Понеділок, 23 грудня, 2024
spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

В центрі уваги

Економіка України у 2024: пошуки фінансів та стратегії відновлення

Допомога США та ЄС блокується в Україні, що слугує сигналом про необхідність прокинутися та повернутися до реальності. Україна потребує більшої та сильної підтримки з боку міжнародної спільноти.

Адже, незважаючи на обіцяну підтримку «стільки, скільки потрібно», схоже, більш відчутною стає «втома» західних партнерів. Три важливі події 2024 року можуть створити нові політичні виклики насамперед для України. Йдеться про путінські вибори в Росії, які відбудуться у березні, парламентські вибори в ЄС — у червні, президентські вибори в США — у листопаді.

Це може суттєво змістити увагу в міжнародному інформпросторі з питань України, що позначиться на підтримці міжнародників, або, навпаки, посилити акценти, якщо для отримання політичних балів ЄС та США використовуватимуть тему допомоги Україні. Звичайно, на це впливатиме рівень підтримки європейцями та американцями продовження допомоги.

Тому на тлі російських наративів у Європі про «якщо Росія переможе», які тільки зростатимуть, Україні потрібно буде більше впливу на міжнародній арені. Одними лише конференціями з відновлення або вимогами надати зброю це не вдасться. Тим більше, що новими викликами стануть не лише адвокація надання допомоги, а й продовження відстрочки виплат за міжнародними облігаціями на 20 млрд дол., термін заморожування за якими завершується у серпні 2024 року.

2023 року ЄС став найбільшим донором прямої бюджетної допомоги, направивши на підтримку України обіцяні 18 млрд євро.

Потреби на 2024 рік, за новими оцінками, дещо скоротилися — із 41 до 37,5 млрд дол. зовнішнього фінансування. Однак із фактичним 0 від міжнародників на початку року ця цифра видається страшною. До того ж, дві третини загальної суми навіть після рішень про допомогу залишаються під питанням.

Проте вже зрозуміло, що розпочинати рік Україні доведеться не з оптимістичного сценарію, а з «плану Б», розраховуючи на власні ресурси у січні-лютому, при тому що економіка та вся соціальна сфера зараз повністю залежать від міжнародної допомоги. Діра в бюджеті може призвести до скорочення видатків бюджету та підвищення податків або до включення друкарського верстата, що є ще гіршим рішенням.

За оптимістичного сценарію Україна вже на початку 2024 року отримає розблокування 18 млрд євро від Єврокомісії та понад 10 млрд дол. від США. Також перспективою є надання 5-6 млрд дол. від МВФ за умови успішного виконання програми.

У владі спробують розтягнути на цей період 1,5 млрд євро допомоги від Єврокомісії, що надійшла в грудні, і наблизити всі інші можливі витрати, щоб не виникло проблем із соціальними виплатами. Зрозуміло, про відновлення в цей час не йтиметься.

Чи стане 2023 рік уроком на 2024 рік у відновленні

2023 року відбулася «репетиція» відновлення. Через гучні факапи із закупівлями, які не вчасно, завищенням цін у кошторисах вона явно пройшла не на «відмінно».

Однак усі невдалі рішення мають стати уроком на 2024-й, де головна тема — «повернення до реальності», на що очікує суспільство.

Адже чим більше українські чиновники віддалялися від війни і занурювалися у будівництво басейнів-стадіонів-бруківок та взагалі довоєнних проектів, тим меншою була підтримка і з боку суспільства, і від міжнародних партнерів.

Натомість головними результатами відновлення стали 3,8 тис. багатоповерхівок та 19 тис. приватних будинків, 9,2 тис. об'єктів енергоінфраструктури, понад 400 – теплопостачання та 200 – водопостачання, 448 шкіл, 237 садків, 390 медустанов.

За програмою «єВідновлення» українці подали понад 62 тис. заяв, за якими вже погоджено виплати на 3,2 млрд грн. Почалися компенсації за знищене житло: із 7 тис. заяв узгодження отримали вже понад тисячу – житлових сертифікатів сформовано вже на 2,4 млрд грн, середня сума сертифікату – 2,1 млн грн.

Житло — питання №1 у відновленні, яке найбільше непокоїть людей. Проте очевидно, що більшість коштів 2023 року йшли не на відновлення житла — зі зрозумілих причин, адже напрацьовувалися механізми компенсацій.

Тому фокусом на наступний рік має стати відновлення житла, зокрема соціального, на рівні із відновленням критичної та найважливішої інфраструктури.

Що потрібно змінити у відновленні

Незважаючи на розроблені прозорі інструменти відновлення, як, наприклад, Фонд ліквідації, який прогнозовано скоротиться, 2024 року уряд намагатиметься взяти витрати на відновлення під ручне управління.

Зокрема через Резервний фонд у розмірі 42,2 млрд грн і передбачено фінансування критичних потреб, у тому числі відновлення — від ремонтів доріг до відновлення шкіл. Це зручний механізм для уряду, коли кошти виділяються без методик пріоритезації, доступу до засідань комісій та будь-якої публічності.

Альтернативою ручному управлінню відновленням може стати законопроект «Про основні засади відновлення» із створенням Фонду відновлення, який зараз активно напрацьовується. Важливо, щоб він став не рамковим та декларативним, а профільним паспортом відновлення. Тому тут необхідно не допустити перенесення ключових положень на рівень підзаконки, а затвердити головні умови відновлення на рівні закону.

Що має бути передбачено на рівні закону «Про основні засади відновлення»?

Перше: створення Фонду відновлення, де акумулюватимуться кошти на відновлення. Новий фонд має врахувати апробовані процедури та практики Фонду ліквідації наслідків збройної агресії щодо чіткої та відкритої процедури відбору та фінансування проектів.

Друге: обов'язкове застосування правил пріоритезації проектів. Зараз пріоритезація має рекомендаційний характер. Щоб не допустити виділення коштів на проекти, які не є актуальними, правила пріоритетності за чіткими критеріями відбору повинні бути обов'язковими при виділенні коштів на будь-який проект відновлення.

Це стало б запобіжником таких кейсів, як зі справою нардепа Одарченка, який намагався дати хабар у сумі 50 тис. дол. досі має вплив як депутат.

Із застосуванням чітких критеріїв пріоритезації протягнути такі рішення неможливо. Адже пріоритезація дозволить відстежувати, на які об'єкти виділили кошти, чому та скільки балів вони набрали.

Третій: DREAM для всіх об'єктів відновлення. Це передбачає обов'язкове внесення проекту до цифрової екосистеми DREAM як умову отримання фінансування з Фонду. Надалі це дасть змогу відстежувати кожен етап реалізації проекту відновлення, джерела фінансування, суми використаних коштів та перелік виконаних робіт.

У 2024 році відбудеться офіційний та повний запуск системи DREAM, яка має бути врегульована на законодавчому рівні.

Четверте: прозорість. Вона полягає в обов'язковій трансляції засідань комісій щодо виділення коштів та оприлюднення заявок, протоколів, рішень тощо.

Саме оприлюднення заявок на фінансування із Фонду ліквідації дозволило завчасно зупинити такі ініціативи, як відновлення басейну та стадіону у Житомирі.

П'яте: право органів місцевого самоврядування самостійно подавати проекти на фінансування, як це вдалося реалізувати у роботі Фонду ліквідації. Інакше повернемося до централізації у питаннях відновлення, коли обласні військові адміністрації мають повний карт-бланш.

Демократичні правила відновлення повинні закріплюватись паралельно з реформуванням Нацполіції, яка є одним із ключових гравців у протидії корупції під час відновлення, а також з посиленням фінансового контролю за використанням коштів на відновлення.

Так, саме поліція розслідує 90% злочинів та абсолютну більшість корупційних правопорушень. У грудні мала стартувати розробка законопроекту про конкурси на найвищі посади в поліції, що є першим і найважливішим кроком до реформування правоохоронного органу. Це передбачено Державною антикорупційною програмою, проте постійно відкладалося у довгу скриньку.

Громадськість зробила кілька заяв із цього приводу, зокрема до Єврокомісії та INL. Йдеться про вимоги щодо запровадження відкритого та прозорого конкурсу на керівний склад Нацполу, конкурсів на керівників територіальних підрозділів та про перевірки на добропорядність.

Щодо посилення фінансового контролю, то зараз головним органом, який стежитиме за використанням коштів під час відновлення, визначено Державну аудиторську службу України. Тому слід ретельно стежити за роботою ДАСУ та напрацюванням інструментів контролю та притягнення до відповідальності за порушення порядку використання бюджетних коштів.

2024-го нам залишається і надалі донатити на ЗСУ та стежити за тим, щоб «донати» міжнародників на відновлення використовувалися за призначенням. І поки хлопці на передовій відвойовують наші території, ми маємо воювати з корупцією, закупівлями, які не вчасно, і бути вочдогами на місцях.

spot_img
spot_img

В центрі уваги

spot_imgspot_img

Не пропусти