Важливо відзначити, що одним із важливих аспектів підготовки до опалювального сезону є створення достатніх запасів газу. Протягом усієї осені Нафтогаз повідомляв про те, що постачання газом нашої країни забезпечене на належному рівні, і ми маємо достатньо запасів, щоб подолати зиму без необхідності імпортувати газ.
Але 23 листопада ЄБРР надав Нафтогазу кредит у 200 млн. євро на створення стратегічних запасів газу. Влітку 2022 року було ще 300 млн євро від ЄБРР, на закупівлю газу та підтримку ліквідності та стійкості Нафтогазу. Ці кредити (не перші та не останні) – промовиста ілюстрація справжньої вартості бравурних заяв наших нафтогазових чиновників та довіри до них з боку західних партнерів. Відрапортували про планові 15 млрд м3 газу у сховищах, забувши додати, що навіть, згідно з власною звітністю, Нафтогазу з цього обсягу належить лише 11 млрд м3.
"Група застосовує модель переоцінки для подальшої оцінки основних засобів, що використовуються у профільній діяльності Групи", - йдеться у висновках PWC до звіту "Нафтогазу" за 2022 рік. У перекладі з юридично-коректного це означає, що керівництво Нафтогазу займається окозамилюванням і катастрофічні результати своєї діяльності намагається підмінити переможним піаром.
Саме так відбувається і в питанні "збільшення" власного видобутку, про яке звітує компанія. Ми чуємо реляції про зростання видобутку на 7-8% у першому півріччі до 6,7 млрд м3, але це 1,5% порівняно з показником 2022 року у 6,6 млрд м3. Нагадаю, що у 2020 році показник перевищував 7,1 млрд м3. Низька порівняльна база – дуже зручний інструмент для оголошення перемог. До речі, той самий принцип застосовується у заявах про “перемогу” при зменшенні імпорту, коли “забувається” про таку причину “перемоги”, як обвал ВВП та попит промислових споживачів газу, частина з яких була просто фізично знищена.
Те саме стосується й якості газу. Пан Чернишов дає обіцянки, що Україна стане “павербанком” Європи, але Європа – це про стійку якість ресурсу та про неухильне дотримання стандартів. А як про це може йтися, коли Нафтогаз, наслідуючи Газпром, виступає з офіційною заявою, що колір полум'я не залежить від якості газу. Мабуть, найзухваліше і безглузде виправдання низької якості. Про яку Європу може йтися, коли “раптово”, щоб хтось міг заробити на подорожчанні автогазу та поставках “лівого” конденсату, відбувається одночасна зупинка двох ВПГ (понад 40% вилучення), що суттєво вплинуло на ринок зрідженого газу. І в систему починає йти газ із вмістом вуглецю, що втричі перевищує допустиме? Про яку Європу говорить Чернишов, якщо загальна сума штрафів за неякісний газ, поданий до ГТС протягом січня-жовтня 2023 року, становить 635,5 млн грн – за 6,4 млрд куб.м поданого неякісного газу? Тому що комусь дуже хочеться – і заробити, і похвалитися виконанням плану.
А щоб не було зайвих питань про те, що відбувається під килимом цього “управління”, творець концепції “Павербанку Європи” вже рік блокує обрання незалежного члена наглядової ради НАК. Конкурс, нагадаю, було оголошено ще 8 грудня 2022 року. На сьогодні маємо слухняну та “сліпу” Наглядову раду НАК, річний бонус членів якої залежить від підпису непідконтрольного нікому олімпійського бога на чолі Нафтогазу. Власне, ноу-хау тут немає, Чернишов лише успадковує стратегію попередника Коболєва, який трохи більш ніж повністю контролював Наглядову раду дуже простим шляхом виписування її членам надхмарних премій.
Тому маємо постійну конструкцію. Озазамілювання, провали в управлінні (і корупція) та бюджетні дірки, які заливаються грошима. Кредитними, але їх не вистачає, і просто зараз вирішується питання про скасування мораторію на підвищення тарифів на газ для побутових споживачів та вирівнювання їх із промисловими цінами. Які хоч і впали у листопаді на 5,4% до 14 381 гривень за 1 тис. кубометрів без ПДВ, до цього росли майже чотири місяці.
Підвищення цін для домогосподарств буде подано як виконання вимог західних партнерів і сувору необхідність через неможливість задовольнити потреби побутових споживачів за рахунок газу внутрішнього видобутку.
І справді – неможливо задовольнити потреби населення, поки в керівництві головної державної компанії, що займається видобутком газу, Укргазвидобування сидять:
А) Приховані російські агенти
Б) Бездарні некомпетентні менеджери
в) Корупціонери.
Причому дуже часто всі ці три іпостаси поєднуються в персонах, які зараз стоять біля керма УГВ. Відомо, з чого починає гнити риба – отже, в.о. Олег Толмачов, вже другий в. на рік. Уродженець Білорусі до 2021 року не мав досвіду роботи в Україні та надав недостовірну та сфальшовану інформацію при прийомі на роботу в НАК “Нафтогаз України”. Рекрутингова компанія, яка "знайшла" Толмачова для "Нафтогазу", вказала, що останнім його місцем роботи була "приватна газодобувна компанія, що швидко розвивається". Як з'ясувало видання "Останній бастіон", йдеться про Eclipse Resources, Irving TX, яка за керівництва пана Толмачова збанкрутувала і була виключена з лістингу Нью-Йоркської біржі. Ця інформація була прихована, а Толмачова взяли спочатку до Нафтогазу, потім призначили до УГВ.
Втім, "вражають" не тільки управлінські "скили" пана Толмачова, а й наявність його зв'язків із росією. Там зараз живе його мати. Після початку російсько-української війни Толмачов і сам неодноразово відвідував росію, про це свідчать фото з його соцмереж, і надихався її "великою культурою", зокрема, фільмом Брат-2, косплей сцен з якого пан Толмачов викладав на своїй сторінці Facebook. Помічницею пана Толмачова з особливих справ була також громадянка Росії Дарія Таранова. Зарплата, яку отримує з українського бюджету фанат Брата-2, перевищує 2,14 млн грн на місяць.
Йдемо далі. Історію проросійського десанту в УГВ продовжує Акшин Мехдієв, який нині обіймає посаду директора з буріння та внутрішньосвердлових операцій АТ “Укргазвидобування”. Складається враження, що на роботу пана Мехдієва брали за тими самими лекалами, що й пана Толмачова. Як стало відомо з розслідування “Останнього бастіону”, Мехдієв не має профільної вищої освіти і офіційно не працював понад 4 роки до працевлаштування в АТ “Укргазвидобування”.
Втім, насправді громадянин Азербайджану пан Мехдієв через скромність приховав свій досвід роботи в Росії, і той факт, що працював старшим супервайзером у компанії російських підрядників “Шлюмберже Сервісез Україна”. Клієнтами Schlumberger, визнаної міжнародним спонсором війни, є найбільші нафтогазові російські компанії "Газпром", "Роснефть", "ЛУКойл". Протягом десятків років Schlumberger забезпечує російських клієнтів обладнання розробки континентальних і шельфових родовищ.
Приховав Мехдієв та факт порушення кримінального провадження N6202200000000638 за фактом завищення “Шлюмберже Сервісез Україна” вартості будівництва свердловини №888 Шебелинського газоконденсатного родовища – як попередньо встановила ДАСУ, при заявленій стартовій млн вартості грн 7,0 млн. грн. . Вартість послуг інженерного супроводу (за які відповідав саме Мехдієв) на загальну суму понад 154 мільйони гривень.
Зрештою, пан Мехдієв обіймає посаду в державній компанії на тлі очевидного конфлікту інтересів. Мехдієв залишився власником нафтогазового бізнесу, у британських реєстрах він фігурує як директор Велпас ЛТД (WELLPATH LIMITED), на сайті цієї компанії вказуються проекти в Україні.
Тепер питання. Чому на чолі державної компанії стоять бездарні менеджери-уродженці інших країн – Білорусі, Азербайджану, Казахстану, які за дивним збігом обставин пов'язані з Росією? Деякі з них, наприклад, екс-заступник генерального директора з розвідки та розробки родовищ АТ “Укргазвидобування” Санжар Жаркешов, після звільнення з УГВ у буквальному сенсі тиснуть руку голові Газпрому Міллеру?
І чи випадково той факт, що, як визнав Чернишев, під час російської агресії проти України було пошкоджено щонайменше 350 об'єктів з видобутку природного газу, а втрата потужностей з видобутку газу оцінюється щонайменше у 700 млн доларів? А замість зростання видобутку отримуємо зростання розкрадання компанії. Про який павербанк Європи говорить пан Чернишов, якщо в керівництві компанії зібрано паноптикум буратин, які ще трохи підрибанять, а потім звільняться і поїдуть потискати руку Міллеру? Чи це випадковість? Чи результат агентурної роботи "керівництва" компанії на знищення галузі?
І чи не мають наміру підвищення цін для населення частиною плану дестабілізації ситуації в Україні через підбурювання соціального вибуху у зв'язку з підвищенням тарифів на газ, що неминуче викличе ланцюгову реакцію подорожчання всього? Відповіді на ці запитання вже давно має дати СБУ.
