Депутати займуться створенням нового закону для майбутніх виборів після війни.
У скандальному інтерв'ю керівник монобільшості Давид Арахамія на другому році війни злив подробиці того, як вона починалася і на що була готова українська влада у перші тижні повномасштабного вторгнення. Саме ці деталі захопили аудиторію, але в розмові з Арахамією промайнув ще один цікавий момент.
Соратник президента розповів, що під час чергової зустрічі у форматі “Діалог Жана Мане” за участю колишнього глави Європарламенту Пета Кокса глави парламентських фракцій у закритому режимі підписали меморандум про проведення наступних виборів лише після завершення воєнного стану. «Я вважаю, що це потрібно донести до всіх, щоб усі зрештою заспокоїлися і сфокусувалися на тому, що нам потрібно перемагати», – резюмував Арахамія та додав, що жодних виборів точно не буде до наступного року. Фактично він повторив слова президента, який нещодавно заявив, що виборчий процес під час війни – не вчасно. Також Арахамія розвіяв чутки, що на виборах навіть за умов воєнного стану наполягають західні партнери. Хоча раніше про таку потребу відверто говорив президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.
Що таке Діалоги Жана Мане?
«Діалоги Жана Мане» (один із «батьків-засновників» Європейського союзу) заради миру та демократії – формат, розроблений Європарламентом. Він об'єднує парламентську медіацію та діалог між політичними силами для досягнення консенсусу з важливих для національної політики питань. Перша зустріч у такому форматі відбулася у жовтні 2016 року.
Отже, як виглядає «договір про вибори після війни», який об'єднав депутатів?
«Дорожню карту» було підписано під час дев'ятої зустрічі «Діалогів» та другої зустрічі у такому форматі після початку повномасштабної війни. Цей захід проходив у селищі Тур'я Пасіка Закарпатської області з 10 по 12 листопада. Згаданий Арахамією «меморандум» справді називається «Висновки, ухвалені під час дев'ятого Діалогу Жана Моне» і стосується не лише питання виборів.
Так, у документі йдеться про «тверду рішучість працювати разом, незважаючи на розбіжності політичних поглядів». Парламентарі вітали позитивний та об'єктивний звіт Єврокомісії щодо прагнень України у процесі набуття членства в ЄС та висловили подяку за визнання тих зусиль, які Україна вже доклала, щоб відповідати критеріям членства. Загалом, висновки стосуються переважно питань подальшої організації роботи Верховної Ради, зміцнення парламентської дипломатії та демонстрації парламентської єдності.
Темі виборів присвячено лише один абзац наприкінці документа. Підписанти дійшли згоди, що майбутні парламентські та президентські вибори проводяться після завершення війни і не менш як за шість місяців після завершення військового стану.
Зазначено, що майбутні вибори відбуваються на основі чинного Виборчого кодексу із збереженням за основу виборчих систем національних та місцевих виборів.
Але парламентарі вже зараз заговорили про відміну обмеження у 25% виборчої квоти, від досягнення якого залежить просування кандидата у виборчому списку партії. Ця норма з'явилася у Виборчому кодексі у 2019 році із запровадженням відкритих списків. Вона передбачає, що кандидат, змагаючись з іншими кандидатами, які стоять вище у партійному списку, має досягти стелі 25% від виборчої квоти, щоб їх випередити.
Виборча квота – кількість голосів виборців, необхідні отримання одного депутатського мандата.
Вона дорівнює сумі всіх голосів, поданих за прохідні партії, поділеної на кількість мандатів ради. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Введення такого штучного обмеження сильно критикувалося через його недемократичність: дістатися такого показника кандидату дуже складно, тож беззастережну перевагу мають фаворити партійного керівництва, у яких заброньовані найвищі місця у списках. А це нівелює саму ідею відкритих списків як таку. Однак зараз обговорення таких тонкощів майбутньої виборчої кампанії виглядає як поділ шкіри неубитого ведмедя. Або ж підписанти меморандуму не вважають перспективу виборів надто далекою. Також у документі згадується підготовка окремого закону, за яким проводитимуться перші повоєнні вибори.
Серед підписантів – не лише глави фракцій, як про це казав Арахамія. Першими свої автографи поставили керівники парламенту – перший віцеспікер Олександр Корнієнко та віцеспікер Олена Кондратюк. «Слугу народу» представляють аж четверо підписантів: керівник мегафракції Давид Арахамія та нардепи, які навіть не є його заступниками – Вадим Галайчук, Сергій Кальченко та Вікторія Підгірна. Від інших фракцій – також кілька підписів: Ірини Геращенко, Андрія Парубія та Іванни Клімпуш-Цинцадзе від «ЄС», Юлії Тимошенко та Сергія Соболєва від «Батьківщини», Олександри Устінової та Володимира Цабаля від «Голосу».
Крім фракцій від ідеї виборів під час війни, відхрестилися і депутатські групи. Пікантність у тому, що вони складаються здебільшого з мажоритарників, а мажоритарна система на наступних виборах, згідно з Виборчим кодексом, не діятиме. Від «Довіри» підписи поставили Володимир Арешонков та Лариса Білозір, від «спадкоємиці» ОПЗЖ «Платформи за життя та мир» – Михайло Папієв та від «За майбутнє», – Ганна Скороход, прізвище якої було вписано від руки, схоже, в останній момент . Група "Відновлення України" підписання проігнорувала.
Модератор «Діалогів» ексголова Європарламенту Пет Кокс заявив, що дуже задоволений тим, що «фракції домовилися про принципи проведення майбутніх вільних та чесних національних парламентських та президентських виборів після закінчення війни та воєнного стану».
Але варто пам'ятати, що поки що підписаний і мало ким інтерв'ю Арахамії помічений документ ні до чого не зобов'язує. А скасування військового стану – це ініціатива президента, який будь-якої миті може прийняти всі ризики проведення виборів на себе.
