У Хмельницькому вже довгий час місцеві жителі потріпають від масштабного сміттєзвалища, яке розміщено на виїзді до села Олешин.
Сміттєвий полігон вже неодноразово ставав каталізатором екологічних проблем, які впливали як на сусідні водоймища, так і на стан ґрунтів. Вирішити цю проблему може рекультивація звалища, тендер на яке вже оголосила міська рада. Як працює ця процедура, чому вона має таке велике значення і хто претендує на поспіль?
Хмельницьке звалище має катастрофічні обсяги, проте невдовзі воно може бути врятовано завдяки рекультивації. Ця процедура покликана не лише знизити негативні екологічні наслідки для обласного центру, а й покращити якість землі та повітря. Однак варто почати з того, чому місцеве звалище таке небезпечне.
Що відомо про хмельницьке звалище?
Масштабне звалище в обласному центрі, яке ще 1976 року вичерпало свій ресурс, уже неодноразово викликало ажіотаж у місцевих ЗМІ через свою небезпеку. Розташоване звалище за містом, на виїзді до села Олешин. Більше того, за словами голови Хмельницької обласної організації Українського товариства охорони природи Юрія Резнікова, звалище давно мають закрити.
Вже згодом через численні скарги та перевірки було прийнято рішення про рекультивацію проблемного звалища. Для цього міська рада оголосила тендер на обрання компанії, яка здійснить рекультивацію полігону твердих побутових відходів.
При цьому суму робіт уже було визначено – 10 млн. доларів, а власне кошти виділяє ЄБРР згідно з муніципальними гарантіями Хмельницької міської ради. Учасниками конкурсу є консорціуми з Греції та Азербайджану, а також з Лівану та Туреччини. Наразі завершується фінальний етап тендеру на обрання компанії.
Чому проект рекультивації такий важливий?
Рекультивація полігону – це ліквідація аварійних схилів та формування пологих схилів полігону, укриття їх суглинком. Проведення цієї процедури може зменшити негативні екологічні наслідки для обласного центру та покращити якість землі та повітря у Хмельницькому.
Як ще відбувається власна рекультивація?
Спочатку виривають котлован, у який скидають все сміття і покривають його спеціальною плівкою, яка не пропускає нічого крізь себе, навіть звалищний газ. Проте щоб він не вибухав і не займався, газ звідти викачують спеціальною системою.
У разі дощів також виробляють додаткову мережу труб, що відкачує стічні води. Пізніше її фільтрують і відправляють у природне середовище. Іноді після рекультивації навіть неможливо зрозуміти, що тут колись був сміттєвий полігон.
Проводити рекультивацію може компанія зі зв'язків із росією
І хоча сама рекультивація має велике значення, є деякі нюанси у тому, хто проводитиме роботи. Раніше ми вже повідомляли про те, що один із учасників тендеру на 10 млн доларів компанія ТОВ “HayatGroup” – це консорціум, до якого з одного боку входить велика грецька компанія з купою виконаних проектів, а з іншого – азербайджанська. СтопКор з'ясував, що саме друга сторона консорціуму може мати зв'язки із РФ.
Зокрема, ця фірма мала сумнівну підрядну історію в Білорусі, її власник – фігурант кримінальних справ, що компанія досі укладає угоди з росією.
Як повідомлялося раніше, КП “ШЕУ Солом'янського району міста Києва” використало земельну ділянку “Київавтодору” у Солом'янському районі як сміттєзвалище. Керівник КК “Київавтодор” та екскерівник комунального підприємства “Дорожньо-експлуатаційне управління з ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд” повідомлено про підозру у службовій недбалості та забруднення земельної ділянки у Києві.
