“Діти підземелля” нетишинськи: у місті-супутнику АЕС на Хмельниччині школярі змушені ховатися під авіаударів у укриттях, стан яких загрожує їхньому здоров'ю.
Йдеться про бруд, пил і навіть мертвих щурів. Держпродспоживслужба області провела перевірку шкіл та дитячих садків та констатувала: сховища – у недозволеному стані. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом ймовірного присвоєння бюджетних мільйонів, призначених на облаштування захисних споруд.
Хто саме наживається на будівництві укриттів і наражає дітей з Нетішина на небезпеку? Але як усе це пояснює міський голова Олександр Супрунюк?
У Нетішині батьки школярів б'ють на сполох: у соцмережах неодноразово повідомляли про бруд, пил і навіть мертвих щурів у сховищах, де малюки перебувають під час повітряних тривог. Як наслідок, у дітей не лише психологічні травми від цього підземелля. Місцеві лікарі фіксують часті скарги на головний біль та сильний алергічний кашель.
“Дитина постійно приходила у бруді, почалася алергія, водили до лікаря. Я дізнався, що на укриття було виділено 5 мільйонів із місцевого бюджету – мене це, чесно кажучи, сильно обурило. Тут не видно цих мільйонів за тими умовами, в яких діти. “Тому питання, я думаю, дуже потрібно гостро ставити для влади, щоб вони несли відповідальність та привели укриття у належний стан”, – зазначає місцевий активіст Степан Воленко.
Що не так із укриттями?
Нещодавно Держпродспоживслужба Хмельницької області провела перевірку кількох загальноосвітніх та дошкільних закладів. Результати вразили навіть інспекторів, адже обстежені укриття виявилися непридатними для перебування представників такого вразливого прошарку населення, як діти. Ось кілька висновків експертів:
Каналізаційні труби зношені та не герметичні.
- Не проведений ремонт стелі та стін у укритті із застосуванням дезінфікуючих засобів з метою знищення плісняви та грибка.
- Не придбано ліжка відповідно до кількості дітей.
- Ремонтні роботи приміщення укриття не завершено, не встановлено та усунено причини підтоплення.
"Знаходження дітей у цих умовах може стати безпосередньою причиною або допоміжним фактором захворювань серед дітей, і вкрай небезпечно", - йдеться у документі.
Як це коментують у місцевій військовій адміністрації?
Адже саме ці укриття мають забезпечити громадянам безпеку на випадок загрози, зокрема – радіаційної. На важливості цього питання наголошує і начальник Нетішинської міської військової адміністрації Григорій Олендра.
“У нас на території розташовано стратегічний об'єкт. Є необхідність додатково організовувати заходи правового режиму, захист цивільного населення і насамперед готувати місто до оборони. У належному вигляді мають бути протирадіаційні укриття. Оскільки місто має атомну електростанцію, то це першочергове завдання” , – каже він.
А що побачила команда на власні очі у протирадіаційному укритті однієї з нетішинських шкіл?
На стінах і стелях – грибок та пліснява, а на поверхнях – пил, яким дихають діти. У туалетах немає дверей. Замість ліжок – старі, незабарвлені нари. Де-не-де валяються розібрані металеві ліжка і якийсь мотлох. І все це – начебто результат капітального ремонту. Хоча навіть суто візуально, роботи тут ще непочатий край.
“Закінчити підлогу – це повністю, тому що на частини сховища, а це 1150 квадратних метрів, частково не зроблено поточний ремонт підлоги. Далі – стіни. Потрібно усунути плісняву, грибок і відлущування самої штукатурки. Але це не просто косметичний ремонт. заміну гідроізоляції, дренажу та зливальних систем. Там треба переробляти все це. Стіни потрібно пофарбувати в такий спосіб, щоб вони милися”, – коментує директор школи Надія Конончук.
Крім цього, слід облаштувати окремі туалети для дівчаток і хлопців, упорядкувати спальні місця і т.д.
І відповідально за це – Управління капітального будівництва (УКБ) міської ради.
“Щоб не бути голослівними, ми проінспектували ще кілька шкільних укриттів. Побачене шокувало не менше. Одне з них – здавалося б, нове – відремонтували минулого року. Але зверніть увагу на якість… Стеля почала протікати майже одразу після виконаних робіт, які займалося тим самим УКБ”, – зазначає Ольга Левицька.
Як розповідає керівник закладу Олена Груша, протікання розпочалося у грудні, а далі у приміщенні – постійна вогкість.
До речі, за її словами, окремі роботи лягли на плечі самих працівників школи. Зокрема, директор власним коштом купувала фарбу, а техпрацівники фарбували підлогу. Адже проект від управління капітального будівництва цього чомусь не передбачав, а вручатися у кошторис ремонту школа не має права, тому й доробляли потім УКБ власноруч.
“Тобто, що там закладено, не закладено. Проектанти бачать чому так. Можливо, для мене було головне, щоби збудували. Можливо, там був брак коштів. Я не знаю, як сталося. Тобто це фарба, це не такі великі гроші, як на мене”, – каже Олена.
То що дефіцит коштів чи спрага наживи серед чиновників?
Як стало відомо редакції, за фактом присвоєння бюджетних коштів при будівництві даного укриття правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження.
У той же час ремонт у дошкільних закладах дуже відрізняється на краще. Чи не тому, що ремонтували там ще до виникнення Управління капітального будівництва чи кошти фондів? Керівники садів пояснюють, що й безпосередньо можуть домовлятися з будівельниками, проте потрібний правовий супровід.
“Я не заперечую, якщо ми безпосередньо працюватимемо з організацією, яка виконуватиме ці роботи. З іншого боку, нам потрібна буде якась юридична допомога, тому що ми не спеціалісти у сфері виконання будівельних робіт, ми педагоги, ми виконуємо освітній процес, забезпечуємо освітній процес. Але безпосередньо можемо виконувати такі роботи”, – каже директор садка Оксана Григорук.
Оскільки педагоги більше знають про свої споруди, їм легше сформувати та проконтролювати процес ремонту укриття. Саме тому УКБ не може виступати одноосібним замовником робіт, наполягають місцеві депутати.
“УКС має бути інституцією, яка забезпечує супровід нормативно-технічної документації за будь-яких ремонтів, реконструкцій”, – коментує депутат Нетішинської міської ради Олександр Степанюк.
Отже, депутати особисто взялися перевіряти укриття, якими займалося УКБ.
І в ході інспекції виявилось, що ремонт деяких об'єктів значно затримувався, а стан виконання визнали незадовільним.
“У депутатському запиті я виклала факти, які ми побачили на власні очі, що у Старонетишинській гімназії “Патріот” протікають стіни, що замикають там електрику, що там вологість, пліснява, тобто неякісно було зроблено роботи”, – наголошує депутат Катерина Янович.
А як реагує міський голова?
З 2014 року Нетішин очолює Олександр Супрунюк. Коли він працював звичайним учителем, потім заснував власне підприємство і проклав доріжку в політику. Незважаючи на невелику чисельність городян, заробітна пана Супрунюка чимала: за рік – понад мільйон гривень. До того ж – різноманітні премії та надбавки. Саме за його підтримки, а потім і за підписом утворився вищезгаданий УКБ.
Щоправда, під час повномасштабної війни та в умовах величезної небезпеки для суспільства кошти на укриття майже не виділялися.
Щоб дізнатися, за якими цінами купували матеріали та наскільки ефективно використовували бюджетні кошти, редакція направила запит. Проте УКБ не надав копії проектної документації, ніби саме такої не має.
“Перш ніж поставити особисто меру питання, які нас цікавлять і мешканців міста, ми вирішили проінспектувати останнє і, напевно, вирішальне укриття. Укриття міської ради. І ось як виглядає воно. У цьому підвальчику можете почуватися як удома. Є і герметичні протирадіаційні двері, і сучасна система вентиляції, і комфортабельні спальні місця. А стерильно – як у операційній. Ласкаво просимо до іншої реальності”, – розповідає репортер.
Чому укриття для пересічних городян так відрізняються станом, умовами та рівнем комфорту від сховища для чиновників мерії?
З цими питаннями журналісти вирушили до мерів у день прийому громадян Супрунюком. Проте пройти до мера медійникам одразу не дозволили. А доки вони терпляче чекали, Олександр Олексійович викликав на стопкорівців поліцію за зрив важливої наради.
Репортерів зрештою не затримали, бо жодного зриву та перешкоди не було. Натомість полісмени навіть хотіли допомогти їм потрапити до мера, але марно. Супрунюк послався на зайнятість.
Згодом, зайшовши ще раз до міської ради, журналісти зустріли мера. Але, побачивши відеокамеру, він поспішив на чорний вихід. Поспілкуватися з паном Супрунюком вдалося нарешті біля його автомобіля. Але надати якісь змістовні коментарі щодо укриття він відмовився, посилаючись на “купу роботи”.
Конкретнішу інформацію про неналежний стан укриттів вдалося почути від секретаря Нетішинської міської ради.
Іван Романюк зазначив, що протирадіаційні укриття начебто б, за задумом, не призначалися для щоденного використання.
“Виходить, що коли ми збудували ПРУ, починається війна. І держава каже: шановні, тепер ми це маємо використовувати як бомбосховища. Деякі елементи, які були зроблені, не передбачені як для бомбосховища, так і для регулярного використання”, – пояснив він.
Також Романюк додав, що слід визначитися, куди доцільніше виділяти кошти.
“Можливо, ми хочемо створити найкращі умови для дітей. Цього ніхто не виключає, що можна зробити краще завжди. Але чи є у цьому доцільність? Я прихильник ідеї 30 мільйонів віддати ЗСУ і щоб вони зробили так, щоб у нас не було повітряних тривог”, – заявив чиновник.
Поки що залишається лише сподіватися, що після розголосу Супрунюк та його команда нарешті звернуть увагу на умови, в яких перебувають діти громади. А СтопКор уже готує наступну серію розслідування про подвійне життя міського голови.
Нагадаємо, Нетішин є містом-супутником Хмельницької АЕС – об'єктом критичної інфраструктури України. Тому в контексті ворожих атак по українській енергосистемі проблема забезпечення мешканців укриттями та бомбосховищами є особливо нагальною. Однак, як раніше з'ясувала команда СтопКора, міська влада, схоже, підійшли до цього важливого питання досить специфічно: якщо укриття для нетишинських чиновників облаштували за класом “люкс”, стан сховищ для пересічних громадян та їхніх дітей залишає бажати кращого.
