18 вересня стало відомо, що нардеп Андрій Одарченко, який підозрюється антикорупційними органами у хабарі чиновникам Мінінфраструктури, зник з України.
Про це заявила прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час засідання у справі парламентаря, повідомив Центр протидії корупції.
У САП висловили припущення, що депутат залишив Україну через Закарпатську область.
Як зазначає ЦПК, Одарченка сьогодні не було і у Верховній Раді. Раніше він здав закордонні паспорти.
«Про причини неявки нардеп суд та прокурор не повідомив. Захисники обвинуваченого також не змогли повідомити суд про місце перебування їх підзахисного і зазначають відсутність зв'язку з ним. Незважаючи на це, прокурор у суді ініціював питання про стягнення в дохід держави застави, визначеної як запобіжний захід нардепу, накладення на нього грошового стягнення, а також про оголошення його в розшук», – йдеться у повідомленні САП.
За попередніми оперативними даними детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Одарченко незаконно перетнув державний кордон.
Наразі інформацію про перебування Одарченків намагаються знайти через запити правоохоронцям інших країн.
Одарченко – не перший, хто загадково зникає з радарів під час розслідування справи проти нього.
Ще прикро, що це сталося через три тижні після зникнення з України іншого колишнього «Слуги народу» Андрія Дмитрука.
Як відомо, 29 серпня працівники Держбюро розслідувань (ДБР) оголосили у міжнародний розшук депутата, який зник із країни напередодні вручення підозри у 4 злочинах, включаючи побиття людей.
24 серпня нардеп перетнув кордон, виїхавши спочатку до Молдови, а звідти – до Італії. Першими про це повідомили журналісти УП.
І лише наступного дня Офіс генпрокурора повідомив про підозру депутату за напад на правоохоронця та військового.
Цю втечу зачепила навіть президента Володимира Зеленського, який зібрав нараду з керівниками правоохоронних структур.
27 серпня генпрокурор Андрій Костін заявив, що Дмитруку допомогли втекти.
«Ця людина не сама перетнула державний кордон. Йому хтось помагав. І можливо, серед тих, хто допомагав, можуть бути й посадовці різних органів, – сказав Костін, – Ми докладаємо зусиль, щоб їх встановити та встановити всю ситуацію, яким чином це відбувалося», – запевнив тоді генпрокурор.
А вже 2 вересня ГБР повідомило про підозри трьом особам, які допомагали організовувати такі пагони. Щоправда, двоє з них на той момент також уже втекли за кордон.
Тим часом, сам Дмитрук уже гасив у торгових центрах Лондона.
Тобто, за 3 тижні правоохоронна система показала, що вона не здатна зупиняти такі пагони. Або ж, і не дуже противиться цьому.
І обидва висновки дуже погані для держави.
Тому що це не тільки про інституційну неспроможність, а й про те, що дуже багато резонансних справ залишаться підвішеними в повітрі і справжнє покарання не настане.
Принаймні про це свідчать найрезонансніші випадки останніх років.
Обвинувачений у держзраді нардеп Андрій Деркач втік із України на початку повномасштабного вторгнення. На думку правоохоронців, Деркач отримав щонайменше $567 000 від російських спецслужб за підривну діяльність проти України. У той же час, минулого тижня він став сенатором від Астраханської області.
Також з України втекли проросійський опережешник Євген Мураєв, соратник Медведчука Тарас Козак, колишня регіоналка Наталія Королевська.
Ще один депутат ОПЗЖ Олег Волошин втік із України через Білорусь. А колишній регіонал Олександр Єфремов, який так і не зрозуміло, чи взагалі сидів за останніх двох президентів, накивав п'яти з країни ще до повномасштабки.
Виїхав з України та Андрій Портнов, а також його син Ігор. Хлопець призовного віку поїхав як волонтер.
Юрист Андрій Довбенко, фігурант справи НАБУ про розтрату майна на майже 500 млн грн раніше втік до Великобританії. Свого часу його називали дивлячим за Мін'юстом
Причому з України втекли й політичні опоненти чинної влади. Син колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор не повернувся до України після того, як виїхав за кордон нібито за службовою потребою у 2022 році. Він є фігурантом справи про зловживання під час закупівлі комплектуючих для Укроборонпрому.
У квітні 2024 року в розшук оголосили його батька Олега Гладковського. У березні 2022 року суд звернув заставу на користь ЗСУ та змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання. Після цього обвинувачений перестав з'являтися на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ та САП, взагалі виїхав за кордон.
Також втік із України фігурант справи НАБУ із зловживань на залізниці Ярослав Дубневич.
За кілька днів до повідомлення про підозру поїхав у відрядження з України та не повернувся екс-глава Нацбанку Кирило Шевченко.
За день до повномасштабного вторгнення зник із України екс-начальник управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, якого називали за очі «гаманцем Баканова».
Кілька місяців тому Україна стала свідком love story з кримінальним підтекстом, коли колишня заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова довезла до вокзалу бізнесмена Геннадія Боголюбова, який після цього виїхав з країни потягом, за чужими документами, використавши паспортні дані 67-річного мешканця Воли.
Боголюбов є фігурантом справи ПриватБанку.
7 квітня 2023 року з України втік колишній голова ФДМ Дмитро Сенніченко. Сталося це одразу після обшуків у нього вдома.
У березні НАБУ оголосила про підозри ряду осіб, включаючи голову колишнього ФДМУ Дмитра Сенніченка за вимивання коштів із державних компаній – ОПЗ та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії.
Серед тих, хто отримав підозри у справі, – Колот та його родич Андрій Гмирін, якого ЗМІ неодноразово згадували як того, хто просував інтереси «Агро газ трейдингу» і за президента Порошенка, і Зеленського.
Гмирін за 2 роки до війни мав колосальний вплив на ВП. Як писав Юрій Бутусов, він консультував керівництво Офісу президента. Настільки успішно, що зміг провести свого кандидата на голову Бюро економічної безпеки. Який потім благополучно провалив роботу.
Але найсумніше не це, а те, що, як мінімум, частина фігурантів цієї справи, які вчасно опинилися поза Україною, включаючи якогось Владислава Кліщара, у 2022 році стали фігурантами іншої злочинної угоди, внаслідок якої Україна не отримала 100 тисяч мін, за які заплатила втридорога.
У лютому 2022 року НАБУ затримали депутата Київради Владислава Трубіцина за продаж дозволів на розміщення МАФів у Оболонському районі Києва. У рамках обрання запобіжного заходу прокурорами були зачитані матеріали НСРД, на яких вказувалося, що Трубіцин раз на місяць ходив звітувати про маржу не комусь, а заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову.
Влітку 2023 року Трубіцин втік з України до Ізраїлю, разом зі своїм другом, на підставі листа ГУР МО, що він волонтер. Востаннє повідомлялося, що Трубіцин живе в Хайфі під іншим прізвищем.
Значна частина людей, які згадуються у тексті, зникала з країни після того, як Вищий антикорупційний суд змінював їм арешт на зобов'язання.
Наразі такі ж заходи вживають до колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, який нещодавно вирішив погуляти прикордонними районами Закарпаття. Такі ж кошти застосовано до ключового обвинуваченого у корупції у Міноборони – колишньому керівнику департаменту закупівель Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику департаменту військово-технічної політики Олександру Лієву – фігуранту справи «Львівського арсеналу».
Також не є заарештованим і навіть не є звільненим обвинувачений у незаконному збагаченні голова АМКУ Павло Кириленко.
