме на оплату праці. Наприклад, зарплатний фонд для Державного бюро розслідувань (ДБР) наступного року зросте майже на третину – з 1,8 мільярда до 2,6 млрд грн, для Міністерства юстиції – на 27% (до 10,68 млрд грн), для Державної судової адміністрації – на 14% (до 14,9 млрд. грн.).

Схожа ситуація спостерігається для переважної більшості органів влади.

Чому це відбувається? Тому що держбюджет на 2024 передбачає підвищення низки соціальних стандартів, до яких прив'язані виплати держчиновникам і які майже не змінилися за останні два роки. Наприклад, разом із передбаченим у держбюджеті на 2024 рік підвищенням прожиткового мінімуму з 1 січня зростуть зарплати народних депутатів.

Крім того, зростуть зарплати для всіх бюджетників, адже бюджет також передбачає підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, який залишався незмінним у 2022-2023 роках.

З 1 січня 2024 року він збільшиться з 2893 грн до 3195 грн, з 1 квітня наступного року – до 3600 гривень.

У той же час зарплати суддів, прокурорів, працівників податкових та митних органів не повинні збільшитися – базову величину для їх обчислення на наступний рік залишили незмінною. Втім, витрати на оплату праці для Державної митної служби наступного року все ж таки зростуть з 2,95 мільярда до 4,64 млрд грн, а Податкової служби – з 5,49 млрд грн до 7,61 млрд грн.

Однак, щоб профінансувати зростання цих витрат, потрібно отримати всю заплановану на наступний рік фінансову допомогу від партнерів у повному обсязі.

Збільшити виплати військовослужбовцям держава не може – власних надходжень бюджету від економіки недостатньо, щоб забезпечити фінансування Сил Оборони навіть на нинішньому рівні.

Саме тому виникла потреба вилучити на наступний рік до місцевих бюджетів надходження від так званого військового ПДФО на 96 мільярдів гривень і направити їх на закупівлю зброї, а також передати до загального фонду держбюджету 95 млрд грн з Дорожнього фонду.

У Мінфіні визнають, що цих коштів замало.

“Справді, потреби сектору безпеки та оборони у 8-10 разів вищі, ніж ті, що закладені у бюджеті. Давайте просто порахуємо. Сума 1,7 трильйона гривень – те, що ми зараз маємо. Це вище від тих податків, які ми збираємо, це сума, яку ми покриваємо за рахунок усіх податків і за рахунок запозичень. Уявімо, що у нас є 17 трильйонів гривень (витрат на оборону в держбюджеті, – ред.)… Жодним абсолютно космічним, штучним чи якимось магічним чином ці кошти не з'являться, це треба також розуміти. Вони можуть з'явитися тільки в тому випадку, якщо у нас валовий внутрішній продукт зростатиме досить суттєвими та великими темпами. І ми готові кожен відсоток зростання спрямовувати на сектор безпеки та оборони. Але давайте говорити про реальність. Ми зараз спрямовуємо на сектор оборони весь ресурс, який ми маємо. Давайте зробимо так, щоб цей ресурс використовувався ефективно”, – пояснював Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи у Верховній Раді перед прийняттям держбюджету.

У той же час він нагадав, що цього року заплановані з його початку витрати на оборону збільшувалися кілька разів. Ймовірно, Мінфіну доведеться шукати додаткові кошти на війну та в майбутньому.