Допомога у збереженні заповідних лісів чи узаконене «кришування» про чорних лісорубів?
Оцінка на довкілля (ОВД) – важлива процедура, у ході якої лісокористувач (лісгосп, нацпарк тощо.) зобов'язаний оцінити вплив майбутніх рубок на екологію. І на її проведення з бюджету витрачають чималі кошти – понад 65 млн. грн. за останні шість років, включаючи період військового стану. Хто ж заробляє на цій послузі? Аналітики СтопКору встановили: ринок де-факто поділила трійка приватних фірм, засновники яких можуть бути пов'язані з екснардепами.
«Екологічна реформа» в Україні є предметом жвавого громадського обговорення за останні шість років. Так, 18 грудня 2017 року набув чинності закон «Про оцінку впливу на навколишнє середовище», який фактично скасував дію закону попереднього документа «Про екологічну експертизу» та мав на меті запровадити новий, більш сучасний та європейський порядок проведення оцінки впливу на навколишнє середовище. Утім, на жаль, як констатує «Українська природоохоронна група», загальна ситуація у лісовій сфері не змінилася на краще. Усі – через недостатньо якісні ОВС.
Які суми виділяються «лісівниками» на послуги, пов'язані з оцінкою впливу на довкілля, і хто їх переважно надає?
Команда ретельно дослідила відповідні договори, укладені лісгоспами з 18 грудня 2017 року по 1 січня 2024 року та виявила кілька можливих закономірностей у тендерах.
Отже, за вказаний період на проведення власне процедур ОВС було витрачено 51,4 млн. грн. Договори укладалися з 14 різними контрагентами, серед яких можна виділити четвірку (або фактично трійку, оскільки дві організації мають схожу назву та загальних засновників) структур, які сумарно отримали майже 87% усіх коштів: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропроект Україна» (понад 22 млн грн), ТОВ «Експонксалтинг» (понад 13,1 млн грн), ТОВ «Науково-екологічний центр «Зелений Квадрат» (близько 5,8 млн. грн.) та ТОВ «Екологічна консалтингова група «Зелений Квадрат» (близько 3,7 млн. грн.).
Крім того, на проведення додаткових досліджень, що виникають у процесі проведення процедури ОВС, лісогосподарські підприємства витратили ще майже 11 млн. грн. У цьому випадку угоди укладалися з дев'ятьма контрагентами, серед яких виділяються два товариства, які у сумі заробили понад 10 млн грн: ТОВ «Український центр екології ґрунтів» та ТОВ «Дрон Ленд».
Також понад мільйон гривень лісгоспами було втрачено на розміщення матеріалів у ЗМІ (публікація оголошень) та проведення громадських слухань. Таким чином, загальна сума видатків на проведення процедури ОВС за аналізований період склала понад 65 млн грн.
Ще один цікавий розріз статистики – інформація про виконавців робіт з проходження процедури ОВС, які отримували відмову в отриманні висновку.
І в топі за обсягами «виконаної роботи» – ті самі, вже знайомі нам ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропроект Україна» (67 звітів і лише 2 відмови), ТОВ «Науково-екологічний центр «Зелений Квадрат» (7 звітів та 2 відмови) та ТОВ «Екологічна консалтингова група «Зелений Квадрат» (14 звітів та жодної відмови). У той самий час, по інших організаціям відмови становлять понад половину випадків.
Аналіз даних цифр дозволяє припустити: після ухвалення нового закону ринок проведення ОВС у лісовому господарстві фактично «монополізували» три товариства з обмеженою відповідальністю.
Як стало відомо з розмов з інсайдерами галузі, звіти, підготовлені науковими установами, переважно повертаються із зауваженнями щодо доопрацювання. Подібна ситуація спостерігається з 2018 року і має системний характер, стверджують наші співрозмовники.
За даними джерел, такі особливості проведення оцінки впливу на довкілля у лісовому господарстві, ймовірно, мають лобістів у вищих ешелонах влади. Зокрема, серед адептів «реформи» називають прізвища нардепки Юлії Овчинникової, яка входить до Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, та відомого екоактивіста, екс-співробітника Мінсередовища Петра Тестова.
А що відомо про компанії, які де-факто «керують» проведенням ОВС у лісовій сфері?
ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропроект Україна», згідно з інформацією на сайті, надає повний комплекс екологічних послуг відповідно до чинних норм та вимог національного та міжнародного екологічного законодавства — від первинної оцінки та створення початкової документації по об'єкту до отримання необхідних дозвільних документів від державних органів, які передбачені для ведення господарської діяльності серед партнерів підприємства – лісові господарства Полтавської, Житомирської, Черкаської, Львівської, Сумської, Чернігівської та Волинської області.
Товариство зі статутним капіталом лише у 1000 грн було зареєстровано у березні 2018 року (за півроку до набрання чинності новим законом «Про оцінку впливу на навколишнє середовище»), директором є Юрій Котов, а засновником та бенефіціаром – Дмитро Котов.
За даними інформаційно-аналітичних платформ, Дмитро Леонідович Котов у 2004-2006 роках, тобто в період після Помаранчевої революції, був помічником на громадських засадах у депутата ВРУ від тодішнього провладного Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» — В'ячеслава Кириленка.
ТОВ «Експонксалтинг» також, за оцінкою YouControl, має підозріло малий статутний фонд – 2000 грн. Директор та єдиний бенефіціар – Микола Коміса. За даними реєстрів, він також є чинним чи історичним керівником чотирьох десятків фірм різного профілю.
ТОВ «Екологічна консалтингова група «Зелений Квадрат» було зареєстровано у 2009 році та має широкий спектр видів діяльності – 18. Уповноважена особа та засновниця – Катерина Чорний. Вона також керує й ТОВ «Науково-екологічний центр «Зелений Квадрат», а також зареєстрована як ФОП в Івано-Франківській області.
ТОВ «Емсіел Проект» було зареєстровано за два місяці до «реформи» – у жовтні 2018 року – та має фірму-«близнюка» ТОВ «Емсіел Еко-Проект». Голова та засновник товариства – Микола Герасименко. Чоловік із такими із ПІБ фігурує в базі «Миротворець» як бойовик терористичної організації «ДНР». Втім, враховуючи поширеність імені та прізвища, ймовірність того, що це одна й та сама особа – невисока.
А ось постать колишнього співвласника фірми Валентина Шевченка не менш цікава. У свій час він працював у скандально відомої ГАСІ на посаді директора Департаменту дозвільних процедур і навіть проходив фігурантом у кримінальному провадженні з 2019 року. Йдеться про резонансну справу ексначальника ДСУ Генпрокуратури України Ігоря Щербини (за інсайдерською інформацією, кума ексдиректора ДБР Романа Труби).
Окрім того, ймовірно, у 2007-2012 роках пан Шевченко був помічником нардепа ВРУ регіонала Нурулісана Аркалаєва, який голосував за «диктаторські закони» у січні 2014 року.
ТОВ «НВК «Смарт Лекс Груп» очолює Вікторія Ковтун. За даними YouControl, вона є суб'єктом декларування, а її чоловік Дмитро Йора у 2015-2020 роках працював на керівній посаді у Мін'юсті, а у 2023 році у відкритих джерелах вказаний як підписувач у Міноборони.
Цікаво також, що у 2018-2019 роках фіндиректором ТОВ «НВК «Смарт Лекс Груп» працювала Вікторія Силенко. Її попереднім місцем роботи, як зазначають наші колеги із «Дзеркала тижня», була Державна податкова інспекція Голосіївського відділення ДФС у Києві, а одним із наступних – наглядова рада «Укрнафти» від компанії Bordo Management Limited з орбіти опального олігарха Ігоря Коломойського.
Науковий парк національного університету біоресурсів та природокористування України «Стійке природокористування та якість життя» (скорочено – НП «СПЯЖ») очолює Віктор Теслюк. У свою чергу, НП «СПЯЖ» виступило засновником Національної асоціації наукових, технологічних парків та інших інноваційних організацій України, керівником якої є Віктор Івченко – ексзамміністра освіти і науки України (2010 рік), колишній голова наглядової ради «Укргазбанку» (2010-2014 роки) ) та заступник голови Держагентства з науки, інновацій та інформатизації України
Дружина Івченка – Віра Ульянченко, відома як колишня губернатор Київщини та ексголова Секретаріату президента Віктора Ющенка. За часів каденції Ющенка Ульянченко вважалася «довіреною секретаркою» глави держави.
Чи відіграли свою роль впливові зв'язки керівників та засновників фірм-гравців на ринку ОВС при отриманні ними підрядів від лісгоспів? І чи не вбачаються тут ознаки передбачуваного «конфлікту інтересів» та монополізації галузі?
Щоб прояснити ці моменти, редакція СтопКору звернулася з офіційними запитами до Антимонопольного комітету України. Тепер чекаємо відповіді та обов'язково висвітлимо їх у наступній серії аналітичного дослідження.
