В Україні розпочинаються податкові перевірки бізнесу, що може призвести до виникнення ситуацій, коли потрібні хабарі

МВФ звертає увагу на необхідність проведення нових перевірок підприємств України.

Фіскальні органи поновлять податкові перевірки бізнесу. Скасування мораторію на такі перевірки, яке було запроваджено у зв'язку з російським вторгненням, є умовою отримання чергового траншу МВФ, який в умовах можливого скорочення західної фінансової допомоги є вкрай важливим для нашої країни. З іншого боку, багато положень закону про податкові перевірки, що набрав чинності, досить розмиті, а тому створюють благодатний ґрунт для корупції. “Апостроф” розбирався, чого слід готуватися вітчизняним підприємцям.

З другої спроби

Податкові перевірки бізнесу повертаються. 5 грудня відповідний законопроект №10016д підписав президент України Володимир Зеленський, і 7 грудня, після опублікування в офіційному пресі, він набув чинності як закон.

Скасування мораторію на проведення податкових перевірок було одним із зобов'язань України відповідно до меморандуму, укладеного з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Ввести цю норму парламент мав ще з 1 липня нинішнього року, статті щодо податкових перевірок було видалено із законопроекту, який саме готувався до другого читання. Такого відступу від власних зобов'язань не було оцінено МВФ, який нинішнього року остаточно перейшов у питанні фінансування України до концепції “гроші в обмін на реформи”. І парламенту разом із урядом довелося в терміновому порядку таки розробляти та ухвалювати новий законопроект.

Передбачалося, що він набуде чинності з 1 грудня до чергового перегляду меморандуму. І така можливість була технічно, оскільки на підпис президенту закон вирушив 27 листопада. Однак із цим вийшла затримка, через що термін набрання чинності пересунувся на тиждень, що є ще одним порушенням домовленостей із МВФ. Залишається сподіватися, що, незважаючи на два зриви термінів, фонд все ж таки зарахує виконання цього “маяка” і ухвалить рішення щодо чергового траншу поточної програми фінансування.

Частка траншу на майже 900 мільйонів доларів вирішуватиметься 11 грудня.

Ризик – неблагородна справа

Таким чином, українські підприємства очікують на податкові перевірки. Однак, передбачається, що вони не будуть тотальними. Парламенту та уряду вдалося домовитися з фондом про те, щоб вони поширювалися на підприємства, де є певні фактори ризику.

Тому крім підприємств, які задіяні у виробництві підакцизної продукції, організації азартних ігор та наданні фінансових послуг (для них перевірки було відновлено ще у липні), на візити податкових інспекторів слід чекати платникам податків, які у 2021 році мали:

– удвічі більшу дебіторську заборгованість, ніж кредиторську;

– рівень сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість менше 50% у галузі;

– річний прибуток понад 10 мільйонів гривень, а витрати – понад 75% від суми річного доходу.

У той же час, закон звільняє від перевірок ФОП першої та другої груп, а також підприємства, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях, де йдуть бойові дії.

Вітчизняний бізнес новину про повернення перевірок сприйняв досить спокійно.

“Бізнес-середовище дуже чутливе до неадекватних рішень влади, – розповів у коментарі для “Апострофа” координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. – І коли розглядається законопроект, який передбачає значні корупційні ризики чи перешкоджання роботі бізнесу, всі бізнес-асоціації бурхливо на нього відгукуються. Як, наприклад, зараз вони активно виступають проти законопроекту №5420 щодо криміналізації контрабанди. Однак у разі цього закону такої реакції не було. Це свідчить, що загалом цей закон бізнес влаштовує”.

За словами експерта, представники бізнес-середовища брали участь у розробці законопроекту, і їхні рекомендації щодо формулювання критеріїв ризику були враховані.

Не довіряй, а перевіряй

Головна мета законопроекту – підвищення податкових надходжень до бюджету, проте, на думку фахівців, сподіватися на дива у цій сфері не варто.

"Звичайно, перевірки дадуть певне зростання платежів, проте воно буде не надто великим - швидше за все, в межах статистичної похибки", - вважає Олег Гетьман.

Проте податківці виступають за повернення перевірок. І вони мають для цього свої резони.

“Податкова активно підтримує новий закон, оскільки для неї кожна перевірка – це можливість отримати хабар, – розповів “Апострофу” експерт CASE Україна Володимир Дубровський. – Згідно з опитуваннями, які проводилися раніше серед українських підприємців, близько 20% із них під час проведення перевірок були змушені давати хабарі”.

Якщо ж говорити про збільшення надходжень до бюджету, то, на думку експерта, воно не буде великим, оскільки більшість українських підприємців не є такими затятими ухилистами, як вважається.

“Частина керівників уряду та парламенту дотримуються тієї думки, що якщо бізнес жорстко не контролюватиме, то він взагалі не сплачуватиме податки, – каже Володимир Дубровський. – Саме тому свого часу під керівництвом Миколи Азарова податкова адміністрація створювалася саме як інструмент тиску на бізнес. І одним із головних її завдань було стягнення штрафів та нарахувань. Податківці навіть мали планові показники щодо них”.

Тим часом таке ставлення з боку держави є значним перебільшенням. За словами експерта, абсолютна більшість податків в Україні сплачується добровільно.

“Це підтверджує досвід 2022 року, – каже Дубровський. – Незважаючи на російське вторгнення, значне падіння економіки та повний мораторій на перевірки, надходження від податків скоротилися лише на 5%. Тобто абсолютна більшість підприємств сплачувала їх без тиску з боку податківців”.

Втім, держава не надто схильна довіряти підприємцям.

“У нашій податковій системі закладено презумпцію винності бізнесу, – каже “Апострофу” керівник аналітичного спрямування мережі “АНТС” Ілля Несходовський. – Кожен підприємець вважається ухилистом, якого ще не викрили податківці. Саме на цьому переконанні, наприклад, ґрунтується система блокування податкових накладних. Досвід показує, що в більшості випадків воно є безпідставним. 80% накладних розблокуються після подальшого розгляду. В інших випадках підприємства подають до суду, і він у 95% випадків приймає рішення на їхню користь. Таким чином, обґрунтованим є блокування дуже невеликої кількості накладних.

Прийдуть (майже) до всіх

Повернення перевірок не призведе до значного підвищення ефективності оподаткування ще й тому, що податкова служба не має достатніх для цього можливостей.

“Щодо підприємств, які займаються виробництвом та реалізацією підакцизних товарів, перевірки було відновлено ще в липні, – каже Ілля Несходовський. – Але чи стався прорив у боротьбі з ухиленнями від податків на цих підприємствах? Ні, не сталося. А якщо принципових змін не відбулося в області, де масштаби ухилень досягають мільярдів, то які підстави вважати, що перевірки змінять ситуацію в менш ризикованих галузях?

На думку експерта, інституційна неспроможність податкової служби робить неефективними будь-які перевірки. І за нездатності здійснювати ефективний контроль за діяльністю бізнесу збільшення її повноважень призводить не до покращення якості роботи, а лише збільшує корупційні ризики.

Цьому сприяють і положення нового закону, у яких сформульовані дуже розпливчасті критерії для груп ризику.

“Ризик орієнтовані процедури вимагають дуже виваженого підходу, – пояснює Володимир Дубровський. – Ми маємо велику традицію вибіркового застосування законодавства. Тому якщо критерії перевірок прописані не дуже докладно, це дає великий простір для маніпуляцій і хабарництва”.

Єдиний чіткий критерій, зазначений у законі – відсутність перевірок для підприємств з річним доходом менше 10 мільйонів гривень.

“Ця сума трохи вища, ніж верхня межа для спрощеної системи оподаткування, – каже Дубровський. – Інші критерії сформульовані досить широко і не дозволяють відокремити дійсно ризиковані підприємства від сумлінних платників. Фактично це означає, що податківці можуть відвідати з перевірками усі підприємства, які не перебувають на спрощеній системі”.