У Верховному суді розглядається справа про банкрутство ПАТ «Укрінком» бізнесмена Володимира Клименка, відомого тим, що, ігноруючи законодавство та судові рішення, видає себе правонаступником банку.
А ще тим, що наполягає на власній фінансовій спроможності, безпідставності виведення «Укрінбанку» з ринку, і в той же час… не здатне впоратися із боргом на 100 тис. гривень.
Про це пише заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков.
Справа, яку розглядає спеціальна палата ВС, не тільки проливає світло на управлінські характеристики власників «Укрінбанку», які вже другу фінустанову доводять до банкрутства. Це схоже на спробу відправити «Укрінком» у контрольоване банкрутство і таким чином остаточно позбутися боргових зобов'язань перед державою та кредиторами банку.
Нацбанк визнав ПАТ "Укрінбанк" неплатоспроможним на рубежі 2015-2016 років. Встановивши контроль за банком, Фонд гарантування вкладів розрахувався практично з усіма його вкладниками, виплативши 1,8 млрд. грн. Щойно вкладники отримали кошти від Фонду, акціонери «Укрінбанку» розпочали оскарження виведення банку через суди та, отримавши судове рішення, внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Його перереєстрували як небанківську фінансову установу та забрали активи під свій контроль. Банк було перейменовано на ПАТ «Укрінком», адресу змінено з Києва на Сєвєродонецьк (нині окуповано), а доступ Фонду гарантування до активів, за рахунок яких мають повертатися кошти державі та кредиторам банку, заблоковано. Так «зависло» повернення кредиторам банку близько 3 млрд грн, з яких 1,8 млрд — із запозичених у держави коштів.
З того часу екс-власник Укрінбанку публічно зазначає те, що, мовляв, тільки дайте нам можливість — і ми одразу розрахуємось з усіма кредиторами. Називаючи своєю стратегічною метою виплату грошей усім кредиторам та вкладникам, коли доступ до цих грошей та активів компанія отримає після перемоги у всіх судах, та стягнення боргу з усіх боржників. Звичайно, постійно оминаючи той факт, що активи банку були виведені «Укрінкомом» з-під контролю Фонду ще кілька років тому. Наприклад, у матеріалах тієї ж справи про банкрутство ПАТ «Укрінком» (913/266/20) зазначено, що компанія, з якою не розрахувався «Укрінком», і за чиїм позовом ініційовано його банкрутство, у 2020 році проводила на його замовлення ремонт колишнього будинку «Укрінбанку» у центрі Києва. Тобто всі ці роки ПАТ «Укрінком» фактично розпоряджається чи не найліквіднішим активом банку.
Дивним чином акціонери «Укрінкому» продовжують ігнорувати той факт, що в банківському законодавстві немає поняття «правонаступництво», яке підтверджується як судовими, так і законодавчими рішеннями. Зокрема, рішенням Великої палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 925/698/16 та Законом 590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», ухваленим у 2020 році.
До речі, згаданий закон дозволив повернути під управління Фонду та відновити процедуру ліквідації низки «зомбі-банків», які також заперечували свій висновок з ринку та були виведені з-під контра Фонду. У тому числі, у АТ «Златобанк», де склалася аналогічна ситуація, було оскаржено рішення про його визнання неплатоспроможним, заблоковано процедуру ліквідації, внаслідок чого Фонд гарантування був змушений зупинити розрахунки із вкладниками та кредиторами банку. У 2019 р. акціонери перейменували банк у ПАТ «Злато», змінили місцезнаходження юрособи та спробували розпочати процедуру банкрутства банку відповідно до норм Кодексу про банкрутство, які жодним чином не регламентують банкрутство банків. Проте після ухвалення закону 590-IX у лютому 2021 року Фонд гарантування вкладів зміг відновити контроль за ним та відновити розрахунки з кредиторами.
Саме спеціальна палата ЗС у листопаді 2021 року, розглядаючи справу про банкрутство Златобанку, дійшла чітких висновків, що скасування рішень НБУ та Фонду, які стали підставою для виведення банку з ринку, не позбавляє банк статусу банківської установи і, відповідно, загальні процедури банкрутства на такий банк не поширюється. Банк, який зайшов у процедуру виведення, ліквідується виключно у спеціальному порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
