«Українська» біографія агента ФСБ Володимира Сівковича розпочинається 1992 року. За період тридцять років до повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця біографія змогла обрости десятками юридичних осіб, назви частини з яких важко навіть встановити, десятками імен та прізвищ партнерів, знайомих, лобістів та помічників. Лише одних помічників депутата ВРУ Володимира Сівковича за період з 2002 до 2010 року набралося аж 68 осіб, і на платній основі, і на громадських засадах. Саме тому для розповіді історії про Сівковича знадобилося так багато тексту, в тому числі і про його авіаційний бізнес.
Проте, серед усіх численних контактів Сівковича в українському комерційному, політичному та медійному середовищі одна постать стоїть найвище. Одна компанія привертає більше уваги, ніж решта.
Зброя для гурту «Вагнера»
Через кілька днів після проведення парламентських виборів 2019 року в Україні стало відомо, що на лівійському аеродромі в Аль-Джуфра ударами турецьких БПЛА «Байрактар» було знищено два вантажні літаки Іл-76ТД. 26 липня 2019 року в соціальній мережі Twitter з'явилися повідомлення та відео нанесення авіаударів цим аеропортом, який контролювався військами фельдмаршала Халіфи Хафтара за підтримки російських сил групи «Вагнера» та міністерства оборони РФ, які надавали підрозділам Хафтара зброю. Під час обстрілу загинув командир літака Іл-76ТД із бортовим номером UR-CMC Володимир Бухальський. Він родом із Мелітополя і працював за контрактом. Бухальський загинув під час спроби врятувати бортові документи. Загиблий – військовий пенсіонер, який свого часу був заступником командира 25-ї бригади транспортної авіації.
Трагедія сталася в період фактичного безвладдя в Україні, коли вже всім було зрозуміло, що і президентська, і законодавча влада сконцентровані в руках Володимира Зеленського та партії «Слуга народу», але нового уряду ще навіть не було у проекті.
Тим не менш, Державна авіаційна служба України встановила факт знищення літаків із бортовими номерами UR-CMC та UR-CRP, а також те, що їх експлуатантом була українська компанія ТОВ «Європа Ейр» (38941487), зареєстрована у жовтні 2013 року. А встановивши ці факти, українська Державіаслужба ухвалила рішення з 27 липня 2019 року припинити дію Сертифікату експлуатанта «Європа Ейр» під номером UK 046.
Усього лише за кілька днів в аеропорту лівійського міста Місурата, що знаходився під контролем збройних сил, підтримуваного ООН та США, Уряду національної єдності Лівії, що воює з силами Халіфи Хафтара, було знищено третього Іл-76, експлуатантом якого була інша українська компанія «Скайавіатранс» . З високою ймовірністю, удар по аеропорту Місурата був завданий помсти за знищення літаків і вантажу в Аль-Джуфрі. Операцію помсти в Місураті могли виконувати найманці групи Вагнера.
На тлі традиційних звинувачень на адресу України, що вона нібито постачає зброю обом сторонам конфлікту в Лівії, основним питанням залишалося — як українська компанія може постачати щось до підрозділів Халіфи Хафтара, на боці якого борються найманці групи «Вагнера»?
Розгадка знаходиться у судових рішеннях, у яких фігурувала компанія «Європа Ейр», що цілком вільно можна почитати на відповідних українських ресурсах.
Зокрема, на сторінках сервісу «Youcontrol» можна почитати судове рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі 752/24165/18, прийняте 07.12.2018 року слідчим суддею Колдіною Олександрою Олегівною про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні8 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2018 року за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України (зловживання повноваженнями посадовцем юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми).
Старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Київ Києві підполковник поліції Вдовенко О.М. заявив клопотання до суду про накладення арешту на майно, а саме 53 кліше печаток та штампів, які, нібито, належали «Європа Ейр».
Кримінальну справу за фактами зловживання було порушено через те, що посадовці компанії «Європа Ейр» взяли на роботу пілотів-пенсіонерів, які фактично отримували і пенсію, і заробітну плату. Іншими словами, «Європа Ейр» обдурила Пенсійний фонд України на суму понад 1 мільйон гривень, мінімізуючи витрати на членів екіпажів літаків. У рамках цієї кримінальної справи слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі одного з керівників ТОВ «Європа Ейр» у багатоквартирному будинку за адресою Ревуцького, будинок 25. Проте представник «Європа Ейр» примудрився викинути докази з вікна свого вдома напередодні обшуку. Цими доказами виявилися 53 кліше печаток та штампів різних підприємств та установ. Але найцікавіше, що це були за підприємства та установи...
У документах Голосіївського районного суду є повний перелік знайдених печаток, а ось окремі:
- кліше друку ТОВ "ЗетАвіа" (36420097);
- кліше друку Державне підприємство Науково-технічний комплекс ім. А.К. Антонова АНТК "Антонова" (14307529);
- кліше печатки Відкрите акціонерне товариство авіаційний комплекс ім. С.В. Іллюшина;
- кліше печатки Державної авіаційної служби України з відбитком герба України;
- кліше друку Sharjah Airport International Free Zone LL 01;
- кліше друку офшорної компанії (власника літаків) INFINITE SEAL INС (BVI);
- кліше друку ЗАКРИТО АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО РОСАЕРО, Центр з ТОіР НД;
- копія печатки ЗАТ АТБ «Домодєдово» (РФ);
- копія печатки компанії VOLGA-DNEPR GULF (UAE) FZC.
На всі 53 печатки було накладено арешт, але навіть цей короткий перелік показує, що власник печаток міг вести бізнес з компаніями держави-агресора, у тому числі тими, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях, а також з українськими компаніями, які могли надавати можливість продовжувати польоти. літаків, заплющуючи очі на дрібні невідповідності.
Очевидно, реагуючи, у тому числі, на цю інформацію Державна авіаслужба України ухвалила рішення про складання протоколу про правопорушення в галузі цивільної авіації №003055 серія АА від 07.09.2018 щодо експлуатанта повітряних суден «Європа Ейр».
Менеджмент «Європа Ейр» не погодився з цим рішенням і подав позов проти Державіаслужби до сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва. Справу №640/21250/18 розглядала суддя Добровська Наталія Анатоліївна.
На сайті Судової влади України можна отримати докладнішу інформацію про справи прийняті до розгляду. Зокрема офіційно вказано, що представником позивача (тобто «Європа Ейр») була адвокат Антоненко Ганна Олександрівна (5 травня 1983 року народження).
З листопада 2014 року адвокат Ганна Антоненко згадується на сайті юридичної компанії «Юрімекс», яка належала депутату партії «Слуга народу» Данилу Гетьманцеву. У ранніх публікаціях її називають старшим юристом цієї юридичної компанії. А вже в жовтні 2017 року її називають керівником практики міжнародної торгівлі та інвестування «Jurimex».
Молода юристка Ганна Антоненко після закінчення юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, ймовірно, потрапила «під крило» відомого та успішного юриста, засновника компанії «Юрімекс» Данила Гетьманцева.
2016 року колектив юридичної компанії вітає Ганну Антоненко з днем народження. Цікаво, що лайк цій посаді ставить навіть нинішній заступник голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Поліна Лисенко, екс-керівник Центру протидії дезінформації.
У листопаді 2018 року на сайті компанії «Jurimex» публікують інтерв'ю, яке дав персонально Данило Гетьманцев, розповідаючи про компанію, яку він створив. У цьому інтерв'ю Ганна Антоненко згадується двічі — як людина, яка спеціалізується на традиційному туризмі (бізнес матері Данила Гетьманцева — Олени Дмитрівни — компанія «TPG»), а також спеціаліст у «авіабудуванні».
При чому Гетьманцев вказує саме «авіабудування», а не послуги з авіаційних перевезень. Те, що це не застереження, ми спробуємо довести нижче.
Про певну близькість Ганни Антоненко до сім'ї Гетьманцевих може свідчити і той факт, що саме молода юристка представляє Олену Дмитрівну Гетьманцеву у справі під номером 755/9539/19, в якій вона позивається зі своїм партнером Родрігом Еліасом Мерхежем (Rodrigue Elias Merhej), який зараз перебуває під американськими санкціями.
Крім того, проект відкритих даних Clarity Project вказує Ганну Антоненко як представника адвокатського об'єднання Jurimex за участю в державних закупівлях юридичних та адвокатських послуг на платформі Prozorro.
Наприклад, у квітні 2019 року адвокатське об'єднання «Юрімекс» виграло тендер на подання інтересів Національного банку України у судах. При цьому, як контактна особа також було зазначено Ганну Антоненко.
Співпраця між адвокатом «Юрімекс» Ганною Антоненко та компанією «Європа Ейр», яка, ймовірно, доставляла вантажі силам Халіфи Хафтара та групи «Вагнера» була настільки успішною, що їм відкрито хвалиться на сайті «Юрімекс» у розділі «Авіація».
Особливу пікантність ситуації надає той факт, що кримінальна справа, порушена проти «Європа Ейр», стосувалася саме ухилення від сплати платежів до бюджету. А захищати компанію від санкцій з боку Державіаслужби взялися підлеглі Данила Гетьманцева, котрий нині відомий своїм жорстким ставленням до порушень у сфері сплати доходів та зборів.
Спадщина Володимира Сівковича та Костянтина Григоришина
У другій частині розслідування ми ретельно вивчили як з'явилася ПАТ «Авіакомпанія «Константа» та потенційні ролі Григоришина та Сівковича у її народженні та зростанні. Як стало відомо з українських реєстрів, наприкінці 2016 року «Авіакомпанія «Константа», яка оперувала флотом із кількох літаків Антонов, переходить із рук Григоришина до рук групи компаній, яку представляють американець Джастін Саузерленд і канадець Ендрю Літтл. Згодом власником компанії стає українець Роман Мілешко.
Компанія Данила Гетьманцева «Юрімекс» хвалиться на своєму сайті, що здійснювала різноплановий юридичний супровід «Константи» у період корпоративних змін. Так, співробітники Гетьманцева забезпечували процедури legal due diligence, консалтингу та реалізації М&A української компанії, передачу корпоративних прав на компанію від кіпрських офшорок Григоришина еміратської офшорної компанії AP Holdings Limited через процедуру squeeze out (видавлювання міноритарних власників).
До обслуговування «Константи» було залучено одразу кілька адвокатів, які працювали на Гетьманцева. Так, наприклад, боротьбою з Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яке накладало певні штрафні санкції на «Константу», займалася Віта Леонідівна Форсюк (наприклад, справа № 808/3502/17).
На сайті компанії Jurimex вказується, що Віта Форсюк була керівником практики податкового права в Jurimex і навіть стала адвокатом року в 2017-му.
2021 року Віта Форсюк захистила дисертацію кандидата юридичних наук у Київському національному університеті імені Т.Шевченка на тему «Теоретичні проблеми реалізації принципів оподаткування». Її науковим керівником у написанні цієї дисертації став її ж бос — Данило Гетьманцев. Хоча, у сфері академічної доброчесності знайшлися б експерти, які побачили б у цьому конфлікт інтересів. Адже Гетьманцев здійснював керівництво роботою Форсюка і у сфері обслуговування клієнтів, і у сфері наукових досліджень.
Щодо роботи з боржниками, то на цьому напрямі компанію «Константа» представляв у судах інший адвокат «Jurimex» — Руслан Володимирович Мельниченко, який у 2015 році закінчив Київський національний університет імені Т.Шевченка та пішов працювати до Гетьманцева на посаду старшого юриста практики міжнародної торгівлі та інвестування, отримавши пізніше право займатися адвокатською діяльністю від Ради адвокатів Вінницька область.
Від джерел відомо, що допомагала з юридичними питаннями керівництву «Константи» та вищезгадана Ганна Антоненко. Ну, а Гетьманцев, очевидно, контролював весь процес (зокрема, і суди проти ДПС) як керівник юридичної компанії.
Хто ж справжній власник літаків?
У листопаді 2018 року на сайті компанії «Юрімекс» Данило Гетьманцев публікує своє інтерв'ю, в якому знову перераховує своїх клієнтів. Серед інших компаній він згадує й ті, що пов'язані з авіацією. яку частково контролює Роман Мілешко, та «Мотор Січ», генеральний директор якої В'ячеслав Богуслаєв нещодавно потрапив до шпигунського скандалу і звернувся з проханням включити його до списків обміну полонених.
Еміратська компанія "Expedition Aviation" є власником багатьох літаків, які експлуатує "Авіакомпанія "Константа". На даний момент, Державний реєстр цивільних повітряних суден містить інформацію про 13 літаків «Антонов», якими володіє 'Expedition Aviation', та 5 гелікоптерів-модифікацій моделі Мі-8, які експлуатуються українським ТОВ «H3Оперейшинс» (43682737), заснованим у червні 2 року Романом Мілешком, який і є єдиним власником компанії.
В офіційних документах, які «Авіакомпанія «Константа» подавала до Департаменту транспорту США, зазначено, що Роман Мілешко контролював 70% «Expedition Aviation» (ОАЕ) до 21 листопада 2019 року, коли його частка знизилася до 40%. Хто саме контролює цю еміратську компанію разом із Мілешком — не відомо.
Проте, і Expedition Aviation, і Авіакомпанія Константа і H3Оперейшинс дуже активно формували свій повітряний флот в останній період. Так, у період 2021-2022 років до флоту «Авіакомпанії «Константа» додалися три борти Ан-74, які належать еміратській «AMIS FZE» та естонській «EKA Grupp Pvt LTD».
Розділ «Авіація» на сайті компанії «Jurimex» саме містить пояснення, що підлеглі Гетьманцева здійснювали «підготовку, драфтинг, та комплексний супровід низки угод з придбання та подальшої передачі до лізингу повітряних суден, супровід погоджувальних процедур перед органами державної влади у сфері авіації України , Грузії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Афганістану».
Тому можна припустити, що коли Гетьманцев у своєму інтерв'ю говорить про обслуговування компанії «Expedition Aviation», то це означає придбання нових повітряних суден, надання їх у лізинг «Авіакомпанії «Константа» та офіційне отримання необхідних дозволів Державної авіаційної служби України. Проте, чи має сам Роман Мілешко достатньо грошей, щоб купувати літаки, чи хтось із великими грошима стоїть за його спиною в тіні, щоб забезпечувати авіаперевезення в тих регіонах, де це потрібно для чиїхось інтересів?
Багатостраждальний Харківський авіазавод багатостраждальний
У другій частині розслідування біографії Сівковича ми окрему увагу присвятили практично одержимості, яку люди та бізнеси, близькі до Володимира Сівковича, демонстрували по відношенню до унікальних літаків Ан-74, розроблених конструкторським бюро «Антонова» для використання в умовах Крайньої півночі Радянського Союзу. Ці літаки виробляло лише одне підприємство у світі – Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП, Харківський авіаційний завод (ХАЗ)).
Незважаючи на свої унікальні технічні характеристики, Ан-74 є досить дорогим в обслуговуванні. Тому найбільш прибутковим шляхом його використання є перевезення зброї та вибухівки, що забезпечує підвищення ціни перевезень.
Цікаво, що повітряний флот, близький до Сівковича, компанії «Вітаїр» складався з одних лише Ан-74. З інтересом також можна вивчати уривки історичних даних про те, як бізнес-партнер Володимира Сівковича — Олег Сляднєв — наполегливо працював, щоб отримати контроль над Харківським авіазаводом, який виробляв Ан-74.
Ну, і окремо стоїть абсолютно магічна історія появи «американських інвесторів», які готові були інвестувати в Харківський авіазавод 150 мільйонів доларів, проте, за словами президента Асоціації «Укравіапром», голови правління АТ «ФЕД» (Харків) Віктора Попова – виявилися « міжнародними фінансовими авантюристами», які не дали на завод жодної копійки. Натомість через ексклюзивні відносини з «інвесторами» ХАЗ був зобов'язаний припинити будь-які переговори з іншими потенційними партнерами, що призвело до його фактичної зупинки перед повномасштабним вторгненням Росії.
Нагадаємо, що інвестиційна ініціатива фінансувати ХАЗ від компанії 'Oriole Capital Group' викладена в офіційному листі, підписаному генеральним директором 'Aero-Pioneer Group' Хосейном Моусаві та генеральним директором 'Oriole Ltd.' Набілом Баракатом.
Підписанти повідомляють у своєму інвестиційному реченні, що «корпорація 'Aero-Pioneer Group' складається з кількох дочірніх компаній, до яких, зокрема, належать ПАТ «Авіакомпанія «Константа», 'Airgenium Inc.', 'AP Holdings Ltd.', ' Aero-Foods International'.
Адвокатське об'єднання «Юрімекс» здійснювало юридичне обслуговування щонайменше двох компаній із цього списку — «Авіакомпанії «Константа» та «AP Holdings Ltd.»
Зокрема, на сайті компанії «Юрімекс», у розділі «Авіація» підлеглі Данила Гетьманцева перераховують зміст своїх послуг:
Проведення комплексного юридичного аудиту державного авіаційного підприємства України, розробка сценаріїв кооперації між клієнтом, інвестором та державним підприємством (спільна діяльність, ДПП тощо) з виробництва літаків під державні гарантії, представництво та узгодження проекту з профільними міністерствами Консалтинг клієнта з імпортозаміщення російських складових , а також внесення змін до конструкторської документації;
Аналіз процедури банкрутства державного авіаційного виробничого підприємства, яке має велику заборгованість із виплати заробітної плати та підготовка звіту про можливі моделі виведення державного підприємства з процедури банкрутства;
Консультування та драфтинг операцій із виробництва шести літаків АН-74 державним авіаційним підприємством України за рахунок давальницької сировини клієнта.
У цих трьох пунктах не розкривається підприємство, для якого адвокати «Юрімекс» проводять аудит та виведення з банкрутства. Однак, враховуючи викладене, можна припустити, що у кожному з цих трьох пунктів йдеться саме про Харківський авіазавод, інвестиції якому пропонували партнери «Авіакомпанії «Константа».
Так, наприклад, щодо третього пункту про виробництво Ан-74 сумнівів немає, оскільки виробляє ці літаки одне підприємство у світі. Саме це підприємство знаходилося на межі банкрутства через величезні заборгованості із зарплати, а тому і за другим пунктом ці припущення мають усі підстави.
Формулювання «Розробка сценаріїв кооперації між клієнтом, інвестором та державним підприємством» можуть свідчити про те, що драконівські умови для українського авіаційного підприємства з повним та необмеженим контролем за процесами з боку «інвесторів» розробляли саме юристи «Юрімексу». Стан ХАЗ на даний момент під час повномасштабної війни та статус цієї інвестиційної угоди, яка заблокувала активність підприємства, продовжує бути невизначеним.
«Юрімекс» та українські медіа
У першій частині розслідування про біографію Володимира Сівковича ми вже говорили про скандал навколо телеканалу «ТВі», який вибухнув у квітні 2013 року. 30 квітня 2013 року видання "Українська правда" опублікувало інформацію від власниці компанії, яка фактично володіла телеканалом "ТВі" - Ортодоксії Нікії - засновниці офшорної компанії "Вілкокс".
Станом на 18 квітня 2013 року компанія "Вілкокс Венчерз Лімітед" (BVI) контролювала ТОВ "Медіа Інфо" (37569329), яке, у свою чергу, володіло телеканалом "ТВі". Міноритарним співвласником «Медіа Інфо» разом із Ортодоксією Нікією, на той час, також був Радченко Олег Анатолійович, який за словами Костянтина Кагаловського був кумом Володимира Сівковича.
Нікія тоді, зокрема, заявила, що «23 квітня 2013 року було виявлено, що частка компанії «Вілкокс», що належить кампанії, в ТОВ «Медіа Інфо» була незаконним способом відчужена на користь компанії «Балмор Лімітед». Справжнім заявляю, що компанія «Вілкокс» нікому не давала дозволу на продаж частки у ТОВ «Медіа Інфо».
Крім того, вона повідомила, що протягом останніх трьох років (2011-2013) її компанія «Вілкокс» видавала доручення для представництва її інтересів лише трьом особам – юристам ТОВ «Юрімекс».
Цей факт, зокрема, підтверджується тим, що 10 червня 2011 року було подано заявку на реєстрацію торгової марки «ТВі-Культура» від ТОВ «Медіа Інфо». А заявку на реєстрацію торгової марки «ТВі» подано 15.08.2012 від ТОВ «Інфо24» (37535546), яке контролювалося в рівних частках Віталієм Портниковим, Наталією Катеринчук, Миколою Княжицьким та Артемом Шевченком.
Реєстрацію обох торгових марок здійснювали юристи компанії «Юрімекс» та вказували свою адресу для листування. Цікаво й те, що контактний телефон компанії «Юрімекс» +380442340688, вказаний у Єдиному державному реєстрі (ЄДР), є таким самим, як і у компаній «ІНФО24» та «Медіа Інфо».
Враховуючи слова Ортодоксії Нікії про те, що довіреності на здійснення маніпуляцій з корпоративними правами телеканалу «ТВі» не мав ніхто, окрім компанії «Юрімекс», і обвинувачення, що широко дискутуються, у здійсненні рейдерського захоплення телеканалу, народжується підозра, що підлеглі Данила Гетьманцева, восьми років був помічником народного депутата Володимира Сівковича могли бути безпосередньо причетні до цього рейдерського захоплення.
Вже в липні 2014 року, коли російська агресія проти України була в розпалі, в передачі новин «Подробиці» на каналі «Інтер» вийшов сюжет про скандал навколо Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (КРРТ) через те, що нове керівництво Концерну відновило відправку платежів за електроенергію на захоплених телевежах, які стояли на окупованих Росією територіях Луганської та Донецької областей.
У сюжеті фігурує інформація про те, що над тендерною документацією та матеріалами платежів працювали саме юристи того самого «Юрімексу». Автор сюжету взяла коментар телефоном у екс-директора телеканалу «ТВі» Наталії Катеринчук. За словами Катеринчука, юридична компанія «Юрімекс» була запрошена до співпраці з телеканалом «ТВі» Миколою Княжицьким, який, нагадаємо, супроводжував старт «медійної частини» кар'єри Володимира Сівковича на телеканалі СТБ.
Колишня директор «ТВі» прямо стверджувала, що компанія «Юрімекс» Данила Гетьманцева нібито навмисно програвала судові справи за незаконно відібрані частоти телеканалу, а також обслуговувала інтереси Володимира Сівковича та його сина.
За даними проекту chesno.org, помічником народного депутата 7-го скликання Миколи Княжицького на громадських засадах був Крайняк Юрій Олегович, який зараз очолює компанію «Юрімекс», а на той час був підлеглим Данила Гетьманцева.
Через чотири роки після подій на КРРТ, які коментувала Наталія Катеринчук, у листопаді 2018 року українське видання «Детектор Медіа» повідомило про те, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення надала ліцензію на кабельне мовлення компанії ТОВ «Канжут» (37995445), підписувач і представником якого був Крайняк Юрій Олегович. помічник народного депутата Княжицького.
Контактні номери телефонів ТОВ «Канжут» та юридичної компанії «Юрімекс» знову збігалися до останньої цифри (+380442340688). Крім того, дві юридичні особи виявились зареєстрованими за однією адресою — місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 9/2, офіс 67. Це саме те приміщення, де роками працювала засновниця туроператора «TPG» Олена Гетьманцева — мати майбутнього керівника парламентського комітету.
Цікавість ситуації полягала в тому, що Крайняк домігся ліцензування телеканалу, який веде мовлення під торговою маркою, що повторює назву «рейдернутого» телеканалу «ТВі».
Тобто ТОВ «Канжут» подали для реєстрації свій новий логотип, де букви «ТВ» написані кирилицею, а одиниця римською відміткою «І», що візуально повністю повторює логотип каналу «ТВі», просто виконаний графічно в інший спосіб.
Коли все життя складається з одних лише збігів
У своїх численних коментарях Данило Гетьманцев неодноразово наголошував, що працював на народного депутата Володимира Сівковича виключно у контексті написання проектів нормативно-правових актів і не мав з ним більше жодних контактів поза депутатською діяльністю Сівковича.
Однак, на мою думку, бренд юридичної компанії «Юрімекс» та її адвокати надто часто з'являються в ті моменти, коли національні інтереси України перетинаються з можливим впливом спецслужб держави-агресора.
Це і підтримка у судах інтересів компанії «Європа Ейр», яка, ймовірно, доставляла вантажі для хафтарівців та вагнерівців. Це обслуговування «Авіакомпанії «Константа», яка народилася як інвестиція російського олігарха Костянтина Григоришина за підтримки народного депутата Володимира Сівковича. Це супровід купівлі та продажу літаків компанією 'Expedition Aviation' з не до кінця зрозумілими бенефіціарами. Це створення юридичної основи для отримання повного контролю над Харківським авіазаводом — українським виробником літаків Ан-74, до яких, очевидно, вкрай небайдужі Володимир Сівкович та його партнери.
Зрештою, це — участь в одному з найгучніших скандалів із медіа-власністю в Україні: рейдерське захоплення телеканалу «ТВі», активним захисником якого, до речі, був Павло Шеремет, до вбивства якого можуть бути причетні і російські спецслужби, і контакти агентури ФСБ у Україною.
У кожному з цих складних сюжетів, де фігурують співробітники компанії «Юрімекс», трапляються сліди людей, які прямо чи опосередковано можуть бути пов'язані з діяльністю агентури російських спецслужб.
Чи не багато збігів для однієї юридичної особи, колишній власник якої фактично керує українською економікою та фіскальною політикою?
