Не встигло в Україні заробити нове державне підприємство, відповідальне за тилове забезпечення Збройних Сил, як до його роботи одразу виникло багато питань “на мільярди гривень”.
Останніми днями у мережі буквально палає від нововведень, які простягло нове ДП, створене Міністерством оборони. Структуру під назвою “Агентство закупівель у сфері оборони” (ДП “Державний оператор тилу”) очолив кар'єрний чиновник Арсен Жумадилов, який публічно обіцяв не “закуповувати яйця по 17 грн” та побудувати “цілком інші закупівельні стратегії”. Закупівельні стратегії стали зрозумілими вже в січні, коли Агентство Жумадилова почало оголошувати перші багатомільярдні тендери через Prozorro.
“Не економія, як обіцяли, а подорожчання. Чи не конкуренція, а просування конкретних постачальників. Не прозорість, а відвертий схематоз. Звісно, під гаслами боротьби з мафією. За старовинним рецептом, схоже, скінчиться тим, що цю мафію і очолять”, – заявив колишній редактор “Економічної правди” Сергій Лямець, який, як і багато інших експертів, проаналізував нововведення.
Нижче ми наводимо роз'яснення про те, в чому саме звинувачують Агентство закупівель у сфері оборони під керівництвом Жумадилова.
Той самий Сергій Лямець посилається на офіційний документ – доповідну записку однієї з посадових осіб МО, адресовану заступнику міністра оборони. Записка, очевидно, має бути таємницею, але потрапила до публічного простору. Суть у тому, що всередині самого Міноборони хтось провів дуже ретельний аналіз та попереджає про численні ризики та недоліки тендерів, які проходять за правилами Жумадилова.
Розчищають ринок під "своїх"
Незважаючи на те, що Жумадилов обіцяв прозорі та рівні умови для всіх, за нових умов харчових тендерів сказано, що учасники повинні мати не менше 25 складських приміщень в одному кластері (кластер – це об'єднані географічно близькі області України).
Фактично це означає, що постачальник, який відповідає всім вимогам, але не має 25 приміщень поблизу військових і польових частин (бо не було жодних підстав їх мати), не може брати участь у конкурсі. Швидше за все, хтось із учасників торгів має саме таку кількість приміщень, тож умови були виписані саме під нього.
При цьому відсутня вимога про те, що ці склади/магазини повинні працювати після укладання контракту, і тому незрозуміло, для чого тоді були вимоги. Одна з версій – звузити коло претендентів.
Наявність 25 об'єктів у “кластері” може дозволити собі великий гравець ринку. Інші потенційні учасники, які мають, наприклад, по одному складу в кожній області, навіть дуже великому, ніяк не можуть пропонувати свої послуги з харчування армії.
Отже, ринок харчування для військових, можливо, знову ділять і тепер віддають до рук гігантів роздрібної торгівлі.
“Конкуренція? Яка конкуренція? Нереальні штучні вимоги до учасників, які відсікають від участі у тендері більшість учасників, окрім великих торгових мереж”, – вважає Лямець.
Його думку підтверджує колишній народний депутат Борислав Береза. Він вважає, що таку вимогу може виконати лише “коло обраних” – виключно великі роздрібні торговельні мережі та ніхто інший. Усі прописано під них.
“А ще хлопці так поспішали, що прописали умови з дірками. Наприклад, забули вказати необхідну площу складів. Виходить так, що власник 25 сараїв у Київській області може постачати товари до Харкова. А власник кількох складів по 2 тисячі квадратних метрів у Харківській області – вже немає”, – зауважив Береза.
Держава втратить 11 млрд грн на рік
Згідно з новими умовами, зростає найголовніше – заробіток майбутнього постачальника, проаналізував політолог та викладач Євген Магда.
За його словами, якщо раніше "послуга з організації харчування одного військовослужбовця" коштувала 107 гривень на день, то тепер – 137 гривень. Це теж начебто спеціально робиться під нових переможців.
Отже, на рівному місці ця додаткова дельта коштуватиме бюджету на день 30 млн, на місяць – 900 млн, на рік – майже 11 млрд грн.
Плюс ціна доставки, яку тепер теж має сплачувати держава. А раніше це був обов'язок постачальника, нагадує Борислав Береза.
"Накрутка" лише на двох тендерах - 1,5 млрд грн
Цілий ряд ЗМІ та аналітиків звернули увагу на два останні тендери, оголошені “Агентством закупівель у сфері оборони” у лютому – на суму 3,76 млрд і 3,06 млрд грн. Ціни на набори харчування там уже завищені.
Різниця у вартості одного набору начебто не велика. Але завдяки масовості закупівель ці два тендери загалом стали дорожчими на 1,5 млрд грн.
За даними політичного експерта Андрія Золотарьова, із цієї суми чиновники Агентства під керівництвом Жумадилова отримали особистий "навар" на 28 млн грн.
“Нові схеми у дії, і це лякає. Не хочу вживати слово “прокладки” щодо ДП, але подумки все одно вважаю, скільки дронів можна купити за 28 млн грн”, – підтримує його думку аналітик Олег Постернак.
Звідки береться згаданий “навар” – пояснимо трохи нижче.
Мільярдні аванси під потенційні "сірі" схеми
Нові умови від Жумадилова припускають, що держава дає постачальникам їжі аванс 50% на три місяці, хоча раніше цього не було. Наприклад, якщо сума недавнього тендеру становила близько 3 млрд. грн., то держава дає постачальнику аванс на 1,5 млрд. грн. Експерти б'ють на сполох, бо так закладаються "прекрасні умови для "сірих" схем".
"Взяли державні гроші, прокрутили, заробили надприбутки, не виконали зобов'язання", - попереджає Лямець.
Або інша потенційна схема: постачальник бере від держави аванс і може “тихо піти до лісу” з отриманим мільярдним “кредитом”.
“Адже тепер керівництво Міноборони вирішило прибрати норму щодо обов'язкової компенсації вартості непоставленого товару. Дуже зручна історія для солідних панів, – пояснює Береза.
Справа в тому, що за новими правилами хтось може виграти тендер, але у разі невиконання умов не нестиме жодної відповідальності. Це, наголосимо, стосується харчування українських захисників! Великі гроші – мінімум відповідальності. Ризики залишаються виключно для ЗСУ та бюджету.
Лямець попереджає, що за правилами Жумадилова штраф за непоставку зменшується зі 100% вартості товару до 20%. А штраф за несвоєчасне постачання – з 20% взагалі до нуля.
Схеми з бронежилетами
Новостворене "Агентство закупівель у сфері оборони" займається закупівлею не лише їжі для ЗСУ, а й інших необхідних товарів для тилового забезпечення. Серед них амуніція.
Січневий тендер на бронежилети загальною вартістю понад 2 млрд грн показав, що Агентство значно завищує ціни та на бронежилети. Наприклад, у жовтні Департамент держзакупівель Міноборони купував їх по 24 930 грн за штуку, а вже в січні Агентство під керівництвом Жумадилова бере ті самі “броники” у того ж постачальника, але чомусь значно дорожче – по 26 570 грн за штуку.
У чому вигода для Жумаділова від завищення цін
На початку створення “Агентства закупівель у сфері оборони” було закладено бізнес-механізм його фінансування. З кожного контракту державне підприємство одержує на свої потреби 0,4%. Якщо тендеряться контракти на кілька мільярдів – чиновникам відстібаються десятки та сотні мільйонів гривень. Чим вище ціни лотів – тим більше мільйонів іде до бюджету працівників Агентства, яке має реформувати закупівлю для ЗСУ.
“Незважаючи на обіцяні нові підходи до оборонних закупівель, єдиним новим підходом, згідно з оголошеними лютневими тендерами, є зміна назви замовника: був Департамент держзакупівель Міноборони, тепер – Агентство. При цьому Департамент отримував лише зарплати, Агентство – 0,4% від суми контракту”, – пишуть ”Факти”.
У соцмережах вже пішли хвилі обурень із приводу сум, які це Агентство витрачає на власні потреби. Наприклад, 29 млн грн на відрядження для працівників. Українці зі своїх кишень мають заплатити цим чиновникам за готелі, літаки, автобуси, оренду автомобілів та неназвані “подібні послуги”.
Де реформи закупівель?
Це одне з головних питань, яке зараз звучить у новому підприємстві Міноборони. Агентство Жумадилова цього року має розпорядитись 95 млрд грн на тилові закупівлі для армії. З усього перерахованого можна зробити висновок, що гроші українських платників податків розподілятимуться за дискримінаційними правилами з метою зачистки ринку та заробітку для обраних.
Найгірше може статися, якщо до клубу обраних включать лише 2-3 постачальники, які в надскладних бойових умовах не впораються з постачанням їжі та не понесуть за це відповідальності.
Чи варто казати, що це може вплинути на боєздатність української армії.
