В УЗ довірили мільярдний поспіль Крюківському вагонобудівному заводу, що під санкціями.

Укрзалізницею проведено тендер майже на мільярд гривень на купівлю нових зручних та безпечних вагонів для нічних експресів. Однак виготовить їх переможець торгів — Крюківський вагонобудівний завод із російським кінцевим бенефіціаром Станіславом Гамзаловим, який перебуває під санкціями. Чому ж учасник був лише один? І як скласти умови тендера, щоб не зайшли небажані гравці, в тому числі іноземні компанії?

Укрзалізниця нещодавно успішно провела тендер на суму 980 450 400,00 гривень та закупить 44 вагони за рахунок державного бюджету. За даними системи ProZorro, виготовить їх Крюківський вагонобудівний завод. Постачання нових вагонів має бути виконане протягом двох років згідно з умовами укладеного договору.

У компанії ж пояснили, що «Ця кількість дозволить сформувати до 3 поїздів класу «Нічний експрес» повністю з нових вагонів: по 6-7 вагонів купейних (20 загалом), по 3 СВ (9 загалом) та до кожного складу поїзда. по вагону, призначеному для перевезення пасажирів з інвалідністю (3 загалом).

Також передбачено закупівлю та 9 плацкартних вагонів (по 3 на поїзд). Зазвичай «Нічні експреси» формувалися лише з вагонів купе та СВ, але в оновленому форматі будуть додані й плацкартні вагони, щоб розширити можливості перевезення у найбільш соціально значущому сегменті.

Особливості тендеру від Укрзалізниці

Однак і це ще не всі сюрпризи від Укрзалізниці. Організатори тендеру перевершили себе, склавши умови закупівлі таким чином, щоби взяти участь зміг лише один учасник. Про це можна зробити висновок із скарги, поданої компанією SENSO DYNAMICS на платформі ProZorro.

Звертаючись до розробників проектної документації SENSO DYNAMICS, повідомляє про неправомірність процедури закупівлі. Адже ціна компанії, яка отримала поспіль завищена. А умови тендеру прописані так, щоб відфільтрувати інші компанії, які могли б запропонувати привабливіші ціни та створити конкуренцію. До того ж, умови тендерної документації викладені таким чином, що жодна з іноземних компаній не може взяти участь у торгах.

Оскільки SENSO DYNAMICS не є резидентом, вона не має можливості зареєструвати податкову накладну, не може відкрити рахунки у Державному казначействі України, а це є обов'язковою вимогою до заявлених тендерних документів. І про це було повідомлено. Однак жодне із зауважень не було прийнято до уваги та зміни до документації не внесено. Тобто Укрзалізниця свідомо проштовхувала закупівлю вагонів у Крюківського вагонобудівного заводу.

А ось щодо пункту, де прописано оплату товару, позиція Укрзалізниці взагалі незрозуміла. Спираючись на ст. 23 Бюджетного кодексу України Укрзалізниця прописує, що оплата провадитиметься лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

І що тоді маємо? Якщо відсутнє необхідне фінансування, то як Укрзалізниця має підписати договір. Адже якщо розрахунок іде бюджетними коштами, то це є бюджетні зобов'язання. У такому разі формулювання розділу. 4.4. безглуздий.

Але давайте згадаємо не таку вже давню інформацію про те, як станом на січень 2023 року Укрзалізниця змогла заборгувати тому ж Крюківському вагонобудівному заводу понад 1,48 млрд грн. за поставлено 66 вагонів.

«Держава замовила вагони для УЗ, запланувала на це кошти, а залізниця з кінця 2021 року до листопада 2022 року не змогла оформити платіжні доручення та передати їх до Державної казначейської служби. І лише у листопаді-грудні 2022-го туди лягли 13 грудня оплачено лише одну на 82 млн грн. Інші повернули УЗ у зв'язку із закінченням фінансового року», — розповів голова наглядової ради підприємства Володимир Приходько.

Як бачимо, тема з відсутністю коштів та несплатою за рахунками не така вже нова для Укрзалізниці і, звісно, ​​жодна з іноземних компаній на таку схему не погодиться.

Чим же зацікавив Крюківський вагонобудівний завод

Отже, згідно з відкритими торгами 44 вагони вироблятиме і поставлятиме Укрзалізниці Крюківський вагонобудівний завод, який є найбільшим в Україні виробником вагонів. 45% його акцій належать підприємцю Володимиру Приходьку та членам його сім'ї: Наталія Приходько – дружина, Павло Приходько – син. Вони також є власниками найбільших пакетів акцій - TRANSBUILDING SERVICE LIMITED (Великобританія), ОВ Капітал Менеджмент ГмбХ/OW Capital Management GmbH (Австрія), Osauhing DELANTINA та AS Skinest Finants (Естонія). Ще 25% належить фірмі "Skinest Finants" Олега Осиновського.

А ось 25% акцій належить громадянинові Росії Станіславу Гамзалову, який згідно з відкритими даними youcontrol є одним з кінцевих бенефіціарів. І тут знову постають питання. Гамзалов Станіслав Джахпарович сьогодні перебуває під санкціями кількох країн.

Також, згідно з заявою Національної поліції, Станіслав Гамзалов має низку об'єктів критичної інфраструктури, зокрема в оборонній сфері.

Гамзалова пов'язують із скандально відомою партією Жиринівського ЛДПР. Від цієї політсили Гамзалов балотувався свого часу до Саратовської обласної думи.

Підсанкційність Гамзалова – це не закрита інформація. Зайшовши на сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній «Арендабот», одразу ж упираємось у цю інформацію.

І тут саме таке питання. Як же тепер розуміти вимоги до тендеру, якщо сама Укрзалізниця прописала, що жоден із кінцевих бенефіціарів не має бути під санкціями, що також потребує українського законодавства.

До нього на сьогоднішній день застосовано заборону щодо здійснення публічних закупівель.

До того ж, за клопотанням 31 травня Київської міської прокуратури корпоративні права КВБО заарештовано та вирішується питання передачі їх в управління АРМА. За версією слідства, Крюківський вагонобудівний завод системно закуповував за завищеними цінами деталі для будівництва вагонів у підприємств із Росії, коли українські аналоги були в рази дешевші. Про це повідомив Офіс генерального прокурора у телеграм каналі.

Ніхто й не сперечається, що вагони, які не оновлювалися з 2008 року, потрібно замінити більш сучасними, комфортними та безпечними. Але, все ж таки є але… У той час, коли йде повномасштабна війна, на зброю та забезпечення армії складаються пересічні громадяни та країни-партнери, державні кошти витрачаються на створення комфорту.

А тому дуже хочеться запитати – чи актуальні такі поновлення. Звичайно, вагони з кондиціонерами, пеленальними столиками, керованим освітленням, розетками та USB-портами, кофемашинами та системою відеоспостереження – це дуже зручно. Проте чи ці зручності можна порівняти з тими умовами, в яких перебуває сьогодні більша частина населення України.

Аналітики звернулися із запитом до УЗ та заступника голови Наглядової ради Укрзалізниці Сергія Лещенка з питанням на скільки існує нагальна потреба у закупівлі вагонів на мільярд під час військових дій в Україні, чекаємо на відповідь і триматимемо Вас в курсі.