Татаров, Шурма, Смирнов, Подоляк, Арестович – це лише кілька найбільш скандально відомих осіб із числа чинних заступників та екс-радників Офісу президента України, які регулярно фігурують у розслідуваннях журналістів, роблять гучні заяви чи висловлювання.
Однак повний перелік посадових осіб ВП значно більший і про їхню діяльність та біографію громадянам мало що відомо
Загалом в Офісі президента радниками, уповноваженими президента та голови його офісу працює майже вісім десятків людей. Єрмак вчетверо більше радників, ніж Зеленський.
Люди, які формують держполітику в умовах війни, виступають спікерами влади та представляють державу на міжнародній арені, чомусь переважно мають статус позаштатних радників і не декларуються.
Рух ЧЕСНО отримав на запит актуальний перелік посадових осіб та радників Офісу президента України та вирішив розповісти, що з ним не так. Серед іншого ми виявили там кандидата у нардепи від УДАРу та БПП та радника заступника керівника офісу часів Порошенка, а також радника, який, ймовірно, помер чотири роки тому.
Посада без відповідальності
Станом на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні Андрія Єрмака є 58 осіб – 10 заступників, 7 радників, 18 радників поза штатом, ще 14 радників його заступників, радників самого Офісу президента та керівник Апарату. Водночас, максимальна кількість заступників керівника ВП законодавством не визначена.
Натомість у президента Володимира Зеленського – 6 радників, 5 радників-уповноважених, троє представників у держінститутах, прес-секретар та перший помічник. А нещодавно Володимир Зеленський призначив своїм радником зірку світового футболу та одного із послів фандрейзингової платформи United24 Андрія Шевченка. Проте, чим конкретно він допомагатиме президентові – ні в указі про призначення, ні на сайті ВП не вказується.
Також обов'язки та повноваження заступників і радників у штаті ВП настільки розмиті, що незрозуміло, за що саме вони відповідають, які їх компетенції та напрямок діяльності. Якщо формально вони є радниками поза штатом, то мають працювати на волонтерських засадах та не отримувати гроші за свою роботу. Однак це малоймовірно, адже, скажімо, Михайло Подоляк, Дар'я Зарівна, Сергій Лещенко чи Дмитро Литвин постійно фігурують у ЗМІ як представники ВП.
Логічно та справедливо опозиція та громадськість вимагали, щоб радники та помічники ВП, які безпосередньо чи опосередковано формують державну політику, декларували свій стан, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити їхню динаміку. Але під час розгляду законопроекту про поновлення е-декларування одну з ключових поправок (№10), яка стосувалася декларування керівництва ВП, нардепи провалили. Якби її ухвалили, то декларуватися мали б заступники Андрія Єрмака, радники та уповноважені президента та інші.
внутрішній фронт. Як заступник Єрмака бере під контроль Міненерго, НКРЕКУ, та державні енергопідприємства Водночас у відкритому доступі на сайті президента України немає повного та актуального переліку посадових осіб, які працюють в Офісі президента, є лише відомості про керівника ВП, його заступників, а також керівника Апарату ВП та прес-секретарі президента.
Іноді складається враження, що завдання окремих радників ВП – системне генерування скандалів. Причому вони не залишають цієї звички і після того, як перестають бути радниками. Наприклад, екс-позаштатний радник ВП та колишній радник з питань інформполітики української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович нещодавно вкотре оскандалився висловлюванням на російському заході у Таллінні “Форум вільної Росії”. Більше того, Арестовича організатори форуму титрують як політичний діяч, позаштатний радник офісу президента України (2020-2023).
Проте Арестовича звільнили з посади у ВП після чергового скандалу у січні цього року. Після російського ракетного удару по будинку в Дніпрі, внаслідок якого загинуло 44 особи, Арестович заявив, що, на його думку, ракету Х-22 збили українські сили ППО, після чого вона впала на житловий будинок.
Фактично, саме суспільна розголосу є основою звільнення діячів ОП. Однак, навіть після скандалів звільнення не відбуваються примусово, такі особи пишуть добровільні заяви про звільнення.
Як приклад після журналістського розслідування за власною заявою з посади заступника керівника ВП звільнився Кирило Тимошенко. Натомість на посаду заступника голови ОПУ призначили голову Київської обласної військової адміністрації Олексія Кулебу.
Однак, не всі заступники керівника звільняються або їх звільняють після публікації розслідувань або скандальних випадків. Наприклад, у 2019 році на той час голові ініціативної групи “Захистимо Протасів Яр” Роману Ратушному загрожували викраденням та фізичним знищенням. За словами самого Романа, серед них був заступник голови Офісу президента і адвокат Андрій Смирнов. З цим Рух Чесно зокрема звернувся під час прес-марафону у 2019 році до Володимира Зеленського, який пообіцяв розібратися у ситуації.
Однак якоїсь суттєвої реакції Володимира Зеленського та ВП на ці факти не було, Смирнов досі залишається на посаді. Роман Ратушний під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем, був бійцем 93 ОМБ “Холодний яр” та у 2022 році загинув.
Про те, чим конкретно займаються позаштатні радники керівника ВП протягом років на своїх посадах, окрім появи на офіційних заходах, вкрай мало офіційної інформації, чи вона взагалі відсутня. Наприклад, на сайті президента є кілька сотень публікацій з 2019 року і досі зі згадуванням заступників, радників чи помічників. Але про скандально відомих діячів їх у рази менше. Зокрема про Олега Татарова є лише вісім згадок у новинах, про діяльність першого помічника президента Шефіра лише п'ять, про екс-радника голови ВП Арестовича – шість.
Найбільше на сайті президента згадують у новинах заступників керівника ВП Ігоря Жовкву (261), Олексія Кулебу (177) та Романа Машовця (107). Натомість інші заступники голови ВП менш публічні – Андрій Смирнов 52 згадки, а Ростислав Шурма фігурує в офіційних повідомленнях сайту президента 41 раз.
Зазначимо, що нинішній голова ВП Андрій Єрмак спочатку сам був помічником президента Володимира Зеленського. Після перемоги останнього у 2019 році на виборах Єрмак займався питаннями зовнішньої політики та був ключовим переговорником президента, також займався обміном полонених та відповідав за організацію зустрічей у нормандському форматі з української сторони. 2020 року став членом наглядової ради “Укроборонпрому”, а згодом очолив ВП після звільнення Андрія Богдана.
Водночас радники-уповноважені президента мають певний напрямок діяльності. Чим займаються інші позаштатні радники президента, ВП не спілкується.
Свої наглядачі
До обов'язків керівника Офісу президента входить організація його роботи, але, як зазначають журналісти-розслідувачі, людей з команди Єрмака, зокрема його радників та помічників, згодом призначають на посади в інші структури – Укрнафту, Міноборони, Ощадбанк, Офіс генпрокурора, Центренерго та ін.
Зокрема, за інформацією розслідувачів, у листопаді минулого року до наглядової ради "Укрнафти" як представник акціонера держави в особі Міноборони обрали Андрія Готу, який одночасно є радником керівника ВП, а раніше очолював кабінет Андрія Єрмака. Крім того, із серпня цього року Гота є також членом наглядової ради держкомпанії "Центренерго".
Також поза штатним радником керівника ВП Андрія Єрмака є колишній журналіст та нардеп Сергій Лещенко, який займається розвінчанням російських фейків і водночас є заступником голови наглядової ради АТ “Укрзалізниця”. Проте титрують його як радника керівника ОП. Перед тим до цієї ж наглядової ради від держави входив інший позаштатний радник Єрмака Аудіцас Адомас.
У центрі скандалів потрапляють не лише позаштатні діячі, а й публічніші заступники Єрмака. Наприклад, після публікації низки розслідувань про енергобізнес, пов'язаний із заступником голови та екс-регіоналом ВП Ростиславом Шурмою, нардепи ВРУ звернулися до НАЗК, щоб агентство почало перевірку про наявність конфлікту інтересів при здійсненні службових повноважень.
Крім перерахованого вище, радники керівника ВП є членами важливих комісій при президенті. Наприклад, у Комісії з питань громадянства перебуває Вадим Потаєв. Він є позаштатним радником керівника ВП, а іншої інформації про нього та його діяльність знайти не вдалося.
У Комісії з питань помилування засуджених також є кілька радників керівника ВП, зокрема Олександр Козенко та Олексій Дніпров. Значення цієї комісії є важливим, адже саме ця комісія вносить Президентові України пропозиції щодо застосування помилування засуджених. Інформацію про біографію та діяльність Олександра Козенка у відкритому доступі знайти не вдалося. А ось Олексій Дніпров є доктором юридичних наук, працює у сфері державного управління понад 20 років, а в апараті президента працює з 2015 року.
Ще однією комісією, особливо важливою під час повномасштабного вторгнення, до складу якої входять представники ВП, є комісія державних нагород та геральдики. Її очолює особисто керівник ВП Андрій Єрмак, а заступником є керівник Апарату ВП Олексій Дніпров.
Перелік комісій за Президента України не є вичерпним. Часто членами цих комісій є представники ОП, але чому саме цих осіб включають до складу у відкритому доступі інформація відсутня.
Що каже закон?
Правила роботи Офісу президента закріплені окремим указом. Чинна редакція положення про офіс президента вже кілька разів була відредагована з початку каденції Володимира Зеленського. З цікавого, у 2021 році зі структури ВП зникла посада першого заступника керівника офісу, тепер він має лише заступників. У тексті положення не передбачено посад радників керівника ВП.
Закономірно, що радники не передбачені і заступників керівника. Жодної згадки у положенні немає також і про те, хто ж такі радники самого офісу. Однак у відповіді на запит Руху чесно такі радники вказані та їх перелік є значним.
Відсутність законодавчого закріплення та регулювання робить цих людей "невидимими" для суспільства. Адже які саме обов'язки мають радники, до якої інформації мають доступ, як, скажімо, Олексій Арестович, який на початку вторгнення переважно коментував хід бойових дій, і чи впливають вони на рішення невідомо. За таких умов і про жодну відповідальність не йдеться. І якщо говорити про радників ОП, то персональної відповідальності за їхні дії не несе ні керівник ОП, ні його заступники, адже радять такі діячі абстрактному Офісу без прив'язки до особистостей.
На скріншоті Олексій Рябікін, який у 2014 році невдало балотувався до ВРУ 8 скликання від БПП, а у 2012 році у ВРУ 7 скликання від УДАРу. Крім того, 2005 року Рябікін працював у штабі Віктора Ющенка в Оболонському районі столиці. 2006-го був заступником керівника штабу Кличка у Голосіївському районі, а потім заступником у столичній організації УДАРу Віталія Ковальчука, який за часів президента Порошенка був заступником голови Адміністрації. Наразі Рябікін є радником заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби.
Окрім Рябікіна у переліку радників заступників є й інші афілійовані з БПП діячі. Серед них Іван Добровольський, який є фігурантом антикорупційних розслідувань через його залучення до роботи організації, яка, ймовірно, підкуповувала виборців на користь Порошенка.
Діяльність цих людей і найчастіше їхні особи є закритими для громадян. Адже навіть отримавши перелік імен таких радників, знайти інформацію у вільному доступі вдалося далеко не про всіх. А ось дізнатися чому саме ці діячі отримали статус радника і доступ до роботи Офісу президента майже неможливо.
Так у переліку чинних заступників та радників Офісу президента станом на 5 вересня 2023 року, який Рух ЧЕСНО отримав у відповідь на свій запит, зокрема є Богуцький Юрій Петрович на посаді радника заступника керівника поза штатом. Ймовірно, йдеться про неодноразового міністра культури і туризму часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, екс-заступника глави Секретаріату президента та радника президентів Віктора Януковича та Петра Порошенка Юрія Богуцького, який помер у 2019 році.
Зазначимо, що Богуцький був у переліку радників ВП, який публікували ЗМІ, і минулого року. Але однозначно стверджувати, що зараз радником є ця особа неможливо, адже жодної інформації про неї на офіційному сайті немає.
Тут варто згадати вкрай негативну практику “обнулення” сайту президента після приходу нової команди та видалення з нього інформації про діяльність попередніх президентів України.
Офіс президента все більше має риси окремої гілки влади, яка впливає на держполітику різних рівнів. Також керівник ВП та його заступники беруть участь у міжнародних заходах, де виступають від імені України. Низка радників, у свою чергу, веде активну роботу всередині держави та формує українське інформаційне поле.
Водночас біографії радників ВП, підстави їх призначення та перелік обов'язків досі не є публічними. Офіс президента має зробити перелік посадових осіб публічним, надавати інформацію про біографію, підстави їх призначення та перелік обов'язків.
Однак, чи несуть ці особи відповідальність за свою діяльність залишається відкритим. Щоб позбавити статусу такого радника та доступу до інформації громадянам доводиться публічно та довго вимагати звільнення. Інших важелів впливу працювати ВП суспільство немає.
